Постанова № 12719501, 26.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2010 р. справа № 2а-19220/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А. С.

при секретаріКобець О.А.

представників позивача Павликова Є.І., Ріше І.В.,

представника відповідачаЛісневського С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, 83017, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000942341/0 від 16.07.2010 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1422139 грн., -

В С Т А Н О В И В:

29.07.2010 ТОВ «Автоцентр Донецьк» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Донецька про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000942341/0 від 16.07.2010 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1422139 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято ДПІ у Ленінському районі м. Донецька за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (акт перевірки від 12.07.2010 № /23-3/32788948). Перевіркою було встановлено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2010р. на 1422139 грн., оскільки позивач не скористався правом на бюджетне відшкодування у періодах, в яких виникло право на подання заяви про його отримання.

Позивач не погоджується з таким висновком податкового органу з тих підстав, що він мав право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування у квітні 2010 року, яким він скористався, задекларувавши суму податку на додану вартість 1422139 грн. у зменшення податкових зобовязань з цього податку у наступних звітних періодах. Крім того, актом перевірки було підтверджено факт уплати позивачем податку на додану вартість постачальникам товарів (послуг) у зазначеному вище розмірі у попередніх податкових періодах. Вважає, що у даному випадку були дотримані положення п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підстав, передбачених п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які б унеможливлювали отримання бюджетного відшкодування, актом перевірки не встановлено.

До того ж, на підприємстві проводилася комплексна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2006 по 31.03.2009 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, якою не було встановлено факту неправомірного декларування сум податкового кредиту у перевіряємому періоді. Згідно з Додатком 2 до декларації з ПДВ за квітень 2010р., суми залишку відємного значення попередніх податкових періодів складаються із сум, які виникли у період серпень 2007р.-лютий 2009р. та червня 2009р.

Просив позов задовольнити (т. 1 а.с. 4-6).

До початку розгляду справи по суті позивач змінив позовні вимоги та просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000942341/0 від 16.07.2010 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1422139 грн. (т. 1 а.с. 74).

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові заперечення проти позову, у яких із посиланням на п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначили, що рішення про зарахування належної платнику податку суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів відображається у податковій декларації, яку він надає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Механізм відшкодування податку на додану вартість, встановлений п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 та п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» полягає у тому, що за підсумками періоду (першого), в якому виникло відємне значення, платник податку бюджетне відшкодування не одержує. Сума такого відємного значення у даному періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а за його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного (другого) податкового періоду.

Платник податку набуває право на бюджетне відшкодування у випадку, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду відємне значення податку на додану вартість залишається та відшкодуванню підлягає та частина відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг). Лише та частина відємного значення, що не підлягала бюджетному відшкодуванню, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.

Такі розяснення щодо механізму бюджетного відшкодування надані Вищим адміністративним судом України у довідці про вивчення та узагальнення судової практики про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету від 20.10.2006.

Позивач не визначав суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за наслідками періодів, в яких виникало відємне значення (серпень 2009р. червень 2009р.), що призвело до його необґрунтованого формування у квітні 2010 року, у звязку із чим за наслідками проведеної перевірки було зменшено суму бюджетного відшкодування.

Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог (т. 1 а.с. 62-63).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк» зареєстровано як юридична особа 03.03.2004 виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 744928 (т. 1 а.с. 75). Згідно з довідкою Управління статистики у місті Донецьку серії АБ № 206896 від 13.08.2009 (т. 1 а.с. 77-78) позивача включено до ЄДРПОУ за № 32788948. Позивач здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого у новій редакції Загальними зборами учасників товариства від 28.11.2008, протоколом № 06 (т. 1 а.с. 79-93).

Позивачем до ДПІ у Ленінському районі м. Донецька була подана податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року, в якій позивач у рядку 24 задекларував залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 1992211 грн. Таку ж суму позивач відобразив у рядку 26 декларації як залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (т. 1 а.с. 8-10). До податкової декларації позивач додав розрахунок коригування сум ПДВ (додаток № 1), довідку щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток № 2), розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5) (т. 1 а.с. 12-13, 14, 15-18).

У додатку № 2 до податкової декларації позивач вказав звітні періоди, у яких виникла сума залишку відємного значення, вказана у рядку 24 податкової декларації, а саме: у серпні 2007р. 586767 грн., у вересні 2007р. 62828 грн., у жовтні 2007р. 38848 грн., у листопаді 2007р.- 8162 грн., у грудні 2007р. 13455 грн., у січні 2008р. 1014 грн., у лютому 2008р. 1570 грн., у березні 2008р. 31265 грн., у травні 2008р. 374151 грн., у серпні 2008р. 194522 грн., у лютому 2009р. 511281 грн., у червні 2009р. 98276 грн., у січні 2010р. 70072 грн. (т. 1 а.с. 14).

У червні 2010р. позивач подав до ДПІ у Ленінському районі м. Донецька уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації за квітень 2010р. (т. 1 а.с. 21-22), в якому збільшив суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів на 1422139 грн.

У додатку № 2 до уточнюючого розрахунку позивач відобразив частину залишку відємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, а саме по періодах: у серпні 2007р. 586767 грн., у вересні 2007р. 62828 грн., у жовтні 2007р. 38848 грн., у листопаді 2007р.- 8162 грн., у грудні 2007р. 13455 грн., у січні 2008р. 1014 грн., у лютому 2008р. 1570 грн., у березні 2008р. 31265 грн., у травні 2008р. 374151 грн., у серпні 2008р. 194522 грн., у лютому 2009р. 11281 грн., у червні 2009р. 98276 грн. (т. 1 а.с. 23).

Згідно з розрахунком суми бюджетного відшкодування (т. 1 а.с. 24) бюджетному відшкодуванню підлягає сума у розмірі 1422139 грн.

У період з 21.06.2010 по 05.07.2010 ДПІ у Ленінському районі м. Донецька була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Автоцентр Донецьк» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з серпня 2007 року по червень 2009 року, за наслідками якої складено акт від 12.07.2010 № /23-3/32788948 (т. 1 а.с. 28-42).

Згідно з висновком акту перевірки, позивачем порушено п.п. 7.7.2 та п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Автоцентр Донецьк» завищено бюджетне відшкодування заявлене у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів по податковій декларації за квітень 2010 року у розмірі 1422139 грн. (т. 1 а.с. 42).

Не погоджуючись з таким висновком акту, позивач 15.07.2010 надав заперечення до нього (т. 1 а.с. 47-48), які не були прийняті податковим органом (т. 1 а.с. 49-50).

16.07.2010 ДПІ у Ленінському районі м. Донецька було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000942341/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1422139 грн., заявлену у квітні 2010р. (т. 1 а.с. 51).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач 29.07.2010 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач у судовому засіданні довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Підставою для зменшення бюджетного відшкодування відповідач вказав у податковому повідомленні-рішенні порушення ТОВ «Автоцентр Донецьк» п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з актом перевірки, ТОВ «Автоцентр Донецьк» сформовано податковий кредит за серпень-грудень 2007р., січень-березень 2008р., травень 2008р., серпень 2008р., лютий 2009р., червень 2009р. на підставі отриманих податкових накладних у цих податкових періодах. Також, у цих податкових періодах мала місце фактична сплата податку на додану вартість постачальникам товарів (послуг).

У звязку з тим, що у періодах серпень-грудень 2007р., січень-березень 2008р. відємне значення сформовано за рахунок будівництва основних засобів, підприємство мало заявити суму ПДВ до відшкодування після введення їх в експлуатацію, а саме у березні 2008р. (акт прийому-передачі внутрішнього приміщення основних засобів № ДВЕ-000003 від 03.03.2008р.).

У періодах травень 2008р., серпень 2008р., лютий 2009р., червень 2009р. відємне значення сформовано за рахунок придбання ТМЦ (автомобілі, меблі, інше). Фактично сплачено за придбаний товар також у відповідних періодах.

З огляду на викладене, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Автоцентр Донецьк» не скористався правом на бюджетне відшкодування у періодах, в яких виникло право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування (т. 1 а.с. 41-42).

Суд не погоджується з такими доводами податкового органу з наступних підстав.

Пунктом 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Згідно з п.п. 7.7.3 цього пункту, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Отже, положення підпункту «а» підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» надають право платнику податку заявити до бюджетного відшкодування частину відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) не лише у попередньому податковому періоді, а у податкових періодах, що передували цьому періоді, у випадку, якщо ці суми податку на додану вартість не були ним заявлені до відшкодування у попередніх податкових періодах.

Такий висновок повністю відповідає визначенню бюджетного відшкодування, яке надано в п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку. При цьому для отримання права на бюджетне відшкодування не має значення в якому періоді відбулась поставка товару (послуг), за наслідками якої позивачем було фактично сплачено суму податку на додану вартість постачальникам в попередніх податкових періодах.

Порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування, встановлений пп.7.7.5 7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону, не передбачає можливості погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Зазначене стосується також і залишків відємного значення між сумою податкових зобовязань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та в яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у тих наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Отже, Закон не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, тобто не ставить право платника податку на отримання бюджетного відшкодування в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. Єдиною підставою для отримання бюджетного відшкодування згідно зазначеного пп.7.7.2 п.7.7 вказаної статті є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг), яка позивачем здійснена з отриманням податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи.

Зазначений висновок суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній в його ухвалах та постановах від 10.03.2009 № К-4492/07, від 01.10.2009 № К-9581/07, від 11.10.2010 № К-1861/09 та ін.

Так, як свідчать матеріали справи, позивачем у податкових періодах, що передують квітню 2010 року, було сплачено контрагентам податок на додану вартість в наступних розмірах: у серпні 2007р. 586767 грн., у вересні 2007р. 62828 грн., у жовтні 2007р. 38848 грн., у листопаді 2007р.- 8162 грн., у грудні 2007р. 13455 грн., у січні 2008р. 1014 грн., у лютому 2008р. 1570 грн., у березні 2008р. 31265 грн., у травні 2008р. 374151 грн., у серпні 2008р. 194522 грн., у лютому 2009р. 11281 грн., у червні 2009р. 98276 грн.

Розмір зазначених сум податку на додану вартість та їх фактична сплата постачальникам товарів (послуг) підтверджуються наступними документами:

-за серпень 2007р.: податковими накладними, виданими ЗАТ «Автотрейдінг інвест» (т. 2 а.с. 135-137), довідками про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2007р. (т. 2 а.с. 138, 208), актами приймання виконаних підрядних робіт (т. 2 а.с. 139-186, 209-228, 235-240; т. 3 а.с. 9-13, 15-17), відомістю ресурсів до будівлі (т. 2 а.с. 187-199), розрахунками поточної вартості матеріалів, виробів і конструкцій на будівництво автоцентру (т. 2 а.с. 200-206, 229-231; т. 3 а.с. 14, 18), актом прийому-передачі до договору на розроблення техніко-економічного обґрунтування проекту в надання инжинірінгових послуг (т. 2 а.с. 207), відомістю ресурсів до локального кошторису (т. 2 а.с. 232-234), підсумковою відомістю ресурсів (т. 2 а.с. 241-245, т. 3 а.с. 1-8), актом виконаних робіт на улаштування системи відеонагляду (т. 3 а.с. 19-20), актом виконаних робіт на створення СКС системи відео нагляду (т. 3 а.с. 21), актом виконаних робіт на улаштування структурованої кабельної системи (СКС) локальної обчислювальної і телефонної мережі (т. 3 а.с. 22-23), актом виконаних робіт на улаштування системи охоронної сигналізації (т. 3 а.с. 24), випискою по рахунку АТ «УкрСиббанк» (т. 3 а.с. 25-26);

-за вересень 2007р.: податковими накладними, виданими ТОВ «Топ Лак Україна», ВАТ «Донецькміськгаз», ДП «Карсістем Україна», КП «Донецькміськводоканал», ВАТ «Донецькобленерго», АТ «Техніка», ВКП «Оргтех», КП «Управління генерального плану м. Донецька», ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс», ПП «Сервіс Пульс», КП «БТІ м. Донецька», ЗАТ «Автотрейдінг інвест», ЗАТ «Український мобільний зв'язок» (т. 3 а.с. 27, 28, 31-46), розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (т. 3 а.с. 29, 30), накладними (т. 3 а.с. 47, 54), актами прийомки виконаних робіт та наданих послуг у вересні 2007р. (т. 3 а.с. 48, 55-62, 64-73), видатковими накладними (т. 3 а.с. 49, 51), актом перерахунку суми договору (т. 3 а.с. 50), виставленими рахунками (т. 3 а.с. 52, 53, 74), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2007р. (т. 3 а.с. 63), актом прийому-передачі до договору на розроблення техніко-економічного обґрунтування проекту в надання инжинірінгових послуг (т. 3 а.с. 75), виписками по рахункам АТ «УкрСиббанк» та ЗАТ «Альфа-Банк» (т. 3 а.с. 76-90);

-за жовтень 2007р.: податковими накладними, виданими ТОВ фірма «МАХА», ЗАТ «Енран», ЗАТ «Автотрейдінг інвест» (т. 3 а.с. 91-93), видатковими накладними (т. 3 а.с. 94-95), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007р. (т. 3 а.с. 96), актом виконаних робіт (т. 3 а.с. 97), випискою по рахунку АТ «УкрСиббанк» (т. 3 а.с. 98);

-за листопад 2007р.: податковими накладними, виданими ВАТ «Донецькобленерго», ЗАТ «Енран», ТОВ «Фортуна ЛТД», ТОВ фірма «МАХА» (т. 3 а.с. 99-102), рахунком, виставленим за надані роботи (послуги) (т. 3 а.с. 103), видатковою накладною (т. 3 а.с. 104), витратною накладною (т. 3 а.с. 105), актами прийому-передачі виконаних робіт (т. 3 а.с. 105-106), випискою по рахунку АТ «Укр Сиббанк» (т. 3 а.с. 107-108);

-за грудень 2007р.: податковими накладними, виданими ТОВ «Єврокар», ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс», ВАТ «Підприємство електричних мереж Енерговугілля», АТ «Техніка» (т. 3 а.с. 109-115), витратною накладною (т. 3 а.с. 116-117), актами приймання-передачі обємів природного газу (т. 3 а.с. 118, 121), рахунками за надані послуги (т. 3 а.с. 119, 122), накладною (т. 3 а.с. 120), виписками по рахункам АТ «УкрСиббанк» (т. 3 а.с. 123-125);

-за січень 2008р.: податковою накладною, виданою ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс» (т. 3 а.с. 126), актами приймання-передачі обємів природного газу (т. 3 а.с. 127-129), виписками по рахункам АТ «УкрСиббанк» (т. 3 а.с. 130-131);

-за лютий 2008р.: податковими накладними, виданими ВАТ «Донецькміськгаз», ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс» (т. 3 а.с. 132-134), актом приймання виконаних робіт (т. 3 а.с. 135), виписками по рахункам АТ «УкрСиббанк» (т. 3 а.с. 136-138);

-за березень 2008р.: податковими накладними, виданими ВАТ «Підприємство електричних мереж Енерговугілля», ТОВ «Єврокар», ТОВ «Глинт», ПП «Рекламне агентство «Резонанс», ДФ ТОВ «Комфорт-Сервіс», ТОВ «Паритет-К», АТ «Техніка», ПП «Ельба-Інвест», ТОВ «Культтовари +», ТОВ «Екон», ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс», ВАТ «Донецькмісьгаз», ТОВ «ПКЦ СПТО «Охорона», ТОВ «Велтон.Телеком», ЗАТ «Український мобільний зв'язок», ПП «Ельба-Інвест» (т. 3 а.с. 139-142, 153-169), розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (т. 3 а.с. 143-152), виставленими рахунками за товари (роботи, послуги) (т. 3 а.с. 170, 175, 187-188), актами про надання послуг та про виконання робіт, актами прийомки-передачі робіт (т. 3 а.с. 171-174, 180, 189), витратними накладними (т. 3 а.с. 176, 181-182, 183, 185), накладними (т. 3 а.с. 177-179, 186), актом приймання-передачі обємів природного газу (т. 3 а.с. 184), виписками АТ «УкрСиббанк» по рахунку позивача (т. 3 а.с. 190-202);

-за травень 2008р.: податковими накладними, виданими ТОВ «Єврокар» (т. 3 а.с. 203-206), витратними накладними (т. 3 а.с. 207-210), виписками АТ «УкрСиббанк» по рахунку позивача (т. 3 а.с. 211-222);

-за серпень 2008р.: податковими накладними, виданими ТОВ «Єврокар» (т. 3 а.с. 223-224), витратними накладними (т. 3 а.с. 225-226), виписками АТ «УкрСиббанк» по рахунку позивача (т. 3 а.с. 227-234);

-за лютий 2009р.: податковою накладною, виданою ТОВ «Єврокар» (т. 3 а.с. 235), видатковою накладною (т. 3 а.с. 236), випискою АТ «УкрСиббанк» по рахунку ТОВ «Автоцентр Донецьк» (т. 3 а.с. 237);

-за червень 2009р.: податковою накладною, виданою ТОВ «Єврокар» (т. 4 а.с. 1), видатковою накладною (т. 4 а.с. 2), випискою АТ «УкрСиббанк» по рахунку ТОВ «Автоцентр Донецьк» (т. 4 а.с. 3-29)

Наявність договірних відносин між позивачем та вказаними вище контрагентами (постачальниками) підтверджується реєстром договорів (т. 2 а.с. 3), а також наданими суду копіями договорів на надання послуг, договорів купівлі-продажу та ін. (т. 2 а.с. 4-134).

Крім того, відповідач у акті перевірки та у судовому засіданні не заперечував розміру суми податку на додану вартість, що був сплачений позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) у складі ціни таких товарів (робіт, послуг), не оспорював факту використання позивачем отриманих товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також не зазначив будь-яких інших підстав, які б свідчили про протиправність заявлення позивачем у квітні 2010р. до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 1422139 грн.

Отже, оскільки суд прийшов до висновку, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, а також враховуючи наявність документального підтвердження факту сплати позивачем ПДВ постачальникам товарів (робіт, послуг) у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), суд вважає, що в позивача виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1422139 грн. у квітні 2010р.

Таким чином, є протиправним зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування на 1422139 грн., заявленого позивач у квітні 2010р.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені (т. 1 а.с. 3).

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000942341/0 від 16.07.2010 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1422139 грн. - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька № 0000942341/0 від 16.07.2010, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк» зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1422 139 (один мільйон чотириста двадцять дві тисячі сто тридцять девять) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 26 листопада 2010 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 01 грудня 2010 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.