Ухвала суду № 127229454, 09.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 травня 2025 рокуСправа №160/4344/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі №160/4344/25,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

07 травня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про повернення судового збору, яка надійшла від позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач зазначає, що рішенням суду відмовлено у розгляді позовної заяви і просить повернути судовий збір.

Дослідивши матеріали справи, при вирішенні вказаної заяви суд виходить з наступного.

Порядок розподілу судових витрат врегульовано ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону №3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Тобто, вказаною статтею встановлено вичерпний перелік умов повернення судового збору ухвалою суду.

Суд констатує, що відмова у задоволенні позовних вимог не є підставою для повернення судового збору, а також для розподілу судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні заяви позивача про повернення судового збору належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі №160/4344/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.

Суддя Н.В. Боженко