Рішення № 127245124, 12.05.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2896/25

пр. № 2/759/2889/25

12 травня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Твердохліб Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року позивач ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , у якому просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість на загальну суму 44 662,62 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір № 4374240 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронному вигляді з використанням електронного підпису.

На умовах, встановлених цим договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язувалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Згідно умов договору, сума кредиту становить 1 000,00 грн, строк кредиту 364 дні.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за вказаним кредитним договором виконало та надало їй кредит у сумі 1 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . 10.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено додатковий договір до договору № 4374240 від 10.02.2024 року. Сума кредиту, яку надано згідно з додатковим договором становить 4 100,00 грн. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за додатковим договором також виконало та надало їй кредит у сумі 4 100,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Враховуючи внесені зміни до договору, які оформлені додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за договором (п.п. 1.2-1.3 Додаткового договору) сума кредиту на дату укладення Додаткового договору склала 5 100,00 грн, також у період з 10.02.2024 року по 25.10.2024 року включно було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 32 917,45 грн. Відповідачем здійснено оплату на рахунок первісного кредитора спрямовані на оплвту тіла кредиту в розмірі 0,06 грн та процентів за користування грошима у розмірі 5 339,77 грн.

25.10.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу № 25/10/2024, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за Кредитними договорами, у тому числі і Кредитним договором щодо відповідача. Про відступлення права грошової вимоги відповідача повідомлено. ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінило назву на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» згідно з рішенням № 251124/1 від 25.11.2024 року.

Відповідач здійснювала часткову оплату процентів за користування кредитними коштами, однак, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором у повному обсязі не сплачена та становить 35 227,62 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 099,94 грн, заборгованість за процентами - 27 577,68, штрафні санкції - 2 550,00 грн . З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Процесуальні дії

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 05.02.2025 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 116-117).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.02.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 119-120).

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідачу надсилалася ухвала про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї. У встановлений судом строк, відповідач не скористалась своїм правом на подання відзиву, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили (а.с. 124, 126).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини справи

Із матеріалів справи встановлено, що 10.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір № 4374240 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронному вигляді з використанням електронного підпису (а.с. 33-42).

Згідно з умовами договору, сума кредиту становить 1 000,00 грн, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежу - кожні 30 днів (п. 1.2. та п. 1.3.цього Договору).

Пунктом 1.4.1. вказаного Договору визначено, що стандартна процентна ставка становить 2,50% в день.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною процентною ставкою складає 10 100,00 грн (п.1.6. Договору).

Кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № № НОМЕР_1 (п. 2.1).

Сторонами погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів (а.с. 43).

10.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна», доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток «Credit7», укладено додатковий договір до договору № 4374240 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.02.2024 року шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з умовами вказаного додаткового договору сума кредиту складає 4100,00 грн (п. 1.2. цього договору).

Також внесені зміни у п. 1.2 договору та викладено в наступній редакції: «1.2. На умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 5100,00 грн» (п. 1.3. Додаткового договору).

Згідно з п. 1.6. Додаткового договору, за користування кредитом нараховуються проценти на умовах, встановлених п. 1.4. Договору.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Додаткового договору за стандартною процентною ставкою складає 51 407,50 грн, за зниженою ставкою 51 407,50 грн (п.1.8. Додаткового договору).

Кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № № НОМЕР_1 (п. 2.1. Додаткового договору).

Крім того, в матеріалах справи містяться Паспорти споживчого кредиту, які підписані електронним підписом ОСОБА_1 та в яких містяться відомості про позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.44-49).

Видача грошових коштів у сумі 1 000,00 грн ОСОБА_1 підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек Україна» про перерахування 10.02.2024 року о 07:38:11 коштів на банківську картку № № НОМЕР_1 (а.с. 71).

Видача грошових коштів у сумі 4100,00 грн ОСОБА_1 підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення ТОВ «УПР» про перерахування 10.02.2024 року о 08:05:20 коштів на банківську картку № № НОМЕР_1 (а.с. 72).

Відповідно до наданого первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 25.10.2024 року становить 35 227,62 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5099,94 грн, заборгованість за процентами - 27 577,68, штрафні санкції 2550,00 грн (а.с.91-96).

25.10.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу № 25/10/24, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 73-76).

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників від 25.10.2024 року, підтверджує факт переходу від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу (а.с. 88).

ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитом у сумі 35 227,62 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5099,94 грн, заборгованість за процентами - 27 577,68, штрафні санкції 2550,00 грн (а.с.88).

Окрім того, позивачем після отримання прав вимоги до відповідача нараховано проценти у розмірі 2.5% - 11 985,00 грн, що підтвкрджується розрахунко заборгованості наданим ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (а.с. 89-90).

28.10.2024 року повідомлення боржника про відступнення прав вимоги та розмір заборгованості (а.с. 98).

Згідно з рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року, змінено найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, 10.02.2024 року виникли договірні відносини між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна», правонаступником якого є позивач, та відповідачем у зв`язку з укладенням Договору № 4374240 про надання споживчого кредиту та додаткового договору від 10.02.2024 року.

Даний договір разом з додатковим договором укладені в електронній формі у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи.

Відповідач передбачені кредитним договором зобов`язання щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом належним чином не виконала, внаслідок чого, в неї виникла заборгованість, у загальному розмірі 44 662,62 грн.

На час розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення зазначеної вище простроченої заборгованості.

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до відповідача та товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника коштів у примусовому порядку.

Надані позивачем розрахунки повністю відповідають умовам та строкам вищевказаних договорів про надання кредиту. Нарахування процентів як первісним кредитором так і в подальшому його правонаступником, (позивачем) здійснені відповідно до умов та строку дії договорів.

Відповідачем не спростований розмір заборгованості, визначений позивачем.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову, оскільки відповідачем не виконано зобов`язання за кредитним договором № 4374240 від 10.02.2024 року, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 44 662,62 грн.

Розподіл судових витрат

Що стосується судових витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно зі ст. ст. 133, 137 ЦПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» судові витрати на правничу допомогу, це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Оформленими у встановленому законом порядку документами, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, є квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки.

Згідно з п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем надано суду документальне підтвердження надання правової допомоги, а саме: договір про надання правової допомоги від 10.12.2024 року № 10/12-2024 укладений між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Городніщевою Є.О.(а.с. 102-103), акт № 6471 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 27.01.2025 року (а.с. 104), заявка №6471 на виконання доручення за договором від 31.12.2024 року (а.с. 105-106), рахунок на оплату № 6471/01-2025 від 27.01.2025 року (а.с. 107).

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значення справи для сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення витрат на правничу допомогу зменшивши розмір до 7 000,00 грн.

В порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 19, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263, 265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заборгованість за договором №4374240 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10 лютого 2024 року у розмірі 44 662 (сорок чотири тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 62 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, а всього 9 422 (дев`ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Інформація про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Текст рішення виготовлено 12.05.2025 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб