Вирок № 127250515, 12.05.2025, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1129/25

1-кп/189/276/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ;

обвинувачений ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025046540000004від 08.01.2025року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великомихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, громадянина України, не працює, має повну загальну середню освіту, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, групу інвалідності не має, раніше не судимий,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи обізнаним про положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, а також з нормами Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VІІ, ознайомившись з механізмом отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який встановлено «Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332, не маючи наміру змінювати своє постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 та постійно проживати за адресою: АДРЕСА_2 , вирішив без законних на те підстав, отримати статус внутрішньо-переміщеної особи з метою подальшого отримання грошової допомоги, яка призначається державними органами для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та щомісячно виплачується з державного бюджету України.

Так, 09.09.2022 року в денний час доби (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_4 фактично не змінюючи свого постійного місця мешкання та не будучи внутрішньо переміщеною особою, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами з державного бюджету України, особисто прибув до Центру надання адміністративних послуг, розташованого за адресою: вул. Соборна, буд. 116, с-ще Покровське Покровської ТГ Синельниківського району Дніпропетровської області та подав заяву про отримання статусу «Внутрішньо переміщеної особи», надавши при цьому завідомо неправдиву інформацію щодо зміни свого постійного місця проживання, з метою введення в оману працівників Управління соціального захисту населення, зазначивши у своїй заяві нове постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , з метою бути включеним до обліку у Єдиній інформаційної базі даних про внутрішньо переміщених осіб, з метою отримання відповідної довідки та подальшого отримання щомісячної грошової допомоги для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб, в результаті чого, того ж дня, 09.09.2022 року ОСОБА_4 отримав довідку №1229- 5002107790 про взяття на облік та включення його до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, після чого ОСОБА_4 набувши статус внутрішньо переміщеної особи, одразу повернувся до місця свого постійного мешкання, розташованого по АДРЕСА_1 , при цьому не повідомивши про даний факт Управління соціального захисту населення, чим порушив п. п. 3, 5 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

В подальшому Управлінням соціального захисту населення Синельниківського УПСЗН м. Синельникове, ОСОБА_4 , нараховувалась грошова допомога, як внутрішньо переміщеній особі, на поточний рахунок НОМЕР_1 АТ «Ощадбанк», який зареєстрований на ім`я ОСОБА_4 , а саме, 19.10.2022 року в розмірі 4000 грн., 19.11.2022 року в розмірі 2000 грн., 15.12.2022 року в розмірі 2000 грн., 21.01.2023 року в розмірі 2000 грн., 10.02.2023 року в розмірі 2000 грн., 08.03.2023 року в розмірі 2000 грн., 07.04.2023 року в розмірі 2000 грн., 06.05.2023 року в розмірі 2000 грн., 07.06.2023 року в розмірі 2000 грн., 12.07.2023 року в розмірі 2000 грн., 17.08.2023 року в розмірі 2000 грн., 17.09.2023 року в розмірі 2000 грн., 17.10.2023 року в розмірі 2000 грн., 17.11.2023 року в розмірі 2000 грн., 17.12.2023 року в розмірі 2000 грн., 16.01.2024 року в розмірі 2000 грн., 16.02.2024 року в розмірі 2000 грн., а всього за період з жовтня 2022 року по лютий 2024 року йому було нараховано грошових коштів в сумі 36000 грн., якими він заволодів шляхом обману, чим спричинив державі в особі Міністерства соціальної політики України майнову шкоду на загальну суму 36000 грн.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред`явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав, що 2022 року, приблизно в серпні чи вересні місяці він написав заяву про отримання статусу ВПО та отримання допомоги. Після того, як він отримав довідку ВПО, йому видали карту Ощадбанку, на яку почали приходити грошові кошти, по 2000 грн. щомісяця, а всього за весь час - 36000 грн. Зазначив, що фактично весь час проживав вдома в АДРЕСА_1 , оскільки там знаходилася домашнє господарство, зокрема, худоба, за якою треба було кожен день доглядати. Зазначив, що в АДРЕСА_2 , проживає його тітка, він там теж проживав іноді, допомогав тітці. Зазначив, що за весь цей час виплати отримував та з обліку не знімався. У скоєному щиро розкаявся.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст.349КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а також ознайомленням з цивільним позовом та доказами, зокрема, висновком експерта.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, доходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст. ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, обвинувачений вчинив кримінальний проступок.

Обставинами, які згідно зі ст.66КК України пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття.

Обставини, які згідно зі ст.67КК України обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлені.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується нейтрально, раніше не судимий, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, не працює.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв`язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України у виді пробаційного нагляду.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Представник потерпілого ОСОБА_5 заявила цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яким просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 36 000,00 гривень.

Цивільний позов представник потерпілого ОСОБА_5 обґрунтувала тим, що своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив державі, в особі Мінсоцполітики майнову шкоду в розмірі 36 000,00 грн., яка підлягає відшкодуванню.

В судове засідання представник потерпілого ОСОБА_5 не з`явилася, надала суду письмову заяву, в якій просила суд проводити розгляд справи без її участі, поданий цивільний позов підтримала, просила задовольнити.

В судовому засіданні цивільний відповідач/обвинувачений ОСОБА_4 заявлений позов визнав.

Суд, заслухавши учасників, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст.127КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч. 1 ст.128КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.11ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, що кореспондується з нормами ст. 1177 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз`яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Суд, з урахуванням наданих йому у судовому засіданні доказів, зокрема, висновком експерта, вважає доведеним спричинення цивільним відповідачем ОСОБА_4 матеріальної шкоди цивільному позивачу в розмірі 36 000,00 грн. внаслідок неправомірного отримання цих коштів обвинуваченим/цивільним відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст.124КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі п. п. 1-3 ч. 2 ст.59-1КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілого (цивільного позивача) Міністерство соціальноїполітики України до обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави, в особі Мінсоцполітики (рахунок: UА858201720343180056000078737 в Державній казначейській службі України, код ЄДРПОУ 37567866), майнову шкоду, у розмірі 36000 грн (тридцять шість тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення судово- економічної експертизи № СЕ-19/104-25/9669-ЕКвід 20.03.2025 року в сумі 9550,80 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 80 коп.).

Речові докази:

- паперовий пакет, в який поміщено спец. пакет б/н залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394частини 2Кримінального процесуальногокодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя ОСОБА_1