Рішення № 127198196, 06.05.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2025 року № 320/60114/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Леонтовича А.М., при секретарі судового засідання Лебезі П.В.,

за участю представників:

позивача - Гамрецького Є.О.,

відповідача - Черчелюк Д.О.,

третьої особи - Буханистого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Гідромеханізація" до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа Київська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог.

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство «Гідромеханізація»(далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві(далі відповідач), третя особа Київська міська рада, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №934240410 від 15.08.2024 року.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення оскільки Законом України «Про оцінку земель» визначено порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок та затвердження рішень відповідної сільської, селищної, міської ради, а податковим кодексом України встановлено обов`язок їх оприлюднення та подання витягу про нормативно грошову оцінку при подані першої декларації, а надалі лише у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі, проте у період з 2016 рік по 2024 рік нова нормативна грошова оцінка земель міста Києва не затверджена, не вступила в дію, а відтак податковим органом неправомірно проведено розрахунок суми з орендної плати з юридичних осіб позивача, на підставі інформації з ДЗК, що призвело до прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення. Вважає, що позивачем правомірно застосовано довідки про НГО від 16.02.2016 р. № Ю-20353/2016 та № Ю-20354/2016, затверджені рішенням Київської міської ради, при визначені суми плати за землю, що підтверджується сталою судовою практикою.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому він позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи про правомірність використання інформації з ДЗК від 22.10.2020 р. та про обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зміст відзиву на позовну заяву є ідентичним за своєю суттю тим обставинам, які викладені в акті перевірки.

У відповіді на відзив та письмових поясненнях позивач посилався на непослідовність дій відповідача, вибірковий підхід контролюючого органу до визначення розміру щомісячної плати за землю за земельною ділянкою (кадастровий номер 800000000:90:283:0033) за травень 2024, де відповідач керується ніким не затвердженою інформацією з ДЗК щодо НГО саме станом на 22.10.2020 р., та іншою земельною ділянкою (кадастровий номер 800000000:90:283:0031), де відповідач керується затвердженою у встановленому законом порядку довідкою № Ю-20353/2016 від 16.02.2016 р. про НГО.

Третя особа своїм правом на подання пояснень не скористалась.

III. Процесуальні дії у справі.

17.12.2024 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 27 січня 2025 року о 14.00 год.

16.01.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

20.01.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

21.01.2025 від Київської міської ради надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи.

27.01.2025 справу №320/60114/24 знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Справа призначена до розгляду на 26.02.2025 о 14:30.

25.02.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

26.02.2025 в судове засідання з`явились сторони, вислухавши думку сторін суддя дослідивши матеріали справи, суд на місці ухвалив, клопотання Київської міської ради задовольнити, залучити Київську міську раду в якості 3-ої особи, відкласти розгляд справи до 31.03.2025 до 14.00.

31.03.2025 в судове засідання з`явились сторони, вислухавши думку сторін суддя дослідивши матеріали справи, на місці ухвалив, закрити підготовче засідання та призначити розгляд по суті на 06.05.2025 о 15:00.

22.04.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

06.05.2025 в судове засідання з`явились сторони, представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх, представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення позову, просили у задоволені позову відмовити. Вислухавши думку сторін суддя дослідивши матеріали справи, судом винесено вступну та резолютивну частину рішення по справі.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Акціонерне товариство «Гідромеханізація» ідентифікаційний код 04628646, зареєстроване у відповідності до законодавства 09.08.1994, номер запису: 13341200000000460, розмір статутного капіталу 978 645,00 грн., що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадським формувань.

Основним видом економічної діяльності є код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику. Крім того, Товариство здійснює діяльність щодо КВЕД: 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну; 09.90 Надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 43.11 Знесення; 52.10 Складське господарство; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 69.10 Діяльність у сфері права.

