Рішення № 127220343, 08.05.2025, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 464/7582/24

Провадження 2/465/699/25

РІШЕННЯ

Іменем України

08.05.2025 м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б., з участю секретаря Швед О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» (далі також ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі також відповідач), в якому просить стягнути із відповідача на свою користь суму заборгованості: за Кредитним договором № 19997-12/2023 в розмірі 26250,00 грн., з яких: 7000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 19250,00 грн. сума заборгованості за відсоткам; за Кредитним договором № 11140-11/2023 в розмірі 47250,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 37 250,00 грн. сума заборгованості за відсоткам; за Кредитним договором № 16501-11/2023 в розмірі 34000,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 000,00 грн. сума заборгованості за відсоткам; Кредитним договором № 16498-11/2023 в розмірі 34600,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 600,00 грн. сума заборгованості за відсоткам; а також просить стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 11.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 19997-12/2023.

29.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29042024, у відповідності до умов якого «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до витягу від 29.04.2024 з реєстру боржників до Договору факторингу № 29042024 від 29.04.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 19997-12/2023 в розмірі 26250, 00 грн., з яких: 7000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 19250,00 грн. сума заборгованості за відсоткам.

Крім цього, 08.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 11140-11/2023.

24.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24052024, у відповідності до умов якого «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до витягу від 24.05.2024 з реєстру боржників до Договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 11140-11/2023 в розмірі 47250,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 37 250,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Крім цього, 27.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 16501-11/2023.

29.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29042024-1, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до витягу від 29.04.2024 з Реєстру боржників до Договору факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 16501-11/2023 в розмірі 34000,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 000,00 грн. сума заборгованості за відсоткам.

Крім цього, 27.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 16498-11/2023.

28.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 28052024, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до витягу від 28.05.2024 з Реєстру боржників до Договору факторингу № 28052024 від 28.05.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 16498-11/2023 в розмірі 34600,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 600,00 грн. сума заборгованості за відсоткам.

Зазначає, що відповідач не вживає жодних заходів, які свідчать про наміри виконувати зобов`язання, передбачені Договорами, ухилився від виконання зобов`язань перед позивачем.

У зв`язку з чим, просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитними договорами № 19997-12/2023 від 11.12.2023, № 11140-11/2023 від 08.11.2023, № 16501-11/2023 від 27.11.2023, № 16498-11/2023 від 27.11.2023 в загальному розмірі 142 100 гривень та стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 19.12.2024 дану цивільну справу прийнято до провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті за участю сторін.

Ухвалою суду від 19.02.2025 розгляд даної цивільної справи відкладено та про дату, час та місце проведення наступного засідання повідомлено сторін.

03.04.2025 розгляд справи не відбувся у зв`язку із надходженням повідомлення про замінування приміщення Франківського районного суду міста Львова.

Позивач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, натомість у прохальній частині зазначеного позову просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначенні судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився, втім представник відповідача подав заяву, згідно якої просить проводити розгляд цивільної справи у відсутності відповідачки та її представника, позові вимоги визнає у повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за відсутності сторін на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12,81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом установлено, що 11.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 19997-12/2023.

29.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29042024, у відповідності до умов якого «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу від 29.04.2024 з реєстру боржників до Договору факторингу № 29042024 від 29.04.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 19997-12/2023 в розмірі 26250, 00 грн., з яких: 7000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 19250,00 грн. сума заборгованості за відсоткам.

Крім цього, 08.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 11140-11/2023.

24.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24052024, у відповідності до умов якого «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу від 24.05.2024 з реєстру боржників до Договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 11140-11/2023 в розмірі 47250,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 37 250,00 грн. сума заборгованості за відсоткам.

Крім цього, 27.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 16501-11/2023.

29.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29042024-1, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу від 29.04.2024 з Реєстру боржників до Договору факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 16501-11/2023 в розмірі 34000,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 000,00 грн. сума заборгованості за відсоткам.

Крім цього, 27.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 16498-11/2023.

