Рішення № 127180708, 01.05.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/202/25

Номер провадження2/711/648/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Криштоф Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про стягнення недоотриманої пенсії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ГУПФ України в Черкаській області про стягнення недоотриманої пенсії.

Позов обґрунтовує тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона є спадкоємицею першої черги за законом.

ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, як військовий пенсіонер та отримував пенсію із грошового забезпечення призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262 - XII від 09.04.1992р., пенсійна справа № ФР42969-Міноборони.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 по справі №580/6653/21, що набуло законної сили 22.01.2022 року, зобов`язано ГУПФ України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 номер НОМЕР_1 від 12.08.2021 року у відповідності до ст. 43, 51, 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», № 2262 - XII від 09.04.1992 року, постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницього складу, та деяких інших осіб» та виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з 01.04.2019 року.

ГУПФ України у Черкаській області, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2019 року до 30.09.2022 року та надано розрахунок на доплату пенсії у сумі 227 565,27 грн.

Після смерті чоловіка нею отримано допомогу на поховання та одноразову допомогу у разі смерті пенсіонера. Недоотримана пенсія, яка була нарахована чоловіку, нею не отримана.

Зазначену доплату до пенсії померлий не отримав, але вказана сума підлягає виплаті у відповідності до вимог статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування», статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вона зверталася до ГУПФ України у Черкаській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року. Листом ГУПФ України у Черкаській області від 09.07.2024 № 9316-9446/Б-05/8-2300/24 було відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії.

17.12.2024 року вона повторно звернулася до відповідача щодо виплати пенсій.. але отримала відмову.

Просить суд стягнути з ГУ ПФ України в Черкаській області на її користь недоотриману пенсію за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року справі №580/6653/21 в сумі 227565,65 грн., та витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2275,65 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.01.2025 року відкрите спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.02.2025 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір.

21.02.2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків разом із квитанцією про сплату судового збору в сумі 2275,65 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.03.2025 року продовжено судовий розгляд справи.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.03.2025 року закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду.

09.04.2025 року через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

Ухвалою суду, яка постановлена без оголошення перерви та занесена до протоколу судового засідання, відзив залишено без розгляду, у зв`язку з пропуском строку, який був визначений судом для подання відзиву.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву, в якій справу просила розглянути у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Відповідно доч.ч.1,3ст.13ЦПК Українисуд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб 02.03.1978 року, у зв`язку з чим ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4 .

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року у справі № 580/6653/21 позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ГУПФ України у Черкаській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФР42969 від 12.08.2021 року, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992.

Зобов`язано ГУПФ України у Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФР42969 від 12.08.2021 року, у відповідності до ст.ст. 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з 01 квітня 2019 року.

Згідно розрахунку на доплату (виплату,утримання) пенсії від 21.09.2022 року, який здійснений на виконання рішення суду від 22.12.2021 року у справі 580/6653/21, сума виплати становить 227565,65 грн.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 .

Листом від 09.07.2024 року ГУПФ України у Черкаській області повідомило ОСОБА_1 про те, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року у справі №580/6653/21 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано доплату пенсії за період з 01.04.2019 року до 30.09.22 року в сумі 227565,27 грн. Нараховані доплати пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підлягають виплаті за рахунок коштів Державного бюджету України. Доплати пенсії, нараховані на виконання рішення суду, що перевищують призначення на рік, здійснюються за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Через відсутність фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів доплату пенсії, нарахованої за рішенням суду, за життя ОСОБА_2 не виплачено. Оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року у справі №580/6653/21 винесено на користь ОСОБА_2 виплачувати їй нараховані на виконання рішення суду доплати пенсії підстав немає. Відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові й залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.07.2024 року, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з: доплата до пенсії у сумі 227565,65 грн., що нарахована спадкодавцю на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року у справі №580/6653/21, що набрало законної сили 22.01.2022 року, що відповідно до Закону №2262, підлягає виплаті за рахунок коштів Державного бюджету України за окремою бюджетною програмою, що підтверджується довідкою 2300-0504-8/29949, виданою ГУПФ України в Черкаській області, 26.04.2024 року.

Листом від 03.01.2025 року ГУПФ України у Черкаській області повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Із заявою від 24.06.2024 року про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 вона звернулась 02.07.2024 року, тобто після спливу 6 місяців із дня смерті ОСОБА_2 .

Враховуючи зазначене, для виплати недоотриманої пенсії законодавчих підстав немає.

Так, Конституцією України(ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно доЗакону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтями 1216, 1217 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст.1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Із положень ч. 1 ст.1227ЦК України слідує, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.02.2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Уразі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.91 Закону України від «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Згідно з ст.46 Закон «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті.

Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку. У разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом право на спадкування виникає у спадкоємців за законом почергово.

Позивачка є дружиною спадкодавця і відноситься до спадкоємців першої черги за законом.

Суми пенсії, які не були одержані спадкодавцем за життя, входять до складу спадщини за сукупності наступних умов: спадкодавець за життя мав право на їх одержання та не реалізував це право; після смерті спадкодавця відсутні члени його сім`ї (або їх неможливо встановити). Водночас, якщо вина пенсіонера у неотриманні нарахованих сум пенсії відсутня, то ці суми виплачуються спадкоємцям за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п. 5 ч. 2 цієї статті, може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Під час судового розгляду встановлено, що позивачка як спадкоємець ОСОБА_2 протягом шести місяців після смерті чоловіка звернулася до Другої черкаської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого була заведена спадкова справа №107/2024.

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.07.2024 року, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з: доплата до пенсії у сумі 227565,65 грн., що нарахована спадкодавцю на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року у справі №580/6653/21, що набрало законної сили 22.01.2022 року, що відповідно до Закону №2262, підлягає виплаті за рахунок коштів Державного бюджету України за окремою бюджетною програмою, що підтверджується довідкою 2300-0504-8/29949, виданою ГУПФ України в Черкаській області, 26.04.2024 року.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позов подано з метою захисту спадкових прав позивача, оскільки предметом заявлених позовних вимог є стягнення нарахованої, але не отриманої спадкодавцем позивача за життя пенсії, підвищення і грошової допомоги, тобто виплат, які є спадковою масою і не стосуються порядку нарахування соціальних виплат. Тобто вимоги є майновими (стягнення грошових коштів), а правовідносини між сторонами - цивільними.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.09.2020 року (справа №428/6685/19), яка згідно з ч. 4 ст.263ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Також, суд враховує правову позицію викладену в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.04.2024 року у справі № 201/7965/23 , в якій зазначено, що зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до статті 1227 ЦК України до складу спадщини входять суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.10.2022 року у справі № 727/12371/21 припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на таку пенсію у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці пенсійні виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом.

Зазначене узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 263/12032/20, від 18 жовтня 2023 року у справі № 243/12679/21.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 22.02.2024 року, у справі № 461/5878/22, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону № 2262-XII, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, шо належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21 та Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19.

ОСОБА_2 не встиг скористатися своїм правом на отримання належних йому сум виплат, так як ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Відмовляючи позивачу у виплаті доплати до пенсії, що залишилася неотриманою її чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові й залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Також, суд звертає увагу на те, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Слід зазначити що в рішенні ЄСПЛ (Lengauer and Others v. Romania, заява 17801/04 та 22 інші, рішення від 29 вересня 2020 року) суд визнав порушеннястатті 1 Протоколу № 1 до Конвенції. Суд зауважив, що він вже раніше встановлював, що неможливість заявників повернути у власність своє майно, незважаючи на остаточні судові рішення, що ретроспективно визнавали їх майнові права, являла собою позбавлення їх власності в розумінні другого речення параграфу першого статті 1 Протоколу № 1, та що таке позбавлення в поєднанні з повною відсутністю компенсації становило порушення їх права на мирне володіння своїм майном.

Конституційний Суд України у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Відтак, враховуючи вказані норми матеріального права, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, суд у відповідності до ст.ст.133,141 ЦПК України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 , судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору в сумі 2275,65 грн.

На підставі наведеного, ст.ст. 316-321 ЦК України, Законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення» керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, місце знаходження: вул. Смілянська, 23 м. Черкаси) про стягнення недоотриманої пенсії задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але недоотриману за життя ОСОБА_2 пенсію в розмірі 227565,27 грн. (двісті двадцять сім тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень, 65 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору в сумі 2275,65 грн.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р. В. Демчик