Рішення № 127197427, 07.05.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/10094/23

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області", Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Житомирській області", Головного сервісного центру МВС (залучений у якості співвідповідача ухвалою суду від 30.05.2024), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Житомирській області" щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України в 15-денний строк з дня реєстрації документів, поданих ОСОБА_1 , та складення висновку щодо виплати грошової допомоги у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності 2 групи з 12.10.2021 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до п. 8 Порядку № 850;

- зобов`язати відповідача повторно прийняти від ОСОБА_1 документи для призначення і виплати грошової допомоги у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності 2 групи з 12.10.2021 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, і подати до Міністерства внутрішніх справ України ці документи та висновок щодо виплати грошової допомоги у зв`язку із встановленням з 12.10.2021 інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, для прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону № 565-ХІІ та у порядку, визначеному пунктом 9 Порядку № 850.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказав, що відповідач протиправно не призначає та не виплачує йому одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності в порядку та розмірі, визначенихпостановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", хоча позивач набув право на такі виплати.

Ухвалою судді Липи В.А. від 21.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою судді від 30.05.2024 залучено Головний сервісний центр МВС України до участі у справі як другого співвідповідача.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з призовом з 04.07.2024 судді Липи В.А. на військову службу, дану справу передано на розгляд судді Майстренко Н.М.

Ухвалою судді Майстренко Н.В. від 22.07.2024 прийнято до провадження адміністративну справу № 240/100094/23. Розгляд справи розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників.

Відповідачі у відзивах на позовну заяву проти доводів та вимог останньої заперечили, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказували, що позивачу було встановлено другу групу інвалідності у 2021 році, в період понад два роки від первинного (25%) визначення відсотку втрати працездатності у 2005 році, підтвердженого довідкою HACK "ОРАНТА", а тому підстави для складання висновку та надсилання його до МВС України відсутні.

Розглянувши дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначенимистаттями 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС України), а також дослідивши подані сторонами документи, суд встановив таке.

Відповідно до довідки ПАТ "Національна Акціонерна Страхова Компанія "ОРАНТА" від 05.11.2021 № 0690-06-05/825 станом на 05.11.2021 ОСОБА_1 було проведено виплату страхового відшкодування з обов`язкового особистого страхування працівників Міністерства внутрішніх справ України, а саме 30.09.2005 в сумі 2000,00 грн. у зв`язку з втратою працездатності (25%).

03.08.2021 року Житомирською міською МСЕК № 1 Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради був проведений первинний огляд ОСОБА_1 , за наслідками якого з 03.08.2021 на строк до 01.09.2022р. встановлена II група інвалідності внаслідок загального захворювання (довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 586690).

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 583599, Житомирською обласною МСЕК № 1 Житомирської обласної ради 13.10.2021 року був проведений повторний огляд ОСОБА_1 та встановлено з 12.10.2021 II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З метою отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, ОСОБА_1 звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" із відповідною заявою про виплату вказаної допомоги.

Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" листом від 06.03.2023 № 568/33/26-2023 повідомила ОСОБА_1 , що друга група інвалідності встановлена у 2021 році, в період понад два роки від первинного (25%) визначення відсотку втрати працездатності у 2005 році, а Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, передбачено, що право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі настає за умови повторного огляду протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, тому підстави для складання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції та надсилання його до МВС, відсутні.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 5 розділуХІПрикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII"Про Національну поліцію"(далі- Закон № 580-VIII) визнано таким, що повністю втратив чинність Закон України"Про міліцію"від 20.12.1990 № 565-XII (далі- Закон № 565-XII).

Однак, за змістом пункту 15 розділуХІПрикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIIIправо на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбаченихЗаконом № 565-XIIзберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинностіЗаконом № 580-VIII.

До набрання чинностіЗаконом № 580-VIII, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульованостаттею 23 Закону № 565-ХІІ.

Відповідно до частини шостоїстатті 23 Закону № 565-XIIу разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На реалізацію вимогстатті 23 Закону № 565-XIIКабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21.10.2015 № 850"Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", якою затвердив Порядок № 850 (далі- Порядок № 850), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункт 8 Порядку № 850).

Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Разом з цим, відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Суд зазначає, що положеннямистатті 23 Закону № 565-XII, які втратили чинність із набранням чинностіЗаконом № 580-VII, не було передбачено права працівника органів внутрішніх справ на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв`язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.

Такий механізм визначений лише Порядком № 850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та який передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.

Отже, на думку суду, оскільки положенняЗакону № 565-XIIвтратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв`язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком № 850, то до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.

При цьому, вказані положення пункту 4 Порядку № 850 встановлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.

Суд зазначає, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 22.10.2020 у справі №711/1837/18 відступив від висновку, викладеного у постанові від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16 та інших постановах, у яких містився висновок про те, що пункт 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності та сформував такі правові висновки:

(1) із втратою чинності з 07.11.2015Законом № 565-XIIправо на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VII і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850;

(2)Закон № 565-XII, що діяв до набрання чинностіЗаконом № 580-VII, так само як іЗакон № 580-VIIне містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;

(3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;

(4) передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 - з дня набрання чинності вказаним Порядком;

(5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після.

Також вказані висновки застосовані в постановах Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №696/575/17, від 22.10.2020 у справі №711/1837/18, від 11.09.2024 у справі № 440/5984/20.

Судом встановлено, що у 2005 році ОСОБА_1 визначено ступіньвтрати професійної працездатності - 25%, причина втрати професійної працездатності- травма, так, пов`язана з проходженням служби в ОВС.

У подальшому, у 2021 році ОСОБА_1 збільшено ступінь втрати професійної працездатності до 70% та відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 583599, Житомирською обласною МСЕК № 1 Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради 13.10.2021 року був проведений повторний огляд ОСОБА_1 та встановлено з 12.10.2021 II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Встановлені обставини вказують на те, що між первинним встановленням втрати працездатності (25%) внаслідок травми, пов`язаної з проходженням служби в ОВС, та установленням ІI групи інвалідності минуло понад два роки.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у прийнятті (направлені до МВС) висновку про нарахування та призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановлення йому ІI групи інвалідності згідно Порядку № 850, діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством.

Схожі правові висновки вказані Верховним Судом у постанові від 11.09.2024 по справі № 440/5984/20 (пункт 44).

Також аналогічна правова позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі № 240/5420/22.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності ст.139 КАС відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242 - 246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко