Вирок № 127211854, 23.04.2025, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/4726/25

Провадження № 1-кп/359/562/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2025 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайоннийсуд Київськоїобласті у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні,без технічноїфіксації вспрощеному провадженніта безвиклику учасників,кримінальне провадження№ 12025111100000665,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 07.04.2025 року, що надійшло до суду 23.04.2025 року з обвинувальним актом та доданими матеріалами, по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,

та вивчивши матеріали кримінального провадження

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, тобто у незаконному проникненні до житла та іншого володіння особи, за наступних обставин.

Так, наприкінці січня 2025 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2 проходив повз домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке по периметру огороджене парканом та належить потерпілому ОСОБА_3 .

У цей час, у ОСОБА_2 виник кримінальний протиправний намір, направлений на незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи, а саме до приватного будинку та гаражного приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Реалізовуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, всупереч волі власника та без установлених на те законних підстав, ОСОБА_2 , діючи умисно, всупереч приписів ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканність житла та не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, інакше як за вмотивованим рішенням суду, перестрибнувши бетонний паркан, проник на територію вищевказаного домоволодіння.

Продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, ОСОБА_2 підійшов до вікна гаражного приміщення, що знаходиться на території вищевказаного домоволодіння та руками витягнув скло вікна, через яке у подальшому незаконно проник у гаражне приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Після чого, ОСОБА_2 , оглянувши гаражне приміщення, вийшов назовні та, розбивши скло у віконній рамі будинку, розташованого за вказаною адресою, проник до середини будинку, тим самим порушивши конституційне право ОСОБА_3 на недоторканність житла.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив умисні дії, які виразились у незаконному проникненні до житла та іншого володіння особи, тобто скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.162 КК України.

Указані обставини встановлені органом досудового розслідування та, як встановлено судом, не оспорюються учасниками судового провадження.

З цього приводу, в матеріалах кримінального провадження, містяться відомості та докази тому, що обвинувачений ОСОБА_2 , в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , надав письмову заяву, відповідно до якої він: беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України; згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України; згідний із розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.81,82).

Судом також встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а прокурор Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_5 надав клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та виклику учасників судового провадження на підставі ч.1 ст.302 КПК України (а.с.83,84).

Також в матеріалах кримінального провадження міститься заява потерпілого ОСОБА_3 , відповідно до якої він, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений в цьому випадку з обмеженнями прав апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згідний із розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні.

Суд перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист ОСОБА_2 було роз`яснено та останні дотримані, сумнівів у добровільності відповідної заяви ОСОБА_2 у суду не виникло, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_2 , на думку суду, своїми умисними діями, що виразилися у незаконному проникненні до житла та іншого володіння особи, скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.162 КК України. Вчинення ним даного кримінального проступку не оспорюється.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання за вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення.

При призначенні обвинуваченому покарання за вчинений кримінальний проступок, суд керується вимогами ст.65 КК України та виходить з аналізу даних про особу обвинуваченого, суспільної небезпеки вчиненого ним, його відношення до скоєного, наявності пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, матеріальний та сімейний стан особи тощо.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій судом не встановлено, про них не зазначив і прокурор в обвинувальному акті.

Таким чином, при призначенні обвинуваченому покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_2 має бути призначене за вчинений кримінальний проступок покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

В матеріалах справи також наявний вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.162, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

Разом з тим вказаний вирок не набрав законної сили, тому судом при винесенні даного вироку не враховується.

Призначення ж іншого виду покарання, на думку суду, є неможливим, зважаючи на характеризуючі особу дані, відношення останнього до скоєного, наявність пом`якшуючої вину обставини.

Саме таке покарання, на думку суду, має на меті не лише покарання, а і виправлення обвинуваченого, з урахуванням обставин вчиненого ним, його матеріального та сімейного становища тощо.

Речові докази та процесуальні витрати в справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 53, 65-67, 162 КК України, ст. 26 КВК України, ст. 368, 370-374, 381-382 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Засуджений ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) зобов`язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA398999980313010106000010103; код класифікації доходів: 21081100).

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1