Рішення № 127198556, 08.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2025 рокусправа № 380/25537/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 12.09.2024 №133850017484 в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу: періоду навчання з 01.09.1976 по 20.07.1979 в міському ПТУ №19 м. Дрогобича; періоду роботи з 15.01.1985 по 29.04.1990 в Трускавецькій житлово-експлуатаційній конторі; періоду роботи з 30.04.1990 по 25.05.1992 в Трускавецькій житлово-експлуатаційній конторі №2; періоду роботи з 21.02.1995 по 30.05.1995 в санаторії "Трускавець" Служби Безпеки України та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26.07.2024 року.

Ухвалою від 09.01.2025 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 04.09.2024 звертався із заявою з приводу призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку за принципом екстериторіальності розглянуло ГУ ПФУ в Чернігівській області. На момент звернення вік Позивача становив 63 роки 1 місяць 8 днів. 12 вересня 2024 року Позивач отримав від Відповідача 1 рішення про відмову у призначення пенсії №133850017484. Відмова обґрунтована тим, що необхідний страховий стаж, визначений ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить від 21 до 31 років, а в у Позивача становить лише 12 років 09 місяців та 20 днів.

Позивачу запропоновано для зарахування до трудового стажу періоду навчання надати документ про зміну прізвища, для зарахування періодів роботи надати уточнюючі довідки з посиланням на первинні документи та довідки про реорганізацію, проте не вказано строк, в який необхідно надати ці документи і це вказано у рішенні про відмову, що свідчить про необхідність звернення з новою заявою.

Стверджує, що ОСОБА_1 прізвища не змінював, а тому вимога пенсійного органу надати документ про зміну прізвища є необґрунтованою, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Неточність (виправлення) запису щодо дати наказу в одній графі, за наявності чітко зазначеної дати звільнення в іншій графі, не може бути підставою для виключення значного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації адміністрацією підприємства, що, в свою чергу, не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач 1 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що згідно документів електронної пенсійної справи страховий стаж позивача становить 12 років 9 місяців 20 днів. Головним управлінням до страхового стажу правомірно не зараховано: - період навчання з 01.09.1976 по 20.07.1979 відповідно до довідки від 05.07.2023 №095 виданою Вищим професійним училищем № 9, оскільки в довідці прізвище заявника « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним та відсутній зв`язок прізвища ОСОБА_2 на ОСОБА_3 ; - відповідно до трудової книжки від 06.08.1982 не зараховано періоди роботи з 15.01.1985 по 29.04.1990, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи, з 30.04.1990 по 25.05.1992, оскільки в даті звільнення з роботи виправлення та з 21.02.1995 по 30.05.1995, оскільки запис про прийняття на роботу не придатний для читання. В рішенні Головного управління роз`яснено, що для зарахування до страхового стажу періодів роботи відповідно до трудової книжки необхідно надати уточнюючі довідки з посиланням на первинні документи та довідки про реорганізацію, періоду навчання необхідно надати документ про зміну прізвища, які всупереч вимогам Порядку № 637 позивачем Головному управлінню не надані.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 1 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності подану позивачем заяву розглядалась Головними управліннями Пенсійного фонду України в Чернігівській області, і відповідно, за результатами розгляду поданих документів, Головним управлінням ПФУ в Чернігівській області приймалось рішення №133850017484 від 12.09.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Стверджує: «… Пенсійний вік визначений ст.26 Закону №1058 становить 60 років. Вік позивача на момент звернення 63 роки 1 місяць 8 днів. Відповідно до частини другої статті 26 Закону №1058 у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року від 21 до 31 років. Згідно до частини третьої статті 26 Закону 1058 у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, зокрема, починаючи з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року від 15 до 23 років. Водночас страховий стаж позивача становить 12 років 9 місяців 20 днів. До страхового стажу не зараховано - період навчання з 01.09.1976 по 20.07.1979 відповідно до довідки від 05.07.2023 №095 виданою Вищим професійним училищем №9, оскільки в довідці прізвище заявника ОСОБА_2 не відповідає паспортним даним та відсутній зв`язок прізвищ ОСОБА_2 на ОСОБА_3 ; - період роботи з 15.01.1985 по 29.04.1990, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи; - період роботи з 30.04.1990 по 25.05.1992, оскільки в даті звільнення з роботи виправлення; - період роботи з 21.02.1995 по 30.05.1995, оскільки запис про прийняття на роботу не придатний для читання. Для зарахування до страхового стажу: - періоду навчання з 01.09.1976 по 20.07.1979 необхідно надати документ про зміну прізвища; - вищезазначених періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки з посиланням на первинні документи та довідки про реорганізацію…».

