Рішення № 127198674, 07.05.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2025 р. № 400/2241/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005,

провизнання протиправним та скасування наказу від 20.02.2025 №180 о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного

управління Національної поліції в Миколаївській області (далі -відповідач) з вимогами:

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 180 о/с від 20.02.2025 за яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0076575), інспектора відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області було звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п.6 Закону України «Про Національну поліцію».

-поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0076575) на посаді інспектора відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області

- стягнути з ГУНП в Миколаївській області на користь старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0076575) середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач вважає звільнення незаконним. Висновки щодо недотримання позивачем етичних правил поведінки поліцейського не доведені відповідачем. Станом на момент прийняття оскаржуваного наказу був відсутній склад дисциплінарного проступку. Під час проведення перевірки не були враховані пом`якшувальніобставини вчинення проступку: посередня службова характеристика позивача, вчинення вказаного проступку вперше (в частині порушення норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики), відсутність на час службової перевірки дисциплінарних стягнень тощо. Просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив, що позивачем було вчинено дисциплінарний проступок. Відповідачем була дотримана процедура при проведенні службового розслідування. Були встановлені всі обставини, які свідчать про вчинення дисциплінарного проступку позивачем. Накладене на позивача дисциплінарне стягнення, а саме у вигляді звільнення зі служби в поліції, повністю відповідає тяжкості вчинених ним у сукупності проступків, які підтверджуються доказами та співмірно із заподіяною ним шкодою авторитету Національної поліції України.

Ухвалою від 24.03.2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З 15.07.2024 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , виконував основні обов`язки поліцейського на посаді інспектора відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області.

20.01.2025 до ГУНП в Миколаївській області надійшла доповідна записка № СЕД? 100772025 начальника УГІ ГУНП в Миколаївській області майора поліції Леоніда Банаха щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області, що призвело до складання 18.01.2024 за порушення правил дорожнього руху України протоколів про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачено ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та постанови про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно інспектора відділу снайперів БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

З метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин можливого вчинення дисциплінарних проступків окремими поліцейськими ГУНП в Миколаївській області, в становлення причин і умов їх вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарних проступків, наказом ГУНП в Миколаївськійобласті від 20.01.2025 №217 призначено та проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок службового розслідування від 17.02.2015 №27528-2025, яким встановлено порушення службової дисципліни з боку старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1

18.02.2025 ГУНП в Миколаївській області видано наказ № 548 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області», яким до Позивача за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 3, 4, 6, 7, 11, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію», абзаців 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8 та 10 пункту 1 розділу ІІ, пунктів 3 та 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.5, 2.6, 2.7 та 2.19 посадових інструкцій від 04.10.2024 щодо обов`язку: поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини, а також які підривають авторитет Національної поліції України; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, не допускати дискримінації у будь-якій формі, сприяти керівникові в організації дотримання вчинені іншими працівниками поліції; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку, пунктів 2.1, 2.3, 2.5. та 2.8 наказу ГУНП від 31.12.2024 № 3410 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в підрозділах ГУНП в Миколаївській області», щодо обов`язку в службовий та позаслужбовий час: невідкладно інформувати свого безпосереднього керівника про надзвичайну подію за його участю; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; неухильно дотримуватися та виконувати без виключення всі обов`язки, вимоги, обмеження та заборони, визначені Законом України «Про Національну поліцію»; не допускати вчинення дій, що принижують честь та гідність громадянина, нетактовне з ними спілкування, не сумлінне ставлення до виконання обов`язків поліцейського, ігнорування низки моральних вимог, які пред`являються до працівників поліції під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті, не виконання яких призводить до дискредитації звання рядового і начальницького складу Національної поліції, ігнорування зобов`язань поліцейського як представника держави, щодо обов`язку постійно на належному рівні виконувати покладені на поліцію повноваження, сприяти припиненню вчинення правопорушень, з честю та гідністю поводити себе як в службовий, так і в позаслужбовий час, свідоме вчинення дій проти інтересів служби, які призвели до настання негативних наслідків, підриву довіри до нього як до носія влади, враховуючи високий рівень безвідповідальності в умовах діючого воєнного стану та нехтування Присяги поліцейського, неналежне ставлення до служби та характер проступку, інспектора відділу снайперів БПОП

(стрілецький) ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

20.02.2025 року наказом ГУНП в Миколаївській області № 180 о/с відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0076575), інспектора відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області.

Не погодившись із наказом про звільнення, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон).

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону поліція діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

В силу вимог пунктів 1-3 частини першої статті 18 Закону поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).

За приписами частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Приписами частин першої та третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Відповідно до частин першої-восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування, зокрема, зазначаються: підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Аналіз положень Дисциплінарного статуту дають підстави для висновку, що службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що стали підставою для проведення службового розслідування, ступеня вини особи.

Питання про наявність підстав для накладення на особу рядового і начальницького складу дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

У даному випадку, вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.

Суд звертає увагу, що положення статей 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 815/2527/15, від 13.08.2020 у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі № 2140/1341/18.

Аналізуючи висновок службового розслідування від 17.02.2015 №27528-2025, відносно ОСОБА_1 слід зазначити, що він оформлений у відповідності до норм чинного законодавства, а документи, проаналізовані під час службового розслідування, є належним підтвердженням наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку.

