Рішення № 12723017, 14.10.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2010 Справа № 17/108-10/94

за позовом Прокурора Решетилівського району, 38400, с. Решетилівка, вул. Леніна, 22 в інтересах держави в особі Решетилівської районної державної адміністрації в Полтавській області, 38400, с. Решетилівка, вул. Леніна, 17

до Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про : (1) визнання недійсним договору оренди землі від 14.03.2006 р., укладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1

(2) визнання недійсним договору оренди водного об'єкта від 09.02.2007 р., укладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: Проскура З.А., довіреність № 1-11/322 від 20.09.2010 р.;

від відповідача: ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 29.10.1997 р., свідоцтво про Державну реєстрацію серії НОМЕР_3 від 12.07.200 р.;

від прокуратури : Лисенко Н.М., посвідчення № 68 від 18.03.2009 р..

Рішення приймається після перерви, оголошеної відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 12.10.2010 р. до 14.10.2010 р. до 13 год. 30 хв., з огляду на необхідність надання відповідачем технічної документації на земельну ділянку, що є об'єктом оренди за спірним договором.

14.10.2010 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: Розглядається позовна заява Прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Решетилівської районної державної адміністрації в Полтавській області, с. Решетилівка до Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Кременчук про визнання недійсним договору оренди землі від 14.03.2006 р., укладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 та визнання недійсним договору оренди водного об'єкта від 09.02.2007 р., укладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1.

Прокуратура Решетилівського району надала суду пояснення № 70-10/8вих/10 від 17.06.2010 р. (вх. № 06969д від 24.06.2010 р.) та № 70-2183вих/10 від 05.08.2010 р. (вх. № 09020д від 12.08.2010р.), яким фактично доповнила підстави позову в частині вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі.

Позивач письмово листом № 01-41/1255 від 20.08.2010 р. (вх. № 09540д від 25.08.2010 р.) повідомив суд про підтримання позову, що поданий в його особі Прокурором Решетилівського району Полтавської області.

Відповідач надав суду клопотання № б/н від 01.07.2010 р. (вх. № 07273д від 01.07.2010 р., яке останній у судовому засіданні прохав суд розцінювати як відзив на позовну заяву. У вищевказаному клопотанні відповідач зазначає, що проти позову заперечує.

В порядку ст. 30 ГПК України судом для дачі пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи, було залучено працівників Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області та Полтавського обласного виробничого управління водного господарства "Полтававодгосп", які на поставлені судом та учасниками процесу питання надали усні (у судовому засіданні 21.09.2010 р.) та письмові пояснення листом № 72/02-23 від 05.10.2010 р. (вх. № 12164д від 12.10.2010 р.) та листом № 02-2/1360 від 23.09.2010 р. (вх. № 11176д від 24.09.2010 р.).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.05.2009 р. порушено провадження у справі № 17/108 за позовом Прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Решетилівської районної державної адміністрації в Полтавській області, с. Решетилівка до Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Кременчук про визнання недійсним договору оренди землі від 14.03.2006 р., укладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 та визнання недійсним договору оренди землі від 14.03.2006 р., укладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 р. по справі № 17/108 позов задоволено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.11.2009 р. по справі № 17/108 рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 р. по справі № 17/108 скасовано в частині визнання недійсним договору оренди землі від 14.03.2009 р..

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2010 р. по справі № 17/108 рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.11.2009 р. по справі № 17/108 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області. При цьому Вищий господарський суд України вказав на необхідність при новому розгляді справи надати правову оцінку доводам відповідача стосовно рішення господарського суду Полтавської області від 30.04.2009 р. у справі № 3/17-09 за позовом Прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Решетилівської районної державної адміністрації в Полтавській області до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди землі від 14.03.2006 р. та договору оренди водного обєкта від 09.02.2007 р. і стягнення 283, 38 грн., яке залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.09.2009 року у справі № 3/17-09.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокуратури та залучених в порядку ст. 30 ГПК України посадових осіб (інших працівників) Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області та Полтавського обласного виробничого управління водного господарства "Полтававодогосп" (у судовому засіданні 21.09.2010 р. та 12.10.2010 р.), оцінивши надані докази,

встановив :

Розпорядженням Решетилівської районної державної адміністрації № 710 від 12.12.2005 р. (том справи 1, а.с. 22) надано дозвіл ПП ОСОБА_1 на розробку та виготовлення технічної документації по передачі в оренду земельної ділянки водного фонду загальною площею 5,60 га, в тому числі під водним дзеркалом 4,70 га, прибережна захисна смуга 0,90 га, з земель запасу Лобачівської сільської ради, терміном на п'ять років для рибогосподарських потреб.

Розпорядженням Решетилівської районної державної адміністрації № 88 від 21.02.2006 р. (том справи 1, а.с. 21) затверджено технічну документацію ОСОБА_1 та посвідчено право користування на земельну ділянку загальною площею 12,7084 га.

14.03.2006 р. між Решетилівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди землі (том справи 1, а.с. 6-8), відповідно до якого орендодавець зобов'язувався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб площею 12,7084 га, у тому числі землі під водним дзеркалом 6,5790 га., пасовищ 5,7042 га, лісосмуг 0,3033 га., дамба 0,1219 га.. Згідно відмітки на останньому аркуші договору він зареєстрований у решетилівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при державному комітеті України по земельних ресурсах" 07.07.2006 р. за № 0606561000015.

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- договір укладено на п'ять років (п. 8 договору оренди землі);

- земельна ділянка передається в оренду для комерційної діяльності (п. 15 договору оренди землі);

- договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 договору оренди землі).

27.03.2006 р. було складено акт погодження (встановлення) в натурі меж земельної ділянки та акт прийому-передачі вказаної земельної ділянки (том справи 1, а.с. 17).

Розпорядженням Решетилівської районної державної адміністрації № 57 від 17.11.2006 р. (том справи 1, а.с. 20) внесено доповнення до розпорядження Решетилівської районної державної адміністрації № 88 від 21.02.2006 р., а саме : після слів "посвідчити право користування на земельну ділянку" доповнено словами "та водний об'єкт (ставок)".

Розпорядженням Решетилівської районної державної адміністрації № 57 від 08.01.2007 р. (том справи 1, а.с. 19) надано в оренду ПП ОСОБА_1 водний об'єкт (ставок), розмір водного дзеркала 6,5579 га для рибогосподарських потреб на території Лобачівської сільської ради решетилівського району.

09.02.2007 р. між Решетилівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди водного об'єкта (том справи 1, а.с. 9-11), відповідно до якого орендодавець зобов'язувався надати, а орендар прийняти в строкове платне володіння та користування ставки площею водного дзеркала 6,5790 га з метою риборозведення, вирощення і вилову риби. Ставок розташований на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області. Договір укладено

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

-вступ орендаря у користування ставками настає з підписанням сторонами договору і акту прийому-передачі ставка (п. 2.1 договору оренди водного об'єкта);

-договір укладається строком на п'ять років починаючи з дати його реєстрації (п. 3.1 договору оренди водного об'єкта);

-договір набуває чинності після його підписання сторонами та реєстрації в райдержадміністрації (п. 13.1 договору оренди водного об'єкта).

28.04.2007 р. листом № 01-2/546 (том справи 1, а.с. 63) Полтавське обласне виробниче управління водного господарства "Полтававодгосп" погодило договір оренди ставка.

Як встановлено рішенням господарського суду Полтавської області від 30.04.2009 р. у справі № 3/17-09 за позовом Прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Решетилівської районної державної адміністрації в Полтавській області до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди землі від 14.03.2006 р. та договору оренди водного обєкта від 09.02.2007 р. і стягнення 283, 38 грн., яке залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.09.2009 року у справі № 3/17-09, позивач та відповідач вступили в фактичні договірні відносин щодо використання земельної ділянки та водного об'єкта за умовами зазначених договорів. Вказаний факт приймається судом як преюдиціальний відповідно до ст. 35 ГПК України.

За висновками перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при користуванні водним об'єктом (ставком) площею водного дзеркала 6,6 га, розміщеного на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району, що була проведена на вимогу прокурора Решетилівського району № 2636вих-08 від 10.12.2008 р. комісією в складі помічника прокурора Решетилівського району, заступника начальника облуправління, начальника відділу водних ресурсів облуправління "Полтававодгосп", начальника іхтіологічної групи Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Полтавській області, висновки за якою набрали форму акту від 17.12.2008 р. (том справи 1,а.с. 18), встановлено :

-договір оренди водного об'єкту не погоджено з управлінням охорони навколишнього природного середовища;

-на орендований об'єкт в порушення Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Держкомрибгоспу №4 від 15.01.2008 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 р. за № 64/14755 біологічне обґрунтування не розроблялося;

-зариблення водного об'єкту проходило з порушенням Інструкції про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затвердженої наказом Мінагрополітики від 08.06.2004 р. № 215 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.09.2004 р. за № 1142/974.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.04.2009 р. по справі № 3/17-09 - позов Прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Решетилівської районної державної адміністрації в Полтавській області до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди землі від 14.03.2006 р. та договору оренди водного обєкта від 09.02.2007 р. і стягнення 283, 38 грн. - у позові відмовлено (том справи 1, а.с. 108-109). Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.09.2009 по справі № 3/17-09 вказане рішення залишено без змін, апеляційне подання прокурора Решетилівського району Полтавської області залишено без задоволення (том справи 1, а.с. 116-119).

При цьому вказаною постановою встановлено : матеріалами справи підтверджується, що договір оренди землі від 14.03.2006 року та договір оренди водного об'єкта від 09.02.2007 року, які оспорюються прокурором, укладено відповідно до вимог законодавства, діючого під час їх укладання.

Вважаючи права та інтереси держави в особі Решетилівської районної державної адміністрації порушеними, прокурор звернувся з даним позовом до суду. В обґрунтування вимог останній посилається на приписи ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України.

