Рішення № 12722921, 12.10.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2010 р.                                                                      Справа №20/134

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", 01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка,18 в особі Полтавської філії ВАТ "Укртелеком", 36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 33

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТК Украгроімпекс", 36023, м. Полтава, вул. Енгельса,19-а

про стягнення 2454,15 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Архіпова-Кругла О.М., дов. № 174 від 16.03.2010р.

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про стягнення 2454,15 грн., у тому числі 2228,95 грн. боргу договором № 8293 від 03.09.08р., 112,90 грн. пені, 100,40 грн. інфляційних нарахувань та 11,90 грн. 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена позивачем у позові.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Ухвала, що направлялася відповідачу за вказаною в позові адресою, повернулася до суду з відміткою пошти про те, що з даної адреси організація вибула.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗТК Украгроімпекс" (далі - абонент, відповідач) були укладені 03.09.2008 року договір № 8293 "Про надання послуг електрозв'язку" (надалі - Договір 1) та 09.09.2008 року договір № 6776/а "Про надання послуг ADSL-підключення до мережі Інтернет" (надалі - Договір 2).

Відповідно до п.2.1.1. Договору 1 та п.3.1 Договору 2 позивач взяв на себе зобов'язання надавати відповідачу послуги телефонного зв'язку та послуги підключення до мережі Інтернет, а відповідач згідно п.3.2.8. Договору 1 та п.3.2.1. Договору 2 зобов'язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, послуги доступу до мережі Інтернет та інші послуги надані по телефону.

Позивачем виконані взяті за договорами зобов"язання, що підтверджується наданими в матеріали справи доказами.

Як зазначає позивач, в порушення умов договорів відповідачем оплата за період з 21.08.2009р. по 01.06.2010р. за надані позивачем послуги своєчасно та вповному обсязі не проведена.

Внаслідок несплати відповідачем плати за послуги електрозв'язку утворилася заборгованість в сумі 2228,95 грн.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем докази повного виконання зобов"язань за договором суду не надані.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 2228,95 грн. основного боргу є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст.230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.5 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін споживач (відповідач) сплачує пеню в розмірі 1% від затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про телекомунікації»у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 36 Закону України "Про телекомунікації" позивач у позовній заяві нарахував відповідачу пеню в сумі 112,90 грн. за період з 21.08.2009р. по 01.06.2010р. При цьому, як вбачається з доданого до позову розрахунку, позивачем при нарахуванні пені не враховані вимоги ст.232 ГК України (нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано).

Після здійсненого судом перерахунку обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги про стягнення 96,76 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Посилаючись на ч. 2 ст.625 ЦК України позивач у позовній заяві правомірно нарахував відповідачу інфляційні в сумі 100,40 грн. та 3% річних в сумі 11,90 грн. (розрахунок доданий до позовної заяви).

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,

                                                                      В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТК Украгроімпекс", 36023, м. Полтава, вул.Енгельса,19-а (код 33804258, р/р 26001002700001 в АТ "Індекс банк", МФО 331843) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", 01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка,18 в особі Полтавської філії ВАТ "Укртелеком", 36000, м. Полтава, вул.Жовтнева,33 (р/р 26005133001419 в ПОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 331605, код одержувача 01186975, одержувач коштів - Полтавська філія ВАТ "Укртелеком") - 2228,95 грн. основного боргу, 96,76 грн. пені, 100,40 грн. інфляційних нарахувань, 11,90 грн. 3 % річних, 101,32 грн. - витрат по сплаті держмита та 234,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

          Суддя                                         Киричук О.А.