Рішення № 127248609, 05.05.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2025 Справа № 914/4/25

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ольги Махник розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна", м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КПК-Агроінвест", смт. Гніздичів, Стрийський район, Львівська область,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП - Лізинг», м. Київ,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», м. Київ,

предмет позову: стягнення 221 708,64 грн,

підстава позову: стягнення шкоди в порядку регресу,

за участю представників:

позивача: Проц Андрій Володимирович (поза межами приміщення суду),

відповідача: Фартушок Назар Богданович (поза межами приміщення суду),

третьої особи 1: не з`явився,

третьої особи 2: Лук`янчук Артем Володимирович (поза межами приміщення суду).

1. ПРОЦЕС

1.1. Господарський суд Львівської області 01.01.2025 отримав позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КПК-Агроінвест» про стягнення 221 708,64 грн шкоди в порядку регресу.

1.2. Ухвалою суду від 06.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема 12.03.2025 залучено до участі у справі в статусі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа - Страхування» і третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг»; витребувано у позивача оригінал платіжної інструкції № 50597 від 03.07.2023. У судовому засіданні 02.04.2025 закрито підготовче провадження і призначено справу для розгляду справи по суті на 23.04.2025.

1.3. Відводів складу суду сторонами не заявлено.

1.4. У судовому засіданні 23.04.2025 відкладено судове засідання на 28.04.2025, в якому розпочату розгляд справи по суті та оголошено перерву для ухвалення судового рішення до 05.05.2025.

1.5. У судовому засіданні 05.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 221 708,64 грн, тому на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення з відповідача вказану суму.

2.2. Відповідач заперечує стосовно позовних вимог, у поясненнях від 10.03.2025 стверджує, що на час ДТП його цивільна відповідальність була застрахована у страховика - третьої особи 2. Крім цього, відповідач ставить під сумнів відповідність копії платіжної інструкції від 03.07.2023 оригіналу.

2.3. Третя особа 1 позиції стосовно спору не висловила.

2.4. Третя особа 2 письмової позиції стосовно спору не висловила, у судовому засіданні 28.04.2025 представник залишив вирішення позову на розсуд суду.

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

3.1. Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію машини від 04.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» є власником трактора колісного John Deere 8370R, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

3.2. Страховиком вказаного транспортного засобу є позивач на підставі генерального договору № 3001/283/001287 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків від 04.01.2022. Такий договір укладено Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» (надалі по тексту рішення - позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (надалі по тексту рішення - страхувальник) 01.02.2023. Відповідно до п. 1.1 генерального договору предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, зазначеними в страховому бордеро.

3.3. Тобто бордеро є невід`ємною частиною генерального договору, і його підписання (або прийняття страховиком у письмовій формі/електронній системі) вважається згодою сторін на включення нових застрахованих осіб або об`єктів до дії договору.

3.4. Відповідно до бордеро від 01.02.2023 під порядковим номером 58 застрахованим транспортним вказано трактор колісний John Deere.

3.5. Представник відповідача Івасько С.М. 08.03.2023 надав пояснення позивачу про те, що 07.03.2023 о 10:00 год стався страховий випадок за участю транспортного засобу John Deere 8370R, реєстраційний № НОМЕР_1 в с. Заболотівці. Згідно з описом події гр. ОСОБА_1 , розвантажуючи вантаж трактором МТЗ д.н.з. НОМЕР_2 (трактор перехилило) здійснив зіткнення з трактором John Deere 8370R, який стояв поруч.

3.6. ОСОБА_1 , тракторист-машиніст у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КПК-Агроінвест», надав пояснення працівнику поліції 07.03.2023 стосовно події, вказав, що при розвантаженні мішка з причіпа, почавши рух, відчув, що вагою вантажу трактор перехиляє в сторону, внаслідок чого сталося зіткнення з трактором John Deere 8370R, який стояв завантажений мінеральними добривами.

3.7. Відповідно до пояснень іншого працівника Товариства з обмеженою відповідальністю «КПК-Агроінвест» - тракториста сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 , наданих працівниками поліції 07.03.2023, такий був водієм транспортного засобу John Deere 8370R, а водій ОСОБА_1 , розвантажуючи мішки, не врахував особливостей вантажу і в`їхав в кабіну трактора John Deere 8370R, завдавши механічних пошкоджень.

3.8. Жидачівський районний суд Львівської області у справі № 443/425/23 встановив доведеним факт порушення ОСОБА_1 як учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, і 22.03.2023 постановив рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

3.9. На підставі заяви позивача 13.03.2023 аварійним комісаром ОСОБА_3 складено протокол огляду транспортного засобу, здійснено ремонтну калькуляцію та визначено вартість ремонту в сумі 259 802,76 грн.

