Ухвала суду № 127180793, 06.05.2025, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1974/20

2/705/118/25 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Остропольської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, треті особи: Уманська міська рада Черкаської області, Міністерство оборони України, виконавчий комітет Уманської міської ради Черкаської області, про надання службової квартири у постійне користування,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області з 27.05.2020 перебуває вище зазначена справа.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Білик О.В. від 01.06.2020 у справі відкрито загальне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Білик О.В. від 28.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

На підставі розпорядження керівника апарату Уманського міськрайонного суду Черкаської області Михайлюк Н.М. від 04.06.2024 № 55/24, відповідно до пункту 2.3.51 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024 справа передана на розгляд судді Єщенко О.І.

Ухвалою судді Єщенко О.І. від 01.07.2024 справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.

05.11.2024 до суду надійшла заява начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква І. Горобця, в якій просив у зв`язку з неналежністю розгляду спору в порядку цивільного судочинства ухвалити рішення щодо закриття провадження у даній справі з покладенням судових витрат на сторону позивача.

25.02.2025 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Каленська С.С. у системі «Електронний суд» сформувала заперечення на заяву, в якому вказала, що заява не може бути задоволена. Вважає, що ОСОБА_1 дотримано всі умови, що визначені Інструкцією, зокрема, він має календарну вислугу більше 25 років, участі в приватизації житла не брав, перебуває на квартирному обліку в КЕВ м. Біла Церква. Як установлено матеріалами справи, позивач звернувся до суду з позовом, направленим на поновлення порушеного відповідачами права на отримання житла. Отже, цей позов поданий на поновлення прав позивача у сфері житлових відносин. Оскільки спірні правовідносини пов`язані з отриманням квартири в постійне користування і ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, відповідно до правової позиції Верховного Суду - цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, позаяк у такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло. Вважає, що відповідач Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква дійшов помилкового висновку про те, що даний спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 не пов`язані з вимогою вирішити публічно-правовий спір, тому цей спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Просила у задоволенні заяви відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква відмовити.

01.04.2025 у системі «Електронний суд» представник третьої особи Міністерства Оборони України Дашківська О.В. сформувала пояснення щодо заяви КЕВ м.Біла Церква від 05.11.2024 та заперечень представника позивача від 25.02.2025, в якому вказала, що 31.03.2025 представник Міністерства оборони України в електронному кабінеті в системі Електронний суд ознайомився з заявою відповідача від 05.11.2024 про закриття провадження у справі та запереченнями представника позивача від 25.02.2025 на вказану заяву. Зазначає, що позивач звернувся з позовом про зобов`язання до вчинення дій. Підставою для звернення стало те, що, як стверджує позивач, відповідач порушує його права на забезпечення житлом шляхом не виключення займаної ним з родиною квартири з числа службових. Відповідно до частин 1 та 4 статті 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу військова служба є державною службовою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Наведені норми права прямо передбачають, що військова служба належить до служби публічної. Так, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (абзац другий частини другої статті 1-2 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон про соціальний і правовий захист). У спірних правовідносинах відповідач наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями в силу його особливого статусу, визначеного Законом про соціальний і правовий захист, тобто внаслідок проходження ним публічної служби, різновидом якої є служба військова. Тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема стосовно соціального захисту військовослужбовців (включно зі спорами щодо реалізації гарантій забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями), належать до юрисдикції адміністративних судів. Соціальна гарантія, якої, як позивач вважає, його протиправно позбавлено, передбачена для осіб, котрі проходять військову, тобто публічну службу. Інакше кажучи, право, яке позивач вважає порушеним, він набув саме у зв`язку з проходженням військової служби. Відповідно до правил пункту 1 частини 1, 2 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Таким чином, при поданні позовної заяви порушено вимоги до предметної юрисдикції, відтак обґрунтованим є закриття провадження у справі № 705/1974/20 на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України. Просила прийняти та долучити до матеріалів справи дані пояснення, надати їм належну оцінку під час прийняття судового рішення у справі № 705/1974/20. Заяву відповідача від 05.11.2024 у справі № 705/1974/20 задовольнити, постановити ухвалу про закриття провадження у справі № 705/1974/20.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Каленська С.С. підтримала раніше подане заперечення та просила відмовити у задоволенні заяви відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, продовжити розгляд справи у порядку цивільного судочинства.

Представник третьої особи Міністерства оборони України Головачук Л.П. у судовому засіданні підтримала письмові пояснення представника третьої особи Дашківської О.В., сформовані у системі «Електронний суд» 01.04.2025, та просила суд заяву представника відповідача від 05.11.2024 задовольнити, постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

Представники третіх осіб Уманської міської ради Черкаської області, виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області у судове засідання не з`явились, у матеріалах справи наявна заява представника виконавчого комітету Уманської міської ради Гладченко Д.В. від 30.10.2020, в якій просила розглядати справу без участі представника виконавчого комітету Уманської міської ради.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши та перевіривши обставини справи, суд доходить висновку, що провадження у справі слід закрити, беручи до уваги таке.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Із позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.06.2022, відомо, що «Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України). Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини першої статті 19Кодексу адміністративногосудочинства України (далі - КАС України) у чинній редакції). Близькі за змістом приписи були у пунктах 1 і 2 частини другої статті 17КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.

Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Тому помилковим є застосування приписів статті 19КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування(пункт 17 частини першої статті 4КАС України у чинній редакції). За змістом пункту 15 частини першої статті 3КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, військова служба теж була віднесена до служби публічної.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» у редакції, чинній на час звернення позивача із рапортом від 26 листопада 2019 року.

Отже, військова служба є різновидом служби публічної. Тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців (включно зі спорами з військовими частинами щодо реалізації гарантій забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями), належать до юрисдикції адміністративних судів».

У частині 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п. 7 ч. 1ст.4КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене в сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, враховуючи, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів. При цьому позивачу слід роз`яснити його право на судовий захист у порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, треті особи: Уманська міська рада Черкаської області, Міністерство оборони України, виконавчий комітет Уманської міської ради Черкаської області про надання службової квартири у постійне користування.

Роз`яснити право позивача ОСОБА_1 на звернення із зазначеним вище позовом в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.

Суддя О.І.Єщенко