28.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 28052024, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу від 28.05.2024 з Реєстру боржників до Договору факторингу № 28052024 від 28.05.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 16498-11/2023 в розмірі 34600,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 600,00 грн. сума заборгованості за відсоткам.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другоїстатті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно доч.ч.1,3,4,7ст.11Закону України«Про електроннукомерцію»,пропозиція укластиелектронний договір(оферта)має міститиістотні умови,передбачені законодавствомдля відповідногодоговору,і виражатинамір особи,яка їїзробила,вважати себезобов`язаноюу разіїї прийняття.Електронний договірукладається шляхомпропозиції йогоукласти (оферти)однією стороноюта їїприйняття (акцепту)другою стороною.Електронний договірвважається укладенимз моментуодержання особою,яка направилапропозицію укластитакий договір,відповіді проприйняття цієїпропозиції впорядку,визначеному частиноюшостою цієїстатті.Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, підписавши договір електронний цифровим підписом сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови їх надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких Договорів, на таких умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У статті 204ЦПК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У статті 526ЦКУкраїни передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 статті 599 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення, невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання»(статті530,631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частиною першоюстатті 530 ЦК України).

Статтею 612ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст.1050ЦКУкраїни передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України,позикодавець маєправо наодержання відпозичальника процентіввід сумипозики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно наданих розрахунків заборгованості позивачем, сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 19997-12/2023 від 11.12.2023 становить в розмірі 26250 гривень, за кредитним договором № 11140-11/2023 від 08.11.2023 становить в розмірі 47250 гривень, за кредитним договором № 16501-11/2023 від 27.11.2023 становить в розмірі 34000 гривень, за кредитним договором № 16498-11/2023 від 27.11.2023 становить в розмірі 34 600 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).

За частиною 1 статті 1077, частиною 3 статті 1079 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, внаслідок укладення вищезазначених договорів факторингу та додатків до таких договорів до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли всі права первісного кредитора у зобов`язаннях за вищезазначеними договорами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно у відповідача наявна заборгованість за вищевказаними договорами.

Дані обставини справи стверджуються матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об`активності та достовірності.

Згідно з п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

25 травня 2022 року Верховний суд в рамках справи № 675/2136/19 (провадження № 61-2251св22) дослідив питання визнанням позову. Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

У разі визнання відповідачем (або його представником за відсутності у дорученні відповідних обмежень) позову можливе лише ухвалення рішення про задоволення позову, а не про задоволення позову частково чи про відмову в його задоволенні. Визнання позову повинно бути безумовним, а якщо у справі беруть участь кілька відповідачів, то ухвалення рішення про задоволення позову за наявності для цього законних підстав можливе лише у разі визнання позову всіма відповідачами. (абз. 2 п. 4 Постанови пленуму Верховного суду України від 12 червня 2009 року за № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»).

У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи. Проте, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону (наприклад, відповідач визнає безпідставний позов) або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (наприклад, малолітніх або недієздатних), суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (п.24 постанови Пленуму ВС України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2).

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписівст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до переконання, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за вищевказаними кредитними договорам, а право вимоги за вказаними договором перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», та враховуючи, що визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а відтак суд вважає, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 19997-12/2023 від 11.12.2023 в розмірі 26 250 гривень, заборгованість за кредитним договором № 11140-11/2023 від 08.11.2023 в розмірі 47250 гривень, заборгованість за кредитним договором № 16501-11/2023 від 27.11.2023 в розмірі 34 000 гривень та заборгованість за кредитним договором № 16498-11/2023 від 27.11.2023 в розмірі 34 600 гривень.

Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, при вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, враховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову даного характеру, тобто 1 514 гривень (50% від 3028 гривень), решта 50 відсотків судового збору в сумі 1514 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 1142, 206, 211, 223, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 19997-12/2023 від 11.12.2023 в розмірі 26 250 гривень, заборгованість за кредитним договором № 11140-11/2023 від 08.11.2023 в розмірі 47 250 гривень, заборгованість за кредитним договором № 16501-11/2023 від 27.11.2023 в розмірі 34 000 гривень та заборгованість за кредитним договором № 16498-11/2023 від 27.11.2023 в розмірі 34 600 гривень та судові витрати у розмірі 1514 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви, а всього разом 143614 (сто сорок три тисячі шістсот чотирнадцять) гривень.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» із державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 83826 від 15.10.2024 в сумі 3028 гривень, тобто в розмірі 1 514 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 08.05.2025.

Суддя Кушнір Б.Б.