Рішення № 127198178, 08.05.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2025 року № 320/41469/23

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Діски А. Б.,

за участі секретаря судового засідання - Роговець О. М.,

представника позивача - Гольцевої А. М.,

представника відповідача - Гордієнко Є. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Крафт Декенсістем Україна" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Крафт Декенсістемс Україна» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 8785/0709 від 25.05.2023.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна», за наслідками якої складено акт № 7519/10-36-07-09-04/42682139 від 19.04.2023 та встановлено порушення позивачем: - ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» в частині порушення граничних термінів розрахунків по контракту від 01.06.2022 № 2-2022 з нерезидентом - Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдінг» (Болгарія); - ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» в частині порушення граничних термінів по зовнішньоекономічному контракту від 11.05.2021 № KFE-2021-07 з нерезидентом «Favori Yapi Ve Dek.malz.san.tic Ltd.Sti» (Туреччина).

Позивач вказує, що товар, який постачався за контрактом № 2-2022, був відправлений виробником з морського порту провінції Shandong (Китай) до порту Констанца (Румунія), оскільки поставка морським транспортом з Китаю на територію України була унеможливлена внаслідок закриття морських портів України для приймання торгових морських суден у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, строк транспортування замовленого та оплаченого товару був значно збільшений внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Посилаючись на лист Торгово-промислової плати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, позивач вважає, що не порушував норми ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено в справі підготовче судове засідання.

У поданому відзиві відповідач проти задоволення позову заперечує. Вказує, що позовні вимоги ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» є надуманими та безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від № 8785/0709 від 25.05.2023 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, у зв?язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Ухвалою суду від 25.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано представнику позивача час для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.03.2024 визнано поважними причини пропуску строку та поновлено позивачу строк звернення до суду.

Ухвалою від 09.09.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами з компанією Одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдінг» (Болгарія) від 01.06.2022 № 2-2022, з компанією «Favori Yapi Ve Dek.malz.san.tic Ltd.Sti» (Туреччина), від 11.05.2021 № КFE-2021-07, з компанією «Intechstory LLC» (Узбекистан) від 01.02.2021 № KFE-2021-01 за період з 21.05.2021 по 12.04.2023.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено акт перевірки № 7519/10-36-07-09-04/42682139 від 19.04.2023, за висновками якого встановлено порушення:

- ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» в частині порушення граничних термінів розрахунків по контракту від 01.06.2022 № 2-2022 з нерезидентом - Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдінг» (Болгарія) на загальну суму 209433,31 дол. США;

- ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» в частині порушення граничних термінів зовнішньоекономічному контракту від 11.05.2021 № KFE-2021-07 з нерезидентом «Favori Yapi Ve Dek.malz.san.tic Ltd.Sti» (Туреччина) на загальну суму 25287 дол. США.

На підставі висновків акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 8785/0709 від 25.05.2023, яким визначено суму пені за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1488192,07 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» звернулось в порядку адміністративного оскарження до ДПС України. Рішенням ДПС України скаргу ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ унормовані Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (далі Закон №2473-VIII), який також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Стаття 13 Закону №2473-VIII визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Так, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перша статті 13 Закону №2473-VIII).

Згідно із вимогами ч. 2-4 статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п`ята статті 13 Закону №2473-VIII).

Водночас, частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Правління Національного банку України затвердило постановою від 02.01.2019 №5 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).

Згідно із пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пункт 23 розділу ІІ Положення №5 передбачає, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Водночас, 24.02.2022 з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18).

Постановою Правління НБУ № 68 від 04.04.2022 Постанову №18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: « 14-2. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 14-4. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».

В подальшому, до пункту 142 Постанови №18 вносились зміни і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180" (постанови Правління НБУ №113, №142 відповідно).

Таким чином, за загальним правилом імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» було укладено імпортний контракт з компанією Одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдинг» (Болгарія) від 01.06.2022 № 2-2022 про купівлю сталі в рулонах. Згідно вказаного контракту кількість та вартість товару визначається у специфікаціях, які є невід?ємною частиною контракту. Загальна сума контракту - 1000000 доларів США. Згідно умов розрахунків контрактом передбачена передплата за товар здійснюється у розмірі 100% згідно специфікації та інвойсів.

На виконання умов зазначеного контракту, ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» перерахувало грошові кошти компанії нерезиденту - Одноосібному товариству з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдинг» (Болгарія) у загальній сумі 224946,57 дол. США.

Враховуючи надані до перевірки виписки ПАТ «Кредобанк», граничні терміни отримання товару за зовнішньоекономічним контрактом № 2-2022 від 01.06.2022 становили: 12.12.2022, 23.01.2023, 10.01.2023, 17.01.2023, 29.01.2023, 04.02.2023.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту товар від нерезидента на територію України на загальну суму 224946,57 доларів США надійшов, що підтверджується митними деклараціями. Разом з тим, товар на суму 209433,31 доларів США надійшов з порушенням граничних строків, встановлених НБУ.

Всі поставки товару за вищевказаним зовнішньоекономічним контрактом здійснювалися після 05.04.2022.

Враховуючи викладене, кількість днів прострочення становить:

- по сумі 119172,61 дол. США - з 13.12.2022 (курс НБУ станом на 13.12.2022 - 36,5686 грн) по 23.01.2023 - 42 дні;

- по сумі 28911,91 дол. США - з 24.01.2023 (курс НБУ станом на 24.01.2023 - 36,5686 грн) по 20.02.2023 - 28 днів;

- по сумі 30260,7 дол. США - з 11.01.2023 (курс НБУ станом на 11.01.2023 - 36,5686 грн) по 20.02.2023 - 41 день;

- по сумі 20000 дол. США - з 18.01.2023 (курс НБУ станом на 18.01.2023 - 36,5686 грн) по 20.02.2023 - 34 дні;

- по сумі 25000 дол. США - з 30.01.2023 (курс НБУ станом на 30.01.2023 - 36,5686 грн) по 20.02.2023 - 22 дні;

- по сумі 15000 дол. США - з 05.02.2023 (курс НБУ станом на 05.02.2023 - 36,5686 грн) по 20.02.2023 - 16 днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Пеня за один день прострочення постачання товару по сумі 119172,61 дол. США: 119172,61 * 36,5686 * 0,3% = 13073,93 грн.

Пеня за один день прострочення постачання товару по сумі 28911,91 дол. США: 28911,91 * 36,5686 * 0,3% = 3171,7 грн.

Пеня за один день прострочення постачання товару по сумі 30260,7 дол. США: 30260,7 * 36,5686 * 0,3% = 3319,77 грн.

Пеня за один день прострочення постачання товару по сумі 20000 дол. США: 20000*36,5686 * 0,3% = 2194,116 грн.

Пеня за один день прострочення постачання товару по сумі 25000 дол. США: 25000*36,5686 * 0,3% = 2742,65 грн.

Пеня за один день прострочення постачання товару по сумі 15000 дол. США: 15000*36,5686 * 0,3% = 1645,59 грн.

Отже, загальна сума пені у зв?язку із простроченням постачання товару за зовнішньоекономічним контрактом від 01.06.2022 № 2-2022 становить 935293,71 грн.

Позивачем не заперечується та обставина, що відбулось прострочення постачання товару. Проте ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» посилається на неможливість виконання зобов?язань за зовнішньоекономічним контрактом з Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдинг» (Болгарія) від 01.06.2022 № 2-2022 через наявність форс-мажорних обставин, які перешкоджали виконанню умов контракту. Зокрема, представник позивача вказує, що товар, який постачався, був відправлений виробником SHANDONG SENNO GROUP CO., LTD з морського порту провінції Shandong (Китай) до порту Констанца (Румунія), оскільки поставка товару морським транспортом з Китаю на територію України була унеможливлена внаслідок закриття морських портів України для приймання торгових морських суден у зв?язку зі збройною агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022. Таким чином, строк транспортування замовленого та оплаченого товару був значно збільшений внаслідок настання форс-мажорних обставин, а саме - введення воєнного стану.