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позивач надіслав суду відповідь на відзив та зазначив: «… Звертаємо увагу суду, що у ОСОБА_1 трудова книжка є, як і відповідні записи в ній, а в пенсійного органу були зауваження саме до акуратності заповнення окремих записів окремими роботодавцями, що не залежало від волі позивача, а тому він не може бути позбавлений права на пенсію з цієї підстави. … Приймаючи оскаржуване рішення №133850017484 від 12 вересня 2024 року, ГУ ПФУ в Чернігівській області не надало позивачу часу та можливості долучити відповідні довідки (які в подальшому були долучені до позовної заяви), а відразу відмовило в призначенні пенсії. Наявні в матеріалах справи докази є достатніми для зарахування позивачу до стажу для призначення пенсії відповідних періодів навчання та роботи, які неправомірно не були зараховані пенсійним органом, а тому позов підлягає задоволенню. Жодного аргументу на спростування доводів позивача по суті заявленого позову відповідач не навів….».

Просить суд задовольнити позов.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

04.09.2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Постановою правління Пенсійною фонду України від 16.12.2020 №25-1 Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за №339/35961, внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), якими передбачено можливість застосування екстериторіального принципу призначення та перерахунку пенсій.

Із 1 квітня 2021 року органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій. Цей принцип передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсій територіальними органами Пенсійного фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

З огляду на зазначене, заяву позивача від 04.09.2024 було опрацьовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було прийнято рішення від 12.09.2024 № 133850017484 про відмову у призначенні пенсії за віком.

Рішення мотивоване наступним:

«… Пенсійний вік визначений ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року від 21 до 31 років.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, зокрема, починаючи з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року від 15 до 23 років.

Страховий стаж особи становить 12 років 9 місяців 20 днів.

До страхового стажу не зараховано:

1. період навчання з 01.09.1976 по 20.07.1979 відповідно до довідки від 05.07.2023 №095 виданою Вищим професійним училищем №9, оскільки в довідці прізвище заявника ОСОБА_2 не відповідає паспортним даним та відсутній зв`язок прізвищ ОСОБА_2 на ОСОБА_3 ;

2. відповідно до трудової книжки від 06.08.1982 не зараховано:

- період роботи з 15.01.1985 по 29.04.1990, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи;

- період роботи з 30.04.1990 по 25.05.1992, оскільки в даті звільнення з роботи виправлення;

- період роботи з 21.02.1995 по 30.05.1995, оскільки запис про прийняття на роботу не придатний для читання.

Для зарахування до страхового стажу:

- періоду навчання з 01.09.1976 по 20.07.1979 необхідно надати документ про зміну прізвища;

- вищезазначених періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки з посиланням на первинні документи та довідки про реорганізацію….».

Не погодившись із цим рішенням, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), норми якого суд застосовує в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин.

У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності вказаним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 62 Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (яка діяла у спірний період 1986 - 1989):

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців;

-трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій *, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню

-всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);

-записи проводяться акуратно, пір`яний чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору

-в розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається; - в графі 3 розділу «Відомості про роботу» у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства;

-в графі 3 пишеться: «Прийнято або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - відповідно до найменуваннями посад, зазначених в Єдиної номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу;

-при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів

-бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок

-після закінчення кожного місяця бухгалтерія вимагає від особи, відповідальної за ведення трудових книжок, звіту про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них, з додатком прибуткового ордера каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладишів до них складається акт.

Зазначена Інструкція втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.

