Постанова № 12720406, 15.10.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4338/09/1770

15 жовтня 2010 року 14 год. 35 хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Оніщук В.П.,

відповідача 1: представник не з'явився,

відповідача 2: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція в м. Рівне <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доПриватне підприємство-фірма "Рівне-Інструмент"Приватне підприємство "ТЕК" Транс Експо Регіон" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Рівне звернулася з адміністративним позовом про стягнення в дохід держави з приватного підприємства-фірми “Рівне-Інструмент” вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей в сумі 10100 грн. та з приватного підприємства “ТЕК” Транс Експо Регіон” коштів отриманих від ППФ “Рівне-Інструмент” у сумі 10100 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки ППФ “Рівне-Інструмент” було встановлено, що вказане підприємство мало взаємовідносини з ПП “ТЕК” Транс Експо Регіон” у звязку з поставкою товарно-матеріальних цінностей на суму 10100 грн. ПП “ТЕК” Транс Експо Регіон” не володіє трудовими та виробничими потужностями для виконання взятих на себе перед ППФ “Рівне-Інструмент” господарських зобовязань. Крім того, вироком Рівненського міського суду від 25.05.2010 р. по справі 1-608/09, який набрав законної сили встановлено, що підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 визнані винні у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств: ПП “Агроімпекс-Ресурс”, ПП “Юнісеф”, ПП “ТЕК Транс Експо Регіон” та засудженні за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України до кримінальної відповідальності. Враховуючи фіктивний характер діяльності ПП “ТЕК” Транс Експо Регіон”, правочини вчинені з ППФ “Рівне-Інструмент” не спрямовані на реальне настання правових наслідків обумовлених в них, мають спрямованість на порушення публічного порядку і в силу ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними. Враховуючи недійсність правочинів на підставі п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509-XII від 04.12.1990 р. та ст. 208 Господарського кодексу України представник позивача просить стягнути в доход держави кошти в сумі по 10100 грн. з кожного з контрагентів.

Відповідач - приватне підприємство-фірма “Рівне-Інструмент” заперечення на адміністративний позов не подало, участь в судовому засіданні повноваженого представника не забезпечило, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач - приватне підприємство “ТЕК” Транс Експо Регіон” заперечення на адміністративний позов не подало, участь в судовому засіданні повноваженого представника не забезпечило, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.04.2009 р. № 410/23-100/31021193 складено акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки приватного підприємства-фірми “Рівне-Інструмент”, з питань дотримання податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з приватним підприємством “ТЕК” Транс Експо Регіон”, за період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 р.

Під час проведення перевірки було встановлено, що ППФ “Рівне-Інструмент” згідно усної домовленості з ПП “ТЕК” Транс Експо Регіон” було отримано товари, на загальну суму 10 100 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 1683 грн. 33 коп.).

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи накладними: № 38 від 28.08.2008 р. на придбання фрези (в асортименті) на суму 7100 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 1183 грн. 33 коп.); № 45 від 02.09.2008 р. на придбання свердла (в асортименті), патрона цангового з набором, головки розточна на суму 3000 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 500 грн. 00 коп.).

Розрахунки за поставлену продукцію проведені безготівково, що підтверджується випискою з банку № 2075 від 28.08.2008 року на суму 7100 грн. 00 коп. та № 2078 від 02.09.2008 року на суму 3000 грн. 00 коп.

Кредиторська та дебіторська заборгованість між сторонами відсутня.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2009 р. провадження по даній справі було зупинено на підставі п. 3 ч.1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неможливістю подальшого розгляду адміністративної справи до набрання законної сили рішення по справі 1-608/09 (1-386/10), що розглядається в порядку кримінального судочинства по обвинуваченню групи осіб у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України по факту фіктивного підприємництва ПП “ТЕК” Транс Експо Регіон”.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.08.2010 р. провадження по справі було поновлено так як відпали обставини, на підставі яких було зупинено провадження по вказаній справі. Відповідачем було долучено до матеріалів справи вирок Рівненського міського суду від 25.05.2010 р. по справі № 1-608/09 (1-386/10), що набрав законної сили, яким визнано винним ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств: ПП “Агроімпекс-Ресурс”, ПП “Юнісеф”, ПП “ТЕК Транс Експо Регіон” та засудженні за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Приписи вказаної вище статті кореспондуються з вимогами ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України згідно якого вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з вироку Рівненського міського суду по справі № 1-608//09 (1-386/10) від 25.05.2010 р. судом було встановлено, що підприємницька діяльність ППФ “Рівне-Інструмент” з ПП “ТЕК” Транс Експо Регіон” носила фіктивний характер.