3.10. Відповідно до звіту № 897/23 про оцінку трактора колісного John Deere 8370R, складеного 23.03.2023, вартість відновлювального ремонту трактора колісного становить 259 802,76 грн, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу - 198 792,98 грн, а ринкова вартість трактора колісного становить 9 513 591,43 грн.

3.11. Згідно з актом надання послуг від 05.05.2023, складеним між власником трактора (Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг») і виконавцем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросем»), а також згідно з платіжною інструкцією від 25.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросем» за ремонт 278 872,60 грн.

3.12. Позивач склав страховий акт № G-11347-1 від 02.07.2023 про виплату Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» 221 708,64 грн страхового відшкодування.

3.13. Відповідно до платіжної інструкції № 50597 від 03.07.2023 позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» 221 708,64 грн з призначенням платежу «страхове відшкодування ТОВ «ОТП Лізинг» 35912126, трактор, інша р. н. НОМЕР_1 …».

3.14. Щодо іншого учасника страхової події - Товариства з обмеженою відповідальністю «КПК-Агроінвест» як власника трактора Беларус-82.1, реєстраційний номер НОМЕР_2 , то страховиком цивільної відповідальності відповідача є Приватне акціонерне товариство «СК «Альфа Страхування» на підставі чинного на час страхового випадку договору від 15.11.2022 добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та добровільного страхування від нещасних випадків.

3.15. Учасники справи не подали в матеріали справи ІІ частину такого договору страхування, яка регламентує умови виплати страхового відшкодування, однак на таку частину договору покликається третя особа 2 в своєму листі, адресованому позивачу, і в судовому засіданні 28.04.2025 ніхто з присутніх учасників справи не заперечив існування такої частини договору та обов`язку страхувальника повідомити страховика про настання страхового випадку у визначений договором спосіб і строк.

3.16. Так, зі змісту листа від 18.09.2023 вбачається, що позивач звертався до Публічного акціонерного товариства «СК «Альфа Страхування» з вимогою виплатити страхове відшкодування в порядку суброгації. Відповідаючи на таку заяву, Публічне акціонерне товариство «СК «Альфа Страхування» відмовило у виплаті, вказавши про невиконання страхувальником обов`язків по повідомленню про настання страхового випадку та виклавши положення пп. 4.1.1, пп. 4.2.3, пп. 7.1.5, п. 7.1.7, пп. 7.1.8 ІІ частини договору страхування. Зокрема відповідно до пп. 4.2.3 страхувальник, особа, відповідальність якої застрахована, водій, застрахована особа зобов`язаний подати письмову заяву страховику про настання випадку, що може бути визнаний страховим, не пізніше 3-ьох робочих днів з дня настання такого випадку.

3.17. У матеріалах справи відсутні докази існування протилежного та повідомлення третій особі 2 про настання випадку, пов`язаного з подією 07.03.2023, у вказаний строк. Відповідач не повідомив і не підтвердив доказами, що він звертався до свого страховика з таким повідомленням.

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1. Щодо особи, відповідальної за заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди суд зазначає таке.

4.1.1. Між позивачем і його страхувальником, між відповідачем і його страховиком відносили існували на підставі договорів добровільного страхування відповідальності. Тому застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування».

4.1.2. Для правильного вирішення питання щодо стягнення у порядку суброгації (відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування», статті 993 Цивільного кодексу України) суми шкоди, завданої внаслідок ДТП, важливим є встановлення особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

4.1.3. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

4.1.4. До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 Цивільного кодексу України).

4.1.5. Верховний Суд у постанові від 02.10.2024 у справі № 175/4710/16 зробив висновки, що правовідносини, що виникли у зв`язку з виплатою страховиком на користь потерпілого страхового відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат, засновані на суброгації, тобто переході до страховика права вимоги потерпілої особи в деліктному зобов`язанні, тому вимога страхової компанії до завдавача шкоди не є регресною.

4.1.6. У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора - від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором) набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну "перехід" означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно, від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні - до страховика.

4.1.7. Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, у постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 175/4710/16-ц.

4.1.8. Відповідно до обставин справи винним у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди 07.03.2023 є працівник відповідача громадянин ОСОБА_1 .

4.1.9. Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

4.1.10. Велика Палата Верховного Суду у справі № 426/16825/16-ц у постанові від 05.12.2018 зазначає, що аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

4.1.11. Жоден з учасників справи не оспорює та не заперечує того факту, що відповідач був роботодавцем для тракториста-машиніста ОСОБА_1 , який визнаний винним у дорожньо-транспортній пригоді згідно з рішенням суду. Тому відповідно до зазначених правових висновків позивач має право звернутися з вимогою в порядку суброгації до роботодавця винної особи.

4.1.12. Так, відповідно до обставин справи відповідальність відповідача була застрахована і відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої 19.06.2019 у справі №465/4621/16-Копія, страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

4.1.13. Водночас як встановлено вище і не спростовано відповідачем, останній не діяв відповідно до умов договору страхування та не повідомив письмово свого страховика про настання випадку, який може бути визнаний страховим.

4.1.14. Відповідно до ст. 104 Закону України «Про старухвання» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат є, серед іншого, несвоєчасне повідомлення страхувальником (особою, визначеною у договорі страхування або законодавством) про настання страхового випадку без поважних причин або невиконання інших обов`язків, визначених договором страхування або законодавством, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди (збитків).

4.1.15. Зазначене відповідно до позиції третьої особи 2 є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування страховиком відповідача. відмову третьої особи 2, викладену в листі від 18.09.2023 ні позивач, ні відповідач не оскаржували.

4.1.16. Враховуючи такі обставини, суд доходить висновку, що позивач правомірна звернувся з позовом про відшкодування йому виплаченого страхового відшкодування до роботодавця винної особи, а не до фізичної особи та не до страховика відповідача.

4.2. Щодо підстав стягнення грошових коштів суд зазначає таке.

4.2.1. Відповідно до обставин справи позивач виплатив страхувальнику (третій особі 1) суму страхового відшкодування 221 708,64 грн. Надаючи правову оцінку запереченням відповідача щодо електронного доказу - платіжної інструкції від 03.07.2023, суд зазначає таке.

4.2.2. Позивач 18 і 26 березня подав копії платіжної інструкції № 50597 від 03.07.2023 на суму 221 708,64 грн з призначенням платежу «страхове відшкодування ТОВ «ОТП Лізинг» 35912126, трактор, інша р. н. НОМЕР_1 …». А 31.03.2025 засобами поштового зв`язку подав оригінал паперової платіжної інструкції № 50597 від 03.07.2023 на суму 221 708,64 грн з призначенням платежу «страхове відшкодування ТОВ «ОТП Лізинг» 35912126, трактор, інша р. н. НОМЕР_1 …».

4.2.3. До позову долучено паперову копію електронного документа - платіжної інструкції № 50597 від 03.07.2023 позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» 221 708,64 грн з призначенням платежу «страхове відшкодування ТОВ «ОТП Лізинг» 35912126, трактор, інша р. н. НОМЕР_1 …».

4.2.4. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

4.2.5. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

4.2.6. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

4.2.7. Усталене та послідовне тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

4.2.8. Суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

4.2.9. Сумніви відповідача у відповідності змісту копій документів їхньому оригіналу є безпідставними. Вимоги до складення та оформлення електронних документів і їх копій можуть відрізнятися. Однак, кожен поданий примірник документа однозначно підтверджує здійснення господарської операції - сплати коштів у відповідному розмірі у відповідну дату. Відповідач, висловлюючи зауваження до поданих платіжних інструкцій, не заперечує самого факту здійснення позивачем платежу. Будь-якого іншого доказу, який би підтверджував протилежне та доводив факт нездійснення платежу позивачем на користь третьої особи й на суму 221 708,64 грн відповідач не подав.

4.2.10. Суд зазначає, що позивач вживав заходи для визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні, визначення ринкової вартості трактора колісного, здійснив розрахунок страхового відшкодування у страховому акті та сплатив такий розмір 221 708,64 грн страхувальнику. Суми виплаченого страхового відшкодування, яка відповідає заявленому до стягненню розміру коштів, жоден з учасників справи не спростував.

4.2.11. Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

4.2.12. Долучені до позову Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», протоколи загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», накази про призначення на посади і документи стосовно фізичних осіб - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , опитувальники юридичної особи, суд не оцінює, оскільки на підстави позову такі не впливають.

4.3. Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

4.3.1. Судовий збір за вирішення спору підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу у розмірі 2 660,50 грн, оскільки позовна подана в електронній формі.

4.3.2. Так, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у такому випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Тому за подання позовної заяви про стягнення 221 708,64 грн в електронній формі сплаті підлягав судовий збір не у повному розмірі - 3 325,63 грн, а із застосуванням коефіцієнта 0,8, що становить 2 660,50 грн.

4.3.3. Суд також роз`яснює позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 згаданого закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 178, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КПК-Агроінвест» (ідентифікаційний код юридичної особи 37291385, 81740, Львівська область, Стрийський район, селище Гніздичів, вул. Грушевського, будинок 1) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (ідентифікаційний код юридичної особи 20113829, 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 9) 221 708,64 грн заборгованості і 2 660,50 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12.05.2025.

Суддя Матвіїв Р.І.