Між Київською міською радою та АТ «Гідромеханізація» укладено договори оренди земельної ділянки за адресою м. Київ, мікрорайон Бортничі в Дарницькому р-ні міста Києва, зокрема:

- договір від 23.07.2007 р., щодо оренди земельної ділянки із кадастровим номером 800000000:90:283:0031 (площа 2,9797 га);

- договір від 23.07.2007 р. щодо оренди земельної ділянки із кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га).

Річна оренда плата за вказаними договорами становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки (далі НГО) земельної ділянки.

20.06.2024 року АТ «Гідромеханізація» було подано декларацію (реєстраційний номер 9168436101) з орендної плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за травень 2024 рік, якою визначено загальну суму сплати за землю у розмірі 749 964,90 грн., з яких 706 634,23 грн. орендна плата за землю по земельній ділянці із кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га) та 43 330,67 грн. орендна плата за землю по земельній ділянці із кадастровим номером 800000000:90:283:0031 (площа 2,9797 га).

Орендна плата розраховувалась позивачем виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок на підставі Довідок (витягів) про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок № Ю-20353/2016 від 16.02.2016 р. та № Ю-20354 від 16.02.2016 р., затверджених Київською міською радою.

Відповідно до довідки № Ю-20353/2016 від 16.02.2016 р. НГО земельної ділянки із кадастровим номером 800000000:90:283:0031 (площа 2,9797 га) складає 12 298 508,38 грн.; відповідно до довідки № Ю-20354/2016 від 16.02.2016 р. НГО земельної ділянки із кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га) складає 200 559 191,73 грн.

На підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1. 1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, згідно порядку встановленого статтею 76 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за травень 2024 рік) (реєстраційний номер № 9168436101 від 20.06.2024 р.) Акціонерного товариства «Гідромеханізація».

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки № 89549/Ж5/26-15-04-10-03/04628646 від 16.07.2024 р. «Про результати камеральної перевірки звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за травень 2024 року.

Актом камеральної перевірки встановлено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб (КБК 18010600), зазначена АТ «Гідромеханізація» в звітній податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), реєстраційний № 9168436101 від 20.06.2024 р. за травень 2024 р., є нижча ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

Контролюючим органом проведено власний розрахунок податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб АТ «Гідромеханізація» та використано суму нормативно-грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га) у розмірі 972 268 648,87 грн. взяту з інформаційної системи ДЗК від 22.10.2020 р.

Внаслідок чого, збільшено суму грошового зобов`язання, яка за результатами податкового періоду травень 2024 року підлягає сплаті платником податку до бюджету на 2 524 971,26 грн.

Не погоджуючись із актом камеральної перевірки АТ «Гідромеханізація» подало до ГУ ДПС у м. Києві заперечення на акт камеральної перевірки.

ГУ ДПС у м. Києві листом вих. №17406/Ж12/26-15-04-10-08 від 15.08.2024 р. про надання відповіді на заперечення, повідомило АТ «Гідромеханізація» про залишення без змін висновку викладеного в акті камеральної перевірки.

На підставі акту камеральної перевірки, ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення - рішення №934240410 від 15.08.2024 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб, за період травень 2024 р., у розмірі 2 524 971,26 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 252 497,13 грн., а загалом податковим повідомленням рішенням нараховано 2 777 468, 39 грн.

З метою адміністративного оскарження ППР 934240410 від 15.08.2024 р. АТ «Гідромеханізація» звернулась до Державної податкової служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення.

За результатами розгляду скарги, ДПС України рішенням про результати розгляду скарги №34792/6/99-00-06-03-02-06 від 19.11.2024 року вирішила залишити ППР ГУ ДПС у м. Києві від №934240410 від 15.08.2024 року без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним позивач звернувся із позовом до суду.

V. Норми права.

Згідно частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно п. п. 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України) посадові та службові особи органів державної податкової служби зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Статтею 4 ПК України визначені основні засади податкового законодавства України, якими, зокрема, передбачена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно п. 286.1 ст. 286 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 288.2 статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

За визначенням, наведеним у статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Пунктом 288.4 статті 288 ПК України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно із абзацом 1 пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України зазначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено статтею 18 Закону України «Про оцінку земель», яка визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Щодо земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Згідно статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України).

Згідно положень підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 ПК України орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель. Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про нормативну грошову оцінку земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

VI. Оцінка суду

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 288.2 статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

За визначенням, наведеним у статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Пунктом 288.4 статті 288 ПК України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно із абзацом 1 пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України зазначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Норми законодавства України, зокрема, Закони України «Про оцінку земель», «Про землеустрій», Податковий кодекс України, регулюють порядок та визначають органи, уповноважені на проведення, розроблення та затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (статті 15 Закону України «Про оцінку земель»).

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено статтею 18 Закону України «Про оцінку земель», яка визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Щодо земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України).

Крім того, відповідно до положень підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 ПК України орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель. Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про нормативну грошову оцінку земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, норми законодавства встановлюють, що при поданні першої декларації подається довідка про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а у разі зміни НГО подається нова затверджена довідка НГО. Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду. Після чого, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену (затверджену) нормативну грошову оцінку земель.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2023 року у справі № 640/23439/20, зокрема, обчислення позивачем податкових зобов`язань зі сплати орендної плати за землю за період, що перевірявся, на підставі отриманих в 2015-2016 роках довідок (витягів) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, затвердженої рішенням Київської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва" від 03.07.2014 №23/23, яке було чинним на дату проведення перевірки, та застосування до такої оцінки кумулятивної величини коефіцієнта індексації, розрахованої від дати затвердження оцінки відповідає умовам вище вказаних договорів оренди та вимогам законодавства є правомірним.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеною в постановах від 07.02.2023 у справі № 640/23439/20, від 14.09.2022 у справі № 640/20750/21, від 06.04.2021 у справі № 160/7382/20, від 02.11.2021 у справі № 400/771/20, від 11.06.2019 №826/16900/13-а контролюючий орган не є суб`єктом проведення та розрахунку нормативної грошової оцінки і має право враховувати тільки ті коефіцієнти, які розраховані в затвердженій міською радою технічній документації, враховуючи при цьому оціночний квартал та зону, в яких розташована земельна ділянка та її цільове призначення згідно з даними Державного земельного кадастру. Жодних підстав для застосування будь-яких інших коефіцієнтів, не передбачених технічною документацією з нормативної грошової оцінки, відповідач не має. Здійснений платником податку на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, є правомірним, що додатково підтверджується принципом правомірності рішень платника податку.

Отже, обчислення позивачем податкових зобов`язань зі сплати орендної плати за землю за період, що перевірявся, на підставі отриманих в 2016 році довідок (витягів) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, затвердженої рішенням Київської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» від 03.07.2014 №23/23, яке було чинним на дату проведення перевірки, та застосування до такої оцінки кумулятивної величини коефіцієнта індексації, розрахованої від дати затвердження оцінки відповідає умовам вище вказаних договорів оренди та вимогам законодавства є правомірним.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 06.04.2021 у справі № 160/7382/20, від 02.11.2021 у справі № 400/771/20 та від 14.09.2022 у справі № 640/20750/21.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним у рамках даної справи є застосування позивачем, при визначенні розміру орендної плати з юридичних осіб за земельну ділянку за кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га) виходячи із НГО, що визначена у довідці № Ю-20354/2016 від 16.02.2016 р. тоді як НГО, на переконання податкового органу, визначено 22.10.2020 року.

Відповідач зазначав, що НГО земельної ділянки за кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га) за інформацією ДЗК 22.10.2020 року визначено у розмірі 972 268 648,87 грн. тоді як використана позивачем довідка про НГО № Ю-20354/2016 від 16.02.2016 р. встановлює НГО в розмірі 200 559 191,73 грн.

Слід зауважити, що ні акт камеральної перевірки, ні роздруківка з сайту ДЗК не містять посилань на рішення Київської міської ради, яким власне затверджено НГО від 22.10.2020 року вказаної земельної ділянки.

Дослідивши надані сторонами докази судом встановлено, що технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Києва затверджено рішенням Київської міської ради від 08.07.2021 року за № 1589/1630.

За змістом п. 5 вказаного рішення, Київською міською радою вирішено, що це рішення застосовується з 01.01.2023 року.

В подальшому, Київською міською радою вносились зміни до рішення від 08.07.2021 року за № 1589/1630 рішеннями від 18.12.2022 № 5829/5870 та від 07.12.2023 р. № 7522/7563, якими відтерміновувався час, з якого затверджена НГО застосовується.

Станом на час вирішення даного спору, рішенням КМР від 08.07.2021 року за №1589/1630 набирає чинності та застосовується з 01 січня року, наступного після припинення або скасування воєнного стану.

Наведене свідчить, що використана податковим органом НГО земельної ділянки за кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га) від 22.10.2020 року не затверджена у встановленому законом порядку, а затверджена рішенням КМР від 08.07.2021 року за № 1589/1630 НГО набирає чинності та застосовується з 01 січня року, наступного після припинення або скасування воєнного стану.

Відтак, до настання вказаних обставин, застосуванню підлягає НГО вказана у довідці про НГО № Ю-20354/2016 від 16.02.2016 р.

З огляду на викладене, Акціонерним товариством «Гідромеханізація» при визначенні розміру орендної плати за землю, що підлягає до сплати, зокрема, по земельній ділянці із кадастровим номером 800000000:90:283:0031 (площа 2,9797 га) та земельній ділянці із кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га) обгрунтовано здійснено розрахунок з урахуванням НГО встановлених довідками № Ю-20353/2016 від 16.02.2016 р. та № Ю-20354 від 16.02.2016 р., затверджених Київською міською радою, а тому, спірне податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд погоджується із доводами позивача, щодо непослідовності дій відповідача, вибірковий підхід контролюючого органу до визначення розміру щомісячної плати за землю (за земельною ділянкою із кадастровим номером 800000000:90:283:0033) за травень 2024 р., де відповідач керується інформацією з ДЗК щодо НГО саме станом на 22.10.2020 р., та іншою земельною ділянкою (із кадастровим номером 800000000:90:283:0031) де відповідач керується інформацією затвердженою довідкою за 2016 рік.

Згідно з частиною першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно із п. п. 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові та службові особи органів державної податкової служби зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Статтею 4 ПК України визначені основні засади податкового законодавства України, якими, зокрема, передбачена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування у спорі покладається на відповідача-суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій чи законність прийнятих рішень.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі №192/557/17 та від 13.03.2019 року у справі №818/1194/18.

Згідно позиції Верховного Суду викладеній у рішенні №460/969/19 від 11.03.2020 року, якщо відповідач є суб`єктом владних повноважень, тож у справах про оскарження його рішення суд, який розглядає таку справу в порядку адміністративного судочинства, повинен перевірити відповідність цього рішення критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС, а відповідач, на якого як суб`єкта владних повноважень згідно з частиною другою статті 77 КАС покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, повинен, своєю чергою, довести перед судом, що спірне рішення цим критеріям відповідає.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами існування нової затвердженої у відповідності до закону нової НГО земельної ділянки із кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га), її затвердження відповідним органом місцевого самоврядування та оприлюднення Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Таким чином, правомірність використання не затвердженої НГО не доведено відповідачем, останній, як суб`єкт владних повноважень, не виконав свого обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, здійснюючи контрольний захід з питання дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем орендної плати, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та, як наслідок, прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання.

Наведені обставини також є підставою для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №934240410 від 15.08.2024 р.

VIІ. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 30 280,00 грн. згідно платіжної інструкції в національній валюті від 05.12.2024 №526, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №934240410 від 15.08.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)на користь Публічного акціонерного товариства "Гідромеханізація" (РНОКПП 04628646, місцезнаходження: 07300, Київська область, м. Вишгород, Проммайданчик) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 30 280,00 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 08 травня 2025 р.