Ухвала суду № 127244747, 09.05.2025, Оболонський районний суд міста Києва

09.05.2025 Справа № 756/6391/25

№ 756/6391/25

№ 1-кс/756/1236/25

У Х В А Л А

іменем України

09 травня 2025 року слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання слідчої СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024100050001625, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.05.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в:

06 травня 2025 року слідча ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором ОСОБА_4 , звернулась до Оболонського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024100050001625 від 17.05.2024.

У клопотанні слідча зазначає, що до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшла заява про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України працівниками Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код за ЄДРПОУ 35018577), що виразились у зловживанні своїми службовими повноваженнями, а саме: заявником ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримано постанову про стягнення з її боржника ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошових коштів у сумі 588 727,40 гривень шляхом накладання арешту на майно боржника з метою подальшої компенсації заявнику. Однак, у ході моніторингу офіційного веб-ресурсу Міністерства юстиції, ОСОБА_5 встановлено, що виконавцем знятий арешт та закрито виконавче провадження на підставі її заяви з приводу того, що боржником повернуто увесь борг останній. Водночас, ОСОБА_5 жодних заяв до Оболонського ВДВС у м. Києві не подавала, зазначивши при цьому, що підписів своїх остання не ставила. Виходячи з вищевикладеного, держаний виконавець не виконав вимоги ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не провів перевірки виконання боржником рішення, що підлягають виконанню, чим здійснив настання тяжких наслідків для заявника.

Так, 02.05.2025, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, у зв`язку з наявністю достатніх доказів, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю міста Києва, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 366 КК України.

У межах вказаного кримінального провадження, підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі 242 240 гривень, яку останній вніс того ж дня.

Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 366 КК України, за вчинення найтяжчого із яких, законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої.

Слідча зазначає, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, може навмисно здійснити дії щодо відчуження прав на нерухоме майно, яке належить останньому на праві приватної власності, з метою уникнення конфіскацією майна та відшкодування майнової шкоди потерпілій.

У ході здійснення досудового розслідування встановлено наявність об`єктів рухомого та нерухомого майна у власності підозрюваного ОСОБА_7 , на яке можливо накласти арешт як захід забезпечення кримінального провадження (арешт майна).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_7 належать:

- квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 2925896280000, загальною площею 75.2 кв. метрів, належить на праві приватної власності громадянину на ім`я ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

- квартира АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності громадянину на ім`я ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Також, органом досудового розслідування було отримано інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до якого виявлено об`єкт рухомого майна, а саме: автомобіль марки «FORD» модель «FIESTA», державний номер НОМЕР_2 , сірого кольору, VIN: НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

На підставі вищевказаного, з урахуванням приписів п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідча та прокурор просять накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на: квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль марки «FORD» модель «FIESTA» державний номер НОМЕР_2 , сірого кольору, VIN: НОМЕР_3 , з метою запобігання незаконного розпорядження та відчуження такого нерухомого та рухомого майна, а також забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Прокурор ОСОБА_4 та слідча ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином.

При цьому, прокурор ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.

Власник майна - підозрюваний ОСОБА_7 про дату, час та місце розгляду клопотання не повідомлявся на підставі положень ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки, на переконання слідчого судді, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Ураховуючи неявку прокурора та слідчої, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду клопотання, а також беручи до уваги позицію прокурора викладену у поданій до суду заяві, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання за наявними в ньому матеріалами.

Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідча та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Водночас, відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до пунктів 1-3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Як убачається із клопотання про накладення арешту на майно та матеріалів доданих в його обґрунтування, слідчою та прокурором обґрунтована необхідність арешту вказаного у клопотанні майна, зокрема, вказано перелік і види майна, що належить арештувати та надано документи, які підтверджують право власності на майно.

Так, в силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що слідчою та прокурором поданим клопотанням, а також матеріалами поданими в його обґрунтування доведено, що було вчинено кримінальні правопорушення, а також те, що квартира АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_2 та автомобіль марки «FORD» модель «FIESTA» державний номер НОМЕР_2 , сірого кольору, VIN: НОМЕР_3 , які належать підозрюваному ОСОБА_7 , можуть підлягати конфіскації у разі визнання останнього винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, а тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про арешт майна та вважає, що слідча та прокурор, виходячи з фактичних обставин кримінального правопорушення, обґрунтовано звернулись з клопотанням про арешт зазначеного майна.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 132, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчої СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

-квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 2925896280000, загальною площею 75.2 кв. метрів, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), шляхом заборони її відчуження та розпорядження;

-квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), шляхом заборони її відчуження та розпорядження;

-автомобіль марки «FORD», модель «FIESTA», державний номер НОМЕР_2 , сірого кольору, VIN: НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), шляхом заборони його відчуження та розпорядження ним.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Слідчий суддя ОСОБА_1