Рішення № 127248819, 12.05.2025, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/373/25

За позовом: Керівника Березівської окружної прокуратури (Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, вул. Шаховцева, буд. 4, код ЄДРПОУ 03528552, електронна пошта Berezivka@od.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області (67224, Одеська обл., Березівський р-н, с. Великий Куяльник, вул. Преображенська, буд. 118, код ЄДРПОУ 04378416, електронна пошта blagoeve2016@gmail.com)

До відповідача: Приватного підприємства «АГА» (67200, Одеська обл., Березівський р-н, с-ще Іванівка, вул.8 березня, буд. 1, код ЄДРПОУ 21034351)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Шпак І.А.

Представники сторін:

Від прокуратури: Місюрко Г.А. - на підставі посвідчення №079541;

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Москвітіна І.О. - на підставі ордера серії ВН №1482496 від 03.03.2025р.

Суть спору: Керівник Березівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства (далі - ПП) «АГА» про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції на загальну суму 120 843 грн 89 коп. та пені у розмірі 24 049 грн 59 коп.

Ухвалою суду від 10.02.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/373/25, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 04.03.2025р. Ухвалою суду від 04.03.2025р. відкладено судове засідання на 25.03.2025р. Ухвалою суду від 25.03.2025р. відкладено судове засідання на 15.04.2025р. Ухвалою суду від 15.04.2025р. відкладено судове засідання на 06.05.2025р. Протокольною ухвалою від 06.05.2025р. оголошено перерву до 12.05.2025р.

Представник прокуратури позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві, запереченнях на письмові пояснення відповідача, які надійшли до суду 11.03.2025р., 24.04.2025р.

Позивач - Великобуялицька сільська рада Березівського району Одеської області, повністю підтримує позовні вимоги прокурора, наполягає на їх задоволенні з підстав, викладених у пояснення, які надійшли до суду 24.02.2025р. Згідно заяви, що надійшла до суду 07.04.2025р. позивач просив суд розглядати справу за відсутністю її представника.

Відповідач - ПП «АГА», у задоволенні позовних вимог просить відмовити з підстав, викладених у письмових пояснення, які надійшли до суду 04.06.2025р., додаткових пояснення, які надійшли до суду 14.04.2025р.

Керівник Березівської окружної прокуратури, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області, зазначає, що згідно Договору оренди від 31.12.2003р. №7-с/2003/КЕВ м. Одеса, укладеного між Одеською квартирно-експлуатаційною частиною району (далі - Одеська КЕЧ району) та ПП «АГА», останньому передано в оренду нерухоме військове майно - нежитлові приміщення будівлі за генпланом № 3, загальною площею 84,48 кв.м, розташовані за адресою: Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка (ст. Буялик), військове містечко № Петрівка -3, що знаходиться на балансі Одеської КЕЧ району.

Згідно рішення Петрівської сільської ради № 181-ХХІV від 16.12.2003р. «Про прийом фондів військового містечка № 2,3 смт. Петрівка Іванівського району Одеської області від КЕУ м. Одеса до комунальної власності територіальної громади Петрівської селищної ради», відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про передачу об`єктів права державної і комунальної власності», постанови Кабінету Міністрів України № 1282 від 29.08.2002р. «Про затвердження порядку вилучення і передачі військового майна Збройних сил» та наказу КЕУ Південного округу № 31/1/520 від 03.10.2002р., прийнято до комунальної власності територіальної громади Петрівської селищної ради фонди військового містечка Петрівка № 2, №3 смт. Петрівка (згідно переліку), про що складено відповідні акти, у тому числі акт приймання-передачі комунальних споруд і обладнання, об`єктів культурного і побутового призначення, техніки військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2003р. (опис № 2 об`єктів культурного і побутового призначення), а також приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність від 2003 року.

Прокурор зазначає, що у подальшому між Петрівською селищною радою Іванівського району Одеської області та ПП «АГА» укладалися додаткова угода № 1 від 25.12.2009р., якою продовжено строк Договору до 01.11.2024, та додаткова угода від 26.01.2015 р., якою, з поміж іншого, визначено орендну плату за базовий місяць оренди (січень 2015 року) у розмірі 2087 грн 89 коп.