Вказані підприємства не мали трудових та економічних ресурсів необхідних для реального виконання господарських операцій, що відображалися в податковій звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Матеріалами справи підтверджується, що правочини вчинені між ППФ “Рівне-Інструмент” з ПП “ТЕК” Транс Експо Регіон” не спрямовані на реальна настання правових наслідків, які обумовлені ними, що є порушенням приписів ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно п.19 ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);

Згідно ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно ч.2 ст. 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обовязкові платежі.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Враховуючи відсутність у правочинів вчиненого між ППФ “Рівне-Інструмент” з ПП “ТЕК” Транс Експо Регіон” спрямованості на реальне настання правових наслідків, що передбачених в них, суд погоджується з твердженнями посадових осіб ДПІ у м. Рівне щодо їх вчинення з метою отримання податкової вигоди у вигляді сформованого ППФ “Рівне-Інструмент” податкового кредиту та валових витрат. За таких обставин вказаний правочин суперечить моральним засадам суспільства, порушує існуючий в державі публічний порядок та спрямований на заволодіння майна держави шляхом недоплати податку на додану вартість та податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженнями посадових осіб податкового органу, що правочини між ППФ “Рівне-Інструмент” з ПП “ТЕК” Транс Експо Регіон” в силу ст. ст. 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” за № 509-ХІІ від 04.12.1990 року (із наступними змінами та доповненнями) органи податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Правові наслідки визнання господарського зобовязання недійсним передбачено ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України за № 436-IV від 16.01.2003 року (із наступними змінами та доповненнями), згідно якої якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Враховуючи, що правочини вчинені між ППФ “Рівне-Інструмент” з ПП “ТЕК” Транс Експо Регіон” є нікчемними, суд погоджується з твердженнями податкового органу про вчинення сторонами господарських зобовязань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. При цьому слід враховувати, що кожна зі сторін переслідувала умисел завдати шкоду інтересам держави.

За таких обставин позовні вимоги ДПІ у м. Рівне про стягнення в доход держави з ППФ “Рівне-Інструмент” вартості товарно-матеріальних цінностей, що належало отримати від ПП “ТЕК” Транс Експо Регіон” у сумі 10100грн., а з ПП “ТЕК” Транс Експо Регіон” коштів отриманих від ППФ “Рівне-Інструмент” у сумі 10100грн. на виконання усного договору купівлі-продажу слід задовольнити.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача - Приватне підприємство-фірма "Рівне-Інструмент" (вул.Басівктська 5-А,Рівне,33025, код ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер підприємницької діяльності) - 31021193) до державного бюджету на р/р 31115115700002, в ГУ ДКУ в Рівненській області, МФО 833017, одержувач державний бюджет м.Рівне, код ЗКПО 22586331, код платежу 24060300 вартість отриманих від Приватного підприємства "ТЕК" Транс Експо Регіон" товарно-матеріальних цінностей в сумі 10100 (десять тисяч сто)грн. 00коп.

Стягнути з відповідача - Приватне підприємство "ТЕК" Транс Експо Регіон (вул. Чорновола, 40/9, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер підприємницької діяльності) - 35953541) до державного бюджету на р/р 31115115700002, в ГУ ДКУ в Рівненській області, МФО 833017, одержувач державний бюджет м.Рівне, код ЗКПО 22586331, код платежу 24060300 кошти, отримані від Приватного підприємства-фірми "Рівне-інструмент" в сумі 10100 (десять тисяч сто)грн. 00коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Жуковська Л.А.