Ухвала суду № 12723808, 30.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 13/575 (2-а-5855/08) Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Бєлової Л.В., Данилової М.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2009 у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «АТ Каргілл»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

10.06.2008 ЗАТ «АТ Каргілл»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень № 0000030237/0 від 01.08.2005 та № 0001712311/3 від 20.01.2006.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2009 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, неповним зясуванням обставин справи, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено:

За результатами додаткової позапланової невиїзної документальної перевірки правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість ЗАТ «АТ Каргілл»за період з 01.10.2003 по 31.10.2003, проведеної посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва, складено акт від 29.07.2005 № 43/23-713/20010397, яким встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 п.п 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»в наслідок включення до податкового кредиту у жовтні 2003 року 6867,67 грн. ПДВ по податковій накладній № 100 від 07.10.2003, виданій ПП ОСОБА_2

На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2005 № 0000030237/0.

07.10.2003 між ЗАТ «АТ Каргілл»та СПД ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу СVР 24557, згідно умов якого позивач придбав насіння соняшника у кількості 40 тонн та перерахував в оплату за отримане насіння ПД ОСОБА_2 41200,00 грн., в тому числі ПДВ 6867,67 грн.

За вказану операцію СПД ОСОБА_2 позивачу видано податкову накладну від 07.10.2003 № 100 на суму 41200 грн., в тому числі ПДВ 6876,67 грн.

Декларація з податку на додану вартість за жовтень 2003 СПД ОСОБА_2 не подана.

Рішенням від 02.08.2004 визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію СПД ОСОБА_2 та свідоцтво про реєстрацію його як платника податку на додану вартість від 07.05.2003 № 57796416 з моменту реєстрації. Вказаним рішенням встановлено що субєкт підприємницької діяльності зареєстрований на підставну особу, оскільки ОСОБА_2 помер ще 16.04.2003. Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області набрало законної сили 03.09.2004.

Постановою старшого слідчого відділу прокуратури м. Києва від 18.10.2005 закрито кримінальну справу відносно службових осіб ЗАТ «АТ Каргілл»за фактом ухилення від сплати податків по фінансово-господарським операціям з ПП ОСОБА_2 за відсутністю складу злочину.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про визнання нечинним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

У відповідності до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»права у СПД ОСОБА_2 як продавця податкові зобовязання по сплаті податку на додану вартість виникли з дати зарахування на його банківський рахунок коштів, які були перераховані позивачем як оплата за товар.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Позивач перерахував продавцю належну суму коштів за договором купівлі-продажу та отримав податкову накладну, а тому колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність у позивача законних підстав для віднесення до податкового кредиту у жовтні 2004 року вказані суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної від 07.10.2003 № 100.

Визнання недійсним установчих документів СПД ОСОБА_2 та подальше анулювання його свідоцтва платника податку на додану вартість не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру.

Оскільки СПД ОСОБА_2 на момент здійснення з позивачем господарських операцій був зареєстрований у ЄДРПОУ, колегія доходить висновку, що позивач не знав і не маг знати про обставини державної реєстрації його контрагента. Доказів на спростування ані суду першої інстанції, ані при апеляційному розгляді надано не було.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до юридично правильного висновку про наявність підстав для задоволення заявленого позову.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Л.В. Бєлова

М.В. Данилова

Повний текст виготовлено 06 грудня 2010 року.