Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 541/4770/24
Номер провадження 2-а/541/7/2025
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
08 травня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Третяка О. Г.,
за участі секретаря судового засідання Олешко Н. А.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, поліцейського Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Пронози Дмитра Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, поліцейського Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Пронози Дмитра Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи.
Позивач просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, винесену поліцейським Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області сержантом поліції Пронозою Д.М. 19.12.2024 року, серії ЕНА №3693569 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.
Свої вимоги обґрунтував наступним. Позивач 19.12.2024 року знаходився у себе вдома. Близько 23:00 год, коли позивач перебував у дворі, до нього приїхали працівники поліції та почали вимагати посвідчення водія і реєстраційні документи на автомобіль, звинувачуючи його у нетверезому водінні автомобіля в с. Зубівка. Позивач відмовився надати документи, за що працівники поліції склали протокол та винесли постанову за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 126 КУпАП із стягненням штрафу. Про це ОСОБА_1 дізнався 27.12.2024, так як самого розгляду справи відповідно до ст. 245-249, 251, 268, 252, 271 КУпАП не було. Позивач вказує, що при винесенні постанови грубо порушено право на захист (ст. 59 Конституції України та ст. 271 КУпАП), так як позивач вимагав присутності адвоката.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 січня 2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач та його представник адвокат Яковенко Г.М. не з`явилися. Надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, підтримали позовну заяву та просили її задовольнити (а.с. 38).
В судове засідання представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Полтавській області, а також відповідач - поліцейський Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Проноза Д.М. не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 35-36).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3693569 від 19.12.2024, винесену сержантом поліції Пронозою Д.М, притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн (а.с.6).
З відеозапису вбачається, що спілкування працівників поліції з позивачем відбувалося на подвір`ї позивача, який транспортним засобом не керував. Окрім того, позивач вимагав надати захисника, однак працівники поліції таке прохання проігнорували.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, судом встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3693569 від 19.12.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн винесена з грубим порушенням вимог ПДР та КУпАП.
Суд вважає недоведеним вчинення позивачем порушень п.2.1. (а) та п.2.1 (б) ПДР України, так як відсутні належні докази керування позивачем транспортними засобами.
При розгляді справи відносно ОСОБА_1 грубо порушено його право на захист, що передбачено ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 8, 9, 13, 14, 77, 241-247, 250, 251, 255, 257-262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, поліцейського Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Пронози Дмитра Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи задовольнити повністю.
Визнати протиправною (незаконною) та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, винесену поліцейським Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області сержантом поліції Пронозою Дмитром Миколайовичем 19.12.2024 року, серії ЕНА №3693569 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень, а провадження по справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідачі: поліцейський Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Проноза Дмитро Миколайович, службова адреса: Полтавська область, м. Миргород, вул. Якова Усика, буд. 34.
Головне управління Національної поліції в Полтавській області, місцезнаходження: 36014, м. Полтава вул. Матвійчука Юліана, буд. 83, код ЄДРПОУ 40108630.
Суддя: О. Г. Третяк
Судове рішення № 127214237, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 08.05.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 541/4770/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: