Рішення № 127249305, 17.04.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1318/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, із секретарем судового засідання Тетяною Дяченко за участю представників: позивача Романа Іщенка (самопредстаництво), відповідача Сергія Барілова (адвоката за ордером), третьої особи не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

до Товариства з обмеженою відповідальністю Перша промислово будівельна група Буд Девелопмент

за участю третьої особи, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області,

про стягнення коштів та виселення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, в якому позивач просив суд:

-стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Перша промислово будівельна група Буд Девелопмент 160 044,81 грн заборгованості по договору №2302 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.0.7.2023 з яких: 36 612,64 грн основний борг, 5534,09 грн пеня та 117 898,08 грн неустойка за неповернення майна;

-виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Перша промислово- будівельна група Буд Девелопмент (ідентифікаційний код: 41230386) із гаражних боксів, літ. Б-2, № 2, площею 65,7 кв.м, № 4, площею 65,0 кв.м, № 5, площею 65,9 кв.м, № 6, площею 65,0 кв.м, № 7, площею 67,6 кв.м (загальна площа 329,20 кв.м), що знаходяться за адресою: вул. О. Дашковича, 66, м. Черкаси, Черкаська область.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим,що станом на 25.10.2024 існує непогашена заборгованість орендаря з орендної плати, яка складається із заборгованості за Договором № 2302 в сумі 16 272,59 грн за період з 11.07.2023 по 22.01.2024 та за Договором № 2303 в сумі 20 340,05 грн за аналогічний період.

Позивач вказав, що у зв`язку з невиконанням умов договорів оренди та у відповідності до пунктів 12.8. цих договорів листом Регіонального відділення від 29.11.2023 № 50-12.01-2904 відповідача поінформовано про наявність підстав для одностороннього розірвання договорів оренди з ініціативи орендодавця внаслідок невиконання орендарем договірних зобов`язань та запропоновано останньому усунути порушення у встановлений цим листом строк.

Позивач зауважив, що 05.01.2024 відповідачу повторно був направлений лист № 50-12.01-039 з вимогою виконати взяті за договорами оренди зобов`язання. Проте, відповідач не усунув виявлені порушення внаслідок чого на його адресу скеровано лист про припинення договорів оренди від 16.01.2024 № 50-12.1-135.

Позивач зазначив, що лист про дострокове припинення договорів оренди Регіональним відділенням відправлено 16.01.2024 (згідно дати на штемпелі на поштовому відправленні), а тому, як вказував позивач, договори оренди вважаються припиненими в односторонньому порядку 23.01.2024.

Позивач повідомив, що алгоритм дій сторін договорів оренди, у разі їх припинення, визначений пунктами 4.1. 4.8.

Позивач вказав, що листом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 31.01.2024 № 01-352/24 Регіональне відділення було поінформоване про направлення 26.01.2024 засобами поштового зв`язку актів повернення майна на адресу відповідача. Однак на лист Балансоутримувача відповідач не відреагував, майно з оренди у встановленому порядку до цього часу не повернув.

Позивач зауважив, що сторони погодили, що у випадку припинення дії договорів оренди та у разі неповернення майна з оренди після отримання від Балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до державного бюджету неустойку в розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення договорів оренди.

Також позивач вважає, що невиконання відповідачем зобов`язання, щодо

своєчасного повернення об`єкта оренди після припинення договірних відносин є підставою для примусового його виселення із зайнятих ним приміщень державної власності в порядку встановленому Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

12.11.2024 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю та просив застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

Відповідач посилався на п.п. 2.1 Акту приймання-передачі, яким Орендодавець та Балансоутримувач запевнили Орендаря, що об`єкт оренди є вільним від третіх осіб і вони надають повний і безперешкодний доступ до об`єкта. Проте, як зазначив відповідач, власники земельної ділянки, на території якої знаходиться об`єкт оренди, унеможливили доступ до єдиної дороги до гаражних боксів шляхом зачинення воріт.

