Рішення № 12722299, 30.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2010 р. Справа № 16/130-10

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія ММК”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Інтерсклад», м.Вишневе

про стягнення 266 056,73 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –Ігнатенко В.І., довіреність від 30.09.2010 р., представник;

від відповідача –Доманська О.С., довіреність № 5 від 25.01.2010 р., представник,

Ніколаєнко В.О., протокол № 1 від 23.11.2006 р., директор

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія ММК”, м. Київ звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих.№170 від 01.10.2010 р. (вх. №суду 4499 від 01.10.2010 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Інтерсклад», м. Вишневе про стягнення 266056,73 грн. пені за порушення строків поставки за договором та судові витрати.

Відповідно до ухвали суду від 04.10.2010 р. порушено провадження у справі №16/130-10 та призначено її розгляд на 26.10.2010 р.

Представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, а саме, прострочення відповідачем строків встановлення підйомних платформ SJG2-6.2, які передбачені Договором поставки № 7 від 28.08.2009 р., укладеним між сторонами, і у зв‘язку з цим з відповідача підлягає стягненню пеня за 5 днів прострочення з 29.11.2009 р. по 03.12.2009 р. в сумі 992,48 грн. та за 15 днів прострочення з 04.12.2009 р. по 18.12.2009 р. в сумі 265064,25 грн., а всього в сумі 266056,73 грн.

В судове засідання 26.10.2010 р. відповідач не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи було відкладено на 16.11.2010 р.

В судовому засіданні 16.11.2010 р. відповідач надав відзив вих. № 147 від 15.11.2010р. на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до умов Договору поставки, укладеному між сторонами, встановлення платформ SJG2-6.2 може здійснюватися персоналом відповідача та/або компетентною уповноваженою особою відповідача; роботи по встановленню платформ SJG2-6.2 здійснював СПД Найченко М.В., що підтверджується актом здачі-приймання від 02.12.2009 р., підписаним між відповідачем та СПД Найченко М.В., тому відповідач визнає факт прострочення встановлення платформи SJG2-6.2 на 4 дні з 29.11.2009 р. по 02.12.2009 р. та суму пені 793,98 грн., а також зазначає, що відповідно до норм Цивільного кодексу України платником пені може бути особа, яка несе грошове зобов’язання, відповідач за Договором повинен був здійснити поставку товару. Щодо підписання акту здачі-прийняття робіт від 18.12.2009 р. по встановленню платформ SJG2-6.2 між позивачем та відповідачем, то відповідач зазначає, що з 02.12.2009 р. по 18.12.2009 р. позивач ухилявся від підписання зазначеного акту у зв‘язку із зміною керівництва позивача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія ММК” („Замовник”, надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Інтерсклад»(„Постачальник”, надалі - відповідач) укладено Договір поставки № 7 від 28.08.2009 р. (надалі –Договір), згідно якого відповідач зобов‘язується передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити на умовах цього Договору підйомну платформу SJG2-6.2 в комплекті (надалі –продукція).

Загальна вартість продукції, яка постачається по даному Договору складає всього з ПДВ –353419,20 грн., і включає в себе вартість продукції, вартість доставки, включаючи її завантаження та розвантаження та вартість встановлення продукції (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач поставляє продукцію на умовах СРТ (Інкотермс 2000), склад позивача за адресою: Київська область, м. Бровари, Об’їздна дорога, 68.

Згідно п. 3.2 Договору, термін поставки продукції –протягом 12 тижнів з моменту укладення даного Договору за умови своєчасного отримання відповідачем попередньої оплати згідно п. 2.2.1 та дотримання позивачем терміну оплати згідно п.2.2.2 даного Договору.

Позивач здійснив перерахування відповідачу 212051,52 грн. відповідно до п.2.2.1 Договору та 106025,76 грн. відповідно до п. 2.2.2 Договору, що підтверджується виписками з банківського рахунку від 28.08.2009 р. та від 17.11.2009 р.

Відповідач на виконання умов Договору передав, а позивач прийняв дві підйомні платформи SJG2-6.2, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000261 від 30.11.2009 р.

Згідно п. 5.1 Договору, відповідач здійснює встановлення продукції на об‘єкті позивача за адресою: Київська область, м. Бровари, Об‘їздна дорога, 68.

Відповідно до п. 5.2 Договору, встановлення продукції виконуватиметься персоналом відповідача та/або компетентною уповноваженою відповідачем монтажною організацією.

По факту встановлення продукції на об‘єкті позивача, складається акт виконаних робіт, який після підписання сторонами стає невід‘ємною частиною даного Договору (п. 5.4 Договору).

Акт виконаних робіт передається позивачу відповідачем для підписання протягом одного робочого дня після завершення робіт по встановленню продукції (п. 5.5 Договору).

Згідно п. 5.6 Договору, при умові відсутності обґрунтованих претензій по якості, позивач зобов‘язаний прийняти результати виконаних робіт та підписати акт виконаних робіт не пізніше 3-х робочих днів з моменту його передачі відповідачем (п. 5.5).

Відповідно до п. 5.7 Договору, відповідач зобов‘язується завершити встановлення продукції на об‘єкті позивача не пізніше 13 тижнів з моменту укладення даного Договору за умови своєчасного отримання відповідачем попередньої оплати згідно п. 2.2.1 даного Договору.

