Ухвала суду № 127198589, 08.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 травня 2025 рокусправа № 380/9149/25

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Желік О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а:

на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області із вимогами:

- визнати протиправними та скасувати повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 02.09.2024 №37813/13-01-24-08;

- визнати протиправними та скасувати повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 02.09.2024 №37814/13-01-24-08;

- визнати протиправними та скасувати повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 02.09.2024 №37815/13-01-24-08;

- визнати протиправними та скасувати повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 02.09.2024 №37816/13-01-24-08.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.

1. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.

Суд відзначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, та запобігає зловживанням.

Так, суд встановив, що позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 02.09.2024 №37813/13-01-24-08, №37814/13-01-24-08, №37815/13-01-24-08, №37816/13-01-24-08.

Частинами третьою, четвертою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Суд враховує, що питання строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою щодо оскарження податкового повідомлення-рішення не є чітко визначеним.

Так, Верховний Суд у постанові від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18 зазначив, зокрема, що строк для звернення платника податків із позовом щодо оскарження податкового повідомлення-рішення до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Водночас Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 відступив від указаної вище правової позиції та сформулював новий правовий висновок.

Зокрема, у даній постанові Верховний Суд зазначає, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду.

Суд зауважив, що аналіз статті 102 ПК України свідчить про те, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення-рішення, взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом.

Отже, Верховний Суд вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Таким чином, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, як встановлено частиною першою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому при застосуванні висновків Верховного Суду, суди повинні враховувати саме його останню правову позицію.

Як вже зазначалось вище, позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №37813/13-01-24-08, №37814/13-01-24-08, №37815/13-01-24-08, №37816/13-01-24-08.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення прийнято Головним управлінням ДПС у Львівській області 02.09.2024.

До Львівського окружного адміністративного суду позивач звернувся засобами поштового зв`язку 01.05.2025 (згідно штампу відділення поштового зв`язку на конверті), що свідчить про пропуск ним строку звернення до адміністративного суду із відповідними позовними вимогами.

Відтак, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду із заявленими позовними вимогами, суд доходить про необхідність залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, суддя зазначає, що з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначити підстави для поновлення такого строку.

2. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №3674-VI, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривень.

Як встановлено суддею, позивачем до позовної заяви долучено платіжну інструкцію №0.0.4330662071.1 від 23.04.2025 про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.

Однак згідно довідки від 07.05.2025, складеної головним спеціалістом відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярія), при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви по справі №380/9149/25 комп`ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду» надано інформацію про те, що «Номер платіжного документа вже внесений до бази даних» по справі №380/8115/25.

З огляду на вищенаведене суддею не враховується додана позивачем до позовної заяви платіжна інструкція №0.0.4330662071.1 від 23.04.2025 про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн., оскільки така є підтвердженням сплати судового збору при поданні позовної заяви у справі №380/8115/25, а відтак не може вважатися належною сплатою судового збору у справі №380/9149/25.

Окрім цього, ухвалою судді про повернення позовної заяви від 28.04.2025, винесеною в межах адміністративної справи №380/8115/25, вирішено повернути позивачу судовий збір в сумі 1211,20 грн., сплачений згідно з платіжною інструкцією №0.0.4330662071.1 від 23.04.2025.

Відтак, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду докази його сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачам надати строк для усунення її недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 243 та 248 КАС України, суддя, -

п о с т а н о в и л а:

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальні частині ухвали, з дня вручення копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЖелік О.М.