Рішення № 127236917, 09.05.2025, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/284/25

Провадження № 2/197/343/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

представник ТОВ «ФК «Фінтрасткапітал» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3994382 від 20.09.2023 у розмірі 36614,29 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн. Позов мотивовано тим, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 20.09.2023 було укладено кредитний договір (оферти) №3994382. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4600 грн строком на 360 днів з 20.09.2023 по 14.09.2024. Стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту. На підставі погоджених умов договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем було вказано в договорі. Кредитний договорі укладено в електронній формі за допомогою ІТС ТОВ «Лінеура Україна», доступ до якої забезпечується через вебсайт або мобільний застосунок «Credit7». Клієнт акцептує публічну пропозицію шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач підписав кредитний договір №3994382 від 20.09.2023 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А783». Зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача відбулось через платіжну систему на підставі укладеного Договору №210222-1 про організацію переказу коштів від 21.02.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна». Згідно листа ТОВ «Пейтек Україна» від 31.05.2024 відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: 20.09.2023 15:17:10 на суму 4600.00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» - 204b3f9c-2c0f-43fa-a093-890a317ee64a, номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 39943821695212229, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 . За даними поденного розрахунку заборгованості за договором у період з 20.09.2023 по 24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 22538,30 грн. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не здійснювало нарахування штрафних санкцій за кредитним договором на період зазначений в п. 6 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування». В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим 24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» уклали договір факторингу № 24/05/2024 та відступило права за кредитним договором № 3994382 від 20.09.2023.

Відповідно до укладеного договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 3994382 від 20.09.2023 на загальну суму 26218,29, з яких: 4599,99 грн заборгованість по тілу кредиту; 21618,30 грн заборгованість за процентами. Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», та 10.12.2024 внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Станом на дату укладання договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 строк дії кредитного договору № 3994382 від 20.09.2023 не закінчився. Тому, в межах строку дії кредитного договору ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25.05.2024 по 14.09.2024 (113 календарних днів) здійснено нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 10396 грн. Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ані на рахунки первісного кредитора.

Загальна заборгованість відповідача за кредитним договором №3994382 від 20.09.2023 становить 36614,29 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4599,99 грн, нарахованих первісним кредитором процентів 21618,30 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 113 календарних днів 10396 грн.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 27.03.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися. У прохальній частині позовної заяви представником позивача було заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 13).

Відповідач до суду повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляд справи, зокрема шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, про причини своєї неявки не повідомив (а.с. 27, 29, 38, 40, 41). Заяв, клопотань від нього не надходило.

Суд у зв`язку з вищевикладеним зазначає, щостаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована УкраїноюЗаконом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв`язку із чим суд вважає за необхідним ухвалити відповідне рішення, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним таттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» изначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

20 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №3994382. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4600 грн строком на 360 днів з 20.09.2023 по 14.09.2024. Стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту .

На підставі погоджених умов договору ТОВ «Лінеура Україна» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем було вказано в договорі.

Кредитний договорі укладено в електронній формі за допомогою ІТС ТОВ «Лінеура Україна», доступ до якої забезпечується через вебсайт або мобільний застосунок «Credit7». Клієнт акцептував публічну пропозицію шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідач підписав кредитний договір №3994382 від 20.09.2023 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А783».

Зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача відбулось через платіжну систему на підставі укладеного Договору №210222-1 про організацію переказу коштів від 21.02.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна».

Згідно листа ТОВ «Пейтек Україна» від 31.05.2024 відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: 20.09.2023 15:17:10 на суму 4600 грн, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» - 204b3f9c-2c0f-43fa-a093-890a317ee64a, номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 39943821695212229, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем заявлено клопотання щодо витребування від АТ "Ощадбанк" інформації щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 20.09.2023 на дану платіжну картку, банком-емітентом якої є АТ "Ощадбанк", у сумі 4600 грн за ініціативою ТОВ "Лінеура Україна" (код ЄДРПОУ 42753492" через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ "Пейтек Україна", яке було задоволене судом.

У відповідь на ухвалу суду від 27.03.2025 АТ "Ощадбанк" було надіслано до суду лист від 10.04.2025 №46/2-11/41868/2025/БТ, відповідно до якого банком було підтверджено документ щодо зарахування коштів у сумі 4600 грн (додаток платіжна інструкція від 21.09.2023 за №1382980417505 на поточний рахунок № НОМЕР_3 , для обслуговування якого було емітовано платіжну картку (а.с. 32-35).

За даними поденного розрахунку заборгованості за договором у період з 20.09.2023 по 24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 22538,30 грн.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не здійснювало нарахування штрафних санкцій за кредитним договором на період зазначений в п. 6 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування».

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим 24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» уклали договір факторингу № 24/05/2024 та відступило права за кредитним договором № 3994382 від 20.09.2023.

Відповідно до укладеного договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 3994382 від 20.09.2023 на загальну суму 26218,29, з яких: 4599,99 грн заборгованість по тілу кредиту; 21618,30 грн заборгованість за процентами.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», та 10.12.2024 внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Станом на дату укладання договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 строк дії кредитного договору № 3994382 від 20.09.2023 не закінчився. Тому, в межах строку дії кредитного договору ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25.05.2024 по 14.09.2024 (113 календарних днів) здійснено нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 10396 грн.

Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ані на рахунки первісного кредитора.

Загальна заборгованість відповідача за кредитним договором №3994382 від 20.09.2023 становить 36614,29 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4599,99 грн, нарахованих первісним кредитором процентів 21618,30 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 113 календарних днів 10396 грн.

У частині першій статті 509 ЦК України зазначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно достатті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зроблено висновок, що «припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив нарахування відсотків за користування кредитними коштами у межах строку дії кредитного договору (з 25.05.2024 по 14.09.2024 - 113 календарних днів), розрахунок яких було здійснено на підставі боргу по тілу кредиту, що підтверджується наданою суду довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №3994382 від 20.09.2023, який не спростований відповідачем, як і не спростовано відсутність його волевиявлення на погодження вказаної процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.

Згідно з вищевказаною довідкою-розрахунком, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №3994382 від 20.09.2023 становить 36614,29 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4599,99 грн, нарахованих первісним кредитором процентів 21618,30 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 113 календарних днів 10396 грн.

Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав. Клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи з метою з`ясування питання наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором, не заявлялось.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3статті 12 ЦПК України).

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.

Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно ізст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістомст. 137 ЦПКвитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що понесені ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024; заявою на виконання доручення до договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 від 12 лютого 2025 року; актом прийому-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 від 13 березня 2025 року; рахунком на оплату №7110-13/03-2025 від 13 березня 2025 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, за відсутності заперечень щодо таких витрат від відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн підлягають стягненню з відповідача.

Згідно зіст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення вимог позивача у повному обсязі, суд вважає необхідним відшкодувати ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»» понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн. згідно платіжної інструкції № 1261 від 17.03.2025 (а.с. 21).

Керуючись статтями525,526,530,610,625,1050,1054 ЦК України, статтями 10,12, 13, 141, 263,265 ЦПК України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №3994382 від 20 вересня 2023 року у розмірі 36614 грн (тридцять шість тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 29 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на правову допомогу у розмірі 10000 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, а в загальному 12422 (дванадцять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення 12.05.2025.

Суддя М.В. Панчук