Аналіз вищезазначених положень дає суду підстави для висновку, що обов`язок ведення трудових книжок законодавцем покладений на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Більше того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Тому, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 містяться наступні записи за спірні періоди :

Трускавецька ЖЕК

3 - 15.01.1985 - прийнятий на роботу трубочистом другого розряду. Наказ № 13 від 14.01.1985;

4 01.06.1985 - присвоєний 3-й розряд трубочиста. Наказ № 83 від 01.06.1985;

5 30.04.1990 прийнятий по переводу з Трускавецької ЖЕК в ЖЕК № 2 м. Трускавець сажотрусом 3-го розряду. Наказ № 4 від 30.04.1990;

6 25.05.1992 звільнений з посади сажотруса за ст. 36 п. 1 (угода сторін). Наказ № 25 від 30.06.1992;

Санаторій «Трускавець» СБУ

14 30.05.1995 звільнений за ст. 38 КЗПП України (з ініціативи працівника). Наказ № 109 від 30.05.1995.

Записи скріплені печатками підприємств.

Також зазначені періоди роботи позивача підтверджені наступними довідками:

- від 19.11.2024 № 84/30-283, виданої Санаторієм «Трускавець» СБУ, якою підтверджено, що позивач працював у Санаторії «Трускавець» СБУ з 21.02.1995 (наказ № 35 від 21.02.1995) до 30.05.1995 (наказ № 109 від 30.05.1995);

- від 08.11.2024 № К-83, виданої відділом міського архіву Трускавецької міської ради, якою підтверджено, що «… згідно з наказом № 3, параграф 2, від 14.01.1985 року, по Трускавецькій житлово-експлуатаційній конторі, ОСОБА_1 прийнято на роботу сажотрусом II розряду, з 15.01.1985р. з випробувальним терміном. Згідно з наказом № 24, параграф 2, від 29.06.1992р.. по Трускавецькій житлово-експлуатаційній конторі № 2. сажотруса ОСОБА_4 звільнено з роботи за ст.36 п. 1 (угода сторін), з 25.05.1992р….».\

Підставою для не зарахування стажу роботи позивача на Трускавецькій ЖЕК у період з 15.01.1985 по 29.04.1990 є відсутній запис про звільнення з роботи.

Суд вважає таку підставу необґрунтованою, оскільки трудова книжка позивача містить запис про його переведення із Трускавецької ЖЕК в ЖЕК № 2 м. Трускавець.

Зазначена обставина також підтверджується довідкою від 08.11.2024 № К-83, виданої відділом міського архіву Трускавецької міської ради.

Підставою для не зарахування періоду роботи в ЖЕК № 2 м. Трускавець з 30.04.1990 по 25.05.1992 є виправлення в даті звільнення з роботи, а період роботи у Санаторії «Трускавець» СБУ з 21.02.1995 по 30.05.1995, оскільки запис про прийняття на роботу непридатний для читання.

Суд зауважує, що виправлення у в даті звільнення з роботи та запис про прийняття на роботу, зроблений чорнилами, що вигоріли від часу не спростовує факту трудової діяльності позивача у наведений вище період, а лише є недоліком у заповненні трудової книжки підприємством.

Також відповідач-2 не надав суду жодних доказів на спростування факту роботи позивача у спірні періоди.

Натомість факт роботи позивача у вказані періоди додатково підтверджується довідками від 19.11.2024 № 84/30-283, виданої Санаторієм «Трускавець» СБУ та від 08.11.2024 № К-83, виданої відділом міського архіву Трускавецької міської ради.

Варто зауважити, що недоліки у заповненні трудової книжки, враховуючи відсутність сумніву та спору щодо належності трудової книжки позивачу, наявність інших обов`язкових реквізитів, є формальним та таким, що не спричиняє втрату юридичної сили всього документу.

Зазначені відповідачами обставини щодо виправлення у даті звільнення з роботи, у даному випадку також є формальними.

Відтак суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за формальні недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Так Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Крім цього Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Враховуючи встановлені судом обставини та описані вище правові норми, суд приходить до висновку про скасування спірного рішення №133850017484 від 12 вересня 2024 року та необхідність зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 15.01.1985 по 29.04.1990 в Трускавецькій житлово-експлуатаційній конторі; періоду роботи з 30.04.1990 по 25.05.1992 в Трускавецькій житлово-експлуатаційній конторі №2; періоду роботи з 21.02.1995 по 30.05.1995 в санаторії "Трускавець" Служби Безпеки України.

Щодо позовної вимоги про до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1976 по 20.07.1979 в міському ПТУ №19 м. Дрогобича, суд зазначає наступне.

