Рішення № 127209174, 05.05.2025, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/377/25

п/с 2/174/267/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Троцько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В СТ АН ОВ ИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс»)звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що27.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_2 укладений договір № 3751246 шляхом заповнення позичальником на сайті заяви про надання кредиту, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої кредитодавцем було перераховано грошові кошти в сумі 15 000,00 грн.

На виконання умов договору ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання виконало належним чином, проте ОСОБА_2 своїх зобов`язань належним чином не виконала, порушивши умови договору.

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 26-07/2024, за яким до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 3751246.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, позивач просить стягнути з неї в користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 3751246 в сумі 57 432,28 грн., а також понесені судові витрати у справі.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.11.2021 ОСОБА_2 з ТОВ «Мілоан» уклала договір про споживчий кредит № 3751246. За умовами договору позичальнику надається кредит у сумі 15 000,00 грн. (п. 1.2 договору) на строк 5 днів (п. 1.3 договору), термін повернення кредиту 02.12.2021 (п. 1.4 договору), комісія за надання кредиту 1 500,00 грн. за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово (п.п. 1.5.1 договору), проценти за користування кредитом 1 500,00 грн. за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.п. 1.5.2 договору), стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 договору), з правом пролонгації (п.п. 2.3.1.1. та п.п. 2.3.1.2. договору). Договір був укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника у інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця (п. 6.1 договору). Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства (а.с. 24-26, 40-42).

Як вбачається з копії довідки про ідентифікацію, 27.11.2021 ТОВ «Мілоан» направило ОСОБА_2 одноразовий ідентифікатор S23368 на номер мобільного телефону (а.с. 48).

До матеріалів справи позивачем долучено копію Правил надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» (в редакції від 13.07.2021 року) (а.с. 43-47).

Факт перерахування ТОВ «Мілоан» 27.11.2021 коштів в розмірі 15 000,00 грн. по договору 3751246 на банківську картку НОМЕР_1 за допомогою системи LIQPAY, підтверджується копією квитанції від 27.11.2021 (а.с. 49).

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка згідно копії Відомості про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору № 3751246 та копії розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 07.03.2025 становить 57 432,28 грн., з яких: 13 007,00 грн. -заборгованість по тілу кредиту; 42 925,28 грн. -заборгованість за відсотками; 1 500,00 грн. -заборгованість за комісією (а.с. 12-14).

Відповідно до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс», до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 3751246 від 27.11.2021. Згідно копії Акту приймання-передачі реєстру боржників для друку до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024, фактор ТОВ «Факторинг Партнерс» з однієї сторони та клієнт ТОВ «Мілоан» уклали даний акт про те, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників від 26.07.2024. З копії платіжної інструкції № 448090005 від 26.07.2024 вбачається, що ТОВ «Мілоан» отримало від ТОВ «Факторинг Партнерс» 3310395,81 грн., як оплату за договором факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 (а.с. 15-21).

Як вбачається з реєстру боржників за договором, укладеним між позичальником та ТОВ «Мілоан» до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 за д коговором про споживчий кредит № 3751246 від 27.11.2021 у сумі 57 432,28 грн., з яких: 13 007,00 грн. -заборгованість за кредитом (залишок по кредиту); 42 925,28 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 500,00 грн.- заборгованість по комісії за надання кредиту (а.с. 22-23, 27).

За правилами ст. ст.12,81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном уст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Згідно ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно дост. 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідност. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно дост. 610 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зст. 1079 ЦК України,сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК Українивстановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як вбачається зіст. 512 ЦК України,кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зст. 514 ЦК України,до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України,заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, співставивши зміст договору про споживчий кредит № 3751246 від 27.11.2021 року та відомості про щоденні нарахування та погашення, судом встановлено, що у вказаному договорі п. 1.5.3 відсутній, тому, суд не може вважати обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача нарахованих процентів, починаючи з 19.12.2021 року.

Таким чином,в процесі судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Факторинг Партнерс» в розмірі 20 369,28 грн., з яких: 13 007,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 5 862,28 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами; 1 500,00 грн. - заборгованість за комісіями.

Оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають частковому задоволенню.

Щодо вирішення питання по судові витрати, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України,судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у оразі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, було надано до суду: Договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; Заявку на надання юридичної допомоги № 427 від 01.02.2025; Витяг з Акту № 5 про надання юридичної допомоги від 28.02.2025 (а.с. 32-34, 36, 37).

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 3191,95 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем були понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн., які документально підтверджені (а.с. 1).

Отже, з відповідача необхідно стягнути судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору відповідно до вимогст. 141 ЦПК Українив сумі 859,14 грн., оскільки позов задоволено частково.

Керуючись ст. ст. 10, 76-81, 141, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за Договором № 375246 від 27.11.2021 у розмірі 20 369 (двадцять тисяч триста шістдесят дев`ять) грн. 28 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 859,14 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3191,95 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скаргаподається доДніпровського апеляційногосуду.

Повний текст виготовлено 09.05.2025 року.

Суддя І.А. Ілюшик