Вирок № 127206750, 08.05.2025, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1285/25

1-кп/189/306/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ;

обвинувачений ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025041540000092 від 21.02.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Гуляйполе Запорізької області, офіційно не працює, має на утриманні одну неповнолітню та дві малолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 20.02.2025 року, близько 19:30 години (більш точного часу не встановлено), порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відновлення лісу, незаконно, без спеціального на те дозволу, маючи прямий умисел, направлений на незаконну порубку захисних лісових насаджень, а також маючи умисел на перевезення незаконно зрубаних дерев, діючи умисно, із корисливих мотивів, на вантажному фургоні марки «ГАЗ модель «2105», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 , але фактично перебував у користуванні ОСОБА_6 та за кермом якого перебував ОСОБА_4 прибув до полезахисної лісосмуги, яка є захисним насадженням лінійного типу, розташована на околиці с. Маломихайлівка Маломихайлівської ТГ Синельниківського району Дніпропетровської області, де на земельній ділянці з кадастровим номером 1224286700:01:002:0234, загальною площею 14.9351 га, яка відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 25.10.2023 року №2819005912242, на підставі Рішення про визначення земельних ділянок комунальної власності від 22.09.2023 року №788-26/ХІІ, перебуває у власності Маломихайлівської сільської ради, діючи всупереч:

- ч. 1 ст. 4 Лісового кодексу України, згідно якої до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі;

- пп. 3 п. 2 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 року №733, який до лісів відносить також захисні ліси;

- пп. 1 п. 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 року №733, відповідно до якого до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів);

- п. 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України, відповідно до якого заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів;

- ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно;

- п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 року, згідно якого лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів;

- п. 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 року, яким передбачено, що лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки;

- п. 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 року, згідно якого лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем, не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного або лісового квитка.

Тобто не маючи права здійснювати заготівлю деревини, здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів, без проведення обліку уповноваженими органами дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, без встановлення йому строків здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строків і способів очищення лісосік від порубкових решток, а також без здійснення плати, яка нараховується за використання лісових ресурсів, діючи незаконно, умисно, з корисливих мотивів, з метою подальшого перевезення та обернення лісової продукції на власну користь, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно - небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, заздалегідь заготовленим знаряддям, яке було необхідне для здійснення спилу стовбурів дерев та їх розпилу, а саме за допомогою бензинових пил марки «ZOMAX» ZMC5801 синього кольору, бензопили марки «FORTE» FGS 41-16 помаранчевого кольору, та бензопили марки «PROCRAFT» зеленого кольору, які належить ОСОБА_4 , 20.02.2025 року, у період часу приблизно з 10 години 00 хвилини до 11 години 00 хвилини (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев на ділянці лісової смуги площею 14.9351 га, що знаходиться на околиці с. Маломихайлівка Маломихайлівкої ОТГ Синельниківського району Дніпропетровської області, з метою подальшого перевезення та обернення лісової продукції на власну користь, здійснив незаконну порубку сироростучого (живого) дерева, а саме, незаконно спиляв сім деревин породи «акація» зі стовбуром діаметром в місці спилу 45,5 см, 35,4 см, 29,5 см, 28,5 см, 26,5 см, 33,5 см, 70 см, які знаходилися на земельній ділянці, що перебуває у власності Маломихайлівської сільської ради після чого за допомогою вказаних бензопил розпиляв стовбури спиляних дерев на фрагменти та залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

У подальшому, цього ж дня, 20.02.2025 року, близько 18 год. 30 хв., ОСОБА_4 , на вантажному фургоні марки «ГАЗ» модель «2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яким про свої злочинні дії не повідомив, запевнивши останніх у тому, що діє з дозволу власника земельної ділянки, прибув на місце, де раніше підготував для перевезення незаконно порубані ним дерева, та використовуючи допомогу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з метою подальшого перевезення, завантажив деревину у вантажний фургон марки «ГАЗ модель «2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після чого перевозив вказані стовбури дерев у напрямку свого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , однак поблизу с. Гапоно-Мечетна Покровської ТГ Синельниківського району Дніпропетровської області був зупинений працівниками поліції.

Своїми умисними, протиправними діями, а саме, внаслідок незаконної порубки сироростучого (живого) дерева породи «акація» в кількості семи штук, у полезахисній лісосмузі, яка є захисним насадженням лінійного типу, що знаходиться на околиці с. Маломихайлівка Маломихайлівської ОТГ Синельниківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 заподіяв Маломихайлівській сільській раді в особі виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, майнову шкоду, яка згідно висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №628-25 від 20.03.2025 року складає 75636,04 грн (сімдесят п`ять тисяч шістсот тридцять шість грн. 04 копійок), яка відповідно примітки до ст. 246 КК України, у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є істотною шкодою.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, перевезення незаконно зрубаних дерев, що заподіяли істотну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред`явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_4 показав, що він 20.02.2025 року приїхав до лісосмуги на околиці с. Маломихайлівка, де спилв кілька деревин акації на дрова. Пізніше, він подзвонив братові, щоб той допоміг йому перевезти дрова, вони завантажили розпиляні фрагменти дерев до автомобіля, який належить ОСОБА_6 та на шляху до с-ща Покровське, були зупинені працівниками поліції, які виявили спиляну деревину та доставили їх до відділку. У скоєному щиро розкаявся.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст.349КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 .

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, доходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, перевезення незаконно зрубаних дерев, що заподіяли істотну шкоду.

При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст. ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, обвинувачений вчинив нетяжкий злочин.

Обставинами, які згідно зі ст.66КК України пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття.

Обставини, які згідно зі ст.67КК України обтяжують покарання обвинуваченому не встановлені.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, з місця проживання характеризується задовільно, має на утриманні одну неповнолітню та дві малолітніх дітей, раніше не судимий.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв`язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 246 КК України у виді пробаційного нагляду.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ч. 1 ст. 246 КК України та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Представник потерпілого Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_8 заявила цивільний позов про стягнення майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у сфері охорони навколишнього природного середовища, яким просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 75636,04 гривень.

В судове засідання представник потерпілого не з`явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала, просила задовольнити.

Цивільний позов представник потерпілого обґрунтувала тим, що своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив Маломихайлівській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області майнову шкоду в розмірі 75636,04 грн., яка підлягає відшкодуванню.

В судовому засіданні цивільний відповідач/обвинувачений ОСОБА_4 заявлений позов визнав.

Суд, заслухавши учасників, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст.127КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч. 1 ст.128КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.11ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, що кореспондується з нормами ст. 1177 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз`яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

У даному випадку судом, справу, згідно ст. 337 КПК України, розглянуто у межах висунутого/пред`явленого обвинувачення та визнано доведеним, що внаслідок злочинних дій цивільного відповідача потерпіла сторона понесла матеріальні збитки, що підтверджується, зокрема, висновком експерта.

Суд, з урахуванням наданих йому у судовому засіданні доказів, вважає доведеним спричинення цивільним відповідачем ОСОБА_4 матеріальної шкоди цивільному позивачу в розмірі 75636,04 грн.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України, під час ухвалення судового рішення суд повинен вирішити питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів. Відповідно до пунктів 1, 2 вказаної норми конфіскуються гроші, цінності та інше майно, які були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або призначалися чи використовувалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, крім випадків коли власник чи законний володілець не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до частини 1 статті 96-1КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.1ч.2ст.96-1КК Україниспеціальна конфіскаціязастосовується напідставі обвинувального вироку суду.

За положеннями п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України,спеціальна конфіскаціязастосовується уразі,якщо гроші,цінності таінше майнобули предметомкримінального правопорушення,крім тих,що повертаютьсявласнику (законномуволодільцю),а уразі,коли йогоне встановлено,-переходять увласність держави ; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Таким чином, з огляду на вказані законодавчі норми спеціальна конфіскація може бути застосована до майна засудженого чи у передбачених КК України у випадках - до майна іншої особи, яке використовувалося як знаряддя вчинення злочину, лише у випадках, якщо власник знав про їх незаконне використання.

Вирішуючи питання про долю речових доказів бензопили марки «ZOMAX» ZMC5801 синього кольору, бензопили марки «FORTE» FGS 41-16 помаранчевого кольору та бензопили марки «PROCRAFT» зеленого кольору, які належать обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, якими передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та вважає, що зазначені предмети підлягають конфіскації у власність держави.

У той же час, під час судового розгляду встановлено, що речовий доказ, а саме, автомобіль марки ГАЗ модель «2105», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 , фактично перебував у користуванні ОСОБА_6 та прокурором не було доведено, що законний власник зазначеного речового доказу знав чи міг би знати про незаконне використання автомобіля, що було б підставою для його конфіскації.

Згідно з ч. 2 ст.124КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст.100, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі п. п. 1-3 ч. 2 ст.59-1КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (місцезнаходження: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Маломихайлівка, вул. Центральна, буд. 30, код ЄДРПОУ 41053310) шкоду, заподіяну державі, в розмірі 75636,04 грн (сімдесят п`ять тисяч шістсот тридцять шість грн 04 коп.) на рахунок UA178999980314070544000004493, ЄДРПОУ 37988155, отримувач ГУК у Дн-кій обл/ОТГ с. Маломих/24060300, МФО 899998, код доходу 24060300 (інші надходження).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення судової економічної експертизи №628-25 від 20.03.2025 року в сумі 6785,28 грн. (шість тисяч сімсот вісімдесят п`ять гривень 28 коп.).

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2КК України застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спеціальну конфіскацію майна, яке було використане як знаряддя вчинення злочину, в зв`язку з чим речові докази по справі: бензинову пилу марки «ZOMAX» ZMC5801 синього кольору, бензинову пилу марки «FORTE» FGS 41-16 помаранчевого кольору та бензинову пилу марки «PROCRAFT» зеленого кольору, які належать обвинуваченому ОСОБА_4 - конфіскувати у власність держави.

Речові докази:

- автомобіль марки ГАЗ модель «2105», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 , який знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_6 передати за належністю ОСОБА_6 .

- розпиляну деревину типу «акація» довжиною від 50 см до 2.8 м та діаметром у місці спилу від 10 до 55 см у кількості близько 5-х кубів передати за належністю Маломихайлівській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394частини 2Кримінального процесуальногокодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя ОСОБА_1