Рішення № 127248714, 12.05.2025, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/483/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Ігнатишеної А.О.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" (65026, м. Одеса, пров. Червоний, буд. 7, корпус Б)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 )

про припинення трудових відносин

у відкритому судовому засіданні

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: не з`явилися.

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог.

11.02.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася із позовною заявою (вх. № 500/25 від 11.02.2025) до Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" (далі - відповідач) , в якій просить припинити трудові відносини між нею та відповідачем на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з дати набрання рішенням законної сили.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.04.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/483/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.04.2025 о 14:00.

29.04.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла промова в судових дебатах, в якій він просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; покласти судові витрати на відповідача; здійснювати розгляд справи за його відсутності та відсутності представника.

У судовому засіданні 30.04.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

3. Позиція учасників справи.

Доводи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням від 06.02.2018, оформленим протоколом № 1 чергових загальних зборів Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії", було, зокрема, змінено її місцезнаходження та обрано нового керівника, голову правління - ОСОБА_1 . З дотриманням порядку, визначеного положеннями пунктів 5.1., 5.3.7, 5.4.7 Статуту 13.12.2024 позивачем було подано заяву про звільнення з посади керівника організації з 27.12.2024, яку направлено цінними листами з описом вкладення всім членам правління та засновникам відповідача разом із пропозицією проведення позачергових загальних зборів та розгляду питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади керівника, що підтверджується листами № № 1, 2, 3 від 13.12.2024. Позивач зазначає, що станом на 25.12.2024 жодної інформації від членів правління та засновників відповідача, які є одними і тими ж особами, щодо можливості організації та проведення позачергових загальних зборів не надходило, а відповідне рішення правління, за яким такі загальні збори мають бути скликані, прийняте не було.

Позивачем на підставі абз. 2 п. 5.2.3 Статуту 25.12.2024 листами № № 1, 2, 3 було проінформовано всіх членів правління та засновників Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії", що позачергові загальні збори членів відбудуться 16.01.2025 о 12:00 в офісі приватного нотаріуса Омарової В.С. за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 33. Однак, 16.01.2025 на позачергові збори ніхто не з`явився, про причини неявки чи неможливість прибуття не повідомлено, у зв`язку з чим позивачем, як керівником Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії", було складено акт № 1 про неявку учасників на позачергові загальні збори від 16.01.2025.

Зазначає, що позачергові загальні збори членів відповідача не скликані, жодних відповідей чи зворотного зв`язку із засновниками Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" немає, заява позивача про звільнення з посади керівника досі не розглянута, що грубо порушує трудові права ОСОБА_1 , зокрема, право бути звільненою з посади керівника за власним бажанням і право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

Відповідач - Громадська організація «Творчий центр духовного розвитку «Мир в гармонії» відзиву не надала, представника в судове засідання не направила, про причини неявки суду не повідомила.

Ураховуючи відсутність у відповідача електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС ухвала суду про відкриття провадження у справі та подальші ухвали в справі направлені відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місця знаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65026, м. Одеса, провулок Червоний, буд. 7, корпус Б.

Проте, конверти із копіями ухвал суду повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу із зазначенням причини такого повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом, вносяться до єдиного державного реєстру.

Таким чином, направлення ухвал суду здійснено за відповідною адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Отже, ухвали суду в справі направлялися за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила № 270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

При цьому, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Відтак, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також, з метою додаткового повідомлення учасників справи, судом здійснювалася публікація на сайті «Судова влада України», що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками.

Тобто, станом на дату ухвалення рішення відповідач відзиву не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив.

Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідачів 2 та 3 про розгляд справи та забезпечення реалізації ними своїх прав на судовий захист, в т.ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Будь-яких пояснень щодо позову у відповідності до ст. 179 ГПК України не надали; у судові засідання не з`являлися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі та подальші ухвали в справі направлені рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місця проживання третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, однак, повернуті на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу із зазначенням причини такого повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

При цьому, суд зазначає, що з метою додаткового повідомлення про дату, час і місце судового засідання, а також вчинення відповідної процесуальної дії було здійснено оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме, що у відповідності до ч. 4 ст. 122 ГПК вважається належним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

10.04.2007 була зареєстрована Громадська організація "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії", про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 15561200000027259.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівник Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" - ОСОБА_1 ; засновники (учасники) - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до рішення загальних зборів Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії", оформленого протоколом № 1 від 06.02.2018, вирішено обрати новим керівником Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" - головою правління ОСОБА_1 та правління в наступному складі: ОСОБА_1 - голова правління; ОСОБА_5 - член правління; ОСОБА_6 - член правління.

