Рішення № 127229317, 13.01.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 рокуСправа №160/28198/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/28198/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» №1373288-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік на суму 60 000,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» №1373297-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, яким ОСОБА_1 (визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік на суму 65 000,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» №1373276-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік на суму 8 375,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» №00148527-2411-0466 від 27.02.2023 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік на суму 32 500.00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими було визначено податкові зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податкові періоди 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, за адресою розташування об`єкта нежитлової нерухомості: АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що відповідачем фактично двічі нараховано податок на нерухоме майно за 2022 рік, при цьому податок обчислено невірно, за неналежною ставкою та без врахування неповної тривалості володіння позивачем відповідним об`єктом в 2023 році. З огляду на наведене, позивач зазначає, що нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відображене в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/28198/24 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29.11.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити, зазначивши що розрахунок податку проводився в автоматичному режимі, два ППР дійсно сформовані помилково. Площа об`єкта оподаткування визначалася згідно державних реєстрів, ставка податку обрана згідно рішень міської ради. Наголошує на праві позивача звертатися до контролюючого органу для проведення звірки даних, однак з відповідними заявами позивач не зверталася.

04.12.2024 року позивачем до суду було надано відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про залучення її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача в адміністративній справі № 160/28198/24.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив та зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26 грудня 2016 року ОСОБА_1 за попереднім договором до договору купівлі-продажу нерухомого майна №4860 придбала 1/2 частину об`єкта нерухомого майна нежитлових приміщень в літ. Д-1, Д1-2, Д2-1, Д3-1, Д4-1-Д13-1, Д15-1, Д16-1, Д18-1, Д19-1, Д21-1 поз 50, 59, 63-71 загальною площею 1000,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Цим же договором підтверджується, що іншу 1/2 частину цим же договором придбав ОСОБА_2 .

Згідно наданої позивачем інформаційної довідки від 04.10.2024 року №397889450 позивачу на праві спільної часткової власності належали відповідні нежитлові приміщення, однак речове право припинено 13.03.2023 року, внесено до реєстру 14.03.2023 року.

Вказане узгоджується з наданим позивачем Актом приймання-передачі нерухомого майна від 13.03.2023 року, згідно якого позивач передала як майновий внесок (частку) до статутного капіталу ТОВ «Пром-оренда» 1/2 частку, зокрема, нежитлових приміщень, стосовно якого прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення (п. 1.2.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на адресу реєстрації позивача були надіслані податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: № 1373288-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року на суму 60 000,00 грн.; №1373297-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року на суму 65 000,00 грн.; №1373276-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року на суму 8 375,00 грн.; №00148527-2411-0466 від 27.02.2023 року на суму 32 500.00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подала до Державної податкової служби України скаргу.

Рішенням Державної податкової служби України залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області, а скаргу позивача без задоволення.

Вважаючи дані податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

З 01 січня 2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 №71-VIII, згідно з яким, зокрема, статтю 266 Податкового кодексу України викладено в іншій редакції та введено новий вид податку - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За правилами статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Отже, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з положеннями Податкового кодексу України є місцевим податком.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.1.2. пункту 266.1. статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Відповідно до підпункту 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об`єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до цього підпункту.

Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Отже повноваження щодо встановлення ставок місцевих податків, зокрема, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, а також пільг зі сплати наведеного податку, належать сільським, селищним, міським радам, радам об`єднаних територіальних громад.

Згідно підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 266.7.3. пункту 266.7. статті 266 Податкового кодексу України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно підпункту 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов`язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З огляду на наведені положення Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.

Аналіз наведених положень податкового законодавства дає підстави вважати, що при отриманні інформації про наявність у власності фізичної особи об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, контролюючим органом виносяться податкові повідомлення-рішення.

Так судом встановлено, що у власності ОСОБА_1 в період з 27.12.2016 року по 13.03.2023 року перебував об`єкт нерухомості, а саме: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1000,0 кв.м., розмір частки 1/2, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.12.2016 року №77168056 та актом приймання-передачі нерухомого майна від 13.03.2023 року.

Досліджуючи правильність нарахування відповідачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, судом встановлено наступне.

В 2021 році ставки податку були затверджені Рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №12/27 зі змінами, відповідний додаток якого містить розділ «Будівлі промисловості та склади» та окремо встановлює ставки податку для фізичних та юридичних осіб, а також в залежності від зони (1 зона або 2 зона).

В примітці №1 до Додатку №1 до рішення вказано, що до зони №1 належить центральна частина міста, якою вважається частина міської території, що є умовним кільцем у таких межах, включаючи вулиці та проспекти: вул. Павлова, вул. Набережна Заводська (від вул. Павлова до вул. Січеславської Набережної), вул. Січеславська Набережна, вул. 6-ї стрілецької дивізії, просп. Дмитра Яворницького, просп. Гагаріна (від просп. Дмитра Яворницького до вул. Чернишевського), вул. Чернишевського, вул. Святослава Хороброго, просп. Пушкіна, просп. Сергія Нігояна (від просп. Пушкіна до вул. Щепкіна), вул. Щепкіна (від просп. Сергія Нігояна до вул. Ударників), вул. Ударників, а вся інша територія міста є зоною №2.

Тобто, розмежування на зони має об`єктивний характер та залежить від географічного розташування об`єкта оподаткування.

Об`єкт оподаткування знаходиться на вул. Ударників, 27 у м. Дніпро.

Вулиця Ударників віднесена до зони №1 повністю.

Отже, оскільки відповідний об`єкт знаходиться на вулиці, яка розташована у зоні №1, він оподатковується як зона №1, а в таблиці для зони №1 в усіх графах визначено ставку податку 1 (в межах розділу «Будівлі промислові та склади»).

Таким чином, доводи позивача про неналежно обрану ставку податку в 2021 році суд відхиляє, як необґрунтовані.

Так за податковим повідомленням-рішенням № 1373288-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року позивачу нараховано податок на суму 60 000,00 грн. за 2021 рік за об`єкт нерухомого майна, нежитлового приміщення загальною площею 1000,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», яким встановлено ставку податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних осіб - у розмірі 1 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2021 року (1%*6000,00 грн. = 60,00 грн./кв.м), загальною площею 1000,00 кв.м., з урахуванням періоду нарахування 12 міс.

Проте Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області при нарахуванні податку не враховано положення, які визначені підпунктом 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України та не обраховано суму податку враховуючи частку позивача у спільній частковій власності, яка становить .

Оскільки позивач влодіє лише часткою нежитловго приміщення податок має складати частину нарахованого зобов`язаня, що становити в даному випадку 30 000 грн. (60000 грн./2).

Враховуючи зазначене, оскільки податковим органом невірно здійснено нарахування податкового зобов`язання позивачу згідно податкового повідомлення-рішення № 1373288-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року в частині 30000 грн., саме в такій частині дане податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Ставки податку на 2022 рік затверджено рішенням Дніпровської міської ради від 26.05.2021 року №10/7. Відмінністю є розподіл вже на 3 зони, при цьому в межах групи «Будівлі промислові та склади» фактично лише зона №3 залишилась пільговою зі ставкою 0,5%, а зони №1 та №2 мають ставку 1. Згідно примітки №4 до Додатка №1 вказаного рішення межі зон визначаються рішенням міської ради.

Таким рішенням є рішення від 08.12.2021 року №10/13, в ньому межі зон №1 та №2 визначено шляхом перерахування вулиць, а зона №3 сформована за залишковим принципом. В зонах №1 та №2 не згадується вулиця Ударників, тому вона належить до зони №3.

За податковим повідомленням-рішенням №1373297-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року позивачу нараховано податок на суму 65000,00 грн. за 2022 рік за об`єкт нерухомого майна, нежитлового приміщення загальною площею 1000,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (1%*6500,00 грн. = 65,00 грн./кв.м), загальною площею 1000,00 кв.м., з урахуванням періоду нарахування 12 міс.

Проте Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області при нарахуванні податку не враховано положення, які визначені підпунктом 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України та не обраховано суму податку враховуючи частку позивача у спільній частковій власності, яка становить .

Також, податковим органом не враховано рішення Дніпровської міської ради від 26.05.2021 року №10/7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», яким встановлено ставку податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних осіб - у розмірі 0,5 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2022 року, для об`єктів віднесених до 3 зони.

Оскільки позивач влодіє лише часткою нежитловго приміщення податок має складати частину зобов`язаня, що становить в даному випадку 16 250 грн. та обраховується наступним чином: 0,5%*6500 грн.*1000/2.

Враховуючи зазначене, оскільки податковим органом невірно здійснено нарахування податкового зобов`язання позивачу згідно податкового повідомлення-рішення № 1373297-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року в частині 48 750 грн. (65000 грн. 16 250 грн.), саме в такій частині дане податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним таскасуванню.