Відповідачем 1 до страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1976 по 20.07.1979 відповідно до довідки від 05.07.2023 № 095 виданою Вищим професійним училищем № 9, оскільки в довідці прізвище заявника « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним та відсутній зв`язок прізвища ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України НОМЕР_2 - його власник ОСОБА_1 .

Трудова книжка позивача не містить записів про навчання позивача в міському ПТУ №19 м. Дрогобича.

Відповідно до довідки Вищого професійного училища № 19 м. Дрогобича від 05.07.2023 № 095 « ОСОБА_5 » навчався в ПТУ №19 м. Дрогобича з 01.09.1976 по 20.07.1979.

Позивач стверджує: «… Так, у довідці №095 від 05.07.2023 року вказано ОСОБА_5 , оскільки так було вказано його прізвище та по-батькові у поіменній книзі та в наказах ще в 1976 році. Слід зазначити, що дані в навчальному закладі вносились на підставі старого свідоцтва про народження Позивача, документ в той час був частково непридатний для читання (частина прізвища « ОСОБА_6 » та по-батькові « ОСОБА_7 » вигоріло чорнило на окремих літерах). Тому Позивач отримав додатково дублікат. Копії обох свідоцтв додаються. По-батькові « ОСОБА_7 » у старому свідоцтві можна було також розібрати як « ОСОБА_8 », оскільки це дві форми одного і того ж імені. Запис у документах в навчальному закладі вносився працівниками училища і Позивач не знав, що ще тоді були допущені неточності. Проте, пенсійному органу також надавалися копії обох свідоцтв про народження і ці обставини не мали б викликати сумнів в тому, що саме Позивач навчався з 01.09.1976 по 20.07.1979р у Вищому професійному училищі №19. А тому вказаний період роботи не зараховано Відповідачем 1 неправомірно. Слід зазначити, що сам Відповідач в оскаржуваному рішенні допустив опечатку в номері училища «9» замість «19»…».

Суд зауважує, що викладені представником позивача у позовній заяві обставини є підставою для встановлення факту навчання позивача у визначеному навчальному закладі у певний період або встановлення факту належності йому певного документа про закінчення навчального закладу, у якому наявні помилки у прізвищі та по батькові власника.

У межах адміністративного судочинства дані факти суд не встановлює.

Суд у цій справі може надати оцінку лише наявним у справі доказам тобто порівняти довідку №095 від 05.07.2023, паспорт позивача та свідоцтва про народження.

Проте із вказаних документів неможливо становити, що довідка про підтвердження навчання « ОСОБА_5 » є доказом про навчання « ОСОБА_1 ».

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати стаж та призначити позивачу пенсію за віком, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ Чернігівській області, рішенням якого позивачу відмовлено в зарахуванні спірного стажу роботи.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо вирішення питання про зарахування стажу має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок пенсії, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Чернігівській області.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та 24.05.2024 №460/17257/23 .

Також суд зауважує, що для призначення пенсії позивачу належить обрахувати наявний у нього трудовий стаж з урахуванням часткового задоволення позову, відтак позов в частині зобов`язання призначити пенсію належить задовольнити шляхом зобов`язання вирішити питання про призначення пенсії.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у спосіб зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу позивача періоду роботи з 15.01.1985 по 29.04.1990 в Трускавецькій житлово-експлуатаційній конторі; періоду роботи з 30.04.1990 по 25.05.1992 в Трускавецькій житлово-експлуатаційній конторі №2; періоду роботи з 21.02.1995 по 30.05.1995 в санаторії "Трускавець" Служби Безпеки України та вирішити питання про призначення пенсії з дати звернення ..

Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності свого рішення та дій.

Відтак суд частково задовольняє позов.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат судом не проводиться.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 12.09.2024 №133850017484 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ 21390940, адреса: вул. П`ятницька, 83А,м. Чернігів,Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,14005) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до страхового стажу період роботи з 15.01.1985 по 29.04.1990 в Трускавецькій житлово-експлуатаційній конторі; період роботи з 30.04.1990 по 25.05.1992 в Трускавецькій житлово-експлуатаційній конторі №2; період роботи з 21.02.1995 по 30.05.1995 в Санаторії "Трускавець" Служби Безпеки України та вирішити питання про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із дати звернення.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна