Ухвала суду № 127193221, 29.04.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7125/25

Провадження №: 1-кс/755/1515/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої слідчої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Сумської обл., м. Тростянець, громадянину України, з середньою освітою, неодруженому, офіційно не працюючому, військовозобов`язаному, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , не маючому постійного місця проживання, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (укриття), раніше судимого:

05 травня 2017 року вироком Солом`янського районного суду м. Києва, за ч. 2 ст. 186 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 3 роки;

06 грудня 2017 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки та 1 день;

18 листопада 2024 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва, за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1(одного) року пробаційного нагляду;

25 листопада 2024 року вироком Дніпровського районного судум. Києва, за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у вигляді 2(двох) років пробаційного нагляду;

28 листопада 2024 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва, за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у вигляді 3(трьох) років пробаційного нагляду;

05 грудня 2024 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва, за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, відповідно до ст. 70 КК України, до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн.

обвинувальний акт відносно якого за ч. 2 ст. 309 КК України 05 лютого 2025 року направлено на розгляд Дніпровського районного суду м. Києва;

обвинувальний акт відносно якого за ч. 2 ст. 309 КК України 26 лютого 2025 року направлено на розгляд Дніпровського районного суду м. Києва;

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040000251 від 12 березня 2025 року, за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040000251 від 12 березня 2025 року, за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи засудженим 28 листопада 2024 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та протягом року після засудження вчинив ті самі дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України, протягом року після засудження за цією статтею, за наступних обставин.

Так, 12 березня 2025 року, близько 17 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебував за адресою: м Київ, вул. Полуботка (більш точного місцезнаходження органом досудового розслідування не встановлено), де на землі, біля дерева побачив прозору пластикову колбу в середині якої кристалоподібна речовина білого кольору.

Будучи особою, яка вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, ОСОБА_4 , зрозумів, що у вказаній колбі, знаходиться заборонена в обігу речовина, та в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, ОСОБА_4 , знайдену ним психотропну речовину, обіг якого обмежено - PVP, що знаходилась в колбі, придбав, помістивши до лівої кишені куртки, в якій був одягнений, тим самим почав незаконно зберігати при собі, без мети збуту, та направився далі по вул. Полуботка.

В цей же день, тобто 12 березня 2025 року, близько 17 години 40 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Павла Полуботка, буд. 44А співробітниками Дніпровського УП ГУНП у м. Києві був затриманий ОСОБА_4 . В подальшому на місце було викликано слідчо-оперативну групу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, та в період часу з 17 години 58 хвилин до 18 години 03 хвилин 12 березня 2025 року, під час проведення обшуку затриманої особи - ОСОБА_4 , у останнього, в присутності двох понятих, вилучено з зовнішньої лівої кишені куртки, в якій він був вдягнутий, прозору колбу з кристалоподібною речовиною білого кольору.

Згідно висновку експерта надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,380 г.

PVP, згідно зі «Списком № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено «Таблиці І», Переліку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно Переліку розмірів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2000 № 188, PVP, масою від 0,15 г. є невеликим розміром, від 0,15 г. до 1,5 г. - великим розміром, а від 1,5 г. і більше - особливо великим розміром.

Отже, розмір вилученої у ОСОБА_4 психотропної речовини, достатній для притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

28 квітня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити мотивуючи тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до нетяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років, та тому існують ризики, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити в задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного та адвоката щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчою виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання вимог ст. 2 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.

У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, наявними у справі доказами, а саме даними, що містяться: у протоколі обшуку затриманої особи; у протоколах допиту свідків; у висновку експерта; а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Вивчивши клопотання, долучені до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання з мотивів викладених у клопотанні та вказав відповідні доводи у судовому засіданні, думку адвоката та підозрюваного, які заперечували у задоволенні клопотання, слідча суддя приходить до наступного.

Розглядаючи клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу та визначення його виду, суд враховує вимоги кримінального процесуального законодавства України та висновки Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Як вбачається з постанови про пред`явлення підозри, ОСОБА_4 підозрюється, відповідно до вимог ст. 12 КК України, у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв`язків, той факт, що останній постійного та визначеного місця проживання немає, веде асоціальний образ життя, періодично ночує в різних бомбосховищах, не має міцних соціальних зв`язків, не працевлаштований, раніше судимий.

07 лютого 2025 року Дніпровським районним судом м. Києва було винесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12024105040001739 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, на 13 лютого 2025 року о 15 год у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5. В подальшому, в зв`язку з систематичною неякою підозрюваного до суду, 19.03.2025 винесено ухвалу про здійснення приводу підозрюваного ОСОБА_4 в судове засідання на 16.04.2025 року (Справа № 755/2226/25, Провадження № 1-кп/755/759/25). Вказаний факт свідчить про те, що ОСОБА_4 не виконує покладені на нього обов`язки, та свідомо ухиляється від явки до суду чим чинить суттєві перешкоди суду, відповідно існує ризик того, що останній переховуватиметься від слідства та суду і під час розслідування вказаного кримінального провадження.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобіганням наявним ризикам, які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_4 , на даному етапі розгляду кримінального провадження, не встановлено та сторонами не доведено.

Підстав для обрання відносно підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, слідча суддя не вбачає.

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за можливе визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчої судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі наведеного та, керуючись, ст.ст. 176, 177, 178, 183 184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040000251 від 17 лютого 2025 року, за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів та утримувати в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 червня 2025 року (включно), та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з 29 квітня 2025 року, взявши під варту негайно в залі судових засідань.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві: Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: № UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Дніпровського районного суду міста Києва та Дніпровської окружної прокуратури міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_7 прибувати до слідчого за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, із встановленою періодичністю, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд, слідчого судді чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора слідчого судді чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзду в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Виконання ухвали покласти на Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1