Вирок № 12719485, 23.09.2010, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 1-1033/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого Метелешко О.В.

при секретарі Паєті О.В.

з участю прокурора Ткачук Г.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше судимого 21.06.2004 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням на 1 рік, згідно зі ст. 75 КК України, 12.10.2004 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 19 серпня 2008 року приблизно о 01 годині 00 хвилин, перебуваючи по вул. Курнатовського, 4-а в м. Києві, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, підійшов до автомобіля «Jeep» д.н.з. НОМЕР_2, що належить громадянину ОСОБА_5, який був залишений власником біля будинку на не охоронюваній стоянці, та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, розбив за допомогою шматка кераміки скло передніх правих дверей і проник до салону автомобіля, звідки таємно викрав автомагнітолу «Челенджер», вартістю 4 800 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди.

Крім того, ОСОБА_3 11 січня 2009 року приблизно о 23 годині 20 хвилин, перебуваючи по вул. Березняківська, 12 у м. Києві, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, підійшов до автомобіля «Део Ланос» комбінованого зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, що належить громадянину ОСОБА_6, який був залишений власником біля будинку на не охоронюваній стоянці, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, розбив за допомогою шматка кераміки скло передніх правих дверей і проник до салону автомобіля, звідки повторно таємно викрав GPS-навігатор «ОРN-3500 Daewoo», вартістю 1 440 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди.

Крім того, ОСОБА_3 23 січня 2009 року приблизно о 06 годині 10 хвилин, перебуваючи по бул. Перова, 12-б в м. Києві, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, підійшов до автомобіля «Тойота Королла», д.н.з. НОМЕР_2, що належить громадянину ОСОБА_7, який був залишений власником біля будинку на не охоронюваній стоянці, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, розбив за допомогою шматка кераміки скло передніх лівих дверей та проник до салону автомобіля, звідки повторно таємно викрав GPS-навігатор «Pioneer» вартістю 1 989 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди.

Крім того, ОСОБА_3 24 січня 2009 року в період часу з 06 години 00 хвилин по 06 годину 40 хвилин, перебуваючи по пр-ту. Тичини, 9 у м. Києві, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, підійшов до автомобіля «Лексус RX-350», д.н.з. НОМЕР_4, що належить громадянину ОСОБА_8, який був залишений водієм ОСОБА_9 на узбіччі дороги, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, розбив за допомогою шматка кераміки скло задніх лівих дверей та проник до салону автомобіля, звідки повторно таємно викрав портфель з особистими речами громадянина ОСОБА_10, а саме пристрій для відстрілу набоїв споряджених гумовими кулями «Форт-12», вартістю 1 500 гривень, гроші в сумі 120 гривень, портфель, який матеріальної цінності не представляє, золотий ланцюжок з хрестиком, вартістю 250 гривень, монету сувенірну, вартістю 10 гривень, гаманець, який матеріальної цінності не представляє, робочі документи Верховної Ради України, які матеріальної цінності не представляють, документами, виданими на імя ОСОБА_10, які також матеріальної цінності не представляють, після чого з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1880 гривень.

Крім того, ОСОБА_3 14 лютого 2009 року приблизно о 04 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Тичини, 18, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, вступив в попередню змову з ОСОБА_4 та діючи узгоджено, за попереднім розподілом ролей, з корисливих мотивів, підійшли до автомобіля «Мазда СХ-7» д.н.з. НОМЕР_5, що належить ОСОБА_11, який був залишений власником біля будинку на не охоронюваній стоянці. ОСОБА_3, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, розбив за допомогою рогачки та шматка кераміки скло передніх лівих дверей, проник до салону автомобіля, звідки повторно таємно викрав GPS-навігатор «LST-0806022189», вартістю 2 000 гривень, а ОСОБА_4 у цей час стояв осторонь та спостерігав за оточуючою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки попередити ОСОБА_3, після чого з місця злочину зникли, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди.

