Постанова № 12719966, 30.11.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-4286/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Дрижирук М.І.,

представників позивача - Юрченко О.І., Козачук О.С.,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торговий дім "МІК"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання дій неправомірними та визнання нечинними рішень, -

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2010 року Приватне підприємство "Торговий дім "МІК" /далі по тексту - позивач/звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області /далі по тексту - відповідач/про визнання дій Кременчуцької ОДПІ щодо неприйняття податкової звітності з податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2010 року неправомірними та визнання нечинними рішень Кременчуцької ОДПІ від 19.05.2010 № 13, від 25.06.2010 № 24574/10/28, від 14.07.2010 № 26900/10/28 та від 27.08.2010 № 33117/10/28.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення Кременчуцькою ОДПІ вимоги підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та положення пункту 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 № 827, при відмові у прийнятті податкової звітності ПП «Торговий дім «МІК»за квітень, травень, червень та липень 2010 року.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що ПП «Торговий дім «МІК»порушено встановлений порядок подачі податкової звітності внаслідок відсутності на поштовому відправленні /з податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2010 року/ позначки «Звіт»та на описі вкладення цього поштового відправлення інформації щодо наявності додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року; направлення податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року поштою після закінчення строку, встановленого підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; неподання в електронному вигляді реєстрів виданих та отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року; подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року неплатником ПДВ.

У судовому процесі представники сторін підтримали доводи і вимоги сторони, інтереси якої вони відповідно представляють.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків.

Сторонами спору визнано, а матеріалами справи підтверджено, що приватне підприємство "Торговий дім "МІК" /ідентифікаційний код 34987845/ пройшло встановлену законодавством процедуру державної реєстрації юридичної особи та з 20.04.2007 як платник податків і зборів (обовязкових платежів) перебуває на обліку у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції у Полтавській області.

24 травня 2007 року приватне підприємство «Торговий дім «МІК»зареєстровано платником податку на додану вартість, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія свідоцтва №100042512 серії НБ №018350.

ПП "Торговий дім "МІК" через курєра подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

Проте, відповідно до складеного Кременчуцькою ОДПІ акта від 19.05.2010 № 13 податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року повернуто платнику податку через наявність таких недоліків як відсутність на поштовому відправленні /з податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2010 року/ позначки «Звіт»та на описі вкладення цього поштового відправлення інформації щодо наявності додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року. При цьому контролюючий орган послався на порушення ПП "Торговий дім "МІК" положень Типової інструкції з діловодства, затвердженої наказом ДПА України від 01.07.1998 № 315, та пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 № 799.

18.06.2010 ПП "Торговий дім "МІК" направило до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року та додаток 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до неї.

Листом від 25.06.2010 № 24574/10/28 Кременчуцька ОДПІ повідомила ПП"Торговий дім "МІК" про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року вважається неприйнятою у зв'язку з порушенням платником податку граничного строку здійснення поштового відправлення, встановленого підпунктом 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

09.07.2010 ПП "Торговий дім "МІК" направило до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, додаток 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за червень 2010 року до цієї декларації.

Кременчуцькою ОДПІ надіслано ПП "Торговий дім "МІК" листа «Про невизнання податкової звітності»від 14.07.2010 № 26900/10/28. У цьому листі контролюючий орган повідомив, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року не визнана як податкова звітність у звязку з відсутністю в електронному вигляді реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за червень 2010 року, наявність яких передбачена підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

19.08.2010 ПП "Торговий дім "МІК" направило до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року, додаток 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за липень 2010 року до цієї декларації.

Листом від 27.08.2010 № 33117/10/28 Кременчуцька ОДПІ повідомила ПП "Торговий дім "МІК" про те, що надіслана поштою податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року не прийнята у зв'язку з анулюванням у підприємства свідоцтва платника податку на додану вартість.

Надаючи оцінку діям Кременчуцької ОДПІ щодо неприйняття податкової звітності з податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2010 року на їх відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено таке.

Згідно з підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Отже, з наведених норм слідує, що по-перше, прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу, нічим не обумовленим; по-друге, можливою підставою для невизнання податкової декларації як такої є її заповнення всупереч встановленим правилам, при цьому податковий орган здійснює лише формальну перевірку наявності обовязкових реквізитів, підписів відповідальних посадових осіб і відтиску печатки платника податків; по-третє, про невизнання отриманої податкової декларації податковим органом приймається рішення, яке може бути оскаржено.

Натомість, підставою для неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року відповідачем визначено порушення ПП "Торговий дім "МІК" порядку оформлення поштових відправлень, встановленого Кабінетом Міністрів України; податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року порушення ПП "Торговий дім "МІК" строку надіслання податкової декларації поштою, а податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року факт анулювання реєстрації платником ПДВ- ПП "Торговий дім "МІК". Підставою для невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року податковою декларацією відповідачем визначено неподання в електронному вигляді реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за червень 2010 року згідно підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Вочевидь, відповідач не мав право не приймати та не визнавати податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2010 року з підстав, викладених у листах від 19.05.2010 № 13, від 25.06.2010 № 24574/10/28, від 14.07.2010 № 26900/10/28 та від 27.08.2010 № 33117/10/28.

До того ж несвоєчасне подання до податкового органу податкової декларації має своїм наслідком застосування до платника податків штрафної санкції на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; факт анулювання реєстрації платника податку на додану вартість виключає нарахування субєктом господарювання податку на додану вартість, тобто впливає на показники податкового обліку субєкта господарювання та на його розрахунки з бюджетом.

У звязку з викладеним, суд вбачає обґрунтованим посилання позивача на невідповідність дій відповідача щодо неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2010 року вимогам чинного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

При визнанні протиправними дій Кременчуцької ОДПІ по неприйняттю вищевказаних податкових декларацій, як того вимагає частина 2 статті 162 зазначеного Кодексу, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та зобовязати також Кременчуцьку ОДПІ прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2010 року.

Щодо обраного позивачем засобу захисту порушеного права визнання нечинними рішень Кременчуцької ОДПІ від 19.05.2010 № 13, від 25.06.2010 № 24574/10/28, від 14.07.2010 № 26900/10/28 та від 27.08.2010 № 33117/10/28 суд відзначає таке.

Хоча приписи Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і не містять визначення документа, яким має оформлюватися рішення податкового органу про невизнання податкової звітності, суд вважає, що надіслані позивачу листи від 19.05.2010 № 13, від 25.06.2010 № 24574/10/28, від 14.07.2010 № 26900/10/28 та від 27.08.2010 № 33117/10/28 не є рішеннями субєкта владних повноважень Кременчуцької ОДПІ у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містять будь-яких владних приписів контролюючого органу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обовязків, встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною 2 статті 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не спростовує висновок про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень як предмета судового оскарження.

Самі по собі листи Кременчуцької ОДПІ від 19.05.2010 № 13, від 25.06.2010 № 24574/10/28, від 14.07.2010 № 26900/10/28 та від 27.08.2010 № 33117/10/28 не визначають правову поведінку позивача, а тому не можуть бути самостійним предметом судового розгляду, у звязку з чим провадження у справі у частині позовних вимог про визнання нечинними рішень Кременчуцької ОДПІ від 19.05.2010 № 13, від 25.06.2010 № 24574/10/28, від 14.07.2010 № 26900/10/28 та від 27.08.2010 № 33117/10/28 слід закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 3,40 грн, які згідно зі статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають відповідному розподілу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області щодо неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2010 року приватного підприємства "Торговий дім "МІК" .

Зобов'язати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію у Полтавській області прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2010 року приватного підприємства "Торговий дім "МІК".

У іншій частині позовних вимог провадження у справі закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Торговий дім "МІК" витрати зі сплати судового збору у сумі 1,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 06 грудня 2010 року.

СуддяН.І. Слободянюк