На підтвердження таких обставин представником позивача надано лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, згідно якого Торгово-промислова палата України (далі по тексту - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об?єктивними обставинами для суб?єктів господарської діяльності, окремим податковим та іншим зобов?язанням, виконання яких настало згідно з нормами законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає наступне.

Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За визначенням, наведеним у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати», законодавець до форс-мажорних обставин відніс, серед іншого, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває і досі.

Отже, враховуючи визначення, наведене у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», суд погоджується із доводом позивача, що введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану є форс-мажорною обставиною, яка в повній мірі відповідає ознакам надзвичайності і невідворотності.

Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (зокрема, але не виключно постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22).

У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

З наведених вище підходів слідує, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

Позивач посилається на лист ТПП України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 та отриманий вже після податкової перевірки сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП від 19.04.2024 № 213/03.23, вважаючи, що ці документи мали б оцінюватись як довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) у розумінні частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII.

Суд враховує наступне визначення, наведене у підпункті 3.3 пункту 3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3): «Сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом».

Отже, належним документом, що може посвідчувати настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у розумінні приписів частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII слід вважати саме сертифікат (довідку), виданий ТПП України або регіональною ТПП.

Щодо прийнятності листа ТПП України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 як доказу настання форс-мажорних обставин суд зазначає таке.

ТПП України листом від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану і це є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Цей лист адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Питання прийнятності листа ТПП від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 як єдиного доказу, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), вже було предметом розгляду у Верховному Суді.

Так, у постановах від 07 червня 2023 року (справи №912/750/22, №906/540/22), від 15 червня 2023 року (справа №910/8580/22), від 29 червня 2023 року (справа №922/999/22), від 28 серпня 2023 року (справа №910/6234/22) Верховний Суд сформулював позицію, яка, якщо її узагальнити, полягає в наступному. Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 не є ні сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", ні документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини, а також не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Підстави вважати на підставі вказаного листа, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів, відсутні, тому кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Таким чином, лист ТПП від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 не є у розумінні чинного законодавства сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З приводу прийнятності сертифікату, виданого регіональною торгово-промисловою палатою, суд зазначає наступне.

Пункт 4 Регламенту ТПП врегульовує питання розмежування компетенції ТПП України та регіональних ТПП.

Відповідно до підпункту 4.1 вказаного пункту Торгово-промислова палата України відповідно до ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

За правилами підпункту 4.2 пункту 4 Регламенту ТПП ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за:

- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;

- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;

- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

Із змісту указаного нормативно-правового акта слідує, що регіональна ТПП не може засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що стосуються зобов`язань за умовами, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, в яких безпосередньо передбачено, що таке засвідчення здійснює лише ТПП України. В свою чергу, ТПП України не може засвідчувати такі обставини щодо тих договірних відносин, де сторони прямо передбачили, що таке засвідчення здійснює безпосередньо регіональна ТПП.

Згідно пункту 9.2 Контракту №2-2022 сторони передбачили, що «…сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов`язань, негайно письмово повідомить іншу сторону про настання, передбачуваний строк дії і припинення вищевказаних обставин, а також протягом 3 календарних днів представить документи, що підтверджують настання обставин непереборної сили. Належним доказом наявності обставин непереборної сили є відповідний документ Торгово-промислової палати країни Продавця або Покупця.».

Отже, за змістом укладеного з Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдинг» Контракту слідує, що сторони не конкретизували, яка саме ТПП може засвідчити настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку їх настання. Відповідно, сертифікат, виданий як ТПП України, так і регіональною ТПП, може мати належну юридичну силу.

Проте, суд враховує, що сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП від 19.04.2024 №213/03.23 не був предметом дослідження контролюючим органом під час перевірки та був виготовлений регіональною ТПП України та наданий позивачем до суду під час судового розгляду справи, тобто після складання акту перевірки та прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення.