Крім того, ОСОБА_3, 06 січня 2009 року приблизно о 00 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись біля першого підїзду будинку № 39-А по вул. Закревського в м. Києві, побачив раніше незнайомого йому гр. ОСОБА_12, який тримав у правій руці мобільний телефон «Нокіа 5310», та у нього виник умисел на відкрите викрадення майна останнього. Реалізуючи свій злочинний намір, з корисних спонукань, зайшов слідом за ОСОБА_12 до 1-го підїзду вказаного будинку та піднявшись на сходинковий майданчик, підійшов до останнього, попросив у нього мобільний телефон, щоб терміново зателефонувати. ОСОБА_12 не сподіваючись на злочинні наміри ОСОБА_3, надав йому свій мобільний телефон «Нокіа 5310», а останній тримаючи у лівій руці вказаний телефон, наніс один удар кулаком правої руки в потиличну область голови ОСОБА_12, від якого той, втративши рівновагу, впав на підлогу, тим самим ОСОБА_3 застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, чим завдав потерпілому фізичного болю, після чого вибіг з підїзду, тим самим відкрито викрав майно, що належить ОСОБА_12, а саме мобільний телефон «Нокіа 5310», вартістю 1 550 гривень зі вставленою в нього сім-карткою оператора мобільного звязку «Київстар», вартістю 25 гривень, із залишком на рахунку 3 гривні. Після цього, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_12 матеріальної шкоди на загальну суму 1578 гривень.

ОСОБА_4, 27 серпня 2008 року, приблизно о 11 годині 10 хвилин, перебуваючи по вул. Микільсько-Слобідська, 4-8 у м. Києві, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, підійшов до автомобіля «GMC» д.н.з. НОМЕР_6, що належить громадянину ОСОБА_13, який був залишений власником на не охоронюваній стоянці, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, розбив за допомогою шматка кераміки скло задніх лівих дверей та проник до салону автомобіля, звідки таємно викрав дипломат чорний шкіряний, вартістю 1 500 гривень, в якому знаходилися гроші в сумі 7 500 гривень, блокнот, який матеріальної цінності не представляє, після чого з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 9000 гривень.

Крім того, ОСОБА_4 20 вересня 2008 року у період часу з 23 години 00 хвилин до 11 години 30 хвилин 21 вересня 2008 року, перебуваючи за адресою: вул. Русанівський, 12 у м. Києві, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, підійшов до автомобіля «BMW-735» д.н.з. НОМЕР_7, що належить громадянину ОСОБА_14, який був залишений власником біля будинку на не охоронюваній стоянці, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, розбив за допомогою шматка кераміки скло передніх лівих дверей, проник до салону автомобіля, звідки повторно таємно викрав мобільний телефон «Моторолла МРХ 220», вартістю 1 112 гривень, з сім карткою оператора «Джинс», вартістю 25 гривень з залишком грошей на рахунку в сумі 20 гривень, МР-3 модулятор, вартістю 232 гривень в якому знаходилася флеш-картка ємкістю 1 гігабайт, вартістю 100 гривень, сонцезахисні окуляри «Термінатор», вартістю 50 гривень, спортивну куртку чорного кольору, вартістю 250 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1 789 гривень.

Крім того, ОСОБА_4 09 лютого 2009 року, приблизно об 18 годині 00 хвилин, перебуваючи по вул. Березняківська, 26-б у м. Києві, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, підійшов до автомобіля «Фольксваген Джетта» д.н.з. НОМЕР_7, що належить громадянину ОСОБА_15, який був залишений власником на не охоронюваній стоянці, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, розбив за допомогою шматка кераміки скло передніх лівих дверей та проник до салону автомобіля, звідки повторно таємно викрав «GPS-навігатор EASY-350b», вартістю 2 000 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди.

Крім того, ОСОБА_4 14 лютого 2009 року приблизно о 04 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Тичини, 18, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, вступив в попередню змову з ОСОБА_3 та діючи узгоджено, за попереднім розподілом ролей, з корисливих мотивів, підійшли до автомобіля «Мазда СХ-7» д.н.з. НОМЕР_5, що належить ОСОБА_11, який був залишений власником біля будинку на не охоронюваній стоянці. ОСОБА_3, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, розбив за допомогою рогачки та шматка кераміки скло передніх лівих дверей, проник до салону автомобіля, звідки повторно таємно викрав GPS-навігатор «LST-0806022189», вартістю 2 000 гривень, а ОСОБА_4 у цей час стояв осторонь та спостерігав за оточуючою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки попередити ОСОБА_3, після чого, з місця злочину зникли, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину визнав повністю та пояснив, що дійсно вчиняв все, що наведене вище, покази надані ним на досудовому слідстві повністю підтвердив та щиро кається у скоєному. Крім того пояснив, що у нього помер рідний батько і він залишився з мамою. У подальшому, він став заробляти на життя таксуванням, але потрапив в аварію на автомобілі, який був у кредиті. Його мама захворіла на тяжку хворобу (онкологія), що має третю групу інвалідності, а на його плечах залишалася хвора мама, сестра, якій на той час було більше десяти років, та дружина. У звязку з тим, що машина була розбита, не мав можливості заробляти гроші, тому так все і сталося. Щиро кається у скоєному та просить суворо не карати.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину визнав повністю та пояснив, що він не міг знайти роботу, а жити требо було за щось, тому він скоїв декілька крадіжок. Усі покази, дані ним на досудовому слідстві, повністю підтвердив та щиро кається у скоєному.

