Ухвала суду № 127220291, 02.05.2025, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5796/24

Провадження № 2/456/388/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

02 травня 2025 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Дверій Ю.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Стрийської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву, в якій просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з відповідачки на утримання дітей аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно з дня подання заяви та до досягнення дітьми повноліття.

Матеріали позову були подані до Стрийського міськрайонного суду Львівської області 30 жовтня 2024 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Гулу Л.В.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.11.2024 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Стрийської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 17.12.2024. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 23/.

17.12.2024 підготовче судове засідання відкладено на 23.01.2025 у зв`язку з неявкою позивача /а.с. 27/.

14.01.2025 позивачем подано клопотання про відкладення підготовчого провадження /а.с 32/.

Ухвалою суду від 23.01.2025 справу розглядом відкладено на 19.02.2025 за клопотанням позивача /а.с. 33/.

18.02.2025 позивачем подано клопотання про відкладення підготовчого провадження /а.с 38/.

Ухвалою суду від 19.02.2025 справу розглядом відкладено на 13.02.2025 за клопотанням позивача /а.с. 39/.

13.03.2025 третьою особою подано висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підготовче судове засідання відкладено на 15.04.2025 у зв`язку з неявкою позивача /а.с. 45-48/.

15.04.2025 відповідачкою подано клопотання про відкладення підготовчого провадження /а.с. 52/.

Ухвалою суду від 15.04.2025 справу розглядом відкладено на 02.05.2025 за клопотанням відповідачки /а.с. 53/.

Тобто, в підготовчі судові засідання, призначені на 17.12.2024, 23.01.2025, 19.02.2025, 13.03.2025, 15.04.2025 та 02.05.2025 позивач ОСОБА_5 не з`явився, причин неявки до суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Заяви про розгляд справи за його відсутності суду не подавав, явки представника не забезпечив.

Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, повторно на виклик суду не з`явилася, про причину неявки не повідомила.

Представник третьої особи на виклик суду не з`явився, про причину неявки не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Так, частинами 1, 5 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання судом може бути постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, таку шість разів було призначено судом до розгляду в підготовчих засіданнях, однак позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення таких, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення йому судових повісток про виклик, у жодне із вказаних засідань не з`явився (17.12.2024, 13.03.2025), в подальшому подавав наручно до суду клопотання про відкладення кожного з підготовчих засідань. Проте доказів поважності причин відкладення, як і в подальшому доказів, які перешкоджали б йому прибути в підготовчі засідання, вказані клопотання не містять.

У своєму рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011 Конституційний Суд України зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Водночас, учасник справи зобов`язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні в нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу № 552/2378/17, визначив, що зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Зловживаючи процесуальними правами, особа може вдатися до дезінформації суду. Мова йде про неповідомлення суду відомостей, які мають значення для справи, введення суду в оману, свідоме викривлення фактів у заяві (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України»). Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року в справі № 337/474/14.

«Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій» (окрема думка судді Валентини Сімоненко щодо постанови ВС від 2 жовтня 2019 року в справі № 750/3021/18).

Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

Оскільки жодних належних підтверджуючих доказів про неможливість позивача з`явитися в підготовчі засідання суду не представлено, відтак суд не вбачає жодних обставин, які б перешкоджали позивачу з`явитись в підготовчі засідання чи забезпечити явку свого представника та вжити заходів щодо участі у розгляді даної справи. Окрім того, ухилення сторони позивача від участі в розгляді поданого ним ж позову порушує права іншої сторони.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, у рішенні від 7 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» він зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року в справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 року в справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року в справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням в її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це підготовче засідання: перше чи повторне. Тобто, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в підготовчому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відтак згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в підготовче засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в підготовче засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведене кореспондується із правовими висновками, викладеними ряді у постанов Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, зокрема, у постанові від 20 вересня 2018 року в справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року в справі № 569/347/16-ц, у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач ОСОБА_1 про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, з моменту пред`явлення позову до суду зобов`язаний був цікавитись розглядом такого та проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи, однак повторно не з`явився в підготовче засідання та не забезпечив явку в таке свого представника, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, а нез`явлення останнього в підготовчі засідання перешкоджає розгляду справи, відтак суд доходить висновку, що позов слід залишити без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Стрийської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів слід залишити без розгляду. Залишення позовної заяви без розгляду не порушує права та інтереси як позивача, за яким відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України зберігається право звернутися до суду повторно, так і відповідачки.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Згідно з частиною п`ятою статті 268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та правові висновки, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 02.05.2025, є та дата, на яку було призначено розгляд справи, 02.05.2025, а датою складення повного тексту судового рішення 09.05.2025.

Керуючись ст.247,п.3ч.1ст.257,260ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Стрийської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 09.05.2025.

Суддя Л.В.Гула