Ухвала суду № 127203917, 05.05.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/4045/25

Провадження №1-кс/463/4177/25

У Х В А Л А

05 травня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова

Слідчий суддя - ОСОБА_1

за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2

представника скаржника адвоката ОСОБА_3

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши скаргу представника GIG Holdings OU адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим,

в с т а н о в и в :

представник скаржника звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від 31 березня 2025 року у кримінальному провадженні №62025140110000817 від 5 березня 2025 року.

В обґрунтування заявленої скарги покликається на те, що представники GIG Holdings OU категорично не погоджуються з позицією органу досудового розслідування, викладеною у постанові. У заяві GIG Holdings OU про вчинення кримінального правопорушення від 09.12.2024 наявний чіткий виклад відомостей, що свідчать про завдання матеріальної шкоди компанії GIG Holdings OU, яка виразилась у простої підконтрольного компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» протягом 3 років бездіяльності слідства та за наявності арештів усього майна та корпоративних прав компанії, з 400 співробітників на компанії залишилось працювати 2, з понад 50 млн податків на рік (до 2022 включно) компанія майже перестала сплачувати податків та збори.

GIG Holdings OU є міжнародною компанією-інвестором. Головний офіс бізнесу знаходиться в Естонії, за адресою Saha-Loo tee 8, 74206 Iru kula, Jelahtme vald, Eesti. Основною метою фірми є організація виробничої діяльності відповідно до потреб споживачів та зниження кінцевої ціни заводської продукції шляхом відмови від посередників.

Компанія є Засновником ТзОВ «ЛЬВІВСЬКА ІЗОЛЯТОРНА КОМПАНІЯ», код за ЄДРПОУ 30823262, місцезнаходження юридичної особи: вул. Зелена, 301, м. Львів, 79066, усі виробничі потужності та керівництво якого розташовані у Сихівському районі м. Львова за адресою: 79027, м. Львів, вул. Зелена, 301.

Станом на 2022 рік штат працівників компанії складав понад 400 осіб, на початок 2023 року чисельність усіх працівників ТОВ «ЛІК» складала 80 чол., в т.ч. 19 мобілізовані на службу в ЗСУ та на кінець 2023 року менше 20 осіб, на теперішній час одна особа. За 2021 рік ТОВ «ЛІК» було сплачено до державного та місцевих бюджетів загалом майже 110 млн грн, за 2022 рік майже 58 млн грн, за 2023 рік 19 млн грн та за 2024 рік 7 млн гривень. Зменшення розміру штату працівників та розміру сплачених податків до державного та місцевих бюджетів підконтрольного GIG Holdings OU ТОВ «ЛІК» більше ніж на 98% напряму пов`язано з блокуванням господарської діяльності ТОВ «ЛІК» внаслідок злочинних дій представників правоохоронних органів м. Львова та службових осіб Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Факт відмови GIG Holdings OU в особі ОСОБА_5 у визнанні потерпілою стороною у кримінальному провадженні за наявності підстав у здійсненні такої дії, свідчить про необґрунтовану відмову органу досудового розслідування у прийнятті процесуального рішення, суперечить положенням ст. 55, 56 КПК України.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримала скаргу з аналогічних підстав, просить скаргу задоволити.

Представник Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Львові в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений, а тому в порядку ч. 3 ст. 306 КПК України суд розглядає дану скаргу без його участі.

Дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку, що скаргу слід задоволити виходячи з таких підстав.

Частина 1 ст. 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

З матеріалів скарги вбачається, що триває досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140110000817 від 05.03.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365 КК України, щодо вчинених неправомірних дій відносно GIG Holdings OU з боку співробітника УСБУ у Львівській області ОСОБА_6 , слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 , прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 та працівника ОСОБА_9

26.03.2025 на адресу ТУ ДБР розташованого у м. Львові було скеровано заяву представника GIG Holdings OU ОСОБА_5 щодо визнання GIG Holdings OU в її особі потерпілою стороною та вручення пам`ятку з процесуальними правами потерпілого.

Як вбачається із копії постанови слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від 31 березня 2025 року, такою відмовлено в визнанні GIG Holdings OU потерпілою особою у кримінальному провадженні №62025140110000817 від 5 березня 2025 року.

Оскаржувана постанова мотивована тим, що у заяві ОСОБА_3 від 09.12.2024 та долучених до неї копіях, не вбачається об`єктивних обставин, що можуть свідчити про вчинення співробітником УСБУ у Львівській області ОСОБА_10 , слідчим СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 та прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_12 будь-яких кримінальних правопорушень; твердження заявника щодо неправомірних дій слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №42022140000000199 вважає сумнівними; зібрані у кримінальному провадженні докази взагалі виключають склад кримінального правопорушення, а тим більше заподіяння будь-якої шкоди GIG Holdings OU.

Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Згідно усталеної практики Верховного Суду (висновком Великої палати Верховного суду, викладеної в постанові від 16 січня 2019 року), поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий - це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння). Визначення статусу потерпілого настає з моменту вчинення щодо такої особи кримінального правопорушення, а не з моменту подання такою особою відповідної заяви, як це передбачено ч. 2 ст. 55 КПК.

Разом з тим, ч. 5 ст. 55 КПК України передбачає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Так, тяжкі наслідки як особливо кваліфікуюча ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України, можуть полягати у матеріальній, фізичній, моральній шкоді тощо. Тяжкими наслідками, не пов`язаними з матеріальними збитками, можуть бути, зокрема, припинення діяльності підприємства; наслідки, які суттєво ускладнюють відносини з іншими державними або міжнародними організаціями та підривають авторитет держави або її окремих органів на міжнародній арені; порушення конституційних прав громадян (наприклад, протиправне позбавлення житла, безпідставне ненарахування пенсії або соціальної допомоги дітям, що позбавило потерпілого засобів до існування) тощо.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що слідчим не проведено аналіз обставин заподіяння шкоди, про які заявник вказала у заяві, зокрема, щодо припинення діяльності ТзОВ «ЛЬВІВСЬКА ІЗОЛЯТОРНА КОМПАНІЯ», зменшення штату працівників та розміру сплачених податків.

Не зважаючи на доводи слідчого щодо відсутності складу кримінального правопорушення, а відповідно і заподіяння будь-якої шкоди GIG Holdings OU, станом на день розгляду скарги слідчому судді не надано постанову про закриття кримінального провадження на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Доводи слідчого у вказаній постанові про те, що підстав для визнання скаржника потерпілим не має, на цій стадії є порушення положень ст.2 КПК України, оскільки завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.

Аналогічна позиція викладена й у рішеннях Європейського суду з прав людини, винесених у справах «Шевченко проти України» (заява № 32478/02) та «Трубніков проти росії» (скарга № 49790/99), практика якого згідно ст. 9 КПК України є обов`язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, зокрема, виключення заявника з провадження шляхом ненадання йому статусу жертви суперечить звичайній практиці відповідно до національного законодавства та є неприйнятним, оскільки таким чином він позбавляється можливості приймати участь у ході розслідування.

А тому, приходжу до переконання, що оскаржувана постанова не є належним чином необґрунтованою, передчасною та підлягає скасуванню.

Керуючись вимогами статтей 7, 303, 306, 307, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -

п о с т а н о в и в :

скаргу задоволити.

Скасувати постанову слідчогоТериторіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого ум.Львові, ОСОБА_4 від 31березня 2025року укримінальному провадженні№62025140110000817від 5березня 2025року про відмову в визнанні потерпілим та зобов`язатиуповноваженого нарозслідування кримінальногопровадженні №62025140110000817від 5березня 2025року слідчого повторно розглянути клопотання представника GIG Holdings OU ОСОБА_5 про залучення до провадження як потерпілого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 8 травня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_13