Позивач стверджує, що встановлення продукції відповідачем було завершено 18.12.2009 р., що підтверджується актом № ОУ-0000008 здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаним сторонами 18.12.2009 р. Тобто, відповідач прострочив встановлення продукції на 20 календарних днів з 29.11.2009 р. по 18.12.2009 р.

Відповідно до п. 8.3 Договору, у випадку несвоєчасного виконання робіт по встановленню продукції відносно кінцевого терміну виконання цих зобов‘язань, вказаного в п. 5.7 даного Договору (не пізніше 13 тижнів з моменту укладення даного Договору за умови своєчасного отримання відповідачем попередньої оплати згідно п. 2.2.1 даного Договору), за кожен з перших п‘яти днів прострочення, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від загальної вартості продукції за кожен день прострочення.

За кожен наступний день прострочення починаючи з шостого дня від кінцевого терміну виконання відповідачем зобов‘язань, вказаного в п. 5.7 даного Договору (не пізніше 13 тижнів з моменту укладення даного Договору за умови своєчасного отримання відповідачем попередньої оплати згідно п. 2.2.1 даного Договору) відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі, що становить 5% від загальної вартості продукції.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов‘язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною четвертою статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При цьому, названа норма не визначає, який саме характер (майновий чи грошовий) носить зобов'язання, строки виконання якого порушені.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання визначаються цим Кодексом (Господарським).

Так, Господарський кодекс називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів. Частина 3 ст. 549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проте, не може бути підставою відмови у задоволенні вимоги про сплату неустойки те, що вона встановлена за кожен день прострочення іншого (а не тільки грошового) зобов'язання, що така неустойка не підпадає під визначення пені, яке наводиться в ч. 3 ст. 549 ЦК України. Коли обов'язок боржника сплатити грошову суму чи передати майно кредиторові у зв'язку з порушенням зобов'язання не підпадає під визначення штрафу чи пені, слід керуватися визначенням неустойки, що наводиться у ч. 1 ст. 549 ЦК України, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують всього змісту поняття неустойки.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.01.2009 р. у справі № 15/287-08.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає заперечення відповідача, викладені у відзиві, що стягнення з відповідача пені за прострочення поставки товару є безпідставним.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 5.2 Договору, встановлення продукції виконуватиметься персоналом відповідача та/або компетентною уповноваженою відповідачем монтажною організацією.

Відповідачем наданий Договір від 30.11.2009 р. на виконання робіт, укладений між відповідачем («замовник») та СПД Найченко Михайлом Володимировичем («виконавець), відповідно до умов якого СПД Найченко М.В. зобов‘язується здійснити за завданням відповідача встановлення підйомних столів SJG2-6.2 у кількості двох штук за адресою: Київська область, м. Бровари, Об‘їздна дорога, 68. Платіжним дорученням № 1066 від 01.12.2009 р. на суму 8000,00 грн. відповідач сплатив СПД Найченко М.В. за монтаж столів підйомних. 2 грудня 2009 року між відповідачіем та СПД Найченко М.В. підписаний акт № 31 здачі-приймання робіт, в якому зазначено, що СПД Найченко М.В. здійснив встановлення підйомних столів SJG2-6.2 у кількості 2-х штук за адресою: Київська область, м. Бровари, Об‘їздна дорога, 68.

Продукція, яку встановлював СПД Найченко М.В. та адреса, за якою здійснено встановлення продукції, співпадають з найменуванням, кількістю продукції та адресою її встановлення, зазначеними у Договорі поставки № 7 від 28.08.2009 р., укладеному між позивачем та відповідачем. Зауважень щодо виконаних робіт по встановленню підйомних столів SJG2-6.2 позивачем не надано.

Тобто, роботи по встановленню підйомних столів SJG2-6.2 у кількості 2-х штук за адресою позивача, були виконані 02.12.2009 р. уповноваженою відповідачем особою –СПД Найченко М.В.

Щодо підписання акту здачі-прийняття робіт, який повинен бути підписаний між позивачем та відповідачем, Договором встановлений певний порядок його підписання. При умові відсутності обґрунтованих претензій по якості, позивач зобов‘язаний прийняти результати виконаних робіт та підписати акт виконаних робіт не пізніше трьох робочих днів з моменту його передачі відповідачем (передача протягом одного робочого дня). Однак, у встановлені строки позивачем акт підписаний не був, хоча відповідач неодноразово намагався отримати підписаний акт або обґрунтовані претензії по якості встановлення підйомних платформ, яких позивачем надано не було.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 8.3 Договору стягненню підлягає пеня за чотири дні прострочення встановлення підйомних платформ з 29.11.2009 р. по 02.12.2009 р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від загальної вартості продукції за кожен день прострочення, в сумі 793,98 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову частково в сумі 793,98 грн. пені.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Інтерсклад», що знаходиться за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 27, кв. 16, ідент. код 34778858 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія ММК”, що знаходиться за адресою: 04209, м. Київ, вул. Озерна, 1, ідент. код 32454688, р/р 26005007380001 в ВАТ «Бнк Кіпру», МФО 320940 793 (сімсот дев‘яносто три)грн. 98 коп. пені, 7 (сім) грн. 94 коп. державного мита та 70 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В решті позову відмовити.

4.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                             О.О.Христенко