Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 161/872/25
Провадження № 2/161/1455/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
01 травня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючогосудді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засіданьНовак Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Представник ТОВ «Українські фінансові операції» звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивує тим, що 21.11.2023року між Товариством з обмеженою відповідальністю«Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №4158405про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 15000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ «Універсал Банк».
За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором №4158405від21.11.2023року у період з21.11.2023року по 26.07.2024року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами
загальною сумою74700грн.станом на 26.07.2024року загальна сума заборгованості Відповідача за Договором №4158405від 21.11.2023року склала: тіло кредиту 15000,00 грн., заборгованість за процентами 72300,00 грн., загальною сумою 87300,00 грн.
26.07.2024року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договоруфакторингу № 26/07/2024за плату відступило, а ТОВ «Українські ФінансовіОперації» набуло право грошової вимоги до Відповідача.
Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції» заборгованість загальною сумою 120 900,00грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі15000,00грн., суми заборгованості запроцентами нарахованими первісним кредитором - 72300,00грн., суми заборгованості за процентаминарахованих ТОВ «Українські Фінансові Операції» за 112 календарних днів 33600,00 грн, сплачений судовий збір2422,40грн. та витрати на правову допомогу у розмірі10000,00грн.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської областівід 28.01.2025 року було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримував повністю з підстав наведених в позовній заяві. Просив позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч. 3ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до вимог ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогамст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази в справі, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст.526, 527, 530, 546, 549, 550, 556 ЦК України.
Відповідно до частини першоїстатті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 1177 від 19.03.2019, видане Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має ліцензію на діяльність фінансової компанії з надання коштів та банківських металів у кредит, яка була видана Національним банком України від 21.03.2024 (а.с.16).
ТОВ «Українські фінансові операції» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000362 від 15.09.2021 року, видане Національним банком України, має ліцензію на діяльність фінансової компанії для здійснення діяльності з надання коштів та банківських металів у кредит та надання послуг факторингу, яка була видана НАЦКОМФІНПОСЛУГ від 26.01.2017 року. На підставі зазначеного ТОВ «Українські фінансові операції» має право укладати договори факторингу (а.с.23).
21.11.2023року між Товариством з обмеженою відповідальністю«Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №4158405про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 15000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ «Універсал Банк» (а.с.44-53).
Сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 15000 грн.
Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 21.11.2023року по 15.11.2024
року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА
УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої
зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 15000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку№ НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ «Універсал Банк», що підтверджуєтьсякопією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».
26.07.2024року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договоруфакторингу № 26/07/2024за плату відступило, а ТОВ «Українські ФінансовіОперації» набуло право грошової вимоги до Відповідача.
На виконання вимог ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» та
відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 26.07.2024року №26/07/2024,листом від 29.07.2024року ТОВ «Лінеура Україна» повідомило відповідача провідступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних данихТОВ «Українські Фінансові Операції» із зазначенням банківських реквізитівнового кредитора,а такожнаправлення відповідноготекстового повідомлення(SMS- повідомлення) боржникам, згідно реєстру SMS повідомлень.
Враховуючи вищезазначене,Відповідача належнимчином повідомленопро відступлення права вимоги за кредитним договором.
За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором №4158405від21.11.2023року у період з21.11.2023року по 26.07.2024року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштамизагальною сумою74700грн.станом на 26.07.2024року загальна сума заборгованості
Відповідача за Договором №4158405від 21.11.2023року склала: тіло кредиту 15000,00 грн., заборгованість за процентами 72300,00 грн., загальною сумою 87300,00 грн.
26.07.2024року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договоруфакторингу № 26/07/2024за плату відступило, а ТОВ «Українські ФінансовіОперації» набуло право грошової вимоги до Відповідача.
У матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, де викладено інформацію, яка надавалась відповідачу до укладення договору про споживчий кредит, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки, що є додатком 1 до Договору та інформаційне повідомлення, що є Додатком 2 до Договору. Вказані документи підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 3Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 18Закону України«Про електроннідовірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Скріпивши Заяву підписами, у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги Банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів та повернути Кредит та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі Щомісячних платежів.
Згідно зіст.629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтями526,527 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що відповідач порушуючи умови договору, свої зобов`язання за договором належним чином не виконував.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми коштів.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17 касаційний суд, формуючи практику, дійшов такого висновку: «проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».
Тобто після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування штрафних санкцій можливе не на підставі умов договору, а на підставіст. 625 ЦК України(3% річних).
Велика Палата Верховного Суду дійшла до вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст.1048та ст.625 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 наголошує, що проценти відповідно достатті 1048 ЦК Українисплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина другастатті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно достатті 1048 ЦК України.
Підписуючи договір, відповідач погодився на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. У цьому випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку Договором та у погодженому сторонами розмірі. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд враховує, що згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 року у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 року у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755\9215\15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
З матеріалів цивільної справи встановлено, що позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав: копію Договору про надання правової (правничої) допомоги №01/08/2024-А від 1 серпня 2024 року, укладеного між Адвокатом Дідухом Є.О., та ТОВ «Українські фінансові операції»; копію Акту прийому-передачі виконаних робіт від 11.12.2024(наданих послуг) до Договору про надання правничої (правничої) допомоги від 01.08.2024 року, детальний опис робіт №4158405 від 11.12.2024 (а.с.21-22, 59, 61).
Враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.
Відповідно дост. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись ст.81,141,259,263,264,265,274-279,352,354 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість у загальному розмірі 120900,00(сто двадцять тисяч дев`ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень та витрати на оплату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його вручення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код 40966896.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк
Судове рішення № 127190432, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 01.05.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/872/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: