Вирок № 127237176, 12.05.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1992/22

Провадження № 1-кп/638/562/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12021221200000711 від 05 червня 2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Башкірської АРСР, Іглінського району, с. Червоний Схід, громадянки України, яка має вищу освіту, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст.191 КК України,

встановив:

ОСОБА_7 , відповідно до наказу №20/07-27 від 20 липня 2020 року «Про прийняття на роботу» виконувала обов?язки адміністратора залу на підприємстві ТОВ «Морська свіжість» (ЄДРПОУ 31058071).

Відповідно до договору «Про повну індивідуальну матеріальну відповідальність» від 04 січня 2021 року, укладеного між директором підприємства - ОСОБА_8 і працівником підприємства - ОСОБА_7 , остання прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення неушкодженості і цілісності довірених їй матеріальних цінностей.

Таким чином, ОСОБА_7 виконувала роботу, безпосередньо пов?язану зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), переданих їй на відповідальне зберігання цінностей.

Під час виконання своїх посадових обов?язків, точний час не встановлено, знаходячись в приміщенні магазину «Рыба от фабрики «Рыбное ремесло», за адресою: м. Харків, вул. Дерев?янка, буд. 8, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на привласнення грошових коштів, які перебували у її віданні та належали ТОВ «Морська Свіжість» (ЄДРПОУ 31058071) у розмірі 52 961 грн. 53 коп. та за які ОСОБА_7 несла повну матеріальну відповідальність.

Реалізуючи свій злочинний умисел, будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм становищем та використовуючи його всупереч інтересам підприємства, у невстановлений слідством час, ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні магазину «Рыба от фабрики «Рыбное ремесло», розташованого за адресою: вул. Дерев?янка, буд. 8, у м. Харкові, здійснила привласнення чужого майна. а саме грошових коштів ТОВ «Морська Свіжість» (ЄДРПОУ 31058071), які перебували у віданні ОСОБА_7 у розмірі 52 961 грн. 53 коп.

За результатами проведеної на ТОВ «Морська Свіжість інвентаризації, було виявлено нестачу грошових коштів у касі, що зберігаються в магазині «Рыба от фабрики «Рыбное ремесло» за адресою: м. Харків, вул. Дерев?янка. буд. 8, про що було складено Акт №l від 31.05.2021 про результати інвентаризації наявних коштів.

В результаті злочинних дій, ОСОБА_7 привласнено грошові кошти, чим завдано майнової шкоди ТОВ «Морська Свіжість» (ЄДРПОУ 31058071), розмір якої, відповідно до висновку судово-економічної експертизи №CE-19/121-21/17381-ЕК від 10.12.2021 року, становить 52 961 грн. 53 коп.

Дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 1 ст. 191 КК України, тобто привласнення чужого майна, яке перебувало в її віддані.

У судовому засіданні ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, не визнала, зазначила, що правопорушення не вчиняла, цивільний позов не визнала.

Під час допиту вказала, що почала працювати з 2019 року неофіційно на посаді адміністратора, на роботу потрапила за оголошенням. Її запросили до головного офісу та сказали через два дні приступати до роботи на посаду адміністратора. З липня 2020 року ОСОБА_7 була офіційно працевлаштована на вказану посаду. Через водія підприємства їй передали договір про матеріальну відповідальність, це було в кінці липня-початку серпня 2020 року. Договір підписала та передала його через водія керівництву. Протягом робочого часу в залі було два адміністратора, один слідкував за залом, інший - приймав товар. Касири здавали касу адміністратору під камери, вони приходили до кабінету, знімали X-звіт, перелічували на машинці грошові кошти, якщо сума збігалася, то обнуляли касу. Потім гроші поміщали до мішків, щоб передати інкасаторам. Мішки клали до сейфу, ключі були в неї, у ОСОБА_9 .

В квітні 2021 року ОСОБА_7 повідомила керівництву, що планує звільнитися, заяву про звільнення не писала. ЇЇ попрохали залишитися на посаді адміністратора до кінця травня та обучити нового кандидата на посаду адміністратора. Вона повинна була відпрацювати останній день 31 травня 2021 року та наступного дня не виходити.

31 травня 2021 року, о 07:00 ранку вона прийшла на роботу, вранці приїхали постачальники товару, вони прийняли товар, все це було до 10:00 год. ранку. Пізніше її попросили відомості по працівникам. В касах було 1000 грн. на обмін дрібними коштами. Увечері приїхав ОСОБА_8 , вона віддала йому ключі, касири повинні були здати касу, ОСОБА_7 вже нічого не приймала, ОСОБА_10 по-черзі передали кошти, а також Z-звіти, за якими до касирів питань не виникло, все зійшлося, це відбувалося під відеозапис з камер. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повинні були отримати кошти від касирів, їй вже касири кошти не передавали. ОСОБА_10 забрала гроші додому, новий адміністратор ОСОБА_12 закривав магазин, вони разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 розійшлися додому. Наступного дня вона не повинна була виходити, ключі вже передала.

Також вказала, що була присутня під час інвентаризації, касири заходили по черзі до кабінету, там була вона, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кошти передавали ОСОБА_10 . Зазначила, що під час здачі коштів акту не було. Була присутньою під час перерахунку. На інкасацію було передано близько 100000,00 грн. В касі залишилося близько 100000 грн., кошти здавалися від касирів. На момент 31.05.2021 нестачі не було, всі каси зійшлися, після чого касирів відпустили додому. Про нестачу дізналася в грудні 2021 року, їй ніхто не дзвонив та нічого не казав. Акту не підписувала.

Представник потерпілого ОСОБА_4 у судовому засіданні просив задовольнити цивільний позов та стягнути з обвинуваченої майнову шкоду у розмірі 52961,53 грн.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні вказав, що у кримінальному провадженні не досягнуто забезпечення доведення вини ОСОБА_7 . Вважає, що обвинувальний акт є нечітким, обвинувачення не конкретним, оскільки не встановлено точний час злочину, не розкрито коли та як саме ОСОБА_7 заволоділа коштами, відсутні докази передачі коштів у її розпорядження. Також вказав, що обвинуваченням не деталізовано, яким чином виявлено нестачу, не перевірені всі інші можливі причини, не вказано конкретних обставин, які б підтверджували умисел ОСОБА_7 , обвинувальний акт не містить пояснення, як результат інвентаризації пов`язується з діями обвинуваченої, не вказано, яким чином були вилучені кошти. Крім того, захисник зазначив, що у справі містяться суперечності в свідченнях щодо проведення інвентаризації, оскільки свідок ОСОБА_10 вказала, що директор був присутній під час проведення інвентаризації весь час, однак свідок ОСОБА_11 зазначив, що директор приїхав пізніше, також ОСОБА_8 під час допиту вказав, що приїхав пізніше. Також ОСОБА_10 вказала, що нестачу було виявлено 01.06.2021, однак директор та ОСОБА_11 повідомили, що нестача була виявлена 31.05.2021. Вважає показання директора про виявлення нестачі непереконливими, оскільки він є заінтересованою особою по справі. Також обвинувачена заперечує факт підписання акту інвентаризації. У показаннях свідків та потерпілого не має чітких показів, що саме ОСОБА_7 отримала доступ до коштів перед виявленням їх нестачі. З допиту свідків не можливо встановити, коли саме була виявлена нестача. Вважає акт інвентаризації незаконним, оскільки директор був членом комісії, однак не брав участі у підрахунку коштів, а підписав вказаний документ 01.06.2021. Сторона захисту також вважає постанову про зміну кваліфікації такою, що винесена з порушенням вимог КПК, а висновок експерта не доводить зв`язок між нестачею грошових коштів та будь-якими діями ОСОБА_7 . Стороною обвинувачення не розглянуто також інші можливі альтернативні версії вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про неповне досудове розслідування. Також стороною обвинувачення не досліджено відео з камер відеоспостереження, не допитано касирів, не додано акт приймання-передачі від касирів ОСОБА_7 , не проведено почеркознавчу експертизу, яка б відповіла на питання, чи виконаний підпис в акті ОСОБА_7 . Вважає, що в рапорті не вказано, звідки зібраний первинний матеріал, які докази було зібрано. Також в заяві про вчинення правопорушення відсутній штамп про прийняття вказаного документу працівниками поліції для реєстрації, доказів отримання в процесуальний та законний спосіб доказів стороною обвинувачення не надано. Відсутні прямі докази, що обвинувачена завдала збитків потерпілому, а також була останньою особою, яка мала доступ до коштів, оскільки з допиту обвинуваченої та директора вбачається, що доступ мали також касири. Вказав, що судом не встановлено, що ОСОБА_7 отримувала кошти від касирів 31.05.2021. У зв`язку з викладеним, захисник просив визнати ОСОБА_7 невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення-злочину за ч. 1 ст. 191 КК України, та виправдати її за недоведеністю вчинення злочину.