При винесенні судового рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст.ст. 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (п. 1, п. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ст. 207 Господарського кодексу України) .

Однією з підстав недійсності правочину згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, при цьому якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2, п. 7 та п. 8 Постанови від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (ст. 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.

Згідно із ст. 85 Водного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладання спірного договору оренди, далі - Водний кодекс України) порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладання спірного договору оренди, далі - Земельний кодекс України) до земель водного фонду відносяться землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами, вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

За приписами ч. 4 статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Порядок передачі в оренду озер, водосховищ, інших водних об'єктів регулюється статтею 51 Водного кодексу України, за якою (в редакції, що діяла на момент укладання спірного договору оренди) у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях. Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

За приписами ст. 5 Водного Кодексу України до водних об'єктів загальнодержавного значення належать : внутрішні морські води та територіальне море, підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання, поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків, водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. До водних об'єктів місцевого значення належать: поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Перелік річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення затверджений наказом Державного комітету України по водному господарству від 3 червня 1997 року № 41 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 січня 1998 р. за № 2/2442.

Як вбачається з пояснень начальника Полтавського обласного виробничого управління водного господарства "Полтававодгосп" № 02-2/1360 від 23.09.2010 р. (вх. № 11176д від 24.09.2010 р.), на території Полтавської області усі річки, водосховища, ставки, озера та інші водойми відносяться до водних об'єктів загальнодержавного значення.

Землі України згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (ст. 20 Земельного кодексу України).

Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель визначені ст. 21 Земельного кодексу України. Зокрема, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ст. 124 Земельного кодексу України), право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (п. 2 ст. 125 Земельного кодексу України). Право оренди землі згідно із п. 2 ст. 126 Земельного кодексу України оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Решетилівської районної державної адміністрації № 710 від 12.12.2005 р. (том справи 1, а.с. 22), земельна ділянка водного фонду загальною площею 5,60 га, в тому числі під водним дзеркалом 4,70 га, прибережна захисна смуга 0,90 га надавалася відповідачеві в оренду для рибогосподарських потреб. Код цільового використання землі згідно технічно документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право оренди земельною ділянкою відповідача землі водогосподарського значення, правове обмеження : зміна цільового використання. Проте п. 16 спірного договору оренди землі визначено інше цільове призначення даної земельної ділянки, а саме : для комерційної діяльності.

За викладеного, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди землі від 14.03.2006 р., укладений між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1, є правомірними.

В обґрунтування підстав позову в частині вимог щодо визнання недійсним договору оренди водного об'єкту прокурор посилається на приписи ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України та стверджує, що договір оренди водного об'єкту не погоджений з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, використання водного об'єкту відповідач здійснює за відсутності дозвільних документів, передбачених Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах та Інструкцією про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів.

Суд не оцінює дані посилання як правомірні, оскільки :

-відсутність погодження договору оренди водного ставка законодавець не визначає як підставу для визнання такого договору недійсним,

-договір оренди ставка був погоджений державним органом водного господарства, про що свідчить лист від 28.04.2007 р. № 01-2/546 (том справи 1, а.с. 63);

-приписи зазначених Інструкції стосуються умов використання водного об'єкту, тобто недотримання їх норм може мати значення при оцінці виконання сторонами умов договору оренди;

-Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах набрала чинності після укладання сторонами спірного договору оренди водного об'єкту.

Посилання відповідача на наявність рішення господарського суду Полтавської області від 30.04.2009 р. по справі № 3/17-09, що залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.09.2009 по справі № 3/17-09, якими у позові відмовлено, суд не оцінює як правомірне в даному випадку : предметом дослідження у справі № 3/17-09 була наявність або відсутність підстав для розірвання вказаних договорів, а тому факти щодо відповідності останніх чинному законодавству не входили у предмет доказування в справі.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На наявність будь-яких інших підстав недійсності оспорюваного договору оренди водного об'єкта прокурор та позивач не посилаються.

Як встановлено вище, позивачем не доведено підстав визнання недійсним договору оренди водного об'єкта, а тому в цій частині позовні вимоги не відповідають нормам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи, а тому задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідачем позовних вимог з зазначених у позовній заяві підстав за мотивами відзиву на позов суд визнає обґрунтованим частково виходячи з вищевикладеного.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно з приписами ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 29, 30, 35, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір оренди землі від 14.03.2006 р., укладений між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1.

3. Стягнути з Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), код НОМЕР_2 :

- в доход державного бюджету України на рахунок № 31118095700002, отримувач: УДК у м. Полтава, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі 42,50 грн.;

- в доход державного бюджету України на рахунок № 31217264700002, отримувач: УДК у м. Полтава, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, код бюджетної класифікації 22050003 - 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Рішення надіслати сторонам та Прокурору Решетилівського району за адресами, зазначеними в її вступній частині, а також Прокуратурі Полтавської області (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000).

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.