Рішення № 127199550, 08.05.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

08 травня 2025 року Справа № 520/32502/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в м. Харкові в приміщенні суду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

у с т а н о в и в :

рішенням суду від 27.02.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки фінансово-економічного управління адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.10.2024 №11/21711-суд. Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки фінансово-економічного управління адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.10.2024 №11/21711-суд, з урахуванням раніше проведених виплат. В решті частини позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію позивачу з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років 86% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, негайно здійснити виплату нарахованої суми однією сумою разом із першою нарахованою та виплаченою пенсією відмовлено.

ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі № 520/32502/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме (доповнити словами):

- визнати ... з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років 86% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, однією сумою разом з першою нарахованою та виплаченою пенсією та у відмові здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.02.2023 з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років 86% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром ...;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 - пенсію ... з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років 86% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром ... здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.02.2023 з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років 86% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром;

- визначити спосіб виконання судового рішення у відповідності до ст. 382 КАС України.

У судове засідання учасники справи не повідомлялись у відповідності до ч. 4 ст. 382 КАС України.

Розгляд заяви здійснюється у порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд установив, заяву про ухвалення додаткового рішення подано відповідачем до закінчення строку на виконання рішення суду.

У відповідності до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідач для ухвалення додаткового рішення наводить існування наступних даних, відносно яких суд зазначає таке.

ОСОБА_1 просить уточнити в рішенні, що перерахунок пенсії має враховувати: основний розмір пенсії за вислугу років у 86% грошового забезпечення. Відсутність обмеження максимального розміру пенсії (з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016).

Суд зазначає, що судовим рішенням зобов`язано відповідача провести перерахунок на підставі довідки від 25.10.2024 № 11/21711-суд, яка містить дані про грошове забезпечення позивача.

Щодо позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію позивачу з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років 86% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, негайно здійснити виплату нарахованої суми однією сумою разом із першою нарахованою та виплаченою пенсією, то у судовому рішенні від 27.02.2025 вирішено заявлені вимоги та у таких відмовлена за передчасністю.

Отже, підстав ухвалювати додаткове рішення щодо позовних вимог відносно яких суд досліджував докази та ухвалено рішення про відмову у таких позовних вимог у відповідності до ст. 252 КАС України судом не установлено.

Разом із тим, вирішення заявлених питань позивачем у заяві про ухвалення додаткового судового рішення, може бути розцінено як зміна суті первинного рішення, що виходить за межі статті 252 КАС України.

Якщо відповідач при виконанні рішення суду у справі № 520/32502/24 застосує основний розмір грошового забезпечення позивача 70 та обмежить пенсію максимальним розміром, то це є підставою для нового позову, а не для ухвалення додаткового рішення.

Так, згідно частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право особи на суд передбачає можливість отримати не лише формальний захист (визнання і підтвердження порушених прав), але й фактичний захист (тобто дійсне й ефективне поновлення порушених прав).

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Суд зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З огляду на викладене вище, суд прийшов переконання про те, що оскільки суть заяви позивача зводиться до ухвалення додаткового рішення шляхом переоцінки доказів щодо частини позовних вимог відносно яких досліджено докази у судовому рішенні та прийняттям простеженого рішення у цій частині позовних вимог шляхом зміни суті судового рішення, а відтак у цій заяві позивача слід відмовити.

Щодо частини заяви позивача про вирішення заявленого питання у адміністративному позові у відповідності до ст. 382 КАС України шляхом ухвалення додаткового рішення, суд відмічає наступне.

Суд повторно відмічає, що відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що встановлення судового контролю за виконання рішення суду на момент ухвалення такого є передчасним, адже жодними доказами, які б підтверджували невиконання судового рішення із сторони суб`єкта владних повноважень не встановлено судом; встановлення зазначеного зобов`язання є правом суду, а не його обов`язком, тому в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по даній справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 08.05.2025.

Суддя М. І. Садова