Рішення № 12722292, 07.12.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 р. Справа № 19/103

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання: Конашенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства " Банк Золоті ворота", вул. Леніна, 36, м.Харків, 61200 в особі філії Акціонерного-комерційного банку "Золоті ворота" вул. Галицька, 31, м. Івано-Франківськ,76018,

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 52 158,25 грн. згідно договору про надання кредиту №02/17Ю від 07.12.07,

за участю представників сторін:

від позивача: провідний юрисконсульт Якубовський О.О., (довіреність № 157 від 01.09.10)

від відповідача представники не з'явилися,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота" в особі філії Акціонерного-комерційного банку "Золоті ворота" звернулось в суд із позовом до підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 52 158,25 грн. згідно договору про надання кредиту №2/17Ю від 07.12.07. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Представник позивача в судовому засіданні висунуті позовні вимоги підтвердив в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, причин неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 02.11.10 та 16.11.10, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 1691349, яке вручено відповідачу 05.11.10 та реєстром вихідної кореспонденції №1202 від 18.11.10.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, документи подані учасниками процесу та зібрані судом, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги , давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

07.12.07 між сторонами даного спору укладено договір про надання кредиту №02/17Ю, згідно якого позивач зобов"язався надати відповідачу кредит в сумі 35350грн., а відповідач в свою чергу - повернути отримані грошові кошти у строк до 04.12.09 та сплатити проценти за користування ним за ставкою 22% річних (п.1.1. договору).

На виконання умов договору позивачем перераховані відповідачу грошові кошти в розмірі 35350,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №1 від 07.12.07, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.15).

Згідно п.3.2. укладеного договору, за користування кредитом банк нараховує проценти, а позичальник у строк до 25 числа кожного поточного місяця сплачує проценти банку за період з 21 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця включно.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення договірних зобов"язань відповідач кредит не повернув, строки сплати процентів порушив, внаслідок чого станом на день винесення рішення судом виникла заборгованість в сумі 48397,87 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялась відповідачу претензія №01/1101 від 22.06.09 з вимогою добровільно погасити прострочену заборгованість та проценти, копія якої знаходяться в матеріалах справи (а.с.18). Проте, станом на 28.10.10, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем станом на день винесення рішення належним чином умови кредитного договору не виконані, доказів погашення кредиту суду не подано, доводів позивача не спростовано.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 35350,00 грн. - заборгованості по кредиту та 13047,87 грн. - процентів за користування кредитними коштами обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1. договору №02/17/Ю від 07.12.07. сторони узгодили, що у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п.1.1 договору, та/або строків сплати процентів, комісій, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.

Станом на 07.12.10 нарахована позивачем пеня у сумі 2957,65 грн. за несвоєчасне погашення кредиту та 802,73 грн. за несвоєчасне погашення процентів є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.509, 526, 530, 546, 549, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.193, 216, 230 Господарського кодексу України, ст.22, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства " Банк Золоті ворота" в особі філії Акціонерно-комерційного банку "Золоті ворота" до фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 52158,25 грн. згідно договору про надання кредиту №02/17Ю від 07.12.07 задовольнити.

Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства " Банк Золоті ворота", вул. Леніна, 36, м.Харків, 61200 (код 20015529) в особі філії Акціонерного-комерційного банку "Золоті ворота" вул. Галицька, 31, м. Івано-Франківськ,76018, (код 34330981) - 35350,00(тридцять п"ять тисяч триста п"ятдесят гривень) - заборгованості по кредиту, 13047,87 (тринадцять тисяч сорок сім гривень вісімдесят сім копійок)- заборгованості по процентах, 2957,65( дві тисячі дев"ятсот п"ятдесят сім гривень шістдесят п"ять копійок) - пені за несвоєчасне погашення кредиту та 802,73 ( вісімсот дві гривні сімдесят три копійки)- пені за несвоєчасне погашення процентів, а також 521,58(п"ятсот двадцять одну гривню п"ятдесят вісім копійок) витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 54,40( п"ятдесят чотири гривні сорок копійок) - витрат на отримання витягу з ЄДР.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

повне рішення підписане 08.12.10