Рішення № 127232127, 08.05.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2025 р. справа №640/13024/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України та Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) (далі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної міграційної служби України (код ЄДРПОУ 37508470, адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9) (далі - відповідач 1) та до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код ЄДРПОУ 37764460 адреса 61057 м. Харків, вул. Римарська, 24) (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати висновок №188/2016 службового розслідування підстав документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлений Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області 04.10.2016, та затверджений Державною міграційною службою України 18.10.2016, яким визнано недійсним паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 06.06.2012;

2. зобов`язати Державну міграційну службу України письмово повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Українське бюро Інтерполу та підрозділи Головних управлінь, Управлінь державної міграційної служби України в областях про скасування висновку №188/2016 службового розслідування підстав документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дійсність паспорта громадянина України НОМЕР_3 від 29.05.2012, виданого Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим, і паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 06.06.2012, виданого органом 6390.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2020 року по справі №640/13024/20 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 року передаємо 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема адміністративну справу № 640/13024/20.

Відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Марини Лук`яненко.

24.02.2025 прийнято до провадження матеріали адміністративної справи та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний висновок №188/2016 службового розслідування, яким визнано недійсним паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 06.06.2012 та таким, що підлягає знищенню; вирішено вжити заходи щодо виявлення та вилучення паспорта громадянина України НОМЕР_3 від 29.05.2012 та паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 06.06.2012; а також вирішено проінформувати про визнання цих паспортів недійсними Державну прикордонну службу України, Українське бюро Інтерполу та підрозділи Головних управлінь, Управління державної міграційної служби України в областях - є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач вважає, що відносно нього відсутні підстави визнання недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон та у відповідачів відсутні підстави для вилучення паспорта громадянина України НОМЕР_3 від 29.05.2012.

Відповідачем - Державною міграційною службою України (далі - ДМС України, міграційна служба) надано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що в спірних правовідносинах відповідач діяв в межах чинного законодавства України, вважає оскаржуваний висновок №188/2016 службового розслідування правомірним. Вказує, що у ДМС України відсутнє будь-яке підтвердження (документи, інформація) щодо підстав належності позивача до громадянства України відповідно до статей 3, 8 Закону України "Про громадянство України" та прийняття останнього до громадянства України за Указом Президента відповідно до статті 9 Закону України "Про громадянство України". У зв`язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідачем - Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області (далі - ГУДМС в Харківській області, міграційна служба) надано до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Разом з тим вказує, що за результатом службового розслідування підстав документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон встановлено відсутність будь-якого документального підтвердження належності ОСОБА_1 до громадянства України. Отже, відповідач вважає, що оскаржуваний висновок службового розслідування є законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до законодавства, що регулює правовідносини в сфері набуття громадянства України та документування осіб паспортом громадянина України.

У відповідях на відзиви представник позивача підтримав правову позицію, викладену у позовній заяві, просив під час розгляду справи врахувати наведені у відповідях на відзив пояснення, міркування та аргументи, якими позивач відхиляє заперечення відповідачів, та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У додаткових поясненнях у справі відповідач - ДМС України, заперечував проти вимог позовної заяви, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню на підставі вимог викладених в поданому відзиві.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Назал ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Сирії, документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим 29.05.2012 Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУМВСУ в АР Крим, на підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України №10/Н-105 від 29.05.2012.

01.06.2012 до міжрегіонального центру видачі паспортних документів ДДГІРФО МВС України у місті Харків з заявою-анкетою щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон звернувся громадянин Назал ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Сирії, який надав паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 29.05.2012 Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУМВСУ в АР Крим; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_1 .

За результатами розгляду заяви про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон уповноваженою особою ДДГІРФО МВС України у місті Харків прийнято рішення про видачу ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 06.06.2012.

12.06.2012 громадянин ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 06.06.2012.

За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2021 по справі №640/8004/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022, визнано протиправним та скасовано наказ Державної міграційної служби України №218 від 30.08.2016 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України НОМЕР_3 .

Рішення суду по справі №640/8004/20 набрало законної сили 13.06.2022.

Відповідно ч. 5 ст. 78 КАС України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Головним управлінням ДМС України в Харківській області складено висновок службового розслідування підстав документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого міграційний орган дійшов наступних висновків:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 06.06.2012 відповідно до п.п. 8 п. 55 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152, вважати таким, що оформлений з порушенням вимог чинного законодавства, підлягає вилученню та знищенню у встановленому порядку;

- після затвердження висновку ДМС України вжити відповідних заходів щодо виявлення та вилучення паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 29.05.2012 Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУМВСУ в АР Крим та паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 06.06.2012, виданого органом 6390 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- проінформувати адміністрацію Державної прикордонної служби України про визнання паспортів такими, що оформлені з порушенням вимог чинного законодавства;

- інформувати підрозділи Головних управлінь, Управлінь ДМС України в областях про визнання цих паспортів недійсними;

- направити повідомлення про недійсний паспорт серії НОМЕР_2 до Українського бюро Інтерполу.

Зазначений висновок затверджений 18.10.2016 Директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України ОСОБА_4 .

Підставою для таких висновків відповідачів зазначено, що підтвердити або спростувати факт прийняття рішення ГУ ДМС України в Автономній Республіці Крим щодо набуття громадянства України громадянином ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про громадянство України» неможливо через те, що Автономна Республіка Крим є тимчасово окупованою територією України. Також, потребує додаткової перевірки інформація щодо первинного в`їзду громадянина ОСОБА_1 на територію України, перетину ним державного кордону, якщо так, по якому саме документу. Через відсутність документального підтвердження належності позивача до громадянства України відповідачі дійшли висновку, що вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України підстав не має.

З вказаним висновком позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням про Державну міграційну службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №360, Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Основними завданнями ДМС, серед іншого, є реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України від 18.01.2001 №2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон №2235-III, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з статтею 3 Закону № 2235-ІІІ Громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Відповідно до статті 5 Закону № 2235-ІІІ документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.

Згідно зі статтею 6 вказаного Закону № 2235-ІІІ громадянство України набувається: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Статтею 8 Закону № 2235-ІІІ передбачено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

У силу статті 21 Закону № 2235-ІІІ, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 року № 320 затверджено Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (надалі - Порядок № 320), який був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1.2. Порядку №320 паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Пунктом 1.3. Порядку №320 установлено, що для оформлення паспорта особа подає: заяву про видачу паспорта (додаток 1) (далі - заява); свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (фотокартки, що подаються для оформлення паспорта, мають бути виконані з одного негатива, із зображенням обличчя виключно анфас, без головного убору, виготовленими на тонкому білому або кольоровому фотопапері без кутика; для громадян, які постійно носять окуляри, обов`язкове фотографування в окулярах); платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або копію документа про звільнення від сплати державного мита; довідку про реєстрацію особи громадянином України або свідоцтво про належність до громадянства України, а в необхідних випадках - інші документи, визначені статтею 5 Закону України «Про громадянство України» (за необхідності); паспорт громадянина України для виїзду за кордон - для громадян України, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх на проживання в Україну; посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Оригінали документів повертаються особі після прийняття заяви до розгляду.

Розділом V Порядку передбачено особливості видачі паспорта деяким категоріям громадян, зокрема, п. 5.1. вказано, що іноземці та особи без громадянства, які набули громадянства України відповідно до законодавства України, отримують паспорти на підставі довідки про реєстрацію громадянином України, виданої територіальним органом Державної міграційної служби (далі - територіальний орган).

У графі восьмій заяви зазначаються реквізити довідки, а в графі "Службові відмітки" - номер і дата рішення про набуття особою громадянства України та країна попереднього громадянства.

Пунктом 10.4 вказаного Порядку передбачено, що погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти: які обмінюються у зв`язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові; у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки); осіб, громадянство України яких припинено; знайдені, замість яких видано нові; померлих громадян; зіпсовані під час заповнення; оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України; не отримані власником протягом року.

У графі "Службові відмітки" заяви про видачу паспорта, який підлягає знищенню, зазначаються дата та підстави його знищення, після чого заява вилучається з діючої картотеки і поміщається до архівної картотеки.

У разі оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства керівником територіального органу (територіального підрозділу) проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок у двох примірниках, який надсилається до Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу ДМС України. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС України, другий - у територіальному органі (підрозділі).

Якщо паспорт, який підлягає знищенню, видавався іншим територіальним підрозділом, до цього територіального підрозділу надсилається повідомлення за формою, наведеною у додатку 21 цього Порядку.

У випадках знищення паспортів, зіпсованих при заповненні, у Книзі обліку проставляється відмітка про псування паспорта із зазначенням номера і дати затвердження акта про знищення паспорта, а в графі 1 наклеюється вирізка з бланка паспорта громадянина України, де зазначено серію і номер паспорта.

Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок № 302, у редакції чинній на час складання спірного висновку).

Пунктом 39 Порядку № 302 встановлено, що за наявності підстав, зазначених у цьому Порядку, раніше виданий паспорт підлягає вилученню, поверненню державі, знищенню або тимчасовому затриманню.

Особа, стосовно якої громадянство України припинено відповідно до Закону №2235-ІІІ, зобов`язана у порядку та строки, встановлені законодавством про громадянство України, повернути паспорт територіальному підрозділу ДМС, що здійснив його оформлення та видачу (п. 40 Порядку № 302).

Відповідно до п. 43 Порядку № 302 забороняється вилучення в особи паспорта, крім випадків, передбачених законом, зокрема взяття паспорта в заставу.

