Ухвала суду № 127197167, 07.05.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

07 травня 2025 року Справа №640/17998/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центру фізичного виховання та спорту учнів і студентів про визнання незаконним та нечинним розпорядження від 19.09.2022 №2,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України (далі відповідач, Комітет) за змістом якої просить суд: визнати незаконним і нечинним та скасувати розпорядження голови Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України від 19.09.2022 № 2 «Про підготовку та затвердження календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів КФВС МОН».

В обґрунтування позову зазначено таке.

Позивач перебував із відповідачем у трудових відносинах, працюючи на посаді начальника Управління фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України.

Спірним розпорядженням зобов`язано позивача (узагальнено) підготувати і надати належним чином оформлений проєкт Календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів серед учнів та студентів термін виконання до 28.09.2022 (п.1); подати Календарний план у МОН України та забезпечити його затвердження термін виконання до 20.11.2022 (п. 3); проконтролювати включення Календарного плану до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2023 рік у Міністерстві молоді та спорту України термін виконання до 20.12.2022 (п. 3).

На виконання розпорядження відповідача від 03.10.2022 № 3 про надання пояснень щодо невиконання розпорядження від 19.09.2022 № 2, позивач того ж дня надав відповідні пояснення та обґрунтування.

Наказом голови Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України від 04.10.2022 позивачу оголошено догану за невиконання п. 1 розпорядження від 19.09.2022 № 2.

Позивач вважає оскаржуване розпорядження протиправним та таким, що належить скасувати, оскільки воно прийнято без урахування вимог нормативно-правових актів щодо організації та проведення фізкультурно оздоровчих та спортивних заходів на території України в умовах воєнного стану.

Крім того, заходи, які відповідно до спірного розпорядження мали б вчинятися позивачем, виходять за межі його повноважень та функціональних обов`язків.

Позивач вважає, що цю справу, як справу про оскарження нормативно-правового акта, належить розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2022 відкрито провадження у справі для її розгляду у порядку спрощеного письмового провадження.

Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/17998/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2025 адміністративну справу №640/17998/22 прийнято до провадження. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Буряк І.В. у порядку спрощеного позовного провадження у строк, встановлений статтею 258 КАС України.

Зобов`язано учасників справи протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання цієї ухвали надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин у цій справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також у разі врегулювання спору.

Позивачем на виконання цієї ухвали суду надано додаткові пояснення у справі, які за змістом є аналогічними доводам, викладеним у позовній заяві та висловлено прохання позов задовольнити повністю.

Також позивачем повідомлено суду про зміну найменування відповідача.

Відповідачем надано письмові пояснення у справі, де відповідач просить змінити найменування відповідача та викладено прохання провадження у справі закрити, оскільки така не належить до справ адміністративної юрисдикції. Відповідач звертає увагу суду, що Центр фізичного виховання та спорту учнів та студентів не є суб`єктом владних повноважень, а спір ініційований позивач має приватноправовий інтерес.

Крім того, висловлено прохання врахувати, що станом на теперішній час позивач не перебуває з відповідачем у трудових відносинах, а рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2023 у справі № 761/22348/22, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 06.09.2023, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України про визнання незаконним та скасування наказу від 04.10.2022 № 90-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності відмовлено.

Ухвалою суду від 06.05.2025 замінено назву відповідача з Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України на Центр фізичного виховання та спорту учнів та студентів (далі Центр фізичного виховання та спорту).

Фактичні обставини справи, установлені судом, такі.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Центр фізичного виховання та спорту (ідентифікаційний код 03072626) є державною бюджетною неприбутковою установою, яка належить до сфери управління МОН, місцезнаходження вул. Еспланадна, 17А, м. Київ, 01001.

Преюдиційно (справа № 761/22348/22) установлено, що позивач у спірний період перебував у трудових відносинах з відповідачем на посаді начальника Управління фізичного виховання та спорту.

Пунктом 1 розпорядження Комітету від 19.09.2022 № 2 «Про підготовку та затвердження календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів КФВС МОН», відповідно до Порядку складання календарних планів фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів, затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 05.05.2015 № 1341, Плану роботи Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України та відокремлених підрозділів КФВС МОН на 2022 рік, затвердженого наказом КФВС МОН від 26.01.2022 № 4 та з метою своєчасного включення заходів КФВС МОН до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів на 2023 рік, зобов`язано начальника управління фізичного виховання і спорту ОСОБА_1 підготувати і надати належним чином оформлений проєкт Календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів серед учнів та студентів, що проводяться Комітетом з фізичного виховання спорту МОН України на 2023 рік з листами-пропозиціями від Української федерації учнівського спорту, Спортивної студентської спілки України, спортивних федерацій з видів спорту та інших громадських організацій, обласних та Київського міського відділень (філій) КФВС МОН, з урахуванням календарних планів проведення міжнародних заходів та з визначенням назв заходів, орієнтовних строків проведення, тривалості, місць (назви країни, адміністративно-територіальної одиниці, населеного пункту тощо), організаторів, кількості учасників, у тому числі окремо спортсменів, тренерів, суддів та інших; термін виконання до 28.09.2022.