Відповідач пояснив, що Орендар неодноразово, з наданням підтверджуючих документів, звертався до Балансоутримувача з проханням вирішити дану проблему. У зв`язку з тим, що Орендар фактично не користувався об`єктом оренди, листами № 05/12, № 05/12/1 від 05.12.2023 та № 15/12 від 15.12.2023 Орендарем було запропоновано внести зміни шляхом підписання додаткових угод до договорів оренди щодо звільнення орендаря від орендних платежів до моменту вирішення проблеми з доступом до об`єкту оренди. Проте, як повідомив відповідач, Балансоутримувач та Орендодавець відмовились вирішувати цю проблему.

Відповідач вважає, що Орендар, який фактично не користувався майном,

повинен був бути звільнений від орендної плати до моменту вирішення проблеми з доступом до об`єкту оренди.

Відповідач стверджував, що позивачем не надано доказів про направлення відповідачу актів повернення з оренди орендованого майна, і оскільки він не отримав акти повернення з оренди орендованого майна у зв`язку з порушенням договірних зобов`язань саме Балансоутримувачем.

Відповідач зауважив, що згідно п.п. 4.2 розділу II Орендар зобов`язаний

звільнити майно одночасно із поверненням підписаних Орендарем актів. Тобто, на думку відповідача, обов`язок з повернення майна ще не настав, а тому у зв`язку з викладеними вище обставинами щодо відсутності дій для здійснення процедури повернення з оренди майна з вини позивача, відповідач вважає, що позовні вимоги про виселення є передчасними.

Нарахування позивачем неустойки відповідач вважає безпідставним, оскільки на його думку, позивачем не взято до уваги, що така неустойка нараховується лише в тому випадку, якщо Орендар отримав від Балансоутримувача акт повернення з оренди майна.

Відповідач, посилаючись на положення п.п. 4.7 розділу II Договору, за умовами якого Орендодавець перераховує забезпечувальний депозит у повному обсязі до державного бюджету, якщо Орендар відмовився від підписання акту повернення з оренди орендованого майна, вважає, що перераховування забезпечувального депозиту у повному обсязі до державного бюджету здійснено безпідставно. Як вказував відповідач, таке перерахування повинно було бути враховано в розрахунок суми заборгованості, як визначено п.п. 4.8 розділу II Договору.

У зв`язку з відсутністю обґрунтованого розрахунку заборгованості, який включає всі суми оплат, відповідач вважає нарахування пені невірним.

Відповідач наголошував, що відповідно до п.п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені), а тому, на його думку, позивачем не надано доказів щодо наявності перешкод для його звернення до суду з даним позовом протягом встановленого законом строку позовної давності, поважних причин пропуску позовної давності позивач не навів.

Відповідач зазначив, що позов недостатньо обґрунтовано та підтверджено документально.

18.11.2024 позивач продав до суду відповідь на відзив, в якій не погодився із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов та просив заявлені вимоги задовольнити повністю.

21.11.2024 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив на позов, в якій заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд застосувати до заявлених позовних вимог строк позовної давності.

03.12.2024 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначив, що у зв`язку із неповерненням майна з оренди Регіональним відділенням нараховано відповідачу неустойку за період з 23.10.2024 по 03.12.2024 на загальну суму 18728,56 грн та просив суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Перша промислово-будівельна група «Буд Девелопмент» (ідентифікаційний код: 41230386) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаськійта Чернігівській областях (ідентифікаційний код: 43173325): заборгованість з орендної плати в сумі 36 612,64 грн, пеню в сумі 5 534,09 грн, та неустойку за неповернення майна в сумі 136626,64 грн;

- виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Перша промислово-будівельна група «Буд Девелопмент» (ідентифікаційний код: 41230386) із гаражних боксів, літ. Б-2, № 2, площею 65,7 кв.м, № 4, площею 65,0 кв.м, № 5, площею 65,9 кв.м, № 6, площею 65,0 кв.м, № 7, площею 67,6 кв.м (загальна площа 329,20 кв.м), що знаходяться за адресою: вул. О. Дашковича, 66, м. Черкаси, Черкаська область;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Перша промислово-будівельна група «Буд Девелопмент» (ідентифікаційний код: 41230386) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (ідентифікаційний код: 43173325) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 6 056 грн.

20.01.2025 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказував, що відповідач не повернув Балансоутримувачу орендоване майно та

продовжує використовувати його для здійснення господарської діяльності, у зв`язку з чим виникла необхідність перерахунку суми заборгованості. Як зазначив позивач, станом на 20.01.2025 загальна заборгованість відповідача за договорами оренди становить: 36612,64 грн орендної плати, 5534,09 грн пені та 159410,72 грн неустойки за неповернення майна з оренди. У заяві позивач просив суд;

- стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 36 612,64 грн, пеню в сумі 5 534,09 грн, та неустойку за неповернення майна в сумі 159410,72 грн;

- виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Перша промислово-будівельна група «Буд Девелопмент» (ідентифікаційний код: 41230386) із гаражних боксів, літ. Б-2, № 2, площею 65,7 кв.м, № 4, площею 65,0 кв.м, № 5, площею 65,9 кв.м, № 6, площею 65,0 кв.м, № 7, площею 67,6 кв.м (загальна площа 329,20 кв.м), що знаходяться за адресою: вул. О. Дашковича, 66, м. Черкаси, Черкаська область;

- стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви в сумі 6 056 грн.

Ухвалою суду від 04.03.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 03 квітня 2025 року.

В судовому засіданні 03.04.2025 судом оголошувалась перерва до 17 квітня 2025 року.

17.04.2025 від третьої особи до суду надійшла заява про розгляд справи без участі її представника,в якій повідомила, що збільшені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримав, просив суд їх задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2023 між позивачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській,

Черкаській та Чернігівській областях (далі Регіональне відділення) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша промислово-будівельна група «Буд Девелопмент» були укладені Договори оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 2302 та № 2303 (далі Договір № 2302; Договір № 2303; Договори оренди).

Об`єктом Договорів оренди є гаражні бокси, літ. Б-2, № 2, площею 65,7 кв.м, № 4, площею 65,0 кв.м, № 5, площею 65,9 кв.м, № 6, площею 65,0 кв.м, № 7, площею 67,6 кв.м (загальна площа 329,20 кв.м), що знаходяться за адресою: вул. О. Дашковича, 66, м. Черкаси, Черкаська область.

Згідно з пунктами 2.1. розділу ІІ договорів оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання передачі майна.

Майно передане в оренду відповідачу за актами приймання передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.07.2023.

Договори оренди укладені на строк дії правового режиму воєнного стану в Україні та 12 місяців після його припинення чи скасування.

Договори оренди та акти приймання передачі підписані представниками сторін за допомогою кваліфікованих електронних підписів.

Вказане у Договорі № 2302 та Договорі № 2303 державне майно обліковується на балансі Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області (далі Балансоутримувач).

Відповідно пунктів 9.1 розділу І Договорів оренди місячна оренда плата за Договором № 2302 становила - 6 001,00 грн; за Договором № 2303 7 501,00 грн.

Пунктами 3.2., 3.3. розділу ІІ договорів оренди передбачено, що якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний інфляції такого року.

Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 розділу І договорів оренди (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.

За умовами п.16 розділу І Договорів оренди орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50/50.

Позивач зазначив, що станом на 25.10.2024 існувала непогашена заборгованість орендаря з орендної плати, яка складалась із заборгованості за період з 11.07.2023 по 22.01.2024 по Договору № 2302 в сумі 16 272,59 грн та по Договору № 2303 в сумі 20 340,05 грн.

П.3.8. розділу ІІ Договорів оренди сторони узгодили, що на суму заборгованості орендаря з орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Позивач, керуючись умовами Договорів оренди, з урахуванням положень ст.232 ГК України, нарахував відповідачу пеню за період з 12.07.2023 по 15.07.2024 за Договором № 2302 в сумі 2 459,64 грн та за Договором № 2303 в сумі 3 074,45 грн.

За умовами п.12.7.1. розділу ІІ Договорів оренди у разі допущення орендарем прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або якщо сумарна заборгованість з орендної плати більша ніж плата за три місяці договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця.

У зв`язку з неналежним виконанням умов Договорів оренди та у відповідності до пунктів 12.8. цих договорів листом Регіонального відділення від 29.11.2023 № 50-12.01-2904 відповідача було поінформовано про наявність підстав для одностороннього розірвання договорів оренди з ініціативи орендодавця внаслідок невиконання орендарем договірних зобов`язань та запропоновано останньому усунути порушення у встановлений цим листом строк.

05.01.2024 відповідачу повторно був направлений лист № 50-12.01-039 з вимогою виконати взяті за договорами оренди зобов`язання.

Оскільки відповідач не усунув виявлені порушення, то позивачем було скеровано на адресу відпвовідача лист про припинення договорів оренди від 16.01.2024 № 50-12.1-135.

За умовами абзацу 3 пункту 12.8. розділу ІІ Договорів оренди договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання орендодавцем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні орендодавця.

Лист про дострокове припинення договорів оренди позивачем був відправлений 16.01.2024, що підтверджується вказаною датою на штемпелі на поштовому відправленні.

Таким чином, Договори оренди вважаються припиненими в односторонньому порядку - 23.01.2024.

Зокрема, відповідно до положень пункту 4.1 Договорів оренди у разі їх припинення орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів звільнити орендоване майно від належних йому речей і повернути орендоване майно за актом повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, разом із такими поліпшеннями чи капітальним ремонтом.

Крім того, орендар також зобов`язаний сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.

За змістом пункту 4.2. розділу ІІ Договорів оренди протягом трьох робочих днів з моменту припинення цих договорів Балансоутримувач зобов`язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за договорами оренди та за договорами відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в акті повернення з оренди орендованого майна.

Балансоутримувач складає акт повернення з оренди орендованого майна у трьох примірниках і надає підписані балансоутримувачем примірники орендарю.

Орендар зобов`язаний підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від балансоутримувача і одночасно повернути балансоутримувачу два примірники підписаних орендарем актів разом із ключами від об`єкта оренди та звільнити майно одночасно із поверненням підписаних орендарем актів.

Згідно пункту 4.3. розділу ІІ Договорів оренди майно вважається поверненим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

Листом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 31.01.2024 № 01-352/24 позивача було поінформовано про направлення 26.01.2024 засобами поштового зв`язку актів

повернення майна на адресу відповідача.

Відповідач на лист Балансоутримувача залишив без відповідного реагування, майно з оренди у встановленому порядку не повернув.

Зокрема, сторони погодили, що у випадку припинення дії договорів оренди та у разі неповернення майна з оренди після отримання від Балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до державного бюджету неустойку в розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення договорів оренди.

У зв`язку з неповерненням майна позивачем відповідачу нараховано неустойку за період користування державним майном без відповідної правової підстави, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка складається із 70850,52 грн за Договором № 2302 та 88560,20 грн за Договором № 2303.

Водночас, суд погоджується з доводами позивача про те, що невиконання відповідачем зобов`язання, щодо своєчасного повернення об`єкта оренди після припинення договірних відносин є підставою для примусового його виселення із зайнятих ним приміщень державної власності в порядку встановленому Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Суд бере до уваги, що позивачем при визначені суми заборгованості враховано, що при укладенні договорів оренди відповідачем сплачено авансовий внесок в розмірі однієї місячної орендної плати та забезпечувальний депозит у такому ж розмірі по кожному з договорів. Авансовий внесок орендаря зараховано в рахунок орендних платежів за перший місяць оренди.

Забезпечувальний депозит відповідно до умов пункту 4.7. договорів оренди перераховано до державного бюджету у повному обсязі.

За приписами пункту 5 частини першої статті 4 Закону України від 09.12.2011 № 4107-VI «Про Фонд державного майна України» (далі Закон № 4107-VI) до основних завдань Фонду державного майна України, зокрема, належить здійснення контролю у сфері оренди державного майна.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 4107-VI Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності. Фонд державного майна України, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.

Абзацом 3 пункту 5.3. Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 12.08.2019 № 810, визначено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди, укладених Регіональним відділенням, та договорах оренди, укладених підприємствами, організаціями, установами, розмір орендної плати по яких погоджений Регіональним відділенням.

Згідно з частиною першою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим

Кодексом.

Частиною третьою статті 759 Цивільного кодексу України визначено, що

особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються

Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна врегульовані Законом України від 03.10.2019 № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» (далі Закон № 157-IX).

За приписами частини другої статті 17 Закону № 157-IX орендна плата визначається за результатами аукціону.

Частиною другою статті 24 Закону № 157-IX передбачено, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону № 157-IX у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналогічні за змістом норми містить частина перша статті 509 Цивільного кодексу України. Згідно з указаною статтею Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Однією з підстав виникнення зобов`язань, згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до положень статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань.

За змістом абз.2 ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та

забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За правилами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Загальні умови припинення господарських зобов`язань також визначені статтею 202 Господарського кодексу України.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За змістом статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Норми статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України визначають способи захисту цивільних прав та інтересів. Одним із таких способів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Суд враховує те, що у разі якщо колишній орендар не звільняє орендовані приміщення після закінчення строку дії договору оренди, то позовна вимога про його виселення як примусове виконання обов`язку в натурі відповідає приписам статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Оцінивши викладені вище обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до таких висновків.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення простроченої заборгованості по орендній платі та пені, і неустойки за прострочення обов`язку повернення майна за відповідний період, а також про виселення відповідача його з орендованого нерухомого майна по Договорам оренди.

Укладені сторонами Договори за своєю правовою природою є договорами (найму) оренди державного і комунального майна.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов`язань найму (оренди). Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, про найм (оренду) - параграфом 1 глави 58 ЦК України, а також розділом VІ параграф 5 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Закону України Про оренду державного та комунального майна, норми якого з урахуванням предмету спору є спеціальними.

Згідно з підпунктом 9.1.1 пункту 9.1. розділу ІІ Договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 11.07.2023 № 2302 та № 2303 Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області ( Балансоутримувач) та Регіональне відділення запевнили

відповідача, що об`єкти оренди є вільними від третіх осіб, всередині об`єктів немає майна, належного третім особам, повний та безперешкодний доступ до об`єктів може бути наданий орендарю в день підписання акта приймання передачі разом із комплектом ключів від об`єкта, крім випадків, коли інше зазначено в акті приймання передачі.

Суд враховує, що підписанням актів приймання передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.07.2023 відповідач беззаперечно погодився з тим, що запевнення сторін, визначені підпунктами 9.1.1. та 9.1.2. пункту 9.1. розділу ІІ договорів оренди повністю відповідають дійсності, а випадки та обставини, на які є посилання у цих пунктах договорів оренди, відсутні.

Судом встановлено та відповідачем не оспорюється те, що вказаними актами приймання передачі майна в оренду відповідач засвідчив про отримання від Балансоутримувача комплект ключів у кількості 2 штук.

Твердження відповідача про те, що наявні перешкоди у користуванні орендованим майном, а його обов`язок повернути майно з оренди не настав, через відсутність доказів направлення на адресу останнього актів повернення майна, а також у зв`язку з тим, що Балансоутримувач не оглянув об`єкт оренди після припинення договорів оренди, суд вважає безпідставними, оскільки п.4.2. розділу ІІ договорів оренди обов`язок складення та направлення актів повернення майна орендарю покладений на Балансоутримувача.

Стан майна, що повертається з оренди фіксується у анкеті, що є додатком до акта повернення майна.

Судом встановлено, що після припинення договорів оренди 26.01.2024 Балансоутримувач рекомендованим листом з повідомленням про вручення направив орендарю відповідну кількість підписаних зі сторони Балансоутримувача примірників акта повернення майна та анкети, у якій зазначено інформацію про стан майна, що повертається з оренди.

Проте, відповідач порушуючи умови договорів оренди, не підписав акти

повернення майна та відповідно не направив два примірника підписаних актів у встановленому договорами оренди порядку.

Суд вважає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Водночас, відповідач залишив поза увагою те, що договори оренди вважаються припиненими на п`ятий робочий день після надіслання орендодавцем орендарю листа про дострокове припинення цих договорів (пункт 12.8. розділу ІІ договорів оренди).

Такий лист позивачем був направлений відповідачу 16.01.2024, що підтверджується доказами направлення, які містяться в матеріалах справи.

Зокрема, умовами договорів оренди, а також положеннями статті 25 Закону України від 03.10.2019 № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Отже, станом на час розгляду справи майно перебуває у відповідача у незаконному користуванні, а тому наявні підстави для виселення орендаря із зайнятих ним приміщень державної власності.

Щодо наявності підстав для зарахування сплаченого відповідачем депозиту у повному обсязі до державного бюджету, суд зазначає наступне.

Пунктом 4.7. розділу ІІ договорів оренди сторони погодили, що орендодавець перерахує забезпечувальний депозит до державного бюджету у повному обсязі, зокрема, у разі якщо орендар відмовився від підписання акта повернення з оренди орендованого майна у строк визначений цими договорами оренди, або створює перешкоди у доступі представників Балансоутримувача та Регіонального відділення до орендованого майна з метою складання такого акта.

Докази, що містяться в матеріалах справи, та зміст відзиву відповідача свідчать про відмову останнього від повернення майна з оренди.

З урахуванням наведеного забезпечувальний депозит не може бути зарахований у рахунок погашення заборгованості відповідача за договорами оренди та відповідно до умов цих договорів перераховується у повному обсязі до державного бюджету.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні стверджував про неможливість використання орендованого майна. На підтвердження цих доводів відповідач подав до суду копії актів про недопуск до орендованого нерухомого майна від 21.08.2023, від 04.09.2023, та від 01.10.2023 (а.с.62-63), з яких вбачається, що вони складені директором товариства Ігорем Семенякою у присутності свідків, які можливо являються працівниками товариства, але без участі представників Балансоутримувача та Регіонального відділення. Вищевказані Акти суд оцінює критично, і такими що не є належними і допустимими доказами у розумінні ст.78 ГПК України.

Позивач зазначив, що станом на 25.10.2024 існувала заборгованість орендаря з орендної плати за період з 11.07.2023 по 22.01.2024 по Договору № 2302 в сумі 16 272,59 грн та по Договору № 2303 в сумі 20 340,05 грн.

Позивач, керуючись умовами п.3.8 Договорів оренди, з урахуванням положень ст.232 ГК України, нарахував відповідачу пеню за період з 12.07.2023 по 15.07.2024 за Договором № 2302 в сумі 2 459,64 грн та за Договором № 2303 в сумі 3 074,45 грн.

У зв`язку з неповерненням майна позивач нарахував відповідачу неустойку за період користування державним майном без відповідної правової підстави, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка складається із 70850,52 грн за Договором № 2302 та 88560,20 грн за Договором № 2303, всього 159 410,72 грн.

Суд, дослідивши поданий позивачем розрахунок, вважає його обґрунтованим, арифметично та методологічно правильним, і таким, що підлягає до задоволення.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належного виконання умов вищевказаних Договорів відповідач до суду не подав.

Заява відповідача про застосування строків позовної давності до заявлених позовних вимог позивача задоволенню не підлягає, оскільки надані розрахунки заборгованості з орендної плати, пені і неустойки за неповернення майна з оренди, а також вказані у цих розрахунках періоди нарахування заборгованості свідчать про дотримання позивачем строків позовної давності.

Оцінюючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення з врахування заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Відповідно ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, ст.ст.236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Перша промислово-будівельна група «Буд Девелопмент» (ідентифікаційний код: 41230386; вул.Б.Вишневецького,145, м.Черкаси, 18001) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (ідентифікаційний код: 43173325; проспект Голосіївський,50, м.Київ, 03039):

- 36 612,64 грн (тридцять шість тисяч шістсот дванадцять грн 09 коп.) заборгованості з орендної плати,

- 5 534,09 грн (п`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири грн 09 коп.) пені,

- 159 410,72 грн (сто п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста десять грн 72 коп.) неустойки за неповернення майна,

- 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість грн) витрат по сплаті судового збору.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Перша промислово-

будівельна група «Буд Девелопмент» (ідентифікаційний код: 41230386) із гаражних боксів, літ. Б-2, № 2, площею 65,7 кв.м, № 4, площею 65,0 кв.м, № 5, площею 65,9 кв.м, № 6, площею 65,0 кв.м, № 7, площею 67,6 кв.м (загальна площа 329,20 кв.м), що знаходяться за адресою: вул. О. Дашковича, 66, м. Черкаси, Черкаська область.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст складено і підписано 12.05.2025.

СУДДЯ Костянтин ДОВГАНЬ