Ухвала суду № 127229191, 09.05.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м. Вінниця

09 травня 2025 р. Справа № 120/12133/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Крапівницької Н. Л.,

розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідачів, а саме щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, з 09.03.2022 по 30.01.2024 за період служби у військовій частині НОМЕР_1 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, з 02.02.2024 по 27.03.2024 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року за період служби у військовій частині НОМЕР_2 ; щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, з 28.03.2024 по 13.06.2024 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року за період служби у військовій частині НОМЕР_3 .

Від відповідачів надійшли відзиви на позов, в яких останні заперечували щодо задоволення позову. Крім того, представники Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 вказали на пропуск позивачем строку звернення з цим позовом до суду, оскільки спірні правовідносини між позивачем та відповідачами існували в період з 19.07.2022 по 13.06.2024, тобто уже за нової редакції положень ст. 233 КЗпП України, піддягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду, який в силу п. 1 глави ХІХ «Прикінцевих та перехідних положень» КЗпП України, слід обраховувати з 01.07.2023.

Ознайомившись із змістом відзивів відповідачів, суд приходить до висновку, що хоч відповідачами не подано окремих клопотань про залишення позову без розгляду, як вимагають положення КАС України, однак вважає за можливе вирішити такі питання.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, в редакції, що була чинною до 19.07.2022, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тобто, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду із вимогами, які стосуються: обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, з 09.03.2022 по 18.07.2022 за період служби у військовій частині НОМЕР_1 .

Що ж до періоду з 19.07.2022 по 13.06.2024, то суд враховує, що 19.07.2022 набув чинності Закон України від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесені зміни до законодавства про працю.

Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).

Відтак, починаючи з 19.07.2022 в Кодексі законів про працю України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.

Водночас, після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України установлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).

Питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця, за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року було предметом дослідження Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.

У вказаній справі Судова палата Верховного Суду вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла таких висновків:

"Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").

З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року N 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року".

Отже, Судовою палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 наголошено, що період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

У зв`язку з цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (в частині вимог за період з 19.07.2022) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Виходячи з цього, Судова палата зазначила що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду.

При цьому, позивачем до матеріалів справи долучено копію військового квитка, з якого слідує, що позивач безперервно з 09.03.2022 по 30.01.2024 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 , з 02.02.2024 по 27.03.2024 у Військовій частині НОМЕР_2 , з 28.03.2024 по 13.06.2024 у Військовій частині НОМЕР_3 .

Тобто, позивач перебував на військовій службі, що обмежує можливість доступу особи до правової допомоги, ресурсів для підготовки позовних документів, а також фізичний доступ до суду. Враховуючи специфіку таких обставин, законодавство визнає їх об`єктивними (поважними) причинами, які впливають на дотримання строків звернення до суду.

Як було зазначено судом вище, Судова палата в рішенні від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 зазначила що саме дата вручення позивачу грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні), є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 03.04.2025 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 :

1)розрахунок розміру грошового забезпечення, яке виплачувалось ОСОБА_1 , за кожен календарний місяць служби у Військовій частині НОМЕР_1 , в розрізі: -щомісячних основних видів грошового забезпечення з визначенням 1) суми посадового окладу, 2) суми окладу за військовим званням, 3) суми надбавки за вислугу років,

-щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з визначенням 1) суми підвищення посадового окладу, 2) суми надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил України, надбавки за кваліфікацію, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, надбавки за почесні звання, надбавки за спортивні звання, 3) суми доплати, в тому числі, доплати за науковий ступінь та за вчене звання, 4) суми премії;

-одноразових додаткових видів грошового забезпечення з визначенням 1) суми винагороди, в тому числі суми, винагороди за бойове чергування, а також 2) суми додаткової винагороди на період дії воєнного стану;

2) інформацію про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт в період служби;

3) інформацію про тарифний розряд посад на яких ОСОБА_1 проходив військову службу.

Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 накази про зарахування та виключення зі списків особового складу за періоди проходження служби позивача (09.03.2022 по 30.01.2024, з 02.02.2024 по 27.03.2024, з 28.03.2024 по 13.06.2024) та надати (у разі наявності) відомості чи отримував (докази вручення) позивач грошові атестати при звільненні з військової служби. У разі відсутності таких, надати письмові пояснення із нормативно-правовим обґрунтуванням із зазначенням підстав не видачі таких.

09.04.2025 від військової частини НОМЕР_2 надійшли письмові пояснення. Представник вказав, що військова частина НОМЕР_4 (окремий батальйон територіальної оборони Збройних сил України) є структурним підрозділом і знаходиться у прямому підпорядкуванні та згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14.07.2023 № 139-агд перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 (окрема бригада територіальної оборони Збройних сил України).

Вказав, що військовослужбовець ОСОБА_1 при переведенні з військової частина НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_3 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 87 від 27.03.2024 не знімався з фінансового забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 , тому грошовий атестат в даному випадку військовослужбовцю військовою частиною НОМЕР_2 не видавався.

Враховуючи вищевикладене, надати на адресу суду грошовий атестат позивача військовою частиною НОМЕР_2 не являється можливим.

Вказав, шо після звільнення ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_3 грошовий атестат позивача за його зверненням було надано на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З вищевикладеного, слідує, що грошовий атестат позивачу при переведенні з В/Ч НОМЕР_2 27.03.2024 у іншу військову частину НОМЕР_3 з 28.03.2024 не видавався, а тому строк звернення за період з 19.07.2022 по 27.03.2024 не може бути пропущеним, оскільки останній не був ознайомлений з усіма належними йому до виплати сумами грошового забезпечення.

Як свідчать матеріали справи, позивач звільнений з військової служби 13.06.2024 ( В/Ч НОМЕР_3 ), а до суду з даним позовом звернувся 13.09.2024 через електронний суд, тобто в межах тримісячного строку звернення до суду.

Суд звертає увагу, що для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду слід з`ясувати наявність/відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача при звільненні з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.

За результатом встановлення указаних обставин стане можливим визначити день, коли позивач дізнався про порушення його прав, свобод чи інтересів, а отже установити початок відліку тримісячного строку звернення до суду з цим позовом та, за необхідності, з`ясувати наявність поважних причин пропуску такого строку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.04.2025 по справі №260/1955/24.

Матеріали справи не містять документального підтвердження ознайомлення позивача з розміром та складовими нарахованого та виплаченого відповідачами у спірні періоди грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.

Таким чином, відсутні підстав вважати, що позивач пропустив встановлений законом строк звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотань представника Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про залишення даного позову без розгляду, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяКрапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: