Вирок № 127220333, 09.05.2025, Франківський районний суд м. Львова

465/2103/18

1-кп/465/252/25

ВИРОК

Іменем України

09.05.2025 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова,

в складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 лютого 2018 року за №12018140080000546 про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, громадянина України, без визначеного місця проживання, з середньою освітою, розлученого, раніше судимого, востаннє вироком Франківського районного суду м. Львова від 24.06.2024 року за ч.4 ст. 185 КК України, яким на підставі ч.4 ст.70 КК України, з врахуванням вироку Сихівського районного суду м.Львова від 05.09.2022, зміненого ухвалою Львівського апеляційного суду від 22.12.2022, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 7 (сім) місяців.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

18.02.2018 у вечірній період часу, близько 22.30 год., ОСОБА_6 , перебуваючи у будинку АДРЕСА_1 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_8 один удар ножем в область грудної клітки, чим спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді одного проникаючого поранення правої половини грудної клітки з поступленням повітря у плевральну порожнину, котре заподіяне колюче- ріжучим чи подібним на нього знаряддям у напрямку спереду назад, зверху вниз та справа наліво, та за ступенем важкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння.

Згідно з довідкою, виданою 21.02.2018 року Комунальною 8-мою міською клінічною лікарнею м.Львова, ОСОБА_8 знаходилась на стаціонарному лікуванні у Комунальній 8-мій міській клінічні лікарні м.Львова з 19.02.2018 по 21.02.2018 року з приводу (діагноз): колото -різана рана передньої стінки грудної клітини справа, проникаюча в плевральну порожнину.

Відповідно до висновку експерта №68/18 від 22.02.2018 року, у ОСОБА_9 було одне проникаюче поранення правої половини грудної клітки з поступленням повітря у плевральну порожнину, котре заподіяне колюче-ріжучим чи подібним на нього знаряддям у напрямку спереду назад, зверху вниз та справа наліво. Воно могло утворитись 18 лютого 2018 року при обставинах, вказаних у постанові про призначення експертизи, було небезпечним для життя на момент заподіяння та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, визнав повністю, надав показання про мотиви та обставини нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 . Показав суду, що 18.02.2018 року ОСОБА_6 , гуляючи містом, замерз та зайшов до під`їзду за адресою: АДРЕСА_1 , щоб зігрітись та сів на другому поверсі на сходовій клітці. Згодом з квартири вийшла потерпіла ОСОБА_8 , яка почала кричати та намагалася вигнати ОСОБА_6 з під`їзду, почалась шарпанина. ОСОБА_6 , намагаючись побороти спротив ОСОБА_8 та відштовхнути останню в її квартиру, завдав їй ножового поранення. Наміру на заволодіння майном ОСОБА_8 обвинувачений не мав. Після цього ОСОБА_6 намагався покинути місце вчинення злочину, проте був затриманий сусідом ОСОБА_10 , який перекрив ОСОБА_6 дорогу, а згодом приїхали працівники поліції.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату та час судового засідання повідомлена відповідно до вимог КПК Україини.

Відтак на підставі ст.55 КПК України та відповідно до ч.1 ст.325 КПК суд ухвалює рішення про завершення судового розгляду у відсутності потерпілої.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його вина підтверджується зібраними у справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється та наданими в судовому засіданні поясненнями, зокрема:

-протоколом огляду місця події від 18.02.2018 року, проведений у період з 23 год. 15 хв. до 23 год. 35 хв., відповідно до якого оглядом місця події була сходова клітка під`їзду №1, що по вул. Федьковича, 32 у м. Львові. Під час огляду виявлено предмет, схожий на ніж «Метелик», зіскоб з РБК, дублянка бежевого кольору довга, куртка жіноча, шкіряна чорного кольору з надписом «Ochnik» 44 розміру, шарф сірого кольору, куртка шкіряна чорного кольору з надписом «Linai», куртка зеленого кольору з надписом «Elegance», плащ зеленого кольору. Під час вищевказаного огляду місця події 18.02.2018 року вилучено предмет, схожий на ніж.

- протоколом огляду місця події від 19.02.2018 року, проведеного на підставі «заяви», за адресою: м.Львів, вул. Федьковича, 32. Під час огляду виявлено та вилучено 2 зіскоби з РБК, один недопалок, фрагмент обою з РБК.

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2018 року, згідно з яким вбачається, що слідчим СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 18.02.2018 року о 23 годині 30 хвилин на сходовій клітці 2-го поверху, під`їзду №1, будинку вул. Федьковича, 32 у м. Львові, затримано ОСОБА_6 як особу, яку застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення. ОСОБА_6 у протоколі зазначив, що заперечує вищевказані події. При затриманні, слідчий здійснив обшук затриманої особи ОСОБА_6 , під час якого було виявлено та вилучено взуття шкіряне 43 розміру чорного кольору з надписом «Badura», джинси синього кольору «Replay», з шкіряним ременем чорного кольору, куртка чорного кольору марки «Wonderman», змиви з обох рук, рукавиці чорні.

-довідкою, виданою 21.02.2018 року Комунальною 8-мою міською клінічною лікарнею м.Львова, відповідно до якої ОСОБА_8 знаходилась на стаціонарному лікуванні у Комунальній 8-мій міській клінічні лікарні м.Львова з 19.02.2018 по 21.02.2018 року з приводу (діагноз): колото -різана рана передньої стінки грудної клітини справа, проникаюча в плевральну порожнину.

-висновком експерта №68/18 від 22.02.2018 року проведеного у КЗ ЛОР "Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи" завідувачем відділення СМЕ при 8-й МКЛ ОСОБА_12 , відповідно до якого у ОСОБА_9 було одне проникаюче поранення правої половини грудної клітки з поступленням повітря у плевральну порожнину, котре заподіяне колюче-ріжучим чи подібним на нього знаряддям у напрямку спереду назад, зверху вниз та справа наліво. Воно могло утворитись 18 лютого 2018 року при обставинах, вказаних у постанові про призначення експертизи, було небезпечним для життя на момент заподіяння та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

-заявою ОСОБА_8 , поданої Начальнику Головного управління Національної поліції у Львівській області від 15 березня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_8 зазначила, що злочиненць напав на неї, перед ударом ножем сказав: "Я прийшов тебе зарізати!", зловмисник не мав наміру на завовлодіння майном ОСОБА_8 .

Враховуючи покази обвинуваченого ОСОБА_6 , надані в судовому засіданні, які є послідовними та узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України - спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_8 , небезпечного для життя в момент заподіяння.

Характер дій ОСОБА_6 , встановлених судом, свідчить про умисний характер дій обвинуваченого, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , наслідком яких стало нанесення ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Колегією суддів встановлено, що прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 виник на ґрунті неприязних відносин, під час конфлікту між обвинуваченим та потерпілою.

Судом, встановлено обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , передбачені ст.66 КК України, а саме: щире каяття.

Судом, встановлено обставини, обтяжують покарання ОСОБА_6 , передбачені ст.67 КК України: вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із вимог ст. 50, 65 КК України щодо призначення покарання та з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти росії» від 29.11.2007 р.).

Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування і належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Згідно ч.6 ст.368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 01 лютого 2018 року (справа №634/609/15-к, провадження №51-658 км17) зазначив, що підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст.75 КК Українитощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст.12 КК України, згідно з якою кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КК України, відноситься до тяжкого злочину, також враховує дані про його особу, зокрема те, що ОСОБА_6 беззаперечно визнав свою вину, раніше судимий, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, що підтверджується довідкою № 637 від 21.02.2018 та психоневрологічному диспансері не перебуває, що підтверджується довідкою № 605д від 21.02.2018 року, не має постійного місця проживання та реєстрації, пом`якшуючу обставину: щире каяття обвинуваченого, оботяжуючу обставину: вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доходить до переконання про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.121 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд також враховує таке.

Вироком Франківського районного суду м. Львова від 24.06.2024 року справа № 465/2125/22 ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців та на підставі ч.4 ст.70 КК України, з врахуванням вироку Сихівського районного суду м.Львова від 05.09.2022, зміненого ухвалою Львівського апеляційного суду від 22.12.2022, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 7 (сім) місяців. В строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховано частково відбуте покарання за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 05.09.2022, зміненого ухвалою Львівського апеляційного суду від 22.12.2022, якою пом`якшено ОСОБА_6 покарання, призначене за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 05 вересня 2022 року із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та постановлено початок строку відбування покарання рахувати з часу фактичного затримання ОСОБА_6 з 10 квітня 2022 року.

Згідно з ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначаються покарання, якщо після постановлення вироку в справі, буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

З вищевикладеного вбачається, що за наявності встановлених судом обставин, з врахуванням особи винного та обставин вчинення злочину, ступінь його суспільної небезпеки, його тяжкість та спосіб вчинення, суд переконаний, що виправлення обвинуваченого можливе лише за умови призначення покарання, пов`язаного з реальним позбавленням волі, оскільки в протилежному випадку мета покарання не може бути досягнута.

Оскільки ОСОБА_6 засуджений вироком Франківського районного суду м. Львова від 24.06.2024 року, за ч.4 ст.185 КК України (465/2125/22), яким на підставі ч.4 ст.70 КК України, з врахуванням вироку Сихівського районного суду м.Львова від 05.09.2022, зміненого ухвалою Львівського апеляційного суду від 22.12.2022, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначено покарання у виді позбавлення волі, а тому покарання обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно призначити з урахуванням ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань у виді позбавлення волі.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2018 року, ОСОБА_6 затримано 18.02.2018 року в порядку ст.208 КК України та ухвалою Франківського районного суду від 20.02.2018 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався судом. Вироком Франківського районного суду від 21.10.2021 року раніше обраний запобіжний захід ОСОБА_6 скасований та звільнено його з під варти у залі суду. Строк попереднього ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадежні з 18.02.2018 року по 21.10.2021 року включно.

А тому, зарахування строку тримання під вартою ОСОБА_6 необхідно вирішити відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України.

Потерпіла ОСОБА_8 04.06.2018 року подала цивільний позов до ОСОБА_6 , відповідно до якого просила стягнути з винуватих, встановлених судом, на її користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4746 грн, та моральної шкоди в розмірі 1 млн. грн.

Захисник обвинуваченого та обвинувачений просили цивільний позов ОСОБА_8 залишити без розгляду, з огляду на те, що ОСОБА_8 в судові засідання не з`являється, що свідчить про втрату інтересу до цивільного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 326 КПК України якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених цією статтею. Цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача, його представника чи законного представника, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред`явлений позов.

З огляду на те, що потерпіла неодноразово не з`явилася в судові засідання, зокрема 12.02.2025, 23.04.2025, 24.04.2025, 08.05.2025,09.05.2025 року, клопотання про розгляд позову за її відсутності не подала, колегія суддів, керуючись ст. 326 КПК України доходить до висновку, що цивільний позов ОСОБА_8 необхідно залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 7 ст.128 КПК України суд вважає за необхідне роз`яснити потерпілій її право пред`явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

На підставіч.2ст.124КПК необхідностягнути зобвинуваченого ОСОБА_6 на користьдержави процесуальнівитрати запроведення посправі експертизи№ №4/347від 28.02.2018року в розмірі 572 гривні.

Питання речових доказів по справі вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 174, 368,370,373,374, ч.15 ст. 615 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 9 (дев`ять) місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 24.06.2024 року, яким на підставі ч.4 ст.70 КК України, враховано вирок Сихівського районного суду м.Львова від 05.09.2022, змінений ухвалою Львівського апеляційного суду від 22.12.2022 року та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років 10 (десять) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня звернення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_6 в строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення з моменту фактичного затримання з 18.02.2018 по 21.10.2021 року включно, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі; та зарахувати часткове відбуте покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 24.06.2024 року (справа №465/2125/22), яким в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховано частково відбуте покарання за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 05.09.2022, зміненого ухвалою Львівського апеляційного суду від 22.12.2022 року, з 10.04.2022 року по дату набрання цим вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_6 накористь державипроцесуальні витратиза проведенняу справіекспертизи №4/347від28.02.2018року в розмірі 572 гривні.

Цивільний позов ОСОБА_8 залишити без розгляду.

Речові докази:

-Дублянку бежевого кольору, жіночу шкіряну куртку чорного кольору «ТМ Ochnik» 44 розміру, шарф сірого кольору, шкіряну чорну куртку ТМ «Linai», куртку зеленого кольору TM «Elegance», плащ зеленого кольору, штани чорного кольору, одну пару шкарпеток чорного кольору, головний убір берету коричневого кольору, колготи чорного кольору, панталони чорного кольору, светр в смужку чорно-білого кольору, одну пару взуття чорного кольору повернути потерпілій ОСОБА_8 .

-Одну пару шкіряного взуття 43 розміру чорного кольору з надписом «Bandura», джинси синього кольору ТМ «Replay», шкіряний ремінь чорного кольору, куртку чорного кольору ТМ «Wondermаn», рукавиці чорного кольору повернути ОСОБА_6 .

-Змиви і зріз з обох рук ОСОБА_6 , два зіскоби з РБК, один недопалок та фрагмент шпалери з РБК, предмет, схожий на ніж типу «Метелик», змив РБК, фрагмент тканини білого кольору зі слідами РБК, два фрагменти тканини голубого кольору зі слідами РБК знищити.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Вирок виготовлений в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3