Ставки податку на 2023 рік затверджені рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 року №2/24. Відмінністю цього рішення є зміна ставок оподаткування, оскільки замість ставки в 1% у відповідних частинах вказано ставку 0,75%, а замість ставок в 0,5% - ставку в розмірі 0,37 %. Приміткою №4 також вказано, що межі зон визначаються рішенням міської ради.

Таким рішенням є рішення від 14.12.2022 року №6/31, спосіб його викладу повторює виклад від 08.12.2021 року №10/13, тотожним є і статус вулиці Ударників за залишковим принципом вона належить до зони №3.

За податковим повідомленням-рішенням №1373276-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року позивачу нараховано податок на суму 8 375,00 грн. за 2023 рік за об`єкт нерухомого майна, нежитлового приміщення загальною площею 1000,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (0,75%*6700,00 грн. = 50,25 грн./кв.м), загальною площею 1000,00 кв.м., з урахуванням періоду нарахування 2 міс.

Позивач в позовній заяві зазначила, що контролюючим органом невірно обрано ставку податку, при цьому в 2023 році позивач не володіла об`єктом нерухомого майна повний рік, оскільки з березня передала його до статутного капіталу.

Відповідач з приводу цього у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач мала реалізувати наявне у неї право на проведення звірки, що здійснено не було.

Надачи оцінку правомірності нарахування податку за 2023 рік, суд враховує натупне.

Відповідно підпункту 266.8.1. статі 266 Податкового кодексу Украни, у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Отже, позивач, яка втратила право власності на об`єкт нерухомого майна 13.03.2023 року, зобов`язана сплатити податок за період з 01.01.2023 року по 28.02.2023 року, що скадає 2 місяці.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні відповідачем правомірно обраховано податок саме за два місяці, що відображено у графі 9, а саме січень 2023 лютий 2023 року.

Проте, відповідачем помилково застосовано ставку 0,75% замість 0,37%, передбачених рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 року №2/24 та не враховно частку позивача у спільній частковій власності, що становить .

Оскільки позивач володіє лише часткою нежитлового приміщення та користувалась ним 2 повні місяці податок має складати частину зобов`язаня за 2 місяці, що становить в даному випадку 2 065,83 грн. та обраховується наступним чином: 0,37%*6700 грн.*1000/2/12*2.

Враховуючи зазначене, оскільки податковим органом невірно здійснено нарахування податкового зобов`язання позивачу згідно податкового повідомлення-рішення № 1373276-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року в частині 6 309,17 грн. (8375 грн. 2 065,83 грн.), саме в такій частині дане податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.02.2023 року.

З приводу посилань позивача та відповідача на помилково сформоване податкове повідомлення-рішення від 27.02.2023 року суд зауважує, що факт формування податкового повідомлення-рішення, а також обізнаність позивача про нього є достатньою підставою для висновку про можливість його оскарження в судовому порядку.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 27.02.2023 року №0014857-2411-0466 за 2022 рік на суму 32500,25 грн. підлягає скасуванню судом повністю як таке, що повторно визначає податкове зобов`язання за 2022 рік. Скасувати належить саме це рішення, а не рішення від 12.06.2024 року, адже відповідач також вказував, що саме це рішення сформовано помилково, не відображено в інтегрованих картках платника податку, однак це не змінює того, що воно здійснює вплив на права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не доведено в повній мірі правомірності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими нараховано податок по об`єкту за адресою: Дніпро, вул. Ударників, буд. 27, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 1373288-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, №1373297-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, №1373276-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, є чатково протиправними та такими, що підлягають чатковому скасуванню, в свою чергу податкове повідомлення-рішення №0014857-2411-0466 від 27.02.2023 року підлягає скасуванню повністю.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб?єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб?єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1658,80 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 22.10.2024 року.

Отже на користь позивача підлягає відшкодуванню сума судового збору в розмірі 1175,56 грн., рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 1373288-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року в частині визначеної суми податкового зобов`язання у розмірі 30 000 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1373297-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року в частині визначеної суми податкового зобов`язання у розмірі 48 750 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1373276-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року в частині визначеної суми податкового зобов`язання у розмірі 6 309,17 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0014857-2411-0466 від 27.02.2023 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Дніпропетровській області судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1175,56 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська