Ухвала суду № 1271865, 02.10.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г, Харченка В.В.

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 08.02.2007р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2007р. у справі за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі ТОВ « Каіс» до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Справа №К-9547/07

Доповідач Фадєєва Н.М.

Позивач Українсько-американське СП «Каіс» у формі ТОВ звернулось з позовом до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішень про застосування штрафних санкцій від 09.08.2006р. № 0001092320/1/20023279, від 11.10.2006р. № 0001092320/2/200232279, від 05.12.2006р. № 0001092320/3/20023279 та від 05.12.2006р. №0002612330, як такі, що суперечать чинному законодавству та дійсним обставинам справи.

Постановою господарського суду Харківської області від 08.02.2007р. задоволені позовні вимоги Українсько-американського спільного підприємства у формі ТОВ «Каіс».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2007р. апеляційна скарга ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова залишена без задоволення, а постанова господарського суду Харківської області від 08.02.2007р. без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 13.06.2006р, відповідачем була здійснена комплексна планова виїзна документальна перевірка УА СП ТОВ "Kaic" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2004р. по 31.12.2005р., ;період перевірки НДС з 01.01.05р. по 28.02.05р. та з 01.06.2005р. по 31.07.2005р., про що було складено акт №3768/2320/20023279.

Згідно акту перев1рки, у перевіряємому періоді УАСП ТОВ "Kaic" в порушення п. 4 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.1995р. № 227/95 несвоєчасно перерахувало виручку від реалізації сільськогосподарської продукції, придбаної у товаровиробник1в агропромислового комплексу України у cyмі 251859,52 грн.

На підставі цього акту перевірки було складено податкове повідомлення-рішення від 22 червня 2006р. №0001092320/0/20023279 за формою "Р", яким згідно з п. 4 Указу Президента "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" № 227/95 було визначено штрафну санкцію у рoзмipi5929,76грн.

Після оскарження позивачем вказаного рішення в адміністративному порядку було скасовано податкове повідомлення складене за формою "Р", та прийнято рішення за формою "С" №0001092320/1/20023279 на цю ж суму. При подальшому оскаржені позивачем цього рішення додатково було винесено відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2006р. №0002612330, яким була нарахована пеня у pозмipi1,5 відсотка від суми платежу до місцевого бюджету за кожен банківський день прострочення платежу відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 3.03.1995р. №227/95 у cyмі 116002,Обгрн.

Згідно матеріалів справи, за період з 01.10.2004р. по 31.12.2005р. УА СП ТОВ «Кaic" здійснювало діяльність з придбання та продажу сільськогосподарської продукції ( кукурудза, жито, ячмінь, пшениця).

В періоді з 01.10.2004р. по 31.12.2005р. УА СП ТОВ "Kaic" здійснювало закупівлю кукурудзи 3 класу у товаровиробника агропромислового комплексу - платника фіксованого сільськогосподарського податку ТОВ Агрофірми "Hiвa".

Відповідно до договору № 15 КА від 07.12.2004р. ТОВ Агрофірма "Hiвa"відвантажило УАСП ТОВ "Kaic" кукурудзу 3 кл. згідно видаткової накладної від 5.12.2004р. у кількості 572,408 т на загальну суму 251859,52 грн.

Пунктом 5.1 вказаного договору встановлено порядок оплати за придбаний товар, саме: сплата відбувається простим векселем або у безготівковій формі не пізніше 1 квітня 2005р..

Вказана кукурудза 3 класу була реалізована підприємству-покупцю ПП "Согласие" 20.12.2004р. у кількості 847,05 тон по видатковій накладній № 1/10/12 на загальну суму 72702,00 грн. ПП "Согласие" провело розрахунки з УАСП ТОВ "Kaic" шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок УАСП ТОВ "Kaic" платіжним дорученням № 541 від 23.12.2004р. на суму 620000,0 грн.

Погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ агрофірмою "Hiвa" УАСП ТОВ «Кaic" зд1йснило в 1 кв.2005р.:

Грошовими коштами:

-12.01.2005р. п/д №6 на суму 100000,0 грн.;

-19.01.2005р. п/д № 27 на суму 1859, 53 грн.;

Векселями:

- простий № 80351878276581 на суму 50000 грн.. дата складання векселю 20.01.2005р.;

- простий № 80351878276582 на суму 50000 грн., дата складання векселю 28.02.2005р.;

- простий № 80351878276572 на суму 50000 грн., дата складання векселю 28.03.2005р.

Договір № 15 КА від 07.12.2004р. сторонами було укладено та виконано відповідно до вимог ЦК України, а саме :

Згідно ст. 202 ЦК України двосторонній правочин є погоджена дія двох сторін.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином покупець та продавець по вказаному договору добровільно встановили строк та порядок сплати за придбаний товар. Даний договір не суперечить інтересам сторін, держави, та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Згідно з п. 4 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.1995р. № 227/95, підприємства оптової та роздрібної торгівлі незалежно від форм власності перераховують виручку від реалізації сільськогосподарської продукції, придбаної у товаровиробників агропромислового комплексу України, за вирахуванням торгової націнки, не пізніше наступного дня після зарахування виручки на рахунки постачальників, після чого здійснюються платежі у встановленому порядку.

Даний Указ був прийнятий з метою нормалізації платіжної дисципліни, скорочення взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності та підвищення їх відповідальності за виконання договірних зобов'язань, запобігання зловживань під час здійснення операцій з готівками, приховування доходів, оскільки на час прийняття цього Указу в державі була розбалансована платіжна дисципліна, та розрахунки проводились переважно на бартерній основі. Також цим Указом передбачено наявність тільки одного власного розрахункового рахунку у підприємства з метою спрощеного контролю за грошовими надходженнями таких суб'єктів підприємницької діяльності.

На даний час передбачені таким Указом заходи вже не є актуальними в зв'язку зі зміною економічного стану держави, хоча він і не скасований.

Крім того, п. 4 Указу № 227 передбачає строк перерахування інкасованої виручки за продану продукцію, що була отримана від товаровиробника агропромислового комплексу, тобто готівкових коштів, які надійшли в касу такого підприємства.

З наведеного вбачається, що вказана норма передбачає саме контроль за розрахунками, що проводяться за готівкові кошти, які проконтролювати можливо тільки при проведенні перевірок контролюючими органами, та унеможливлює своєчасний контроль таких операцій з боку банку.

Відповідач в акті перевірки виключив із контексту п. 4 Указу № 227 слово "інкасовану", тим самим самовільно вжив термін "виручка", що має більш ширше поняття ніж термін "інкасована виручка".

Суди дійшли вірного висновку, що відповідач не надав ніяких доказів, що ТОВ Агрофірма "Ніва" відноситься до підприємств агропромислового комплексу (довідки ЄДРПОУ).

Позивачем була закуплена у ТОВ Агрофірми "Ніва" кукурудза, яка володіє тільки родовими ознаками, а не індивідуальними, тому неможливо встановити чи була продана кукурудза, яка була реалізована ПП "Согласие", саме у позивача. Тим більше, що закуплено кукурудзи було 572,408 тн., а реалізовано 847,05 тн.

Крім того, вказаною нормою дано право податковому органу стягувати в безспірному порядку штраф у розмірі 50 відсотків від сум, не перерахованих у встановлені строки зазначеним товаровиробникам, і не передбачено виносити будь-які рішення про застосування штрафних санкцій, тобто податковий орган має право у випадку добровільної несплати штрафних санкцій звернутись безпосередньо до суду про стягнення такої суми.

Відповідальність у вигляді пені та штрафних санкцій не передбачено. Відповідач не надав обґрунтування нарахованих штрафних санкцій та пені.

На підставі викладеного, суд обґрунтовано зробив висновок, що нарахування відповідачем позивачу штрафних санкцій та донарахування пені є неправомірними, правомірно і підставно задовольнив позовні вимоги Українсько-американського СП у формі ТОВ «Каіс».

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Каіс» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 08.02.2007р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2007р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді :