Рішення № 127197160, 08.05.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2025 року Справа№640/15520/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-А» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у м. Києві (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-А» (далі-відповідач) про надання дозволу на реалізацію майна ТОВ «Екватор-А» (код ЄДРПОУ 33639727), яке перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна від 23 березня 2018 року № 34/26-15-17-02-17 та від 9 вересня 2021 року № 385/26-15-13-02-27, з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 158848,51 грн виникла на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «Р») № 0007382202 від 8 жовтня 2014 року. Заборгованість з податку на прибуток у розмірі 424450,32 грн виникла в наслідок податкового повідомлення-рішення №0007372203 від 8 жовтня 2014 року. За відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 583298,83 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

19 жовтня 2022 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, до якого останнім додано платіжне доручення про сплату судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до п. 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року адміністративну справу № 640/15520/22 прийнято до провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у позивача витребувані докази по справі.

В період з 14 квітня 2025 року по 28 квітня 2025 року включно суддя Черникова А.О. перебувала у щорічній основній відпустці.

1 травня 2025 року до суду від відповідача надійшла заява про виконання ухвали суду від 11 квітня 2025 року, якою останнім надані додаткові докази.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними матеріалами та доказами у справі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор-А», зареєстроване за місцезнаходженням: 04071, м. Київ, вул.Межигірська, буд. 39/20; код ЄДРПОУ 33639727, перебуває за основним місцем обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Києві, як платник податків за основним місцем обліку за №11282.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення (форма «Р»):

- від 8 жовтня 2014 року № 0007382203 за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 у розмірі 158848,51 грн;

- від 8 жовтня 2014 року № 0007372203 за платежем податок на прибуток за кодом класифікації доходів бюджету 11021000 у розмірі 424450,32 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були скеровані платнику податків, на його юридичну адресу, проте сплата відповідачем зобов`язань не відбулась. Відомостей про скасування судом вищезазначених податкових повідомлень-рішень у справі відсутні.

Головним управлінням ДПС у м. Києві приймалась податкова вимога форми «Ю» від 10 квітня 2015 року № 3633-23, якою сума податкового боргу визначена на рівні 491009,14 грн.

Вказана вище податкова вимога направлялась на адресу відповідача та була повернута відправнику з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» від 21 квітня 2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

З метою опису майна у податкову заставу прийнято рішення від 16.04.2015 № 5452/10/26-56-25-05 про опис майна у податкову заставу на підставі якого позивачем складено Акт опису майна у податкову заставу від 23.03.2018 № 34/26-15-17-02-17 та від 09.09.2021 № 385/26-15-13-02-27, до якого включено об`єкти нерухомого майна боржника.

Акт опису майна у податкову заставу від 23.03.2018 № 34/26-15-17-02-17 направлено відповідачу поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто до контролюючого органу з відміткою пошти «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» від 14.04.2018.

Податкова застава зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 28.03.2018 за № 16792129 згідно Витягу № 77641248 від 21.01.2022.

Акт опису майна у податкову заставу від 09.09.2021 № 385/26-15-13-02-27 відповідачу направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто до контролюючого органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» від 16 жовтня 2021 року.

Податкова застава зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 10.09.2021 №29284928, згідно Витягу №74888240 від 10.09.2021.

В позовній заяві позивач зазначає, що у ТОВ «ЕКВАТОР-А» (код ЄДРПОУ 33639727) відсутні відкриті рахунки у банківських установах. Останній банківський рахунок закрито 23.08.2018, що підтверджено архівними даними про банківські рахунки платника ТОВ «ЕКВАТОР-А» у формі IBAN.

У зв`язку з цим, у контролюючого органу відсутня можливість для вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу з рахунків платника у банківських установах.

Таким чином, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, у зв`язку з чим, у стягувача виникло право на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі. Позивач звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

При вирішенні спору по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україниподатковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно з статтею 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу.

Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 Податкового кодексу України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Як встановлено судом, позивач скерував у банки, які обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, проте внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу.

Отже, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України належним чином здійснило усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Так, згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 Податкового кодексу України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього». При цьому, особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 813/2851/17, від 24 квітня 2020 року у справі №822/1262/17.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач чи власник майна не оскаржували дії позивача щодо включення такого майна до акта опису майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір стягненню зі сторін не підлягає.

Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (зареєстроване місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-А» (зареєстроване місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул.Межигірська, буд. 39/20; код ЄДРПОУ 33639727) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі - задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС України дозвіл на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-А», яке перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна від 23 березня 2018 року №34/26-15-17-02-17, від 9 вересня 2021 року №385/26-15-13-02-27, з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-IX.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.О.Черникова