Згідно з п. 44 Порядку № 302 територіальні органи чи територіальні підрозділи ДМС мають право вилучити, а також тимчасово затримати паспорти, які оформлені з порушенням вимог законодавства, підроблені, або в інших випадках, передбачених законом. Під час вилучення або тимчасового затримання паспорта складається відповідний акт встановленого МВС зразка та видається відповідна довідка.

Паспорт вважається недійсним у разі: 1) коли він підлягає обміну у зв`язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); 2) встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); 3) непридатності паспорта для подальшого використання; 4) припинення особою громадянства України; 5) коли він заявлений як втрачений або викрадений; 6) смерті особи, якій було видано паспорт; 8) оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства (п. 45 Порядку № 302).

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року №152 (далі також - Порядок №152, у редакції, чинній на час складання спірного висновку), паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі - паспорт для виїзду за кордон) є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на ім`я якої він оформлений, і дає право такій особі на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Кожен громадянин України має право на отримання паспорта для виїзду за кордон. Громадянин України, який через свої релігійні переконання відмовився від внесення інформації (у тому числі відцифрованих відбитків пальців рук) до безконтактного електронного носія, що імплантований до паспорту для виїзду за кордон, має право на отримання паспорта для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія (п. 2).

Паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, - на 10 років (п.3).

Оформлення, видача паспорта для виїзду за кордон громадянам, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном (у тому числі отримання відцифрованих відбитків пальців рук), здійснюється закордонними дипломатичними установами України, за винятком випадків, передбачених пунктом 36 цього Порядку, у взаємодії з Головним обчислювальним центром Реєстру та Центром.

Внесення інформації до Реєстру здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи МЗС, яка ведеться для обліку даних. Для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета (п.6).

Пунктом 55 Порядку № 152 визначено, паспорт для виїзду за кордон вважається недійсним та знищується в разі: 1) коли він підлягає обміну у зв`язку із зміною прізвища та імені; 2) встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті для виїзду за кордон, записам в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження); 3) непридатності паспорта для виїзду за кордон для подальшого використання; 4) припинення громадянства особи; 5) коли паспорт для виїзду за кордон знайдено, а замість нього видано новий паспорт для виїзду за кордон; 6) смерті особи, якій було видано такий паспорт; 7) зіпсуття паспорта для виїзду за кордон під час заповнення; 8) оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства.

Згідно з пунктом 56 Порядку № 152 у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон з порушенням вимог законодавства керівник територіального органу чи підрозділу ДМС проводить службове розслідування. За результатами розслідування складається висновок у двох примірниках, який надсилається до ДМС для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу апарату ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, другий - у територіальному органі або підрозділі ДМС.

Пунктом 57 Порядку № 152 передбачено, що паспорти для виїзду за кордон списує та знищує територіальний орган або підрозділ ДМС, а за кордоном - закордонна дипломатична установа України, які прийняли рішення про списання та знищення таких паспортів.

Відповідно до пункту 58 Порядку № 152 списання та знищення недійсних паспортів для виїзду за кордон здійснюється комісією у складі не менше трьох посадових осіб територіального органу або підрозділу ДМС, а за кордоном - закордонної дипломатичної установи України. Комісія складає акт про списання та знищення недійсних паспортів для виїзду за кордон у трьох примірниках.

Приписами пункту 60 Порядку № 152 обумовлено, що паспорти для виїзду за кордон, вилучені територіальним органом або підрозділом ДМС, а за кордоном - закордонною дипломатичною установою України, знищуються щомісяця згідно з актом про знищення паспортів для виїзду за кордон. Територіальний орган або підрозділ ДМС, а за кордоном - закордонна дипломатична установа України з використанням відомчої інформаційної системи вносить до бази даних Реєстру інформацію про факт знищення паспорта для виїзду за кордон та інформує про це територіальний орган або підрозділ ДМС, що видав паспорт для виїзду за кордон, а за кордоном - закордонну дипломатичну установу України.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Сирії, документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим 29.05.2012 Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУМВСУ в АР Крим.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2021 по справі №640/8004/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022, визнано протиправним та скасовано наказ Державної міграційної служби України №218 від 30.08.2016 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України НОМЕР_3 .

Рішення суду по справі №640/8004/20 набрало законної сили 13.06.2022.

До того ж, спірні правовідносини у яких спір виник щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної міграційної служби України "Про визнання бланків недійсними" № 218 від 30 серпня 2016 року вже було предметом розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: постанова від 11.02.2020 у справі № 640/18958/18, від 24.04.2020 у справі № 640/2251/19, від 13.03.2019 у справі № 818/196/18.

Відповідно ч. 5 ст. 78 КАС України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Отже, на даний час паспорт громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлений 29.05.2012 Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим, у зв`язку з набуттям ним громадянства України, на підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України №10/Н-105 від 29.05.2012, є дійсним.