У постанові від 16.09.2024 у справі №520/6236/23 Верховний Суд сформулював наступний правовий висновок. Лист ТПП України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 не є тим документом, який у розумінні частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII підтверджує обставини настання і припинення форс-мажорних обставин для цілей зупинення перебігу строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та нарахування пені на весь період дії таких обставин. Таким документом є сертифікат (висновок, довідка, підтвердження), що видані Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою. На підставі вказаного документа поряд з іншими доказами, що можуть бути надані заінтересованою особою, доводиться існування причинно-наслідкового зв`язку між настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і невиконанням/несвоєчасним виконанням вимог частини третьої статті 13 Закону №2473-VIII.

У постанові від 21 липня 2021 року (справа №912/3323/20) Верховний Суд виснував, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Представник позивача зазначала, що оскільки поставка морським транспортом з Китаю на територію України була унеможливлена внаслідок закриття морських портів України для приймання торгових морських суден у зв`язку зі збройною агресією російською федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, товар, який постачався за контрактом № 2-2022, був відправлений виробником з морського порту провінції Shandong (Китай) до порту Констанца (Румунія), де утворились великі черги, та для доставки цього товару до України довелось використовувати складний логістичний шлях.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд враховує, що Контракт з Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдинг» № 2-2022 було укладено позивачем 01.06.2022, тобто через декілька місяців після початку повномасштабного вторгнення та блокування українських портів. Отже, вказані позивачем обставини суд не може визнати такими, настання яких не могло очікуватись сторонами.

Крім того доказів використання складного логістичного шляху для доставки товару до України позивачем суду не надано.

Також позивачем не надано будь-якого документа, від контрагента щодо виникнення дії форс-мажорних обставин.

Верховний Суд неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Аналогічні за змістом висновки висловлювались Верховним Судом і в постановах від 21 вересня 2022 року у справі №911/589/21, від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18.

З огляду на викладене, суд доходить висновку щодо правомірності встановлення ГУ ДПС у Київській області порушення ч. 3 ст. 13 Закону №2473-VIII та прийняття податкового повідомлення-рішення №00044610703 від 13 березня 2023 року щодо порушення граничних термінів по зовнішньоекономічному контракту від 01.06.2022 № 2-2022 з нерезидентом - Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдінг» (Болгарія) на загальну суму 209433,31 дол. США, оскільки позивачем не надано необхідних достатніх доказів для підтвердження наявності форс-мажорних обставин, а відтак, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Щодо прострочення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 11.05.2021 № КFE-2021-07, укладеним з компанією «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San. Tic Ltd.Sti» (Туреччина), суд зазначає наступне.

В ході проведення перевірки контролюючим органом було встановлено, що ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» було укладено експортний контракт з компанією «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» (Турція) від 11.05.2021 № KFE-2021-07 про продаж металоконструкцій та їх частин.

Загальна сума контракту становить 500000 доларів США. Згідно умов розрахунків за договором, передбачено оплату товару у розмірі 100% протягом 90 днів від дати експортної декларації продавця.

На виконання умов вище вказаного контракту, Позивачем було відвантажено товар на суму 134890,5 дол. США, що підтверджується митними деклараціями.

На виконання умов експортного контракту від 11.05.2021 № KFE-2021-07 за перевіряємий період ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» згідно з наданими до перевірки виписками ПАТ «Кредобанк» на валютний рахунок ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» отримано кошти від нерезидента «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» (Турція) у загальному розмірі 109603,5 дол. США.

Разом з тим, компанією нерезидентом порушено граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, у зв?язку з чим ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» не отримано валютні кошти у розмірі 25287 дол. США.

Суд зазначає, що в позовній заяві позивачем не обґрунтовуються підстави протиправності податкового повідомлення-рішення в частині порушення ч. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII щодо порушення граничних термінів по зовнішньоекономічному контракту від 11.05.2021 № KFE-2021-07 з нерезидентом «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» (Турція).

Представник позивача зазначала в судовому засіданні, що порушення граничних строків розрахунків не відбулось, оскільки сторонами було проведено зарахування зустрічних вимог згідно контракту від 11.05.2021 № KFE-2021-09, за яким «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» поставлявся товар позивачу.

На підтвердження вказаних обставин представником позивача було надано копію контракту від 11.05.2021 № KFE-2021-09 та копії листів.

Так, листом від 08.09.2022 ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» пропонує провести залік зустрічних однорідних вимог, що виникли станом на 08.09.2022 за результатом виконання контракту № KFE-2021-09 від 11.05.2021, у відповідності до якого ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» має заборгованість перед «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» у розмірі USD 23049,47 та контракту № KFE-2021-07 від 11.05.2021, у відповідності до якого «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» має заборгованість перед ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» в розмірі USD 25 287,00. Зі свого боку ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» погоджується на проведення заліку зустрічних однорідних вимог в розмірі USD 23049,47, за умови отримання взаємної згоди «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti». При цьому датою припинення зобов`язань, які виникли у «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» за контрактом № KFE-2021-07 від 11.05.2021, вважатиметься дата надання згоди останнім на проведення заліку зустрічних однорідних вимог.

Листом від 17.09.2022 «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» повідомила про свою згоду на проведення заліку зустрічних однорідних вимог, що виникли за вказаними контрактами та підтвердила, що зобов`язання ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» у розмірі USD 23049,47 за контрактом № KFE-2021-09 від 11.05.2021 з 17.09.2022 є припиненими.

Суд враховує, що вказані документи не подавались позивачем ані під час перевірки податковим органом, ані до заперечень на акт перевірки, ані до скарги на податкове повідомлення-рішення, а подано лише до суду під час розгляду справи.

Більше того судом було зобов`язано позивача надати оригінали вказаних договорів. Надані суду позивачем на виконання ухвали документи не були будь-яким чином прошиті та складались з окремих аркушів паперу (зроблені судом копії вказаних документів долучені до матеріалів справи, Т. 2 а.с. 31-38). При цьому в розділі для реквізитів та підписів сторін в обох документах «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» зазначається як продавець, що не узгоджується з наданою суду копією контракту № KFE-2021-09 від 11.05.2021.

З огляду на викладене, суд вважає, що контракт № KFE-2021-09 від 11.05.2021 не може бути належним доказом того, що існували обставини за яких у позивача була можливість зарахувати зустрічні вимоги.

Суд зазначає, що відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» та «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» № 155 від 28.03.2024, наданого суду позивачем, вбачається, що заборгованість позивача перед «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» станом на 28.03.2024 становить USD 23049,47.

Як вбачається з акту перевірки, станом на 12.04.2023, відповідно даних перевірки та оборотно-сальдової відомості по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» по вказаному контракту встановлено дебіторську заборгованість у сумі 25287 дол. США.

Відповідно до п.п. 5 п. 10 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Проте, доказів проведення зарахування зустрічних вимог в бухгалтерському обліку позивача, як і доказів того, що позивач повідомляв банк про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог, матеріали справи не містять.

Прострочення розрахунків за поставлений товар за зовнішньоекономічним контрактом від 11.05.2021 № KFE-2021-07 розпочалося 01.10.2022 (курс НБУ на 01.10.2022 - 37,5686 грн) і тривало до 12.04.2023. Кількість днів прострочення оплати поставленого товару становить 194 дні.

Пеня за один день прострочення сплати за поставлений товар: 25287 * 37,5686 * 0,3% = 2849,99 грн.

Враховуючи викладене, сума пені за прострочення строків розрахунків за контрактом від 11.05.2021 № KFE-2021-07 складає 552898,06 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зміст наведеної норми на контролюючий орган покладається обов`язок надати достатні докази на обґрунтування висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства, що став підставою для визначення суми грошового зобов`язання.

Водночас, в разі надання контролюючим органом доказів, які підтверджують факт вчинення платником податків правопорушення, на платника покладається обов`язок спростувати обґрунтовані доводи відповідача.

Це відповідає нормі ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень як протиправних, прийнятих контролюючим органом у зв`язку із вчиненням суб`єктом господарювання порушення податкового законодавства.

Відповідачем доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Крафт Декенсістем Україна" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.05.2025.

Суддя Діска А.Б.