Ухвала суду № 127243402, 08.05.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19428/24

Провадження № 2-с/638/111/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Цвірюк Д.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Комфорту-4» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просила скасувати судовий наказ по справі № 638/19428/24, виданий 04 квітня 2025 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Комфорту-4» заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01 грудня 2022 року по 30 вересня 2024 року у розмірі 2862,08 грн. та судового збору в сумі 302,80 грн.

В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що з вищевказаним судовим наказом не згодна, вважала його передчасним, незаконним, необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки якого, не відповідають обставинам справи, посилаючись на наступне.

Так, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Формула Комфорту-4» є нелегітимною керуючою компанію щодо надання послуг Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект», його мешканцям та всі договори, кошториси, акти тощо підписані з даною компанією на підставі рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект», оформленого протоколом № 2 від 04.12.2022 року, є нікчемними, недійсними, а отже не створюють будь-яких зобов`язань, зокрема з оплати.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Формула Комфорту-4» фактично не надавало послуги, що підтверджується постановою Східного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2024 року, відповідно стягувач не мав обґрунтованого, законного права стягувати грошові кошти за вищевказані послуги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Формула Комфорту-4» в суді визнало факт припинення надання послуг 26.03.2023 року.

Наданий до судового наказу акт звірки взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Формула Комфорту-4» та боржником підписаний лише директором, в акті не зазначено, за які складові послуги з управління багатоквартирним будинком (послуги з утримання будинку та прибудинкової території або компенсації витрат за фактично отримані комунальні послуги) здійснено нарахування, не зазначено, яким чином сформована сума заборгованості за певний місяць. Більше того, розрахунок заборгованості підписаний особою без підтвердження її повноважень. З вказаного розрахунку неможливо зробити висновок щодо періоду заборгованості. Матеріали не містять документів щодо права власності боржника за спірною адресою тощо.

Вважала, що з доданих до судового наказу документів не вбачається виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Комфорту-4» права грошової вимоги до власника приміщень за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.

Одночасно в заяві ОСОБА_1 просила поновити пропущений строк звернення до суду з заявою про скасування судового наказу посилаючись на те, що судовий наказ вона отримала поштою 28 квітня 2025 року.

Суддя, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст.171ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що 04 квітня 2025 року у цивільній справі № 638/19428/24 Дзержинським районним судом м. Харкова виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Комфорту-4» заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01 грудня 2022 року по 30 вересня 2024 року у розмірі 2862,08 грн. та судового збору в сумі 302,80 грн.

Під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

З матеріалів справи вбачається, що між стягувачем та боржником існує спір про наявність заборгованості, виходячи з того, що боржник заперечує проти стягнення з неї суми заборгованості та заперечує сам факт наявності заборгованості перед стягувачем.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини 5 статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається, зокрема, клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Згідно з ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (статті 55 Конституції України).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Враховуючи,що боржник ОСОБА_1 судовийнаказ від04.04.2025р.отримала лише28.04.2025р., матеріали справимістять доказинаправлення боржнику04.04.2025р.судового наказу,при цьомудокази отриманняборжником судовогонаказу відсутні, тому суд вважає, що боржником не пропущені строки звернення до суду з дійсною заявою.

Враховуючи те, що заява про скасування судового наказу та матеріали справи містять достатні підстави для його скасування, оскільки вбачається спір про право, а зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку, що заява про скасування судового наказу є обґрунтованою, з огляду на що підлягає задоволенню, а судовий наказ від 04 квітня 2025 року у цивільній справі № 638/19428/24 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 171 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.

Судовий наказ від 04 квітня 2025 року, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова, у цивільній справі № 638/19428/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Комфорту-4» заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01 грудня 2022 року по 30 вересня 2024 року у розмірі 2862,08 грн. та судового збору в сумі 302,80 грн. - скасувати.

Роз`яснити заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.В. Цвірюк