Рішення № 127248829, 12.05.2025, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2025 Справа № 917/397/25

Суддя Кльопов І.Г., після виходу з відпустки, розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Польська, 2а, м.Полтава, 36008

до Фізичної особи-підприємця Прокопчук Світлани Валеріївни, АДРЕСА_1

про стягнення грошових коштів

без виклику представників сторін.

установив:

Обставини справи: До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до відповідача Фізичної особи-підприємця Прокопчук Світлани Валеріївни про стягнення заборгованості за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 у розмірі 107 123,51грн., в т.ч. 92 616,84грн. - сума основного боргу, 549,84грн. - пеня, 3 154,37грн. - 3% річних та 10 802,46грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі № 917/397/25, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження.

17.03.2025 за вхід. № 3524 від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач зазначає:

- він не укладав договір на постачання теплової енергії № 5144 від 01.12.2021 з позивачем та не вчиняв жодних дій, які б могли засвідчити волю відповідача до отримання відповідної комунальної послуги від позивача;

- в грудні 2021 року надавачем послуг з постачання теплової енергії по лівобережній частині міста Кременчука Полтавської області було ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", а отже, відповідач ні як не міг укласти з позивачем договір, датований 01.12.2021;

- листом від 31.10.2023 (вх. № 5844 від 31.10.2023) Фізичною особою-підприємцем Прокопчук Світланою Валеріївною повідомлено позивача про відмову від укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії щодо об`єкту, який розташовано за адерсою м. Кременчук, вул. Тараса Шевченка, 35;

- письмового (електронного) договору про надання послуг з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення у місті Кременчуці по вул. Т. Шевченка, 35 між ФОП Прокопчук С.В. та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" не укладено;

- позивач не надав належних та допустимих доказів в підтвердження наявності заборгованості у визначених ним сумах. Надані позивачем рахунки не містять інформації, яка повинна відображатись, зокрема, у наданих рахунках фактурах не має інформації про показання відповідних вузлів обліку, на основі яких визначено обсяг спожитої теплової енергії, чи інформації про застосоване розрахункове або середнє споживання; стан розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у тому числі заборгованість з оплати послуги (у разі її наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/субсидії (у разі їх надання/призначення); середній обсяг споживання та середній розмір плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (у тому числі в розрізі класів будівель), яким комунальну послугу надає цей виконавець, визначені за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, а також не було надано інформацію за показання відповідних вузлів обліку, на основі яких визначено обсяг спожитої теплової енергії чи застосоване розрахункове або середнє споживання щодо будівлі в цілому, відповідно, з наданих доказів не можливо встановити чи дійсно нарахована кількість спожитої теплової енергії відповідає відібраним показникам, оскільки самих показників надано не було;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, лише підтверджує, право власності на майно відповідачем, однак не підтверджують того, що обсяг розраховано пропорційно до загальних/опалювальних площ/ об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень;

- позивач є лише балансоутримувачем групи інвентарних об`єктів Кременчуцької ТЕЦ, а не виробником або постачальником теплової енергії у місті Кременчуці Полтавської області. У підприємства відсутні ліцензії на провадження діяльності з виробництва теплової

енергії по місту Кременчуку Полтавської області. А тому постає питання, щодо правомірності застосування ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" тарифів встановлених Полтавською обласною радою рішеннями від 30.09.2022 № 477, від 28.07.2023 № 669, від 30.08.2024 № 854 у місті Кременчуці Полтавської області, на які посилається позивач у позовній заяві;

- тарифи на виробництво тепла для ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" були встановлені постановою НКРЕКП 22 грудня 2021 р. № 2733 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії ТОВ "КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ" і з того часу не змінювались.

Також, у відзиві на позов, відповідач просив суд зупинити провадження у справі до прийняття рішення у справах № 440/10878/23 та 440/6337/24; витребувати у ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" документи щодо діючого двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії: розрахунки тарифів, підтвердні матеріали і документи, що використовувалися під час проведення розрахунків тарифів для міста Кременчук у період 2022-2024 років; витребувати у ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" ліцензію з виробництва теплової енергії від структурного підрозділу ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» - «Кременчуцька ТЕЦ».

18.03.2025 за вхід. № 3659 від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач надав пояснення щодо тарифу та ліцензії з виробництва тепла.

Так, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі ліцензій:

1) виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії);

2) транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами;

3) постачання теплової енергії, які були переоформлені на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 739 від 06.06.2017.

Копія Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 739 від 06.06.2017 додається.

Позивач зазначає, що у період 2022 - 2024 рр ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерего» застосовувало у розрахунках зі споживачами наступні тарифи, встановлені уповноваженими

органами: 01.10.2022-30.09.2023 - двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії встановлений рішення Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022 без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів у розмірі:

01.10.2023 по 30.09.2024 - двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії встановлений рішенням Полтавської обласної ради № 669 від 28.07.2023, зі змінами, внесеними рішенням № 687 від 26.09.2023 без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів у розмірі:

01.10.2024 по 30.09.2025 - двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії встановлений рішенням Полтавської обласної ради № 669 від 28.07.2023, зі змінами, внесеними рішенням № 854 від 30.08.2024 без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів у розмірі:

Згідно норм статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За приписами частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Тарифи, які встановлювались Полтавською обласною радою для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», що діяли протягом спірного періоду, протиправними та нечинними не визнавались, тому вони в силу приписів законодавства є обов`язковими до застосування.

Так у постанові Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23 зокрема зазначено: «…Суд зазначає, що стаття 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» є спеціальною нормою, яка, виходячи з буквального тлумачення її змісту:

- містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної

конкретної дії - підвищення тарифів;

- стосується конкретного кола осіб відносин, на які цей Закон розрахований - суб`єктів, що наділені відповідними владними повноваженнями стосовно встановлення таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення.

Проте відповідач (ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») як постачальник теплової енергії за регульованими тарифами до числа таких суб`єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими для нього Полтавською обласною радою тарифами, грошовий вираз яких, як було встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі, застосований до позивача на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (які були введені в дію з 01.11.2021), тобто в розмірі, який діяв станом на 24.02.2022.

Отже, враховуючи наведене вище, з урахуванням предмета та підстав заявленого позову, визначеного позивачем відповідача у справі, приписи статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Верховного Суду у справах 917/1116/23 від 22.10.2024, №917/1269/23 від 24.10.2024, № 917/1121/24 від 07.11.2024, №917/1122/23 від 19.11.2024, № 917/1031/23 від 19.11.2024, № 9147/1030/23 від 19.11.2024, № 917/1310/23 від 19.11.2024, № 917/1031/23 від 19.11.2024, №917/1310/23 від 19.11.2024 №917/1263/23 від 20.11.2024, № 917/1119/23 від 21.11.2024, №917/1115/23 від 27.11.2024, №917/1022/23 від 04.12.2024, №917/1118/23 від 05.12.2024, № 917/1155/23 від 11.12.2024, № 917/1265/23 від 17.12.2024, № 917/1112 від 18.12.2024, №917/1296/23 від 19.12.2024.

Крім того, докази відповідності нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, під ознаки якого підпадає Рішення Полтавської обласної ради «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», не відносяться до юрисдикції господарських судів згідно ст. 20 ГПК України, а тому в даному провадженні ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не доводить правомірності прийняття Рішення органу самоврядування та відповідності тарифу вимогам Порядку 869.

Позивач заперечує щодо вимоги відповідача витребування документів щодо діючого двоставкового тарифу на послуг з постачання теплової енергії: розрахунки тарифів, підтвердні матеріали тощо.

Беручи до уваги подані позивачем пояснення та додану до відповіді на відзив ліцензію, суд ухвалою від 20.03.2025 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів. Також, ухвалою від 20.03.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

24.03.2025 за вхід. № 3923 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача. Відповідач зазначає наступне: Рішенням сесії Полтавської обласної ради від 08.07.2022 № 396 надано згоду на безоплатне прийняття з державної власності у спільну власність територіальних громад Полтавської області окремого індивідуального визначеного майна Кременчуцької ТЕЦ за адресою вул. Свіштовська, б. 2, м. Кременчук, Полтавської області, із зобов`язанням використовувати його за цільовим призначенням та не відчужувати у приватну власність.

Рішенням пленарного засідання п`ятнадцятої позачергової сесії восьмого скликання Полтавської обласної ради від 22.09.2022 № 473 надано згоду на безоплатне прийняття з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 44657848; місце знаходження відокремленого підрозділу: 39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2), із зобов`язаннями використовувати його за цільовим призначенням і не відчужувати у приватну власність.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 21 від 10.01.2023, відмовлено у видачі ліцензії з виробництва теплової енергії ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", яке планувало провадити діяльність з виробництва теплової енергії на ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (структурний підрозділ "Кременчуцька ТЕЦ").

Тобто, на сьогодні ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є лише балансоутримувачем групи інвентарних об`єктів Кременчуцької ТЕЦ. У підприємства відсутні ліцензії на провадження діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, про що зазначено у ліцензії АВ № 597474.

Позивачем не надано рішення органу ліцензування про внесення змін до відповідного рішення про видачу ліцензії ліцензіату, яке б підтверджувало, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" має право здійснювати відповідну діяльність на цілісному майновому комплексі Кременчуцька ТЕЦ. Але ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" має відповідну ліцензію на виробництво теплової та електричної енергії в комбінований спосіб. Тарифи на виробництво тепла для ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" були встановлені постановою НКРЕКП 22 грудня 2021 р. № 2733 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії ТОВ "КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ" і з того часу не змінювались. В даному судовому провадженні відповідач не оскаржує рішення Полтавської обласної ради про встановлення ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" двоставкових тарифів, а лише хоче довести, що позивач не правомірно їх застосовує до відповідача ФОП Прокопчук С.В. А тому у відповідача є сумніви щодо правомірності застосування ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" тарифів встановлених Полтавською обласною радою рішеннями (транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, виробництво теплової енергії) від 30.09.2022 № 477, від 28.07.2023 № 669, від 30.08.2024 № 854 у місті Кременчуці Полтавської області. Так, відповідач вважає, що позивачем належно не обгрунтовано підстави нарахування послуги з теплової енергії до нежитлового приміщення ФОП Прокопчук Світлани Валеріївни.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Основним напрямком діяльності Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - позивач) є забезпечення тепловою енергією для потреб опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об`єктів на території м. Полтави, м. Кременчука, м. Решетилівки, смт. Машівки смт. Котельва Полтавської області.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-ІІІ).

Відповідно до статті 6 Закону № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні, колективні), управитель та виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальним послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Отже, в розумінні пунктів 3, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2189-УІІІ Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» є виконавцем послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води

Основним напрямком господарської діяльності ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води споживачам категорії населення, які, відповідно до норм вказаного вище Закону, віднесені до комунальних.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98366917 від 25.09.2017 Фізична особа - підприємець Прокопчук Світлана Валеріївна (далі - відповідач) має у власності нежитлове приміщення (вбудована аптека) по вулиці Тараса Шевченка, 36 в місті Кременчуці, загальною площею 92 кв.м.. яке підключене до внутрішньо-будинкової системи опалення багатоквартирного житлового будинку, яке оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ).

Взаємовідносини між позивачем та відповідачем/споживачем регулюються Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про теплопостачання» та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 і регламентовані типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії.

Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 та № 1023) є публічним договором приєднання та встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води (далі - Договір). Вказана постанова набула чинності з 01.10.2021. Текст типового договору, відповідно до норм чинного законодавства, розміщений на офіційному сайті підприємства http://te.pl.ua.

Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ФО-П Прокопчук С.В. є укладеним. Укладеному Договору присвоєно № 5144.

Так, згідно з пунктом 5 Індивідуального Договору про надання послуги з постачання теплової енергії позивач зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг.

Приписами частини 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з частиною 4 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Пунктом 4 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Відповідно до пункту 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 181 ГК України унормовано, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Також частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Як вже зазначалось, Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ФО-П Прокопчук С.В. є укладеним. Укладеному Договору присвоєно № 5144.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: - обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; - частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; - та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Пунктом 30 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: - плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; - плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Щодо тарифів на послугу з постачання теплової енергії, які діяли протягом спірного періоду, то їх формування та встановлення здійснювалося уповноваженими органами на підставі рішень Полтавської обласної ради, які встановлювалися відповідно до Постанови КМУ від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги». Згідно з наданим розрахунком, нарахування проведено за двоставковими тарифами на послугу з постачання теплової енергії (дія двоставкового тарифу з умовно - змінною та умовно - постійною складовими).

Нарахування за надані позивачем послуги здійснюються у відповідності до встановлених тарифів, які:

№ 477 від 30.09.2022 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго»;

№ 669 від 28 липня 2023 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»;

№ 687 від 26 вересня 2023 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»

№ 854 від 30 серпня 2024 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному цілодобовому доступі на сайті Полтавської обласної ради 1іпр5://оЬ1га(іа-р1.gov.ua/ та на сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» http://te.pl.ua/ в розділі «ТАРИФИ», далі «Тарифи для потреб інших споживачів» (за посиланням http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/).

Так, тарифи, які діяли протягом спірного періоду і встановлені відповідними рішеннями уповноважених органів є двоставкові.

Згідно з пунктом 34 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії: «Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу».

Підпунктом 3 пункту 41 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії: «Споживач зобов`язаний: зокрема оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленим відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором».

Статтею 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.

Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Інформація, зазначена в пунктах 6, 7, 9, 10 частини третьої цієї статті, надається споживачу не менше двох разів на рік. Інформація, зазначена в пункті 10 частини третьої цієї статті, надається також у випадках, коли виконавець надсилає споживачам договори або зміни до них.

На виконання зазначених положень позивач направляв на адресу відповідача рахунки на оплату обсягу теплової енергії.

Рахунки на оплату теплової енергії за період з листопада 2022 року по листопад 2024 року, що направлялись на адресу відповідача, містять найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги, адресну інформацію та найменування споживача, загальну суму до сплати, обсяг спожитої теплової енергії та тариф на комунальну послугу.

Пунктом 34 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Як стверджує позивач, відповідачем не сплачено заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії на суму 92 616,84 грн., розрахунок додається.

Доказів на підтвердження виконання зобов`язань щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 92616,84 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 30.11.2024 року підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути із відповідача в зв`язку із неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 45 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Таким чином, позивачем нараховано: 549,84 грн пені, 3 154,37грн - 3% річних та 10 802,46 грн інфляційних (розрахунки додані до матеріалів позовної заяви).

Як унормовано приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних від простроченої суми, інфляційних втрат та пені, встановив, що обчислення виконано арифметично правильно, згідно з приписами законодавства, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, суд визнає обґрунтованими та задовольняє позовні вимоги про стягнення 549,84 грн - пені, 3 154,37грн - 3% річних та 10 802,46грн - інфляційних.

Судом досліджено всі докази наявні у матеріалах справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Прокопчук Світлани Валеріївни ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (опалювальний об`єкт: АДРЕСА_2 ) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (м. Полтава, вул. Польська, 2а, р/р НОМЕР_2 у банку АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, код ЄДРПОУ 03338030) заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 30.11.2024 у розмірі 92 616, 84 грн., пені - 549,84 грн., 3 % річних - 3 154, 37 грн., інфляційних втрат - 10 802, 46 грн. а також 3028,00 грн - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення підписано 12.05.2025.

Суддя Кльопов І.Г.