Рішення № 12721660, 23.11.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 листопада 2010 р.           Справа 13/182-10

за позовом:Відкритого акціонерного товариства "Чернігівське АТП- 17462" (14021, м. Чернігів, пров. Старобілоуський, 4-а)

до:Приватного підприємства "Приват-Петрол" (21034, м.Вінниця,вул. Лебединського,7,офіс 31)

про стягнення 4773,87 грн. заборгованості

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники сторін не з"явились.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 12.10.2010 р. порушено провадження по справі за позовом та Відкритого акціонерного товариства "Чернігівське АТП- 17462"до Приватного підприємства "Приват-Петрол"про стягнення 4773,87 грн. заборгованості тапризначено до слухання на 26.10.2010 р., проте в зв"язку з неодноразовою неявкою представників сторін та ненадання ними витребуваних судом доказів судові засідання відкладались.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

В судове засідання на 23.11.2010 р. представники сторін не з"явились, доказів витребуваних ухвалами суду не надали. Про дату, місце та час слухання справи позивач та відповідач були повідомлені належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 09.11.2010 р. №8090,8091, а також повідомлення №20249441 від 15.11.2010 р. та № 20249220 від 15.11.2010 р. про вручення сторонам рекомендованим листом ухвали суду від 09.11.2010 р.

Відсутність представників сторін в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши надані докази та матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

07.10.2010 р. між сторонами був укладений договір поставки №0710/08-1Д , відповідно до якого відповідач (продавець) протягом строку дії договору зобов"язався поставляти та передавати через мережу АЗС (ГАЗС, АГНКС) у власність (повне господарське володіння) позивача (покупця) товар (нафтопродукти) , в асортименті: дизельне пальне, неетильовані бензини А-98, А-95, А-95, Premium, А-92, А-76, ДП, газ пропан-бутан, газ-метан належної якості (підтвердженої сертифікаторм якості), що відповідає державним стандартам, в кількості, визначеній відповідно до накладних, які є невід"ємними частинами договору, а позивач (покупець) зобов"язався прийняти товар на АЗС (ГАЗС, АГНКС) та оплачувати його на умовах договору (п.2.1 договору).

Також відповідно до п.2.2. договору відповідач зобов"язався на вимогу позивача надавати йому послуги з оформлення та видачі документальних довідок щодо використання смарт-карток. Такі послуги надаються позивачу за умов надання ним (його довіреною особою) в операційному центрі відповідача (м.Вінниця, вул.Лебединського,7, оф.31) будь якої з переданих відповідачу смарт-карток, або дані передаються по факсу за письмовим запитом чи в усній формі по телефону.

Відповідно до п.п.7.1,7.2 договору, оплата вартості нафтопродуктів здійснювалась на умовах попередньої оплати, шляхом сплати коштів на банківський рахунок відповідача.

Одночасно із підписанням договору , відповідно до додатків №1 та №2, позивачу були передані смарт-карти у кількості 16 штук. Згідно п.6.3 договору, залогова вартість однієї смарт-карти становить 40,00 грн. Відповідачем були виставлені рахунки №5871 від 08.10.2008 р. та №7024 від 18.12.2008 р. на оплату залогової вартості отриманих карток. Оплачувана сума за картки становить 640,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №12312 від 13.10.2008 р. та №12702 від 22.12.2008 р.

Позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що ними, відповідно до листа від 13.08.2009 р. було повернуто відповідачу смарткартки у кількості 5 штух за №№0774 003345, 0774 003347, 0774 004234, 0774 004233, 0774 004242, проте останнім акту приймання-передачі вказаних карток позивачу направлено не було та не повернуто залогову вартість цих карток, яка складає 200,00 грн.

Одночасно позивач зазначає, що ними неодноразово були направлені відповідачу звернення про повернення залишку наперед сплачених коштів на їх розрахунковий рахунок, що підтверджується рекомендованими листами за вих.№1226 від 16.12.2009 р. та вих.№314 від 29.04.2010 р., проте які останнім були залишені без реагування.

Також позивачем 12.07.2010 р. було направлено на адресу відповідача лист про припинення дії договору, та вимогою повернення наперед сплачених коштів, пирйняття смарт-карток та повернути їх залогову вартість, яка складає 640,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №2 від 12.07.2010 р. про повернення напреред сплачених коштів, однак яка відповідачем виконана не була.

Таким чином, позивач зазначає, що у відповідача перед ним виникла заборгованість, що складається із суми неповернутих коштів в розмірі 4773,87 грн.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Тобто, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Якщо сторони або інші особи, які беруть участь у справі, не посилаються на докази, що входять у предмет доказування у справі, суд має право запропонувати цим особам надати суду докази, які є необхідними для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Ухвалами суду від 12.10.2010 р., 26.10.2010 р. та 09.11.2010 р. судом було зобов"язано позивача надати обгрунтований розрахунок позовних вимог, грунтовне пояснення з посиданням на докази з приводу повернення карток та суми попередньої оплати, в чому саме відповідачем не було виконано умови договору та на підставі яких обставин відбулося повернення картак.

Позивачем належних доказів, на підтвердження своїх доводів що витребовувались судом надано не було.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано.

Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем не доведено, що його право порушено, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з покладанням судових витрат на позивача, відповідно до ст.49 ГПК України.

Позивачем та відповідачем не виконано викладені в ухвалах суду вимоги щодо надання усіх необхідних для вирішення спору доказів по справі, належних представників у судові засідання не направлено, що вказує на їх неповажність. Це призвело до збільшення строку та значного ускладнення розгляду справи і, відповідно, збільшення державних затрат на судовий процес.

З урахуванням цього, суд вважає, що за ухилення від вчинення дій, покладених судом, зі сторін слід стягнути до державного бюджету по 1 000,00 грн. штрафу на підставі п.5 ст. 83 ГПК України.

          Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 33, 35, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.В позові відмовити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Чернігівське АТП- 17462" (14021, м. Чернігів, пров. Старобілоуський, 4-а, код ЄДРПОУ 03119658)до Державного бюджету України 1 000 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій покладених на нього судом.

3.Стягнути з Приватного підприємства "Приват-Петрол" (21034, м. Вінниця ,вул. Лебединського,7,офіс 31, код ЄДРПОУ 34588160) до Державного бюджету України 1 000 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій покладених на нього судом.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення направити сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29 листопада 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (14021, м. Чернігів, пров. Старобілоуський, 4-а)

3 - відповідачу (21034 , м. Вінниця ,вул. Лебединського,7,офіс 31)