В оскаржуваному висновку зазначено, що підтвердити або спростувати факт прийняття рішення ГУ ДМС України в Автономній Республіці Крим щодо набуття громадянства України громадянином ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про громадянство України» неможливо через те, що Автономна Республіка Крим є тимчасово окупованою територією України. Також, потребує додаткової перевірки інформація щодо первинного в`їзду громадянина ОСОБА_1 на територію України, перетину ним державного кордону, якщо так, по якому саме документу. Через відсутність документального підтвердження належності позивача до громадянства України відповідачі дійшли висновку, що вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України підстав не має.

Разом з тим, на час видачі позивачу паспорта громадянина України серії та паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії документи, подані позивачем для отримання таких паспортів, сумнівів не викликали.

Також, з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем встановлено факт подання позивачем під час оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, чи приховування позивачем будь-якого суттєвого факту, за наявності якого позивач не мав права набути громадянство України.

Отже, отримавши паспорт громадянина України позивач надалі добросовісно вважав, що ним додержано вимоги чинного законодавства щодо набуття громадянства України. Підтвердженням щодо добросовісності намірів підтвердження набуття громадянства України слугує довідка від 29.05.2012 № 10/н-105 про реєстрацію особи громадянином України, яка свідчить про набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням на підставі частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України", відомості Натомість, доказів, які б вказували на відсутність у позивача громадянства України відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано.

Крім того, п. 55 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання, затвердженого Постановою КМУ від 07.05.2014 № 152, не передбачає такої підстави для визнання недійсним паспорта, як такий, що оформлений безпідставно.

До того ж, суд зауважує, що зазначення у висновку, що тимчасова окупація АР Крим, на яку посилається відповідач в оскаржуваному висновку, сама по собі не може вважатись належною підставою для визнання недійсним паспорта позивача.

Крім того, ця подія мала місце у 2014 році, у той час як рішення про визнання недійсним паспорту позивача для виїзду за кордон прийнято відповідачем лише у 2016 році.

Посилання відповідачів на відсутність Указу Президента України про набуття позивачем громадянства, суд вважає необґрунтованими, оскільки громадянство позивача набувалось не на підставі Указу, а на підставі довідки, копія якої була у другого відповідача, що відповідачем не спростовується.

Також, твердження про неможливість підтвердження або спростування факту прийняття рішення Головним управлінням ДМС України в Автономній Республіці Крим щодо набуття громадянства України позивача на підставі Закону України "Про громадянство України" не можуть буди визнані судом як належним чином мотивовані, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях відповідачів та документально не підтверджені.

Суд зазначає, що предметом даної справи є оскарження протиправного висновку про визнання недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а питання законності і обґрунтованості рішення про оформлення набуття позивачем громадянства України перебуває за межами цього судового розгляду. Зважаючи на обставини справи, а саме, мотивування відповідачами свого рішення про визнання паспорту недійсним наявністю сумнівів у набутті позивачем громадянства України, оскаржуване рішення за своєю правовою природою є похідним або від факту припинення громадянства України або від встановлення факту його оформлення з порушенням вимог законодавства. Законність та обґрунтованість рішення про оформлення набуття законодавства України за територіальним походженням має бути предметом відповідного службового розслідування та прийняття відповідного рішення компетентним органом у порядку, визначеному статтею 21 Закону України "Про громадянство України".

При цьому, станом на час розгляду даної справи відсутні докази скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Наведе узгоджується із позицією Верховного Суду, яка викладена в постановах від 11.02.2020 у справі №640/18958/18, від 18.01.2023 у справі №640/16094/22.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, доводи відповідачів викладені в оскаржуваному висновку службового розслідування є необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновок №188/2016 службового розслідування підстав документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлений Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області 04.10.2016, затверджений Державною міграційною службою України 18.10.2016, є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, позовна вимога в частині зобов`язання Державну міграційну службу України письмово повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Українське бюро Інтерполу та підрозділи Головних управлінь, Управлінь державної міграційної служби України в областях про скасування висновку №188/2016 службового розслідування підстав документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дійсність паспорта громадянина України НОМЕР_3 від 29.05.2012, виданого Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим, і паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 06.06.2012, виданого органом 6390 - є передчасною та задоволенню не підлягає.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач не забезпечив дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування висновку №188/2016 службового розслідування підстав документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області 04.10.2016, затвердженого Державною міграційною службою України 18.10.2016.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував існуючі правові механізми зясування об`єктивної істини; надав належну оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права та оцінки обставин фактичної дійсності.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок №188/2016 службового розслідування підстав документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлений Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області 04.10.2016, затверджений Державною міграційною службою України 18.10.2016.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код ЄДРПОУ 37764460) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судових витрат в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 08.05.2025.

Суддя Марина Лук`яненко