Захисник ОСОБА_6 підтримав позицію ОСОБА_5 . Вважає, що свідки давали різні показання щодо інвентаризації; в акті міститься один підпис, замість двох, та не встановлено чий це підпис. Також в матеріалах справи відсутні відео з камер відеоспостереження, вважає висновок експерта та акт про інвентаризацію неналежними доказами.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 191 КК України не визнала, її винність в інкримінованому кримінальному правопорушенні повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

1.Показами потерпілого.

Потерпілий, директор ТОВ «Морська Свіжість» ОСОБА_8 , вказав, що обвинувачену ОСОБА_7 знає, вона працювала в магазині, за адресою: м. Харків, вул. Дерев?янка, буд. 8, на посаді керуючого протягом 2020 року. Обвинувачена була матеріально відповідальною особою, всі матеріальні цінності та майно були у віданні ОСОБА_7 , вона безпосередньо організовувала процес роботи у магазині. Матеріальну відповідальність несла на підставі договору. У неї був доступ до продукції, техніки та каси з грошовими коштами. Вказані повноваження отримала, коли стала керуючим. В кабінеті був сейф з грошовими коштами та документами. Доступ до сейфу мала ОСОБА_7 , в неї були ключі, оскільки вона відповідала за вказані кошти та документи. До кас також мали доступ касири, коли вони здавали зміну, то закривали каси та робили звіт в електронному виді. У 2021 році обвинувачена працювала, на підприємстві проводилася інвентаризація, за результатами якого в присутності бухгалтерів було складено акт та виявлено нестачу грошових коштів. Ці кошти були власністю підприємства.

Також вказав, що він писав та подавав від імені фірми заяву до поліції. Між магазином та ОСОБА_7 було складено договір про матеріальну відповідальність, текст складав не він, обвинувачена підписувала його. За період роботи обвинуваченої були нарікання, але вони були незначними. Зазначив, що може видати наказ про проведення інвентаризації в будь-який день. ОСОБА_7 контролювала роботу кас, мала доступ до них, отримувала кошти на закупку товарів. До кас мали доступ також касири, було приблизно 4-5 працівників. Відповідальною особою за грошові кошти в касах та сейфі була обвинувачена. В кінці кожного дня кошти забирали інкасатори. Каси на пошкодження не перевірялись на пошкодження, в магазині були камери відеоспостереження, строк зберігання відео складав кілька днів, слідчий відео з камер не просив. Запасних ключів не було, у ОСОБА_7 був єдиний екземпляр. Коли робили контрольну перевірку була виявлена нестача, бухгалтери відкривали касу і виявили нестачу в присутності касирів, ключі від каси були у касирів. Магазин закриває, відкриває та ставить на сигналізацію керуючий.

Під час інвентаризації ОСОБА_7 була присутня, інкасатори приїздили за своїм графіком, інкасація проводилася кожного дня. Наказ про інвентаризацію він виніс за власною ініціативою, в залежності від черговості магазинів. Обвинувачена віддала ключі від магазину та сейфу, коли звільнилась. Вказав, що у ОСОБА_7 були заступники, помічники. Гроші та матеріальні цінності з магазину ніхто не мав права забирати. Інвентаризацію проводили до його приїзду, сейф відкривали також, обвинувачена була присутня, нестача була в конкретному місті, присутні були два бухгалтери та ОСОБА_7 . Обвинувачена акт підписала, її повідомили про нестачу. Слідів зламу не було, повідомлень від обвинуваченої про злам сейфу не було. ОСОБА_7 була ознайомлена з договором, з її сторони зауважень не було. Вказав, що не був присутній під час інкасації. До сейфу мала доступ тільки обвинувачена, не знає, чи мали інші люди доступ до сейфу в цей день. Інвентаризація проводилася під вечір, після інвентаризації обвинувачена на зв`язок не виходила, на роботу не виходила.

2. Показами свідків.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні вказав, що 31 травня 2021 року від директора надійшла вказівка, перевірити касу в магазині за адресою: м. Харків, вул. Дерев?янка, буд. 8. Була створена комісія, яка складалась з нього, головного бухгалтера, бухгалтера ОСОБА_13 , директор підприємства був головою. По електронній пошті від адміністратора магазину надійшли дані про наявність залишку в касі на початок дня, залишок був вказаний. Після робочого дня поїхали перевіряти касу, провели розрахунки та встановили нестачу, залишок на кінець дня повинен був складати близько 100000, а був 62000, різниця складає нестачу. Вказав, що в інкасаційній квитанції пишеться сума, яка здається на інкасацію, з підприємства суму на інкасацію передає адміністратор. 31 травня 2021 року ОСОБА_7 передала інкасаторам кошти. Обвинувачена повинна знати прихід у касовому апараті, контролювати здачу звітів, продавці за її вказівкою можуть відкрити каси, кошти зберігаються в сейфі, доступ до нього має ОСОБА_7 , матеріально-відповідальною особою на підприємстві була вона. Також зазначив, що був наказ директора про інвентаризацію, підписаний ним, головний бухгалтер та бухгалтер були ознайомлені з ним. В акті було зазначено інформацію про залишок по касі на початок дня, прихід на початок дня, витрати, а також залишок на кінець дня. В акті вказується фактична кількість коштів в кінці дня, котру порахувала комісія. Різниця склала близько 52000. З актом обвинувачена та члени комісії були ознайомлені, поставили підписи. ОСОБА_7 на наступний день на роботу не вийшла, він повідомив про це керівнику.

Також зазначив, що 31.05.2021 року він візуально ознайомився з актом. Акт складався в кінці дня, це було о 18-19 год., були присутні він та ОСОБА_13 . Він підписував акт, ОСОБА_13 і директор. Під час інвентаризації директора не було, він приїхав пізніше. Весь час ОСОБА_7 була поруч. Всі гроші здавались адміністратору ( ОСОБА_7 ), вона їх складала в сейф, потім розпочали інвентаризацію. Вони рахували наявні кошти з каси. Після інвентаризації гроші залишаються в сейфі до наступного робочого дня, ліміт каси 950000. Закінчилась інвентаризація приблизно в 21.00-22.00. Кошти рахувала ОСОБА_13 під його наглядом, деякі пачки він сам рахував. Потім кошти поклали в сейф. В магазині один головний адміністратор один. ОСОБА_7 весь час була присутня під час інвентаризації. Було троє осіб, він, ОСОБА_13 та обвинувачена.

На запитання сторони захисту також вказав, що ОСОБА_7 не з`явилась на роботу 01.06.2021. Нестача була встановлена 31.05.2021, ввечері, акт вона підписала. На наступний день показали акт директору. Директор приїжджав 31.05.2021, а коли підписав не пам`ятає. Перераховувались всі гроші, що були в сейфі та в касах. Всі кошти принесли до сейфу. Касири здавали гроші адміністратору, а вона клала в сейф. Вони були в кабінеті, а касири заносили їй кошти. Коли касири здають кошти адміністратору акт приймання-передачі не складається, касири здають адміністратору кошти за інструкцією. Директор не повідомляв підставу проведення інвентаризації. Інвентаризація проводилась за пів року по одному разу в кожному магазині.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні вказала, що працювала в ТОВ «Морська свіжість» бухгалтером у 2021-2022 роках. ОСОБА_7 працювала адміністратором в магазині на вул. Дерев`янка, м. Харків. Приймала участь в інвентаризації за наказом директора підприємства з метою контролю. За день до цього, обвинувачена направила їй на електронну пошту фактичний залишок коштів в касі, а вона звіряє його з розрахунковим залишком, згідно звітів, які вони їй надають. Після того, як магазин закрився, вона приїхала на інвентаризацію, роздрукували звіти РРО, де показується залишок готівки в касі, і звірили залишок, згідно із звітами, та фактичний. Потім, наступного дня зранку вона звела залишок за день, залишок був на початок дня, гроші в касі, потім обсяг виручки, пізніше була інкасація, банк приїжджав протягом дня. Залишок, який був в касі, не зійшовся із залишком за звітом, сума розбіжності була приблизно 52000 грн. На інвентаризації був директор, головний бухгалтер, вона, як бухгалтер, а також ОСОБА_7 , як матеріально-відповідальна особа. Головою комісії був або директор, або головний бухгалтер. Обвинувачена зауважень та пропозицій під час інвентаризації не висловлювала. Інвентаризація проводилася в спеціальній кімнаті, ввечері, після закінчення робочого дня, приносили з кожної каси готівку, вони їх рахували та звіряли зі звітом. Акт інвентаризації підписувався ОСОБА_7 , акт відповідав вимогам чинного законодавства.

3. Письмовими доказами.

Витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 12021221200000711 від 05.06.2021 за заявою ТОВ «Морська свіжість» за фактом того, що в період часу з 31.05.2021, за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янка, буд. 8, невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ТОВ «Морська свіжість», чим завдала значної шкоди юридичній особі;

Заявою ОСОБА_8 , директора ТОВ «Морська свіжість», від 04.06.2021, поданою до Шевченківському ВП ГУНП України в Харківській області про вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Наказом № 19/09-12 ТОВ «Морська свіжість» від 12.09.2019 року, згідно з яким ОСОБА_8 був прийнятий на посаду директора підприємства та Витягом з ЄДРПОУ;

Наказом № 20/07-27 від 20.07.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_7 була прийнята на роботу до ТОВ «Морська свіжість» на посаду адміністратора залу з 20.07.2020;

Договором про повну індивідуальну відповідальність від 04 січня 2021 року, відповідно до умов якого ОСОБА_7 займає посаду адміністратора залу і виконує роботу, безпосередньо позв?язану зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), переданих йому цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення неушкодженості і цілісності довірених йому Власником матеріальних цінностей і в зв?язку з викладеним, зобов?язується:

а) дбайливо відноситися до переданих йому для збереження або для інших цілей матеріальних цінностей Власника і вживати заходів щодо запобігання збитку;

б) вчасно повідомляти Власнику про всі обставини, що загрожують забезпеченню неушкодженості довірених йому матеріальних цінностей;

в) вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові й інші звіти про рух і залишки ввірених йому матеріальних цінностей;

г) брати участь в інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей.

Вказаний договір був підписаний Обвинуваченою ОСОБА_7 та директором ТОВ «Морська свіжість» ОСОБА_8 .

Наказом № 31/05 від 31.05.2021, відповідно до якого директором ОСОБА_8 було доручено провести інвентаризацію грошових коштів в магазині «Рыба от фабрики «Рыбное ремесло» за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янка, 8. Матеріально відповідальна особа - ОСОБА_7 . Призначено комісію у складі: голови - директора Кравцова, гол. бухгалтера ОСОБА_11 , бухгалтера ОСОБА_10 . Про підсумок скласти акт;

Актом № 1 про результати інвентаризації наявних коштів від 31.05.2021, що зберігаються в магазині «Рыба от фабрики «Рыбное ремесло» за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янка, 8, за результатами якого встановлено: за день 31.05.2021 розраховано залишок готівки в касі згідно Х-звітів 114138,59 грн. плюс 2000,00 розм. монети по непрацюючим касам; інкасовано без проведення операції службове вилучення 53600,00 грн. За обліковими даними 62538,59 грн. без врахування залишку на початок дня. За результатами інвентаризації встановлено: 52861,53 грн. нестачі (115520,53 - 63538,59).

Актом № 1 від 04.06.2021 було встановлено, що з 01.06.2021 по 04.06.2021 адміністратор залу ОСОБА_7 відсутня на робочому місці самовільно без дозволу керівництва.

Актом № 2 від 11.06.2021 було встановлено, що з 01.06.2021 по 11.06.2021 адміністратор залу ОСОБА_7 відсутня на робочому місці самовільно без дозволу керівництва.

Наказом № 30/6-к від 30.06.2021 ОСОБА_7 було звільнено з посади адміністратора залу в ТОВ «Морська свіжість» з 01.06.2021 за відсутність на роботі без поважних причин з 01.06.2021.

Висновком за результатами проведення судово-економічної експертизи № СЕ-19/121-21/17381-ЕК від 16.08.2021, з якого слідує, що наданими на дослідження документами, нестача грошових коштів у касі ТОВ «МОРСЬКА СВІЖІСТЬ», що зберігаються магазині «Рыба от фабрики «Рыбное Ремесло» за адресою: м. Харків, вул. Дерев?янка, 8 станом на 31.05.2021 підтверджується в сумі 52 961,53 грн.

Розбіжність між сумою нестачі грошових коштів встановленою в Акті № 1 від 31.05.2021 про результати інвентаризації наявних коштів від 31.05.2021 року, що зберігаються магазині «Рыба от фабрики «Рыбное Ремесло» за адресою: м. Харків, вул. Дерев?янка, 8 в та сумою нестачі грошових коштів встановленою під час проведення дослідження в сумі 100,00 грн виникла з причин докладно наведених в Дослідній частині Висновку експерта.

Надлишок грошових коштів в сумі 120,41 грн, встановлений за результатом проведеної інвентаризації та відображений в Акті №1 від 31.05.2021 про результати інвентаризації наявних коштів, що зберігаються магазині «Рыба от фабрики «Рыбное Ремесло» за адресою: м. Харків, вул. Дерев?янка, 8 станом на 31.05.2021, наданими на дослідженнями документами арифметично не підтверджується Докладно в Дослідній частині Висновку експерта).

Таким чином, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що обвинувачена ОСОБА_7 своїми умисними діями, здійснила привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, тобто вчинила кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 1 ст. 191 КК України.

Щодо заперечень сторони захисту, суд зазначає наступне.

Захисник ОСОБА_5 вказав, що постанова слідчого ОСОБА_14 від 15.12.2021 року про зміну кваліфікації кримінального правопорушення, є незаконною, оскільки прийнята з грубим порушенням норм КПК.

Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також, коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Вказаний нормативний припис свідчить про те, що законодавець не може передбачити всі можливі ситуації під час розслідування кримінального провадження та затвердити вичерпний перелік постанов, виносити які може слідчий, прокурор, а тому в такий спосіб наділяє слідчого, прокурора правом виносити необхідні постанови на їхній розсуд з метою виконання завдань кримінального провадження.

Слідчий у межах своїх повноважень із декількох альтернатив (кожна з яких є законною) вибирає варіант поведінки, яка або прямо передбачена у правовій нормі, або випливає з її змісту, або виникає через недостатність конкретності чи повноти нормативного закріплення, у формі кримінально-процесуального акту (рішення) в рамках конкретного кримінально-процесуального провадження.

Суд погоджується, що положення чинного КПК України не передбачають винесення постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення, однак винесення такої постанови слідчим не свідчить про незаконність такої.

Винесення такої постанови входить в дискреційні повноваження слідчого.

Також сторона захисту просить визнати недопустимими та неналежними надані стороною обвинувачення докази, а саме: копію наказу від 12.09.2019 року про призначення ОСОБА_8 директором ТОВ «Морська свіжість», копію витягу з ЄДРЮОФОПГФ щодо ТОВ «Морська свіжість», копію наказу від 20.07.2020 року про призначення ОСОБА_7 адміністратором залу ТОВ «Морська свіжість», копію договору від 21.01.2021 року про повному матеріальну відповідальність ОСОБА_7 , копію наказу №31/05 від 31.05.2021 року про інвентаризацію коштів ТОВ «Морська свіжість», копію акту №1 від 31.05.2021 року про результати інвентаризації наявних коштів, копії журналу - ордеру і відомості по рахунку на травень 2021 року, копію касового документу, копію касової книги за травень 2021 року, копії касових ордерів за травень 2021 року, копії книг обліку розрахункових операцій на РРО, висновок експерта № CE-19/121-21/17381-EK від 10.12.2021 року.

Свою позицію обґрунтовує тим, що надані суду стороною обвинувачення документи оформлені так, що не відповідають вимогам Національного стандарту України «Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003».

Згідно з ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно приписів ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Як зазначено у ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 87 КПК України зазначається, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд звертає увагу, що надані стороною обвинувачення докази посвідчені підписом та печаткою «з оригіналом згідно».

Оскільки захисником не обґрунтовано, в чому було істотне порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, під час отримання вказаних доказів, тому суд вважає, що в розумінні ст. 86 КПК України такі докази не можуть бути визнані недопустимими, оскільки отримані у порядку встановленому законом.

Щодо рапорту поліції суд зазначає, що згідно з розділом ІІ Наказу «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» від 30.06.2020 № 298, до Реєстру вносяться відомості про: дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування (частина п`ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218, пункт 4 частини другої статті 301 КПК України); прізвище, ім`я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, керівника органу дізнання, дізнавача, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво.

Як вбачається з вигяту з ЄРДР у кримінальному провадженні 12021221200000711 від 05 червня 2021 року слідчим, який здійснює досудове розслідування, є ОСОБА_14 . Посилання захисника на те, що у справі відсутня постанова про призначення в якості слідчого ст. лейтенанта поліції ОСОБА_15 суд вважає недоречними, оскільки вказаний працівник досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не здійснював.

Показання свідків підтверджують обізнаність ОСОБА_7 про те, що вона є матеріально відповідальною особою, підписала з підприємством договір про повну матеріальну відповідальність, була присутньою під час проведення інвентаризації. Також, про таку обізнаність вказують і показання самої обвинуваченої, надані суду, у яких вона повідомила, що підписала договір про повну матеріальну відповідальність, була присутньою під час інвентаризації.

Крім того, сторона захисту заперечує факт підпису обвинуваченою акту інвентаризації. Так, обвинувачена під час допиту вказала, що не підписувала його, однак, суд зазначає, що сторона захисту не була позбавлена можливості подати клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, спрямованої на встановлення приналежності підпису ОСОБА_7 .

Також, за змістом ч. 1 ст. 191 КК України, привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром у подальшому обернути його на свою користь.

ОСОБА_7 за договором про повну матеріальну відповідальність від 04.01.2021, прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення неушкодженості і цілісності довірених їй власником матеріальних цінностей та зобов`язалася дбайливо відноситися до переданих їй для збереження.

Нормами пункту 1 частини першої статті 134 Кодексу законів про працю визначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Обвинувачена, станом на 31.05.2021 року, була в трудових правовідносинах з ТОВ «Морська свіжість», заяв про звільнення не надавала, договір про повну матеріальну відповідальність від 04.01.2021 у судовому порядку не оскаржувала, тому суд вважає, що ОСОБА_7 була матеріально відповідальною особою щодо майна, яке було ввірене їй. Доказів зворотного стороною захисту не надано.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 по справі № 357/1807/19 зазначив, що прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільні небезпечні наслідки і бажала їх настання. Інтелектуальні ознаки прямого умислу полягають в усвідомленні суспільно небезпечного характеру свого діяння та передбаченні його суспільно небезпечних наслідків. Усвідомлення суспільно небезпечного характеру свого діяння означає не тільки розуміння фактичної сторони того, що вчиняється, всіх обставин, що характеризують об`єктивні ознаки складу злочину (значущість об`єкта і предмета посягання, характеру діяння, місця, часу, способу його вчинення та інших обставин), а й розуміння соціального значення діяння, його соціальної шкідливості. Передбачення означає, що у свідомості особи склалося певне уявлення про можливі або неминучі наслідки свого діяння. Водночас передбачення має конкретний характер. Особа має чітке уявлення про те, що саме від її конкретного діяння неминуче настануть чи можуть настати певні суспільні небезпечні наслідки. Вольова ознака прямого умислу - це бажання настання передбачуваних наслідків свого діяння.

Аналіз лінії поведінки обвинуваченої ОСОБА_7 свідчить про наявність у неї прямого умислу та корисливого мотиву.

Щодо заперечення сторони захисту щодо недопустимості експертизи суд зазначає наступне.

Статтею 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.,

Згідно ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Згідно ч.2 ст.69 КПК України не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.

Разом з тим суд зазначає, що сторона захисту не навела достатніх підстав вважати висновок експерта необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Як вбачається з висновку експерта №СЕ-19/121-21/17381-ЕК від 10.12.2021 експертом на поставлені питання надано обґрунтовані і вичерпні відповіді, які не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають самі по собі інших обґрунтованих сумнівів в їх правильності.

Також стороною захисту не надано суду доказів перебування експерта Харківського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС, якому доручено проведення експертизи, у службовій або іншій залежності від слідчого відділу Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, яке здійснювало досудове розслідування у даному провадженні.

Надаючи правову оцінку доводам сторони захисту, суд виходить з того, що під версією слід розуміти припущення. Таким чином, суд доходить висновку, що версія сторони захисту є непослідовною, а тому відхиляється судом.

Окрім того, сторона захисту стверджує, що директор ОСОБА_8 не був присутній при проведенні інвентаризації 31.05.2021 року, відповідно до наказу №31/05 від 31.05.2021 року ОСОБА_8 був головою комісії, тому вважає, що процес інвентаризації не може бути законним, оскільки комісія у повному складі не здійснювала перерахунок коштів, а здійснювала лише свідок ОСОБА_10 . Також акт не складався у двох примірниках і не підписаний ОСОБА_7 .

В той же час, згідно з п. 45 «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління Національного банку України 29.12.2017 № 148, касир/працівник іншої/іншого установи/підприємства, залучений на підставі укладеного договору на надання послуги з надання персоналу несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей відповідно до законодавства України. Касиру/працівнику іншої/іншого установи/підприємства, залученому на підставі укладеного договору на надання послуги з надання персоналу, забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.

Установи/підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію каси. Матеріально відповідальні особи до початку проведення інвентаризації дають розписку, форма якої визначена в додатку 7 до цього Положення.

Комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахування всієї готівки, що є в касі, цінних паперів, чекових книжок. Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою.

Один примірник акта передається до бухгалтерії установи/підприємства, другий залишається в матеріально відповідальної особи.

Акт складається в трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, а також бухгалтерії) у разі зміни матеріально відповідальних осіб.

Інвентаризація кас проводиться в/на кожній/кожному установі/підприємстві в строки, установлені керівником, з перерахуванням усієї готівки та перевіркою інших цінностей, що зберігаються в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за книгами обліку. Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена касовими документами, уважається надлишком готівки в касі. У разі застосування підприємством у розрахунках РРО звіряється сума наявної готівки на місці проведення касиром розрахунку із сумою, зазначеною у звіті РРО (у РК та КОРО). У разі виявлення під час інвентаризації нестачі або надлишку цінностей у касі в акті зазначається сума нестачі або надлишку і з`ясовуються обставини їх виникнення. Сума нестачі відшкодовується відповідно до законодавства України, а надлишок оприбутковується в касі та зараховується в дохід відповідної/відповідного установи/підприємства.

Установа/підприємство зобов`язана/зобов`язане проводити перевірку правильності роботи програмних засобів оброблення касових документів у разі автоматизованого ведення касової книги.

Суд зазначає, що акт про результати інвентаризації наявних коштів від 31.05.2021 був підписаний як всіма членами комісії, так і обвинуваченою ОСОБА_7 . Крім того, остання свої заперечень та пояснень щодо нестачі коштів не надавала, тому суд вважає, що була обізнана про факт нестачі грошових коштів. Посилання захисника на те, що ОСОБА_8 не був присутній під час інвентаризації належними та допустимими доказами не підтверджуються.

Суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України, складовими покарання є не тільки кара та виправлення засуджених, а й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так й іншими особами, що є найбільш актуальним в обстановці, що склалася.

Визначаючи вид та міру покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує: тяжкість скоєного правопорушення, який згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином; характер та ступінь тяжкості наслідків, що настали; їх суспільну небезпеку; а також, враховує особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановив, що обвинувачена ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Башкірської АРСР, Іглінського району, с. Червоний Схід, громадянка України, яка має вищу освіту, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима. На диспансерному(профілактичному) обліку не перебуває, впродовж останніх 5 років за медичною допомогою до КНП "МПНД №3" не зверталась.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, не виявлено.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, не виявлено.

Отже, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винної особи та обираючи покарання ОСОБА_7 , судом враховано характер та тяжкість вчиненого правопорушення, фактичні обставини справи, спосіб та обстановку вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, форму вини, особу обвинуваченої, яка є раніше несудимою, відсутність пом`якшуючих обставин, не відшкодування матеріальної шкоди обвинуваченою, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання: за ч. 1 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих їй цінностей на строк 3 роки.

Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_7 та її перевиховання. Даних, які б позитивно характеризували ОСОБА_7 суду не надано.

Також ТОВ «Морська свіжість» було подано до ОСОБА_7 позовну заяву про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, у сумі 52961,53 грн.

Захисником було подано відзив, відповідно до якого сторона захисту вважає, що позов не відповідає вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Крім того, сторона захисту вважає, що позовні вимоги не підтверджені належними доказами, оскільки по справі відсутні докази завдання обвинуваченою матеріальної шкоди потерпілому.

Також зазначає, що позивач посилається лише на висновок експертизи, однак вказаний висновок підтверджує факт нестачі грошових коштів, проте не доводить винуватість ОСОБА_7 у заподіянні майнової шкоди. У справі відсутні докази протиправності дій обвинуваченої, причинний зв`язок між дією та наслідками.

У зв`язку з чим, сторона захисту просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до вимог статті 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди.

Згідно з частиною 2 статті 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

За змістом ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до приписів ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування (частина перша статті 77 ЦПК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №10 розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутності зазначених цін на майно, його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи».

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-21/17381-ЕК від 10.12.2021, потерпілому було завдано матеріальної шкоди на суму 52961,53 грн.

Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід виходити з того, що в судовому засіданні було встановлено факт заподіяння обвинуваченою потерпілому матеріальних збитків.

Суд вважає, що протиправними діями обвинуваченої потерпілій юридичній особі було завдано матеріальної шкоди, яка була доведена потерпілим та, яка обвинуваченою добровільно не відшкодована.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог ТОВ «Морська свіжість» про стягнення з ОСОБА_7 на їх користь 52961,53 грн. матеріальної шкоди.

Крім того, у кримінальному провадженні наявні витрати на залучення експерта за проведення експертизи № СЕ-19/121-21/17381-ЕК від 10.12.2021, які слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 на користь держави в сумі 13729,60 грн.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази по справі відсутні.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_7 не обирати.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, та призначити їй покарання за ч. 1 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих їй цінностей на строк 3 роки.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не застосовувати.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня затримання засудженою на виконання даного вироку.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення судово-економічної експертизи № СЕ-19/121-21/17381-ЕК від 10.12.2021 в сумі 13 729,60 грн.

Цивільний позов ТОВ «Морська свіжість» (юридична адреса: 61040, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 205, код. ЄДРПОУ 31058071) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), на користь ТОВ «Морська свіжість» (юридична адреса: 61040, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 205, код. ЄДРПОУ 31058071) майнову шкоду у сумі 52961,53 грн.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1