Відповідно до розпорядження Голови КФВС МОН від 03.10.2022 № 3 позивача зобов`язано надати пояснення щодо невиконання розпорядження від 19 вересня 2022 року. На виконання розпорядження № 3 ним надано 03 жовтня 2022 року свої письмові пояснення та обґрунтування щодо виконання розпорядження № 2.

Наказом Голови КФВС МОН № 90-к від 04 жовтня 2022 року позивачу оголошено догану за невиконання п. 1 розпорядження КФВС МОН від 19 вересня 2022 року № 2.

В обґрунтування своєї правової позиції позивачем до матеріалів справи також надано:

наказ Комітету від 24.02.2022 № 53 «Про припинення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів серед здобувачів освіти»;

доповідну записку ОСОБА_1 на ім`я голови Комітету ОСОБА_2 щодо його психологічного утиску та переслідувань на робочому місці;

доповідну записку Петрушевського Є. І. «Про порушення правових нормативних актів щодо організації та проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів на території України, в умовах воєнного стану» на ім`я міністра освіти і науки України Шкарлета С. М.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Стаття 2. Завдання та основні засади адміністративного судочинства

1. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 4. Визначення термінів

1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

2) публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

7) суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

9) відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;

18) нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

19) індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;

Стаття 5. Право на звернення до суду та способи судового захисту

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

Стаття 19. Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів

1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Кодекс Законів України про Працю (далі КЗпП України)

Стаття 2. Основні трудові права працівників

Працівники … мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Цивільний процесуальний кодекс України (далі ЦПК України)

Стаття 19. Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.03.2018 № 241 затверджено Положення про Комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України (далі Положення № 241, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

2. КФВС МОН є державною бюджетною неприбутковою установою, яка належить до сфери управління МОН.

5. Основним завданням КФВС МОН є участь у реалізації державної політики з фізичного виховання і спорту в закладах освіти.

6. КФВС МОН відповідно до покладених на нього завдань:

1) разом з відповідними структурними підрозділами апарату МОН бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію державної політики з фізичного виховання і спорту в закладах освіти;

2) опрацьовує проекти нормативно-правових актів з питань фізичного виховання і спорту в закладах освіти, які надходять на погодження;

3) бере участь у розробці та удосконаленні державних стандартів освіти з фізичного виховання і спорту в закладах освіти;

4) організовує фізкультурно-оздоровчі заходи загальнодержавного рівня серед учнів та студентів згідно з календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів;

5) бере участь у роботі фахових та науково-методичних комісій з питань спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи;

6) вивчає, аналізує і узагальнює стан розвитку фізичного виховання і спорту в закладах освіти та здійснює заходи щодо його вдосконалення;

7) вивчає, узагальнює та поширює вітчизняний і зарубіжний досвід з фізичного виховання і спорту в закладах освіти;

8) забезпечує координацію роботи з фізичного виховання і спорту в закладах освіти;

9) сприяє організації в закладах освіти освітнього процесу, пов`язаного із підготовкою спортивного резерву для національних збірних команд України;

10) щороку розробляє та подає в установленому порядку на затвердження МОН календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів КФВС МОН;

11) розробляє проекти положень про змагання, проведення яких належить до компетенції КФВС МОН, та забезпечує їх проведення;

12) організовує і проводить всеукраїнські спортивні заходи серед учнівської та студентської молоді, забезпечує участь національних збірних команд студентів і учнів з видів спорту у міжнародних спортивних заходах серед учнівської і студентської молоді;

13) за погодженням з МОН разом з Національним олімпійським комітетом України, спортивними спілками учнівської і студентської молоді та іншими заінтересованими організаціями забезпечує комплектацію національних збірних команд студентів і учнів з видів спорту для забезпечення їх участі у всесвітніх універсіадах, Європейських юнацьких олімпійських фестивалях, всесвітніх гімназіадах, чемпіонатах світу і Європи, інших міжнародних змаганнях та заходах серед школярів і студентів;

14) визначає рейтинг з видів спорту для закладів вищої освіти;

15) бере участь за погодженням з МОН у роботі Міжнародної федерації шкільного спорту та Міжнародної федерації університетського спорту, установлює зв`язки з іншими міжнародними організаціями з питань фізичного виховання і спорту в закладах освіти;

16) співпрацює з громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості;

17) взаємодіє із студентською та учнівською спортивними спілками з питань розвитку спорту в закладах освіти, участі учнівської та студентської молоді під егідою зазначених спілок в міжнародних змаганнях;

18) утворює відповідно до законодавства штатну спортивну команду резервного спорту та забезпечує її функціонування;

19) організовує проведення нарад, семінарів, круглих столів та науково-практичних, методичних конференцій з питань фізичного виховання і спорту, здорового способу життя учнівської і студентської молоді;

20) пропагує та популяризує через засоби масової інформації фізичне виховання і спорт, здоровий спосіб життя серед дітей, учнівської і студентської молоді та працівників освіти;

21) вживає заходів із забезпечення, зміцнення і розвитку матеріально-технічної бази КФВС МОН та сприяє розвитку матеріально-технічної бази з фізичного виховання і спорту в закладах освіти;

22) забезпечує збереження та ефективне використання майна КФВС МОН, яке закріплене за ним на праві оперативного управління;

23) порушує клопотання та вживає заходів щодо матеріального і морального стимулювання працівників КФВС МОН та його філій;

24) вносить в установленому порядку МОН пропозиції про нагородження державними нагородами та відомчими заохочувальними відзнаками працівників у сфері фізичного виховання та спорту системи освіти, а також спортсменів і тренерів;

25) вживає в межах своєї компетенції заходів щодо морального і матеріального стимулювання працівників сфери освіти та фізичної культури і спорту;

26) організовує планово-фінансову роботу, ведення бухгалтерського обліку, здійснює контроль за цільовим використанням фінансових і матеріальних ресурсів;

27) затверджує в установленому порядку положення, кошториси та штатні розписи філій;

28) забезпечує ведення статистичної звітності з фізичного виховання і спорту в закладах освіти;

29) організовує згідно зі зведеною номенклатурою справ ведення діловодства та передачу відповідних справ до архіву;

30) утворює, реорганізовує та ліквідовує філії в установленому законодавством порядку.

7. КФВС МОН має право:

1) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

2) залучати фахівців органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до його компетенції;

3) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.

Висновки суду.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.02.2020 у справі №693/1140/16-ц, від 27.05.2020 у справі № 813/1232/18 та багатьох інших виснувала про таке: «Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.»

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зі змісту позову установив, що позивач звернувся до суду адміністративної юрисдикції, оскільки вважав розпорядження від 19.09.2022 № 2 нормативно-правовим актом.

Суд вказане твердження відповідача вважає хибним та зазначає наступне.

Нормативно-правовий акт це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

В абз. 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 № 2-зп вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

З викладеного логічно сформулювати висновок, що основними ознаками нормативно-правового акта є нормативність, загальність, спрямованість на регулювання суспільних відносин, прийняття уповноваженими на те органами, посадовими особами у суворо визначеному порядку (процедурі), відповідність вимогам юридичної техніки щодо змісту та форми .

Суд, детально ознайомившись зі змістом Положення № 241, не встановив наявності у відповідача владної компетенції, тобто Центр фізичного виховання та спорту не є суб`єктом владних повноважень та відповідно не має компетенції на прийняття нормативно-правових актів.

Крім того, преюдиційно встановлено, що позивач із відповідачем перебували у трудових відносинах, а спірне розпорядження, як слідує з його змісту, має індивідуальний характер, тобто за правом змістом це вказівка роботодавця працівнику виконати певну роботу.

На переконання суду ці правовідносини не мають ознак публічно-правових відносин, натомість перебувають у площині трудових, захист яких здійснюється у порядку цивільного судочинства.

Суд звертає увагу, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

КАС України.

Стаття 238. Закриття провадження у справі

1. Суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

Стаття 239. Наслідки закриття провадження у справі

1. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Ураховуючи усе викладене, суд вважає, що провадження у цій справі належить закрити, оскільки спір, що виник між сторонами, немає публічно-правового характеру.

Щодо судового збору

Пунктом 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 189, 238, 241, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Центру фізичного виховання та спорту учнів та студентів про закриття провадження у справі № 640/17998/22 задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру фізичного виховання та спорту учнів та студентів про визнання незаконним і нечинним та скасування розпорядження голови Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України від 19.09.2022 № 2 «Про підготовку та затвердження календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів КФВС МОН - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи належить здійснювати у порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 07.05.2025.

Суддя І.В. Буряк