Рішення № 127184586, 18.04.2025, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 227/956/24

(2/199/1538/25)

РІШЕННЯ

Іменем України

18.04.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:

головуючого суддіКошлі А.О.,

за участі секретаряКахикало А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпро, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , по якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 47650 грн., інфляційні втрати 13532,6 грн., три відсотки річних 3031,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.07.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 4479558 про надання споживчого кредиту.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало кредит у розмірі 15000 грн. У свою чергу відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

16.08.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 4275,00 грн. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2 Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів (до 15.09.2021 року) зі стандартною процентною ставкою 1,90 % в день.

09.09.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 6840,00 грн. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2 Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів (до 09.10.2021 року) зі стандартною процентною ставкою 1,90 % в день.

08.11.2021 відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись п. 4.3 Кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.

08.11.2021 відповідач здійснив частково оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 1500,00 грн.

15.11.2021 відповідач здійснив частково оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 50.00 грн.

Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.

17.03.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 17.01/23-Ф, за яким ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив права грошової вимоги за кредитним договором до відповідача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА».

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10.04.2024 року відкрито спрощене позовне провадження по справі.

13.05.2024 року від представника відповідача адвоката Усенко А.В., надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив задовольнити позов частково, враховуючи наступні обставини. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» ОСОБА_1 не повідомило жодним чином. Нарахування відсотків в розмірі більше 50% тіла кредиту відповідач вважає незаконним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства, зокрема ЗУ «Про захист прав споживачів». Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. в Україні було введено воєнний стан. Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в зв`язку з введенням воєнного стану боржників звільнено від відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов`язань за договорами, у тому числі кредитними, а отже кредитор не мав право нараховувати інфляційні витрати та 3% річних. В той же час відсутність детального розрахунку заборгованості за кредитним договором позбавляє відповідача можливості встановити точну суму відсотків, які банк незаконно нарахував. Зважаючи на те, що ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» 2120-ІХ від 15.03.2022 року набрав законної сили 17.03.2022 року, відтак з 17.03.2022 року позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а саме щодо сплати інфляційних витрат та 3% річних сукупним розміром 16563,92 грн. представник також зауважив, що відповідач заперечує щодо погодження між сторонами умов щодо продовження (пролонгації) строку кредиту понад 30 днів та зазначає, що відшкодування заявлених представником позивача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.

21.05.2024 року представником позивача було надано суду відповідь на відзив, в якій вони підсумовуючи, зазначили про те, що беззаперечність права вимоги Позивача та доведеність наявної заборгованості належним та допустимими доказами неодноразово підтверджена судовою практикою, в тому числі і в апеляційній інстанції, у наступних справах: цивільна справа № 696/578/22 рішення від 25.10.2022 р., цивільна справа № 639/3692/22 рішення від 14.12.2022 р., цивільна справа № 639/3273/22 рішення від 10.01.2023 р., цивільна справа № 384/461/22 рішення від 01.01.2023 р., цивільна справа № 153/341/23 рішення від 12.04.2023 р., цивільна справа № 558/97/23 рішення від 26.06.2023 р. Станом на сьогоднішній день, ані кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісними. Отже, Позивачем до уваги у даному випадку проценти нараховані правомірно у межах, погодженого строку надання кредиту відповідно до щоденного розрахунку, що наданий до позовної заяви. Таким чином, факт укладення кредитного договору та наявності права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.

24.06.2024 року представник позивача надав суду заяву про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, згідно якої, позивач, користуючись своїм правом, хоче відмовитись від позовних вимог в частині інфляційних втрат та трьох відсотків річних та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості в розмірі 47650 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,4 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 року №2797/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області» змінено з 7 жовтня 2024 року територіальну підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024 року справу № 227/956/24 визначено головуючому судді Кошля А.О.

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Кошлі А.О. від 24.12.2024 року справу було прийнято до свого провадження та призначено до розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. В матеріалах справи міститься заява від представника відповідача про розгляд справи без участі сторони відповідача.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 17.07.2021 року ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» уклали договір №4479558 про надання споживчого кредиту.

Згідно з умовами кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 15000 гривень. Тип кредиту кредит. (п. 1.3 Договору). Строк кредиту 30 днів (п. 1.4 Договору). Орієнтована загальна вартість кредиту на дату кладення Договору складає: за стандартною ставкою 23550 грн. (п. 1.8.1 Договору); за зниженою ставкою 19275 грн. (п. 1.8.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитам платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Договір, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений одноразовим ідентифікатором «М792885».

17.01.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 17.01/23-Ф, за яким ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив права грошової вимоги за кредитним договором до позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА».

Враховуючи зазначене, до ТОВ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу від 17.01.2023 року № 17.01/23-Ф року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4479558 від 17.07.2021 року загальна сума заборгованості склала 47650 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 15000 грн., заборгованість за процентами 32650 грн.

Судом також було встановлено, що Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ Україна" від 25.11.2024 змінено найменування ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ Україна" на нове найменування ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1ст. 509 ЦК України).

У п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію"зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною 1ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 6ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч. 8ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Аналізуючи положення вищевказаного законодавства вбачається, що договір № 4479558 про надання споживчого кредиту від 17.07.2021 року було укладено в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача за допомогою електронного підпису, визначенимЗаконом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст. ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1ст. 634 ЦК Українивизначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно дост. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2ст. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3ст. 207 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1ст. 1055 ЦК України).

Згідно зістаттею 1054 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Частиною першоюстатті 627ЦКУкраїни встановлено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першоїстатті 203ЦКУкраїни зміст правочину не може суперечити цьомуЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із частиною першоюстатті 215ЦКУкраїни підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Разом з тим, як вбачається із договору № 4479558 від 17.07.2021 року, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 4479558 від 17.07.2021 р.), сторони обумовили строк кредиту: 30 днів. Дата повернення кредиту: 16.08.2021 року. Загальна вартість кредиту складе 23550 грн.

Таким чином, у договорі сторони обумовили строк повернення кредиту16.08.2021 року, а можливість нараховувати проценти за межами строку кредитування визначена у розділі, що регулює питання відповідальності сторін, тобто як санкція за неналежне виконання зобов`язань.

Згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак в порядку вказаної норми закону такої позовної вимоги заявлено не було. Тому суд не вправі вийти за межі заявлених вимог з огляду на дію принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у своєму правовому висновку, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України, у зв`язку з чим висновок про наявність підстав для стягнення заборгованості за процентами поза строком кредитування є помилковим.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції Українидержава захищає права споживачів.

Відповідно до статей11,18 Закону України «Про захист прав споживачів»до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цьогоЗаконупро несправедливі умови в договорах, зокрема провстановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК Українитлумачення умов договору здійснюється відповідно дост. 213 цього Кодексу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитних договорів умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 30 днів, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації.

Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначена сума кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі 47650 грн. є несправедливими у розумінністатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

А тому справедливим буде стягнення з відповідача відсотків, сума яких дорівнює вартості кредиту, тобто у розмірі 15000 грн.

Відповідно дост. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно дост. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження факту надання адвокатом правничої допомоги у зв`язку із розглядом цієї справм разом із позовною заявою до суду надаються наступні документи: копія договору про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10 липня 2023 року, платіжна інструкція в національній валюті від 22.03.2024 р. № 4001, згідно якої ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» сплатила, а адвокат Столітній М.М. отримав сплату за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви ОСОБА_1 згідно р/ф № 2647/22/03 від 22.03.2-24 р. у розмірі 10000 грн., звіт про надання правової допомоги згідно Договору № 10/07-2023 від 10.07.2023 р.,рахунок на оплату по замовленню № 2647/22/03 від 22 березня 2024 р.

Згідно ч. 3, 4ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно достатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.

Отже, враховуючи положеннястатті 141 ЦПК України, що вказана категорія справ не є складною та існує чисельна усталена судова практика, що відповідно не потребує значного часу для професійного адвоката для складання позовної заяви, враховуючи її зміст, обґрунтування, викладені обставини, докази, долучені до неї, з огляду на розгляд справи у спрощеному провадженні, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу та складність даної справи, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, ціни позову, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 5000 грн.

Згідно частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки позивач звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» і подав документи в електронній формі, при стягненні судових витрат у справі, які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають покладенню на відповідача, та відповідно до ч. 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір»застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У зв`язку з чим сплачений позивачем судовий збір необхідно покласти на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 1220,9 гривень (2422,40 грн х 63% : 100% х 0,8).

Керуючись ст.ст. 207, 509, 512, 514, 525, 526, 610, 612, 626, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1,1077,1078 ЦК України, ст. ст.12,13,76-81,89,133,137,141,258-259,263-265,272,352,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «ФінтрастКапітал» заборгованість, що становить 30000 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 15000 грн., нарахованих процентів 15000 грн.,а такожсплачений судовийзбір врозмірі 1220,9 грн. та 5000 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу, всього 36220,9 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, м. Київ, код ЄДРПОУ 44559822;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя А.О. Кошля