Постанова № 127188426, 05.05.2025, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

05.05.2025

Справа № 646/2794/25

Провадження № 3/646/1096/2025

П О С Т А Н О В А

іменем України

05.05.2025 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі судді Глоби М.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, освіта повна загальна середня, не працюючої, не одруженої, маючої неповнолітню дитину ОСОБА_2 , 2010 року народження, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

20.03.2025 року о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання, відносно дочки ОСОБА_2 , 2010 року народження, а саме постійно вживає алкогольні напої, не піклується про стан здоров`я дитини, а також про її фізичний та моральний розвиток, не цікавиться її навчанням, чим ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».

Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП, як ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. ст. 252, 280КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у

його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 провину визнала в повному обсязі та щиро розкаялась.

Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні в ній докази, суд вважає, що провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується наступним.

Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 034608 від 21.03.2025 року, згідно якого 20.03.2025 року о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання, відносно дочки ОСОБА_2 , 2010 року народження, а саме постійно вживає алкогольні напої, не піклується про стан здоров`я дитини, а також про її фізичний та моральний розвиток, не цікавиться її навчанням, чим ОСОБА_1 порушила вимоги ст.12ЗУ «Проохорону дитинства» (а.с. 1).

Суд звертає увагу, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Як вбачається зі змісту протоколу, ОСОБА_1 були роз`яснені її права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП та роз`яснені положення ст. 63 Конституції України.

Крім того, провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується даними рапорту від 20.03.2025 року (а.с. 2-3).

Даними пояснень ОСОБА_3 від 20.03.2025 року (а.с. 4-5).

Даними рапорту від 20.03.2025 року (а.с. 6-7).

Даними пояснень ОСОБА_1 від 21.03.2025 року (а.с. 9).

Відповідальність за ч. 1ст. 184 КУпАПнастає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Зі змісту положеньст. 150 СК Українивбачається, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов`язків є вичерпним.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і

громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Отже, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей є порушенням вимогст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАП.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржувала заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 порушення ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», які містять склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1ст. 184 КУпАП.

Згідно ст.33КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, відповідно дост. 34 КУпАПвизнається щире розкаяння винної.

Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15.05.2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Таким чином, при вирішенні питання щодо накладення стягнення за адміністративне правопорушення, враховуючи характер вчиненогоправопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, наявність обставин,що пом`якшуютьі відсутність,що обтяжують відповідальність за скоєне, суд

приходить довисновку,що ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , 2010 року народження, яка ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання, відносно свої неповнолітньої дочки, й тому вважає за можливе призначити їй адміністративне стягнення, у виді попередження, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Відповідно дост. 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

ЗгідноЗУ «Про судовий збір»у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.33-38, 40-1, 184,276,279,283-285 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАПта накласти на неї адміністративне стягнення за ч. 1 ст.184КУпАП у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судового збору на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Основ`янський районний суд міста Харкова.

Суддя