Згідно з п. п. 5.1., 5.1.1., 5.1.2 Статуту Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" (нова редакція), затвердженого позачерговими загальними зборами Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" протоколом № 18 від 25.11.2016, керівними органами організації є: вищий орган - загальні збори; постійний виконавчий орган - правління, яке очолює керівник організації - голова правління.

П. п. 5.2., 5.2.1, 5.2.3 Статуту передбачено, що вищим органом є загальні збори, які складаються безпосередньо із членів організації. Загальні збори скликаються правлінням не рідше одного разу протягом календарного року. Правління повідомляє членів громадського об`єднання про час і місце чергових загальних зборів не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня їх проведення. Позачергові загальні збори можуть бути скликані за вимогою правління або у разі отримання письмової вимоги не менше половини членів організації. Правління повідомляє членів організації про час і місце позачергових загальних зборів не пізніше ніж через 5 робочих днів після прийняття відповідного рішення або одержання письмової вимоги про їх скликання. Члени організації, у випадку невиконання правлінням відповідної письмової вимоги, повідомляють членів організації про час і місце позачергових загальних зборів відповідно до статуту самостійно.

Відповідно до п. 5.2.8 Статуту загальні збори мають право приймати рішення з інших питань, які не належать до компетенції інших керівних органів організації.

Згідно з п. п. 5.3.5 Статуту до складу правління входять: голова правління та члени, персонально обрані загальними зборами.

Відповідно до п. 5.4.7. Статуту підстави припинення повноважень голови правління та членів правління: за власним бажанням за умови письмового повідомлення про це правління за два тижні; в разі неможливості виконання обов`язків за станом здоров`я; визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім, померлим; з інших підстав, визначених чинним законодавством та цим Статутом.

Позивачем засобами поштового зв`язку на адресу засновників та членів Правління Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 направлено заяву від 13.12.2024, в якій просить звільнити її з посади керівника Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" з 27.12.2024 та повідомлення за вих. № 1 від 13.12.2024 ОСОБА_3 , за вих. № 2 від 13.12.2024 ОСОБА_4 , за вих. № 3 від 13.12.2024 ОСОБА_2 , в яких позивач просила провести позачергові загальні збори членів Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" та розглянути питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" на підставі заяви від 13.12.2024.

Факт направлення на адреси засновників та членів правління вищенаведених документів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних описів вкладень у цінні листи з відбитками календарного штемпеля відділення поштового зв`язку від 13.12.2024, фіскальними чеками та накладними про відправлення № 6504800065992, № 6504800065968, № 6504800065976.

Вказані поштові відправлення були вручені відправникам, про що свідчать "Трекінг відправлення" з офіційного сайту АТ "Укрпошта".

Відповіді на вказану заяву позивач не отримала.

Позивачем засобами поштового зв`язку на адресу засновників та членів Правління Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 направлено листи за вих. № 1 від 25.12.2024, за вих. № 2 від 25.12.2024, за вих. № 3 від 25.12.2024, в яких зазначено, що 13.12.2024 їх було проінформовано про необхідність проведення позачергових загальних зборів членів Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" та розгляду питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" на підставі зави про звільнення від 13.12.2024; станом на 25.12.2025 жодної інформації про час і місце проведення відповідних позачергових зборів не надходило; враховуючи викладене та керуючись п. 5.2.3 Статуту, позивач повідомила, що засідання позачергових загальних зборів Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" для вирішення питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" відбудеться 16.01.2025 12:00 в офісі приватного нотаріуса Омарової Віолетти Султаналіївни за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 33.

Факт направлення на адреси засновників та членів правління вищенаведених документів підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних описів вкладення у цінні листи з відбитками календарного штемпеля відділення поштового зв`язку від 25.12.2024, фіскальними чеками та накладними про відправлення № 6501230130303, № 6501230130311, № 6501230133515.

Вказані поштові відправлення були вручені відправникам, про що свідчать "Трекінг відправлення" з офіційного сайту АТ "Укрпошта".

Згідно акту за вих. № 1 від 16.01.2025 за підписом позивача засновники Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії", а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на призначене на 16.01.2025 о 12:00 засідання позачергових загальних зборів Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" не з`явилися; про дату, час і місце позачергових загальних зборів Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" всі засновники повідомлені належним чином, про причини неявки чи неможливості прибуття не повідомили.

5. Позиція суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ч. 1 ст. 16 ЦК України закріплено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22 (провадження № 14-113цс22) зауважувала, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Крім того, спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір пов`язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду (п. 73 постанови ВС від 14.06.2023 у справі № 448/362/22).

Згідно зі ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства або підприємства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися статтею 38 КЗпП України та ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

Ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі ст. 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).

Ч. 4 ст. 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Приписами ст. 80 ЦК України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18).

Згідно із рішеннями Конституційного Суду України № 14-рп/2004 від 07.07.04, № 8-рп/2007 від 16.10.07 та № 2-рп/2008 від 29.01.08 визначене ст. 43 Конституції України право на працю суд розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі ст. 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення (даного висновку дійшов ВС у постанові від 19.01.22 у справі № 911/719/21).

У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 448/362/22).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 виснувала, що:

- за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника з метою захисту своїх прав він може звернутися до суду, однак вважає, що належним та ефективним способом захисту його прав та законних інтересів у такому випадку буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), про що йдеться у постановах КЦС ВС від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 та від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема через два тижні після написання / подання заяви про звільнення, як у цій справі, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення;

- отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління;

- ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту);

- такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема, строк здійснення ним повноважень; права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового);

- водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою;

- при цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначається Законом № 4572-VI, який набрав чинності з 01 січня 2013 року і спрямований на приведення аспектів створення і діяльності громадських організацій до вимог європейських стандартів.

Ч. 3 ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання» передбачено, що громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадські об`єднання» дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні.

Статут громадського об`єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об`єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв`язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об`єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об`єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання (у разі їх створення громадським об`єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об`єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про громадські об`єднання»).

Відповідно до усталеної практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин (постанови КГС ВС від 28.08.2019 у справі № 921/283/18, від 31.10.2019 у справі № 910/14724/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 зазначала, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. У постанові від 10.05.2018 у справі № 906/592/17 Верховний Суд дійшов висновку, що особа, яка скликає загальні збори учасників товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення.

Ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Ст. 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено.

На час подання позову та розгляду справи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" значиться ОСОБА_1 , яку було обрано новим керівником рішенням загальних зборів, оформленого протоколом № 1 від 06.02.2018.

Засновниками (учасниками) Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позивач, як керівник відповідача, не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про свої звільнення з посади керівника, оскільки згідно з п. 5.4.7. Статуту підставою припинення повноважень голови правління за власним бажанням за умови письмового повідомлення про це правління за два тижні.

ОСОБА_1 надіслала засновникам (учасникам) Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" заяву, за змістом якої просила звільнити її з посади керівника Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" з 27.12.2024, та повідомлення про проведення позачергових загальних зборів з розгляду такої заяви.

Тобто, позивачем дотримано, визначеного Статутом порядку скликання позачергових загальних зборів засновників (учасників) відповідача з власної ініціативи та порушення її права внаслідок позбавлення її можливості припинити свої повноваження, як керівника Товариства, з незалежних від неї причин.

Додані докази свідчать про дотримання позивачем вимог закону щодо реалізації свого права на припинення трудових відносин за власним бажанням (волевиявленням) із товариством. Проте, не вирішення загальними зборами учасників товариства питання про звільнення за власним бажанням працівника з посади директора є порушенням прав позивача.

Тобто, реалізуючи своє конституційне право на свободу праці позивач добросовісно виконала усі дії для свого звільнення, зокрема, написала заяву про звільнення, звернулася у встановленому порядку до засновників (учасників) відповідача із повідомленням про проведення позачергових загальних зборів товариства для вирішення питання про її звільнення з посади керівника.

Проте, станом на момент розгляду даної справи позачергові загальні збори Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" щодо прийняття рішення про звільнення позивача з посади керівника за її власним бажанням на підставі заяви, не проведено. Наразі, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань досі містяться відомості про позивача як керівника відповідача.

За таких обставин суд вважає, що наявні підстави для припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та Громадською організацією "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з дати набрання рішенням законної сили, відтак - позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Громадською організацією "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" (65026, м. Одеса, провулок Червоний, буд. 7, корпус Б; ідентифікаційний код юридичної особи: 26302448) на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з дати набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Громадської організації "Творчий центр духовного розвитку "Мир в гармонії" (65026, м. Одеса, провулок Червоний, буд. 7, корпус Б; ідентифікаційний код юридичної особи: 26302448) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 12 травня 2025 року.

Суддя О.О. Мусієнко