Постанова № 12720769, 03.12.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-7904/10/2270/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМайстер П.М.

при секретаріГолуб О.О.

за участі:представника позивача: Войдевича В.С.,

представників відповідача: Кундиловської М.М., Бандирського С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМ-Спецтранс" <3-тя особа >до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому <3-тя особа >про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0002301703/2/5495 від 16.08.2010 року та № 001464703/3/7277 від 25.10.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІМ-Спецтранс" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0002301703/2/5495 від 16.08.2010 року та № 001464703/3/7277 від 25.10.2010 року.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що вклад (внесок) фізичної особи, одним із засновників (учасників) товариства ОСОБА_6 у вигляді майна (що знаходиться у її власності) до статутного фонду юридичної особи це інвестування нею до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності рухомого майна - є з її боку відчуження такого майна, придбанням такою особою права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", тому не підлягає оподаткуванню.

Представник позивача прибувши на судове засідання збільшив розмір позовних вимог. Просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 27.05.10р. №0002301703/0/4036, від 22.06.10р. 0002301703/1/4692, від 16.08.2010 р. № 0002301703/2/5495 , від 25.10.2010 р. № 001464703/3/7277 на підставі доводів зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та надали суду заперечення в якому вказали, що господарські операції з включення основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду юридичної особи прирівнюються до придбання нею основних фондів, а юридична особа, яка на внесене до статутного фонду рухоме майно надає фізичній особі корпоративні права згідно з п.1.15 ст.1 п.п.8.2.2 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" є податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від продажу майна. В порушення вимог законодавства позивач, як податковий агент недоутримав та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 539784,00 грн.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність та допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІМ-Спецтранс" зареєстровано виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 09.12.04р. за № 16731020000000683.

Державною податковою інспекцією в м. Хмельницькому проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "ТІМ-Спецтранс" з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб від операцій з рухомим майном та правильності подання податкового розрахунку за формою 1-ДФ за період з 01.01.07р. по 31.12.09р.

За результатами перевірки складено Акт № 4239/17-5/33282435 від 11.05.10р. та прийнято податкове повідомлення - рішення від 27.05.10р. № 0002301703/0/4036, яким донараховано ТОВ "ТІМ-Спецтранс" податок з доходів фізичних осіб в сумі 539784,00 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1079568,00грн.

Позивачем було оскаржено податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку до ДПА України, яка винесла рішення про залишення без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 27.05.10р. № 0002301703/0/4036, від 22.06.10р. 0002301703/1/4692 з урахуванням рішення ДПА у Хмельницькій області від 11 серпня 2010 року № 13391/10/25-036, прийнятого за розглядом повторної скарги від (16.08.10р. № 0002301703/2/5495), а скарги без задоволення, визначивши податкове зобов'язання за основним платежем та штрафною санкцією в сумі 1377000,00грн.

ОСОБА_6, який відповідно до Протоколу загальних зборів від 15.12.06р. № 2 прийнятий до складу учасників товариства "ТІМ-Спецтранс" вніс до статутного фонду вказаного товариства майновий вклад (рухоме майно) у вигляді автомобілів на суму 3060000,00грн. в обмін на корпоративні права.

Отже, здійснив при цьому операцію не продажу, а прямої інвестиції, яка у визначенні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що корпоративне право не відповідає поняттю "доход", а також під час вказаної операції не відбувся продаж об'єкту рухомого майна, а пряма інвестиція, тому у відповідача відсутній законодавчо встановлений обов'язок оподатковувати фізичну особу, як платника податку, а підприємство як податкового агента такого платника податку.

Суд не погоджується з висновком податкового органу, який встановив порушення, що стали підставою винесення вказаного податкового повідомлення - рішення а саме: п.п.4.2.6 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1, 8.1.2 ст.8, ст.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03р., оскільки відповідачем невірно застосовано правові норми до дій позивача, який отримав вклад (внесок) засновників (учасників) до статутного фонду вказаної юридичної особи, рухоме майно в обмін на корпоративні права.

Так як п.12.1 ст.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" зазначає, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Отже, для здійснення оподаткування Закон передбачає дві умови, а саме: продаж об'єкта рухомого майна та отримання доходу, що в нашому випадку не відбулося, тому що дохід у визначенні Закону, це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідач вважає, що внесення майна до статутного фонду товариства в обмін на корпоративні права в ньому є міною (купівлею-продажем) та/або інвестицією, а значить в будь-якому разі підлягає оподаткуванню за відповідною ставкою податку з доходів фізичних осіб. При цьому товариство виступає податковим агентом за його засновника (учасника) і повинно сплатити податок з доходів фізичних осіб.

Суд вважає, що такий висновок Відповідача ґрунтується виключно на припущеннях та не ґрунтується на вимогах діючого законодавства України.

У відповідності до вимог ст. 115 ЦК Україна (аналогічні норми містяться у ст. ст. 12, 13 Закону України „Про господарські товариства") господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ст. 1 Закону України „Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Фактично, засновник вносить майно до статутного фонду товариства з метою подальшого отримання прибутку від використання цього майна у господарській діяльності. І лише з часу отримання таких прибутків (дивідендів) в нього виникає обов'язок щодо сплати податку з доходів фізичних осіб.

При цьому, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі (ч.1 ст.54 Закону України „Про господарські товариства").

Також слід зазначити, що посилання Відповідача у запереченнях на п.8 «Амортитзація»п.8.4. «Порядок збільшення та зменшення балансової вартості основних засобів»п.8.4.11 «Для цілей цього пункту... господарські операції з включення основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду юридичної особи прирівнюються до придбання нею основних фондів» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р (зі змінами та доповненнями) необгрунтовно, зважаючи на те, що цими пунктами та підпунктами врегульовується склад основних фондів, на які підприємство має право нараховувати амортизацію.

Жодних ознак купівлі-продажу, міни, інвестицій чи інвестиційної діяльності вклад засновника (учасника) товариства не має.

Аналогічної позиції дотримується і Державна податкова адміністрація України, яка в своїх листах № 22292/7/17-0717 від 12.10.2009р., № 666/6/16-1515-26 від 24.01.2007р., та № 1886/7/17-0717 від 01.02.10р. прямо вказує, що вклад засновника в статутний капітал товариства є витратами, а не доходами. Вказані податкові роз'яснення є чинними.

Згідно вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 від 21.12.2000р. абзацу «д»пп.4.4.2 не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, що діяв відповідно до податкового роз'яснення, лише на підставі того, що у майбутньому таке податкове роз'яснення було змінене або скасоване. При цьому при оцінці доказів судом (арбітражним судом), наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.

Норма пп.4.4.1 того ж Закону вказує, що у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення у межах апеляційного узгодження приймається на користь платника податків.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, позивачем доведено правомірність позовних вимог, також судом, на судовому засіданні, здобуто підтвердження підстав визнання протиправними винесених податкових повідомлень рішень Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому від 27.05.10р. №0002301703/0/4036, від 22.06.10р. 0002301703/1/4692, від 16.08.2010 р. № 0002301703/2/5495 , від 25.10.2010 р. № 001464703/3/7277.

Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, наявні всі підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 186 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 27.05.10р. №0002301703/0/4036, від 22.06.10р. 0002301703/1/4692, від 16.08.2010 р. № 0002301703/2/5495, від 25.10.2010 р. № 001464703/3/7277, якими визначено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТІМ-Спецтранс" податкове зобов'язання за основним платежем та штрафною санкцією в сумі 1377000,00грн.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2010 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/< Суддя >

"Згідно з оригіналом" СуддяП.М. Майстер