Так, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що 18.01.2025 о 17:40 під час несення служби на території Вознесенського району щодо зменшення рівня аварійності та запобігання порушень ПДР України, на службовому автомобілі «Skoda Rapid», н. з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), членами наряду ГРПП у складі поліцейських Вознесенського РУП ГУНП, а саме: інспектором СРПП капітаном поліції Лісовим Е. В.та поліцейським СРПП сержантом поліції ОСОБА_2 в с. Зелиний Яр, по вул. Шевченка, було помічено автомобіль «ВАЗ 21083», н. з. НОМЕР_2 , червоного кольору, водій якого під час здійснення маневру повороту ліворуч не увімкнув лівий покажчик повороту, що вказувало на порушення ПДР України вказаним водієм. Після чого, члени вказаного наряду застосували спеціальні світлові сигнали

червоного та синього кольорів, а також гучномовець з вимогою до зазначеного водія зупинитися. Водій автомобіля «ВАЗ 21083», н. з. НОМЕР_2 , на зазначену вимогу не відреагував та, рухаючись далі по дорозі, пришвидшив свою швидкість, здійснив декілька поворотів в межах вказаного населеному пункту, а члени наряду, рухаючись позаду останнього, намагались його наздогнати. У ході чого водій автомобіля «ВАЗ 21083», н. з. НОМЕР_2 , здійснив декілька поворотів, та у ході одного з таких маневрів зник на декілька секунд з поля зору членів наряду поліції, а о 17:42 18.01.2025 зупинився біля будинку № 15, по вул. Шевченка, с. Зелений Яр.

Разом з тим, у ході спілкування членів наряду ГРПП з поліцейським ОСОБА_1 , у

останнього було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота.

Зважаючи на вищевказані обставини події, в тому числі, надання неоднозначних відповідей поліцейським ОСОБА_1 , надання неправдивих відповідей ОСОБА_3 , членами наряду ГРПП о 17:58 18.01.2025 було декілька раз запропоновано поліцейському ОСОБА_1 , як водію, у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, пройти в установленому законом порядку обслідування на стан алкогольного сп`яніння, на що останній відповіді не надав.

На прохання члена наряду ГРПП до поліцейського ОСОБА_1 залишатися на місці та допомогти встановити повні обставини події, останній, не дотримуючись вимог пунктів 6 та 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, щодо обов`язку поліцейського утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, надавати допомогу іншим поліцейським, пункту 2.5 посадових інструкцій від 04.10.2024, щодо обов`язку утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, відмовився від надання допомоги та у пішому порядку пішов з місця події, тим самим вказані його дії перешкоджали поліцейським наряду виконати їхні обов`язки щодо встановлення повних обставин події.

Після чого, один з членів наряду ГРПП наздогнав ОСОБА_1 та повернув на місце події. Проте, останній, о 18:04, не надаючи членам наряду будь-якої допомоги щодо реагування на подію, знову залишив вказане місце

Між тим, не дотримуючись вимог пунктів 6 та 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту

Національної поліції України, пункту 2.5 посадових інструкцій від 04.10.2024, а також, у порушення вимог пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, щодо обов`язку поліцейського у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків, вимог пункту 4 розділу IV вказаних Правил щодо обов`язку поліцейського бути коректним та залишатися об`єктивним, поліцейський ОСОБА_1 втручався у процес опитування ОСОБА_4 , робив йому підказки, які саме відповіді на запитання поліцейських наряду йому потрібно надавати, чим негативно впливав на об`єктивність встановлення обставин події, заважав роботі членів наряду та перешкоджав виконувати їхні обов`язки.

Після складання адміністративних матеріалів відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 щодо порушень ним ПДР України, відповідальність за які передбачено ч. 1 ст. 130 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 224353), ч. 1, ст. 122-2 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 224344) та ч. 2 ст. 122 (постанова серії ЕНА № 3886617) КУпАП, поліцейськими наряду ГРПП о 19:12 на місці події було запропоновано останньому ознайомитися з цими матеріалами та у відповідних графах проставити підписи. У відповідь, не дотримуючись вищезазначених вимог Правил етичної поведінки поліцейських та посадових інструкцій, не спрямовуючи свої дії на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав людини на засадах етики та загальнолюдських цінностей, поліцейський ОСОБА_1 , не стримуючи свої емоції, використовуючи грубі нецензурні висловлювання, від пропозиції відмовився та знову, поводячись зухвало, на адресу полковника поліції ОСОБА_5 став висловлювати образи нецензурної лайки, тим самим, не утримувався від висловлювань та дій, що принижують гідність людини.

Отже, в ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 своїми діями вчинив грубий дисциплінарний проступок, чим порушив службову дисципліну.

Належних, допустимих та достатніх доказів на спростування встановлених порушень, позивачем ані під час проведення службового розслідування, ані під час розгляду справи, не надано.

Суд зазначає, що в матеріалах службового розслідування наявні належні та допустимі докази, які підтверджують неналежну поведінку позивача, що створює підстави для застосування дисциплінарних заходів. Ці докази, зібрані під час розслідування стосуються загальних принципів виконання службових обов`язків та етичних норм, що є критично важливими для служби в поліції.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що 18.01.2025 р. він перебував на лікарняному, а отже був поза службою, не позиціонував себе як співробітник поліції, службове посвідчення не надавав, поліцейським не представлявся, тому вважає що порушень Правил етичної поведінки в час складання відносно нього адміністративних матеріалів не можуть бути інкреміновані, оскільки обов`язок дотримуватися професійно-етичних вимог, правил поведінки поліцейських, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від посади, звання та його місцеперебування.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що висновок службового розслідування у цій справі містить обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв`язку між переліченими неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, а також про ставлення до скоєного.

Суд зауважує, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи, з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07.03.2019 року в справі №819/736/18, від 19.05.2022 року в справі №480/4079/18 та інших.

Слід вказати, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим необхідно розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, а також його ставлення до служби.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що в даному випадку при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005, код ЄДРПОУ 40108735) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. С. Брагар