Рішенням І сесії VІІІ скликання Великобуялицької сільської ради Іванівського району Одеської області від 15.07.2019р. №5-VІІІ «Про початок ліквідації Петрівської селищної ради, шляхом приєднання до Великобуялицької сільської ради», з-поміж іншого, вирішено почати процедуру ліквідації Петрівської селищної ради шляхом приєднання до Великобуялицької сільської ради, яку визначено правонаступником всього майна, прав та обов`язків Петрівської селищної ради. Також, вирішено почати процедуру об`єднання бюджетів селищної ради та Великобуялицької сільської ради в один бюджет - Великобуялицької сільської ради, утворено та визначено склад комісії та заходи щодо проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, грошових коштів та рахунків Петрівської селищної ради, затверджено форму передавального акту.

Згідно передавального акту №96-VІІІ від 20.01.2020р. комісія з реорганізації Петрівської селищної ради, Великобуялицька сільська рада (ЄДРПОУ 04378416) внаслідок реорганізації Петрівської селищної ради (ЄДРПОУ 04378385) шляхом приєднання до Великобуялицької сільської ради є правонаступником майна, активів та зобов`язань Петрівської селищної ради.

Відповідно до акту передачі інших необоротних матеріальних активів та запасів від 20.01.2020 р. Петрівською селищною радою до Великобуялицької сільської ради передано нерухоме майно, зокрема, що є предметом Договору оренди №7-с/2003/КЕВ м. Одеса від 31.12.2003р., яке позначене в акті під порядковим номером 8, як магазин №3 (склад) (інвентарний номер 101312), з фактичною наявністю та за даними бухгалтерського обліку вартістю 12 892 грн 19 коп.

Прокурор звертає увагу, що відповідно до інвентаризаційного опису необоротних активів Великобуялицької сільської ради Березівського (колишнього Іванівського) району Одеської області від 25.12.2020р. під номером 7 зазначено вказаний об`єкт нерухомості, що є предметом договору оренди № 7-с/2003/КЕВ м. Одеса від 31.12.2003р., як магазин №3 (склад) з інвентарним/номенклатурним номером101310027, фактична наявність (вартість) та за даними бухгалтерського обліку вартістю 12 892 грн.

Таким чином, прокурор дійшов висновку, що нерухоме військове майно - нежитлові приміщення будівлі за генпланом № 3, розташоване за адресою: АДРЕСА_1,, яке значиться згідно передавальних та інвентаризаційних документів, як магазин №3 (склад) з інвентарним номером 101312 (101310027) та є предметом Договору оренди №7-с/2003/КЕВ м. Одеса від 31.12.2003р., перейшло до комунальної власності Великобуялицької сільської ради Березівського (колишнього Іванівського) району Одеської області, яка є правонаступником Петрівської селищної ради, що також підтверджується довідкою Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області № 993/02-15 від 08.10.2024р.

На твердження прокурора, за час дії Договору оренди нерухомого майна №7-с/2003/КЕВ м. Одеса від 31.12.2003р. ПП «АГА» не сплачувало нарахування індексу інфляції, в результаті чого за період з 01.01.2020р. по 30.06.2023р. склалась заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції у сумі 120 843 грн 89 коп., що підтверджується актом № 20-11/31 від 28.09.2023 р. ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Великобуялицької сільської ради, проведеної Південним офісом Держаудитслужби та додатками до акту ревізії, зокрема, розрахунком щодо нарахування індексації орендної плати по укладеному договору за вказаний період та реєстром недоотримання орендної плати за комунальне майно, які додаються до позовної заяви.

Прокурор зазначає, що згідно п. 3.1. Договору №7-с/2003/КЕВ м. Одеса орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень 2023 року) 77 грн 05 коп.

Пунктами 3.2. та 3.5. Договору передбачено, що орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 5.2 Договору Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Прокурор зазначає, що з огляду на умови Договору ПП «АГА», як орендар, прийняло на себе зобов`язання протягом строку дії Договору сплачувати орендодавцю орендну плату з урахуванням її індексації.

Укладений між сторонами договір є дійсним і є обов`язковим для виконання сторонами та породжує для його сторін відповідні права та обов`язки, зокрема, право орендодавця отримати орендну плату з урахуванням її індексації, та обов`язок орендаря сплатити цю орендну плату у визначеному договором розмірі та строки.

Подібна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/2319/18.

Згідно п. 9 Договору, спори, які виникають за цим Договором або у зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку.

Також, прокурор зазначив, що відповідно до додаткової угоди № 2 від 26.01.2015р. до Договору оренди №7-с/2003/КЕВ м. Одеса від 31.12.2003р., орендна плата за базовий місяць оренди (січень 2015 року) складає 2 087 грн 89 коп.

Враховуючи, що у даній справі заявлено позовну вимогу про стягнення заборгованості з орендної плати з врахуванням індексу інфляції за період з 01.01.2020р. по 30.06.2023р. прокурор зазначає, що орендна плата з урахуванням індексації на початок розрахункового періоду (на 01.01.2020р.) складала 3 885 грн 12 коп.

Разом з тим, прокурор зазначив, що у 2016 році індексація орендної плати не здійснювалася відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», яким було зупинено на 2016 рік дію норми ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині індексації орендної плати.

Прокурор також звернув увагу, що відповідно до п. 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 в редакції, що діяла на час укладення Договору та укладання додаткової угоди до нього, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Отже, на твердження прокурора, п.3.1. Договору оренди №7-с/2003/КЕВ м. Одеса від 31.12.2003р. в редакції Додаткової угоди від 26.01.2015ро., згідно якого орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ №786, фактично передбачає, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Разом з тим, прокурор посилається на ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ, що діяв на час укладення договору та зазначає, що однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Частинами 1, 2, 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в чинній редакції Закону від 03.10.2019р. № 157-IX передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Враховуючи все викладене, прокурор вважає, що Орендар -ПП «АГА», має сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації.

Прокурор зазначив, що за період з січня 2020 року включно по червень 2023 відповідач мав сплатити за оренду комунального майна згідно Договору оренди орендну плату з урахуванням індексації у сумі 196 787 грн 89 коп., з яких останнім сплачено лише 75 944 грн.

Таким чином, як заявляє прокурор, заборгованість ПП «АГА» перед Великобуялицькою сільською радою Березівського району Одеської області з орендної плати за Договором оренди №7-с/2003/КЕВ м. Одеса від 31.12.2003р. з урахуванням індексу інфляції за період з січня 2020 року по червень 2023 складає 120 843 грн 89 коп.

Щодо надання відповідачем квитанцій на оплату в рахунок погашення боргу за результатам перевірки за 2020-2023рр. на суму 103 293 грн., прокурор зазначив, що вказані платежі зараховані в рахунок орендної плати за періоди не охоплені позовною заявою.

Щодо строків позовної давності, прокурор посилається на загальновідомі обставини їх продовження, пов`язані з встановленням карантину та введенням воєнного стану в Україні, у зв`язку із чим вважає, що їх не порушено.

Разом з тим, прокурор зазначає, що факт порушення вимог чинного законодавства у частині неповної сплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції Березівською оружною прокуратурою виявлено у червні 2024 року та повідомлено відповідний уповноважений орган (Великобуялицьку сільську раду Березівського району Одеської області) у липні та жовтні 2024 року.

Окрім того, прокурор звертає увагу, що про порушення вимог чинного законодавства у сфері оренди комунального майна Великобуялицькій сільській раді стало відомо за результатами аудиторської перевірки згідно вимоги про усунення виявлених порушень, внесеної начальником Південного офісу Держаудитслужби від 11.10.2023р. за №151520-14/4632- 2023 та акту № 20-11/31Південного офісу Держаудитслужби від 28.09.2023р..

Крім того, посилаючись на п. 3.5. Договору прокурор просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 24 049 грн 59 коп.

Також, в позовній заяві прокурор наводить підстави щодо представництва інтересів держави в суді.

Прокурор також зазначає, що Великобуялицькою сільською радою Березівського району Одеської області з метою стягнення до місцевого бюджету коштів нарахованої та несплаченої орендної плати з урахуванням індексу інфляції за Договором оренди майна №7-с/2003/КЕВ м. Одеса від 31.12.2003р. було направлено на адресу ПП «АГА» претензію № 989/02-15 від 31.10.2023р. Однак, заборгованість станом на теперішній час не погашено.

Крім того, прокурор зазначив, що про неналежне виконання ПП "АГА» умов Договору оренди №7-с/2003/КЕВ м. Одеса від 31.12.2003р., Великобуялицька сільська рада Березівського району Одеської області листом №575/02-15 від 05.06.2024р. повідомила Березівську окружну прокуратуру. Водночас, Великобуялицькою сільською радою Березівського району Одеської області не вжиті заходи щодо самостійного звернення з позовом до суду про стягнення з ПП «АГА» заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

У якості обгрунтування позову прокурор посилається на ст.ст. ст. ст.173, 179, 193, 217, 231, 283, 285-286, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 530, 546, 548-549, 610, 611, 612, 625, 631 Цивільного кодексу України та просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Позивач - Великобуялицька сільська рада Березівського району Одеської області, повністю підтримує позовні вимоги прокурора та зазначає, що за період з дати укладання Договору - 31.12.2003 р. до березня 2024 року відповідач, в порушення умов договору, ніколи не сплачував орендну плату з урахуванням індексу інфляції, у зв`язку із чим а ПП «АГА» утворилася заборгованість у розмірі 120 843 грн 89 грн., що також підтверджується висновками акту за №20-11/311 аудиторської ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області за період з 01.01.2020 року по 30.06.2023 року від 28.09.2023 р.

Відповідач - ПП «АГА», проти позову заперечує та зазначає, що відповідно до первісної редакції Договору оренди сторонами в п. 3.2. було визначено, що «орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.».

В подальшому, додатковою угодою №2 від 26.01.2015 р. п. 3.2. договору викладено у наступній редакції: «Орендна плата за базовий місяць оренди (січень 2015 року) складає 2 087 грн 89 коп.».

На твердження відповідача, сторони Договору змінили умови п. 3.2. Договору та у новій редакції відсутня необхідність щомісячно коригувати розмір орендної плати на індекс інфляції.

Окрім того, відповідач зауважив, що чинна редакція п. 3.4. Договору оренди з 2003 року визначає, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідач зазначає, що з 2015 року власник орендованого майна не звертався до ПП «АГА» з жодними вимогами щодо перегляду розміру орендної плати. Тобто, встановлена додатковою угодою №2 від 26.01.2015 р. орендна ставка є чинною по сьогоднішній день.

Як зазначає відповідач, п. 3.1. Договору оренди також було змінено додатковою угодою №2 від 26.01.2015 р. і його чинна редакція має наступний зміст: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 зі змінами і складає 25 054,66 гривень.». Тобто, вимога коригування розміру орендної плати на індекс інфляції в п. 3.1. також сторонами договору була виключена.

Окрім того, відповідач зауважує, що Постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995р. №786 «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 28.04.2021 р.

За таких обставин, на думку відповідача, з 28.04.2021 р. у позивача відсутні будь-які правові підстави посилатись на документ, який втратив чинність, в тому числі і як на підставу свого позову, адже, як вбачається з розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви позивачем, він зроблений на підставі саме не чинної Методики.

Відповідач також не погоджується с початковою сумою орендної плати, з якої відбувається нарахування орендної плати позивачем та вважає, що її розмір було визначено Додатковою угодою № 2 до Договору оренди, згідно якої орендна плата за базовий місяць оренди (січень 2015 року) складає 2087,89 грн.

Також, відповідач зазначив, що ним здійснено оплату в рахунок погашення боргу за результатам перевірки за 2020-2023рр. на суму 103 293 грн.

Крім того, відповідач заявляє, що прокурором пропущені строки позовної давності, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення прокурора та представника відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п.3 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до п. 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19.09.2012 р. на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia), заява №42454/02, § 35).

За змістом ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України держава Україна є учасником цивільних відносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками (ч.1 ст.167 Цивільного кодексу України). Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст.170 Цивільного кодексу України).

Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, у цивільних, правовідносинах. Тому, у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018р. у справі № 5023/10655/11, від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 р. у справі № 359/3373/16-ц, від 18.01.2023р. у справі №488/2807/17).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанову від 26.06.2019 р. у справі № 587/430/16-ц). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 р. у справі №359/3373/16-ц).

Незалежно від того, хто саме звернувся до суду, - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор. На відміну від останнього та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 р. у справі № 359/3373/16-ц).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

З наведеного можна виснувати, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз.1-3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06. 2019 р. у справі № 587/430/16-ц ).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. (абз.2 ч.2 ст.53 ГПК України).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо

Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18).

У позовній заяві прокурор вказав, що Березівською окружною прокуратурою у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листами №54-2277вих-24 від 01.07.2024р. та №54-3162вих-24 від 03.10.2024р. повідомлено Великобуялицьку сільську раду Березівського району Одеської області про виявлене порушення закону та надано розумні строки для вжиття заходів, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за Договір оренди від 31.12.2003р. №7-с/2003/КЕВ м. Одеса.

Але, фактично позивач самоусунувся від самостійного захисту власних майнових інтересів з часу виникнення заборгованості, а також з часу направлення Березівською окружною прокуратурою повідомлення у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», тобто жодних заходів з метою відновлення порушеного права не вжив, до суду із відповідним позовом не звернувся.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави в даній справі.

Судом встановлено, що 31.12.2003р між Одеською КЕЧ району (Орендодавець) та ПП «АГА» (Орендар) укладено Договір оренди №7-с/2003/КЕВ м. Одеса нерухомого військового майна, згідно з п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно - нежитлові приміщення будівлі за генпланом №3, загальною площею 84,48 кв.м, розташовані за адресою: Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка (ст. Буялик) військове містечко № Петрівка -3, що знаходиться на балансі Одеської КЕЧ району, вартість якого визначена згідно з Актом оцінки і становить за експертною оцінкою 10 527 грн 50 коп.

Разом з тим, рішенням Петрівської сільської ради 15 сесії 24 скликання № 181-ХХІV від 16.12.2003р. «Про прийом фондів військового містечка № 2,3 смт. Петрівка Іванівського району Одеської області від КЕУ м. Одеса до комунальної власності територіальної громади Петрівської селищної ради», відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про передачу об`єктів права державної і комунальної власності», постанови Кабінету Міністрів України № 1282 від 29.08.2002 «Про затвердження порядку вилучення і передачі військового майна Збройних сил» та наказу КЕУ Південного округу № 31/1/520 від 03.10.2002, прийнято до комунальної власності територіальної громади Петрівської селищної ради фонди військового містечка Петрівка № 2, №3 смт. Петрівка (згідно переліку)

Факт передачі об`єктів підтверджується Актом прийому-передачі відомчого жилого фонду в комунальну власність 2003 року, Актом приймання-передачі житлового фонду і обєктів побутового призначення, комунальних споруд і обладнання, об`єктів упорядження, земельних ділянок військових містечок АДРЕСА_2 від 10.11.2003р. та Актом приймання-передачі комунальних споруд і обладнання, об`єктів культурного і побутового призначення, техніки військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2003р. (опис № 2 об`єктів культурного і побутового призначення) від 01.12.2003р.

Таким чином, власником нежитлових приміщень будівлі за генпланом №3, загальною площею 84,48 кв.м, що розташовані за адресою: Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка (ст. Буялик) є Петрівська сільська рада.

За приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Враховуючи те, що об`єкт оренди відповідно до наявних у справі матеріалів є комунальною власністю, на правовідносини, що склалися між сторонами за Договором оренди №7-с/2003/КЕВ м. Одеса, розповсюджуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ, що діяв на час укладення Договору, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Таким чином, правовідносини, що склалися між сторонами за Договором оренди №7-с/2003/КЕВ, є орендними.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України обов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1.2. Договору Майно передається в оренду з метою організації торгівлі продовольчими товарами (крім товарів підакцизної групи) - 74,48 м2 та торгівлі продовольчими товарами підакцизної групи - 10м2.

За умовами п.2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі,, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна (Додаток №2).

Додатковою угодою №1 від 25.12.2009р. Петрівська селищна рада, як власник майна та Орендодавець, та ПП «АГА», як Орендар, домовилися викласти у новій редакції п.10.1Договору, а саме: «Цей Договір діє строком на п`ятнадцять років з 01 листопада 2009 року по 01 листопада 2024 року».

26 січня 2015р. між Петрівською селищною радою Іванівського району Одеської області (Орендодавець) та ПП «АГА» (Орендар) укладено додаткову угоду №2 «Про внесення змін до Договору оренди нежитлового приміщення №7-с/2003/КЕВ м. Одеси від 31.12.2003р.», якою п. 3.1. Договору викладено в такій редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 зі змінами і складає 25 054,66 гривень.».

Відповідно до п. 3.2. Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 26.01.2015р.) орендна плата за базовий місяць оренди (січень 2015 року) складає 2 087 грн 89 коп.

Відповідно до п.5.2 Договору Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Прокурор зазначає, що відповідно розрахунку, складеного головним державним аудитором відділу контролю за місцевими бюджетами Південного офісу Держаудитслужби:

- за січень-грудень 2020 року нараховано орендної плати з урахуванням індексації у сумі 47 483 грн 66 коп., орендарем сплачено у сумі 19 896 грн, заборгованість за вказаний період складає 27 587 грн 66 коп.;

- за січень-грудень 2021 року нараховано орендної плати з урахуванням індексації у сумі 51 928 грн 43 коп., орендарем сплачено у сумі 19 896 грн, заборгованість за вказаний період складає 32 032 грн 43 коп.;

- за січень-грудень 2022 року нараховано орендної плати з урахуванням індексації у сумі 62 409 грн 01 коп., орендарем сплачено у сумі 21 733 грн, заборгованість за вказаний період складає 40 676 грн 01 коп.;

- за січень-червень 2023 року нараховано орендної плати з урахуванням індексації у сумі 34 966 грн 79 коп., орендарем сплачено у сумі 14 419 грн, заборгованість за вказаний період складає 20 547 грн 79 коп.

Загальна сума заборгованості з орендної плати з урахуванням індексації та оплат відповідача за період з 01 січня 2020 року по 30 червня 2023 року складає 120 843 грн 89 коп.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції від 10.04.1992р., що діяв на час укладення договору і додаткових угод до нього, однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Визначення розміру оренди державного та комунального майна на час укладення Договору та додаткових угод до нього здійснювалося на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 в редакції, що діяла (далі - Методика).

Відповідно до п. 13 зазначеної Методики розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Разом з тим, відповідно до п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в чинній редакції закону від 03.10.2019р., який введено в дію з 01.02.2020р., договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 нової редакції Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Таким чином, господарський суд зазначає, що всі законодавчі норми, які регулювали орендні відносини державного та комунального майна у різний період часу, закріплюють, що орендна плата визначається шляхом коригування на орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за за поточний місяць.

Разом з тим, закон не містить положень щодо права вибору сторін договору на застосування або відмови від застосування умов договору в частині коригування орендної плати на індекс інфляції, тому посилання відповідача на те, що в Договорі оренди не зазначено про сплату орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляцій не приймається судом.

У постанові Верховного Суду від 30.08.2024р. у справі № 905/1137/20 зазначено, що у відповідності до п. 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Вказаною Методикою чітко визначено, що обрахування розміру орендної плати у поточному місяці ведеться на основі повного розміру місячної орендної плати за попередній місяць, а не розміру фактично нарахованої протягом місяця та сплаченої орендної плати, незалежно від обставин зумовивших припинення оплати.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що відповідачем виконано не було.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перевірив наданий прокурором до матеріалів справи розрахунок суми заборгованості, судом встановлено, що він є правильним, у зв`язку із чим з відповідача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати за період з січня 2020р. по червень 2023р. у розмірі 120 843 грн 89 коп. ( з урахуванням індексу інфляції).

За умовами п. 3.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до держбюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд зазначає, що сторонами не погоджувався інший термін щодо нарахування пені, а тому до спірних правовідносин застосовуються умови ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Перевірив наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він є правильним, у зв`язку з чим стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 24 049 грн 59 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо посилання відповідача на необхідність врахування проведених ним оплат орендної плати, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно довідки Великобуялицької сільської ради від 25.01.2025р. оплати ПП «АГА», сплачені за період з 01.01.2023р. по 21.03.2025р. у розмірі 81 453 грн 33 грн повністю зараховані.

Щодо застосування строків позовної давності суд вважає за необхідне зауважити, що порядок відліку позовної давності наведено в ст. 261 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до ч.1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вже зазначалось вище, Договір оренди нерухомого майна від 31.12.2003р. №7-с/2003/КЕВ м. Одеса є чинним, а правовідносини триваючими.

Суд звертає увагу на те, що з 12 березня 2020 року на усій території України був установлений карантин із подальшим продовженням відповідними постановами його строку до 30 червня 2023 року (п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції Закону № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020 р.).

Карантин на території України скасований з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. № 651.

Згідно із Законом України від 15.03.2022 р. № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що набрав чинності 17.03. 2022р., Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено п.19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Враховуючи все викладене вище, відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України у розмірі, пропорційному сумі стягнення.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Керівника Березівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області до Приватного підприємства «АГА» про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 120 843 грн 89 коп. та пені у розмірі 24 049 грн 59 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «АГА» (67200, Одеська обл., Березівський р-н, с-ще Іванівка, вул.8 березня, буд. 1, код ЄДРПОУ 21034351) на користь Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області (67224, Одеська обл., Березівський р-н, с. Великий Куяльник, вул. Преображенська, буд. 118, код ЄДРПОУ 04378416) заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 120 843 грн 89 коп. та пеню у розмірі 24 049 грн 59 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства «АГА» (67200, Одеська обл., Березівський р-н, с-ще Іванівка, вул.8 березня, буд. 1, код ЄДРПОУ 21034351) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд.3, код ЄДРПОУ - 03528552, (р\р UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12 травня 2025 р.

Суддя Н.В. Рога