Покази ОСОБА_3, ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудними змісту обставин злочину, добровільності та істинності їх позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, обмеживши в судовому засіданні за згодою учасників процесу обсяг дослідження доказів допитом підсудних, які повністю визнали себе винними у вчиненні злочинів, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, розяснивши при цьому учасникам процесу, що в такому випадку, вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) є доведеною і тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно та за попередньою змовою групою осіб, є доведеною і тому суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, доведена, і тому суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні ОСОБА_3 виду та міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, конкретні обставини справи та те, що тяжких наслідків від злочину не настало, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працюючого, одруженого, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимого. Крім того, суд приймає до уваги те, що у ОСОБА_3 батько помер, а залишилася мама, яка перебуває на обліку у лікаря онколога, має третю групу інвалідності, рідна сестра, якій тринадцять років, дружина.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає помякшуючими обставинами визнання вини та щире каяття, відшкодування завданого збитку (у матеріалах справи є заяви потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_5, в яких вони зазначають, що не мають ні моральних ні матеріальних претензій до ОСОБА_3).

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення ним злочину за ч. 2 ст. 186 КК України в стані алкогольного спяніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених ОСОБА_3 злочинів, конкретних обставин справи, суд вважає, що його перевиховання та виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав, для застосування до підсудного ст. 75 КК України, але при цьому, з урахуванням наявності декількох обставин, які помякшують покарання, а також особи винного, який характеризується позитивно, під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, одруженого, раніше не судимого та приймаючи до уваги те, що у ОСОБА_3 батько помер, а залишилася мама, яка перебуває на обліку у лікаря онколога, має третю групу інвалідності, та рідна сестра, якій тринадцять років, суд вважає за доцільне, на підставі ст. 69 КК України, призначити ОСОБА_3 більш мяке покарання, ніж передбачене законом, а саме нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 186 ч. 2 КК України.

Вина ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) є доведеною і тому суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно та за попередньою змовою групою осіб, є доведеною і тому суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні ОСОБА_4 виду та міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, конкретні обставини справи та те, що тяжких наслідків від злочину не настало, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працюючого, раніше судимого.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає помякшуючою обставиною щире каяття підсудного у вчиненому злочині.

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, вищезазначених даних про його особу, конкретних обставин справи, обставину, яка помякшує покарання підсудного, враховуючи також поряд з цим, що ОСОБА_4 вчинив злочин маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, суд приходить до висновку, що він належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не став, а тому вважає, що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства у звязку з чим, не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_17 відшкодовано.

Цивільні позови ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_18 залишити без розгляду.

Долю речових доказів вирішити, відповідно до ст. 81 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному Управлінні МВС України в м. Києві (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, призначення платежу за проведення експертизи та дослідження) 2192 грн. 83 коп. (т. 2 а.с. 176-186).

Керуючись ст. ст. 28, 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_3 винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання: за ч. 1 ст. 185 КК України 1 рік 6 місяців позбавлення;

за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України покарання 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_3 3 (три) роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 15 лютого 2009 року (т. 2 а.с. 75-79).

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Визнати ОСОБА_4 винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 185 КК України 2 роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_4 3 (три) роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 15 лютого 2009 року (т. 2 а.с. 66-70).

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_17 відшкодовано.

Цивільні позови ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_18 залишити без розгляду.

Речові докази у справі, а саме:

-GPS-навігатор LST-08060221892, який передано на зберігання ОСОБА_11, залишити у його власності;

- грошову купюру номіналом 1 гривня, фотокартки 2 шт., дисконтні картки 7 шт., картки банку 2 шт., магнітна перепустка, усі документи, виданні на імя ОСОБА_10, пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями «Форт 17Р», які передані йому на зберігання, залишити у його власності;

- шматок кераміки білого кольору, розміром 1,5х0,7 см., що переданий на зберігання в камеру схову речових доказів Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному Управлінні МВС України в м. Києві (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, призначення платежу за проведення експертизи та дослідження) 2192 грн. 83 коп. (т. 2 а.с. 176-186).

Вирок може бути оскаржено в Апеляційний суд м. Києва протягом 15 діб через Дніпровський районний суд м. Києва, а засудженими з моменту вручення копії вироку в Київському СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань.

Суддя